Резистентність до кислотного гемолізу еритроцитів кролів з експериментальним цукровим діабетом і використанні цукрознижуючих засобів
Анотація
Робота присвячена вивченню резистентності еритроцитів до кислотного гемолізу у кролів з
експериментальною моделлю дексаметазонового цукрового діабету 2 типу при використанні
цукрознижувальних засобів. В якості досліджуваних зразків використовувалися еритроцити
інтактних тварин, кролів з цукровим діабетом, що одержували плацебо, і кролів, що одержували
цукрознижувальні препарати - метформін та експериментальну сполуку 1408. Криві гемолізу
отримували за допомогою фотоелектроколориметра ФЕК-М (максимум світлопропускання λ=740
нм). Було виявлено, що при експериментальному цукровому діабеті у кролів відзначається зміна
форми еритроцитів і зменшення кількості еритроцитів підвищеної стійкості. На тлі застосування
метформіну зазначалося наближення основних показників еритрограми еритроцитів цієї групи
кролів до показників еритрограми контрольної групи, що може свідчити про відновлення фізико-
хімічних властивостей еритроцитів. Застосування експериментальної сполуки сприяє збільшенню в
крові еритроцитів підвищеної стійкості, проте вона не впливає на відновлення архітектоніки
еритроцита.
Завантаження
Посилання
2. Иванов И. Т. Сравнение механизмов кислотного и щелочного гемолиза эритроцитов человека / И. Т. Иванов // Биофизика. – 2001. – Т. 46, № 2. –С. 281–290. /Ivanov I. T. Sravnenie mehanizmov kislotnogo i shhelochnogo gemoliza jeritrocitov cheloveka / I. T. Ivanov // Biofizika. – 2001. – T. 46, № 2. –S. 281–290./
3. Борисова А. Г. Анализ изменений терморезистентности эритроцитов при раке легкого / А. Г. Борисова, Е. К Олейник // Клиническая лабораторная диагностика. – 2001. – № 5. – С. 14–16. /Borisova A. G. Analiz izmenenij termorezistentnosti jeritrocitov pri rake legkogo / A. G. Borisova, E. K Olejnik // Klinicheskaja laboratornaja diagnostika. – 2001. – № 5. – S. 14–16./
4. Полторак В. В. Експериментальне вивчення нових гіпоглікемічних засобів: метод. рекомендації / В. В. Полторак, Н. И. Горбенко // Доклінічні дослідження лікарських засобів; за ред. О. В. Стефанова. – К, 2001. – С. 396–408. /Poltorak V. V. Eksperimental'ne vivchennja novih gіpoglіkemіchnih zasobіv: metod. rekomendacії / V. V. Poltorak, N. I. Gorbenko // Doklіnіchnі doslіdzhennja lіkars'kih zasobіv; za red. O. V. Stefanova. – K, 2001. – S. 396–408./
5. Терсков И. А. Метод химических (кислотных) эритрограмм / И. А. Терсков, И. И. Гительзон // Биофизика. – 1957. – Т. 2, № 2. – С. 259–266. /Terskov I. A. Metod himicheskih (kislotnyh) jeritrogramm / I. A. Terskov, I. I. Gitel'zon // Biofizika. – 1957. – T. 2, № 2. – S. 259–266./
6. Давыдова Е. В. Влияние температуры на распределение эритроцитов по индексу сферичности / Е. В. Давыдова, О. И. Гордиенко // Біофізичний вісник. – 2009. – № 23 (2).– С. 114–119. /Davydova E. V. Vlijanie temperatury na raspredelenie jeritrocitov po indeksu sferichnosti / E. V. Davydova, O. I. Gordienko // Bіofіzichnij vіsnik. – 2009. – № 23 (2).– S. 114–119./
7. Выдыборец С. В. Изменения эритроцитов при сахарном диабете / С. В. Выдыборец // Врачебное дело. – 1990. – № 2. – С. 56–61. /Vydyborec S. V. Izmenenija jeritrocitov pri saharnom diabete / S. V. Vydyborec // Vrachebnoe delo. – 1990. – № 2. – S. 56–61./
8. Распределение эритроцитов по индексу сферичности у больных на сахарный диабет разных типов и у лабораторных животных при экспериментальном сахарном диабете / В. С. Буркина, Т. Н. Овсянникова, И. А. Забелина, А. И. Гладких // Сборник тезисов. «Биология наука XXI века» 13-я Международная Пущинская школа-конференция молодых ученых. — Пущино, 2009. — С. 92–93. /Raspredelenie jeritrocitov po indeksu sferichnosti u bol'nyh na saharnyj diabet raznyh tipov i u laboratornyh zhivotnyh pri jeksperimental'nom saharnom diabete / V. S. Burkina, T. N. Ovsjannikova, I. A. Zabelina, A. I. Gladkih // Sbornik tezisov. «Biologija nauka XXI veka» 13-ja Mezhdunarodnaja Pushhinskaja shkola-konferencija molodyh uchenyh. — Pushhino, 2009. — S. 92–93./
9. Буркина В. С. Распределение эритроцитов по индексу сферичности у больных на сахарный диабет разных типов / В. С. Буркина, О. И. Гордиенко, В. А. Македонская // Сборник тезисов. «Биология наука XXI века». – Пущино, 2009. – С. 93–94. /Burkina V. S. Raspredelenie jeritrocitov po indeksu sferichnosti u bol'nyh na saharnyj diabet raznyh tipov / V. S. Burkina, O. I. Gordienko, V. A. Makedonskaja // Sbornik tezisov. «Biologija nauka XXI veka». – Pushhino, 2009. – S. 93–94./
10. Мамедгасанов Р. М. Гемопоэтическая активность крови в условиях диабетогенной интоксикации у больных инсулинозависимым сахарным диабетом / Р. М. Мамедгасанов, М. М. Фейзуллаев // Эндокринология. – 2011. – № 2. – С. 62–64. /Mamedgasanov R. M. Gemopojeticheskaja aktivnost' krovi v uslovijah diabetogennoj intoksikacii u bol'nyh insulinozavisimym saharnym diabetom / R. M. Mamedgasanov, M. M. Fejzullaev // Jendokrinologija. – 2011. – № 2. – S. 62–64./
11. Вочегорский И. А. Антиоксиданты при экспериментальном сахарном диабете / И. А. Вочегорский, Л. М. Рассохина, И. Ю. Мирошниченко // Пробл. эндокринологии. – 2008. – 54 (5). – С. 43–49. /Vochegorskij I. A. Antioksidanty pri jeksperimental'nom saharnom diabete / I. A. Vochegorskij, L. M. Rassohina, I. Ju. Miroshnichenko // Probl. jendokrinologii. – 2008. – 54 (5). – S. 43–49./
12. Дедов И. И. Диабетическая нефропатия / И. И. Дедов, М. В. Шестакова – Москва. – 2000 – 225 c. /Dedov I. I. Diabeticheskaja nefropatija / I. I. Dedov, M. V. Shestakova – Moskva. – 2000 – 225 c./
13. Соловьев Д. В. Диэлектрическая проницаемость эритроцитов кролей на частоте 9,2 ГГц при диабете 2 типа и применении сахароснижающих средств / Д. В. Соловьев, О. А. Горобченко, Т. А. Шаталова [и др.] // Біофізичний вісник. – 2011. – Вип. 27 (2). – С. 40–49. /Solov'ev D. V. Dijelektricheskaja pronicaemost' jeritrocitov krolej na chastote 9,2 GGc pri diabete 2 tipa i primenenii saharosnizhajushhih sredstv / D. V. Solov'ev, O. A. Gorobchenko, T. A. Shatalova [i dr.] // Bіofіzichnij vіsnik. – 2011. – Vip. 27 (2). – S. 40–49./
14. Балаболкин М. И. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений сахарного диабета и применение витаминов и микроэлементов для их лечения и профилактики / М. И. Балаболкин // Клиническая эндокринология. – 2006. – № 6. – С. 1–7. /Balabolkin M. I. Rol' okislitel'nogo stressa v patogeneze sosudistyh oslozhnenij saharnogo diabeta i primenenie vitaminov i mikrojelementov dlja ih lechenija i profilaktiki / M. I. Balabolkin // Klinicheskaja jendokrinologija. – 2006. – № 6. – S. 1–7./
15. Дослідження антигіперглікемічних та антиатерогенних властивостей діакамфу на кролях за умов експериментального цукрового діабету 2 типу / Т. В. Соколюк, Н. І. Горбенко, Д. Г. Подгайний, [та ін.]. // Фармаком. – 2009. – № 2. – С. 114–117. /Doslіdzhennja antigіperglіkemіchnih ta antiaterogennih vlastivostej dіakamfu na kroljah za umov eksperimental'nogo cukrovogo dіabetu 2 tipu / T. V. Sokoljuk, N. І. Gorbenko, D. G. Podgajnij, [ta іn.]. // Farmakom. – 2009. – № 2. – S. 114–117./
16. Гительзон И. И. Состав красной крови в норме и патологии / И. И. Гительзон. – Томск, 1960. – 187 с. /Gitel'zon I. I. Sostav krasnoj krovi v norme i patologii / I. I. Gitel'zon. – Tomsk, 1960. – 187 s./
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).