Етіологія і фактори ризику позалікарняної пневмонії

  • О. С. Більченко
  • Т. С. Оспанова
  • О. В. Веремеєнко
  • Є. А. Красовська
  • А. О. Більченко
Ключові слова: позалікарняна пневмонія, етіологія, фактори ризику, супутня патологія, причини смерті

Анотація

Серед усіх інфекційних захворювань позалікарняні пневмонії (ПП) в середньому складають 25%. При цьому 5% пневмоній мають затяжний характер, а у 30% спостерігаються ускладнення, тому що терапія залишається в багатьох випадках малоефективною. Це обумовлено тим, що у 30–40 % хворих етіологія ПП залишається невідомою, а ідентифікація бактеріальних збудників в більшості випадків безуспішна, етіологія ж ПП у людей з ослабленим імунітетом і осіб похилого віку вивчена недостатньо. Досі відчувається потреба в знаннях етіології при виборі кращої стратегії емпіричної терапії, а також визначенні оптимальних термінів терапії та ролі допоміжного лікування кортикостероїдами. У зв'язку із залежністю частоти виявлення різних збудників ПП від факторів ризику, вивчення останніх безсумнівно відіграє велику роль у виборі стратегії емпіричної терапії ПП. Ми вивчали 76 хворих ПП з важким перебігом. Захворювання особливо важко протікало у літніх людей на тлі супутньої патології. У всіх хворих на пневмонію з тяжким перебігом виявлено не менше 4 факторів ризику. У хворих до 60 років до них належать: шкідливі звички, несприятливий соціальний статус, пізнє звернення, відсутність лікування на догоспітальному етапі. Кількість факторів ризику пневмонії прогресивно збільшується кожні наступні 10 років життя хворого.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Алексанян Л.А., Верткин А.Л., Шамуилова М.М. Принципы антибактериальной терапии пневмонии // Лечащий врач. – 2001. – №1. – С. 20–24. /Aleksanyan L.A., Vertkin A.L., Shamuilova M.M. Printsypy antibakterial'noy terapii pnevmonii // Lechashchiy vrach. – 2001. – №1. – S. 20–24./

Карбон К., Пул М.Д. Значение новых макролидов при лечении внебольничных инфекций дыхательных путей: обзор экспериментальных и клинических данных // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. – 2000. – Т.2, №1. – С. 47–58. /Karbon K., Pul M.D. Znacheniye novykh makrolidov pri lechenii vnebol'nichnykh infektsiy dykhatel'nykh putey: obzor eksperimental'nykh i klinicheskikh dannykh // Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya. – 2000. – T.2, №1. – S. 47–58./

Клебановская Е.В. Ретроспективное фармакоэпидемиологическое исследование антибиотикотерапии внебольничной пневмонии // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2000. – №3. – С. 36–38. /Klebanovskaya Ye.V. Retrospektivnoye farmakoepidemiologicheskoye issledovaniye antibiotikoterapii vnebol'nichnoy pnevmonii // Ukrayins'kyy khіmіoterapevtychnyy zhurnal. – 2000. – №3. – S. 36–38./

Новиков В.Е. Внебольничные пневмонии // Consilium medicum. – 2000. – Т.2, №10. – С. 396–400. /Nonikov V.Ye. Vnebol'nichnyye pnevmonii // Consilium medicum. – 2000. – T.2, №10. – S. 396–400./

Синопальников А.И., Сидоренко С.В. Внебольничная пневмония: стандарты эмпирической антибактериальной терапии // Антибиотики и химиотерапия. – 1999. – №5. – С. 22–28. /Sinopal'nikov A.I., Sidorenko S.V. Vnebol'nichnaya pnevmoniya: standarty empiricheskoy antibakterial'noy terapii // Antibiotiki i khimioterapiya. – 1999. – №5. – S. 22–28./

Brown J.S. Geography and the etiology of community-acquired pneumonia // Respirology. – 2009. – Vol.14. – P. 1068–1071.

Bruns A., Oosterheert J., Hak E., Hoepelman A. Usefulness of consecutive C-reactive protein measurements in follow-up of severe community-acquired pneumonia // Eur. Respir. J. – 2008. – Vol.32. – P. 726–732.

El-Solh A.A., Ramadan F., Sikka P., Davies J. Etiology of severe pneumonia in the very elderly // Am. J. Respir. Crit. Care. Med. – 2001. – Vol.163, No 3. – P. 645–651.

Jokinen C., Heiskanen L., Juvonen H. et al. Microbial etiology of community-acquired pneumonia in the adult population of 4 municipalities in eastern Finland // Clin. Infect. Dis. – 2001. – Vol.32, no 8. – P. 1141–1154.

Kumarasamy K.K., Toleman M.A., Walsh T.R. et al. Emergence of a new antibiotic resistance mechanism in India, Pakistan, and the UK: a molecular, biological, and epidemiological study // Lancet Infect. Dis. –2010. – Vol.10. – P. 597–602.

Mandell L.A., Marrie T.J, Grossman R.F. et al. Canadian guidelines for the initial management of community-acquired pneumonia: an evidence based update by the Canadian Infectious Disease Society and Canadian Thoracic Society // Clinical Infectious Diseases. – 2000. – Vol.31. – P. 383–421.

Plouffe J. F. Importance of atypical pathogenesis of community-acquired pneumonia // Clinical Infections Diseases. – 2000. – No 31. – S. 35–39.

Van Metre T.E. Pneumococcal pneumonia treated with antibiotics. The prognostic significance of certain clinical findings // N. Engl. J. Med. – 1954. – Vol.251. – P. 1048–1052.

Woodhead M. Community-acquired pneumonia in Europe: causative pathogens and resistance patterns // Eur. Respir. J. Suppl. – 2002. – Vol.36. – P. 20–27.
Цитовано
Як цитувати
Більченко, О. С., Оспанова, Т. С., Веремеєнко, О. В., Красовська, Є. А., & Більченко, А. О. (1). Етіологія і фактори ризику позалікарняної пневмонії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 27, 99-105. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biology/article/view/8197
Розділ
ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН