Вплив метіоніну на радіобіологічну реакцію клітин кореневої меристеми проростків цибулі Allium cepa L.
Анотація
Досліджено модифікацію метіоніном радіобіологічної реакції клітин кореневої меристеми проростків цибулі Allium cepa L. сортів Мавка і Веселка. Доза гамма-радіації 40 Гр стимулює мітотичну активність, а доза 200 Гр – пригнічує, при цьому обидві дози збільшують рівень цитогенетичних пошкоджень. Метіонін в концентрації 1 мг/мл не спричиняє радіопротекторний ефект, а навпаки, достовірно знижує активність клітинних поділів у обох сортів і в контролі, і при дії радіації, а також обумовлює достовірне збільшення рівня цитогенетичних пошкоджень. Висловлено припущення, що зростання рівня цитогенетичних пошкоджень в варіантах з метіоніном викликано його метилуючою дією, при якій метилуванню піддаються серед інших і гени білків репарації, що перешкоджає репарації потенційних ушкоджень ДНК, що виникли при опроміненні, і веде до їх перетворення в хромосомні аберації. Хоча метилування ДНК є необхідним процесом для проходження деяких фаз онтогенезу рослинного організму, в період проростання насіння, а також в умовах стресу надлишок метильних груп перешкоджає нормальному розвитку і адаптації рослин.
Завантаження
Посилання
Баева Е.Ю. Индукция и проявление радиоадаптивного ответа клеток корневой меристемы линий и гибрида подсолнечника // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2006. – Вип.3, №729. – С. 47–52. /Bayeva Ye.Yu. Induktsiya i proyavleniye radioadaptivnogo otveta kletok kornevoy meristemy liniy i gibrida podsolnechnika // Visnyk Kharkivs’kogo natsional'nogo universitety imeni V.N.Karazina. Seriya: biologiya. – 2006. – Vyp. , №729. – S. 47–52./
Волкова Н.Є., Філіпоненко Н.С., Красовська В.В. та ін. Вплив фолієвої кислоти і метіоніну на пристосованість Drosophila melanogaster // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2013. – Вип.17, №1056. – С. 69–83. /Volkova N.Ye., Fіlіponenko N.S., Krasovs'ka V.V. ta in. Vplyv folіyevoyi kysloty і metіonіnu na prystosovanіst' Drosophila melanogaster // Vіsnyk Kharkіvs'kogo natsіonal'nogo unіversytetu іmenі V.N.Karazіna. Serіya: bіologіya. – 2013. – Vyp.17, №1056. – S. 69–83./
Верещако Г.Г., Ходосовская А.М., Конопля Е.Ф. Оценка радиопротекторных свойств некоторых биологически активных веществ // Радиация и экосистемы: Мат. межд. научн. конференции. – Гомель: РНИУП «Институт радиологии», 2008. – С. 277–280. /Vereshchako G.G., Khodosovskaya A.M., Konoplya Ye.F. Otsenka radioprotektornykh svoystv nekotorykh biologicheski aktivnykh veshchestv // Radiatsiya i ekosistemy: Mat. mezhd. nauchn. konferentsii. – Gomel: RNIUP «Institut radiologii», 2008. – S. 277–280.
Гродзинский Д.М. Радиобиология растений. – К.: Наукова думка, 1989. – 384с. /Grodzinskiy D.M. Radiobiologiya rasteniy. – K.: Naukova dumka, 1989. – 384s./
Демина Э.А., Пилинская М.А., Петунин Ю.И., Клюшин Д.А. Радиационная цитогенетика. Русско-английский словарь-справочник. – К.: Здоровье, 2009. – 368с. /Demina E.A., Pilinskaya M.A., Petunin Yu.I., Klyushin D.A. Radiatsionnaya tsitogenetika. Russko-angliyskiy slovar'-spravochnik. –K.: Zdorov’ye, 2009. – 368s./
Кузин А.М. Роль природного радиоактивного фона и вторичного биогенного излучения в явлении жизни. – М.: Наука, 2002. – 79с. /Kuzin A.M. Rol' prirodnogo radioaktivnogo fona i vtorichnogo biogennogo izlucheniya v yavlenii zhizni. – M.: Nauka, 2002. – 79s./
Куцоконь Н.К., Безруков В.Ф., Лазаренко Л.М. та ін. Кількість аберацій на аберантну клітину як параметр хромосомної нестабільності. 1. Характеристика дозових залежностей // Цитологія і генетика. – 2003. – Т.37, №4. – С. 20–25. /Kutsokon' N.K., Bezrukov V.F., Lazarenko L.M. ta іn. Kіl'kіst' aberatsіy na aberantnu klіtinu yak parametr khromosomnoyi nestabіl'nostі. 1. Kharakterystyka dozovykh zalezhnostey // Tsitologіya і genetyka. – 2003. – T.37, №4. – S. 20–25./
Петин В.Г. Генетический контроль модификаций радиочувствительности клеток. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 208с. /Petin V.G. Geneticheskiy kontrol' modifikatsiy radiochuvstvitel'nosti kletok. – M.: Energoatomizdat, 1987. – 208s./
Яблонская Е.К. Изучение воздействия экзогенных регуляторов метионина, фуролана и их композиции на посевные качества семян пшеницы // Universum: Химия и биология: эл. научн. журн. – 2014. – №9 (9). /Yablonskaya Ye.K. Izucheniye vozdeystviya ekzogennykh regulyatorov metionina, furolana i ikh kompozitsii na posevnyye kachestva semyan pshenitsy // Universum: Khimiya i biologiya: el. nauchn. zhurn. – 2014. – №9 (9)/. (http://7universum.com/ru/nature/archive/item/1566)
Gallusci P., Hodgman Ch., Teyssier E. et al. DNA methylation and chromatin regulation during fleshy fruit development and ripening // Front. Plant Sci. – 2016. – Vol.7, art.807. – 14p.
(http://dx.doi.org/10.3389/fpls.2016.00807)
Saint-Macary M.E., Barbisan C., Gagey M.J. et al. Methionine biosynthesis is essential for infection in the rice blast fungus Magnaporthe oryzae // PLoS ONE. – 2015. – 10(4). – 22p.
(http://journals.plos.org/plosone/article/asset?id=10.1371/journal.pone.0111108.PDF)
Xing M.-Q., Zhang Y.-J., Zhou S.-R. et al. Global analysis reveals the crucial roles of DNA methylation during rice seed development // Plant Physiology. – 2015. – Vol.168, no 4. – P. 1417–1432. (http://www.plantphysiol.org/content/168/4/1417.long#fn-6)
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
