Спектральні характеристики квіток декоративного виду Ptelea trifoliata L.
Анотація
Одним із напрямів адвентизації флори вважають поширення натуралізованих чужорідних декоративних рослин поза межами території інтродукції в ботанічних садах. Проблема набула особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки кліматичні зміни можуть знизити бар'єри для натуралізації для деяких декоративних чужорідних видів. У зв’язку з цим ідентифікація таких видів і дослідження їхніх функціональних ознак важлива для прогнозування майбутніх фітоінвазій. Серед цих видів привертає увагу птелея трилиста Ptelea trifoliata L. (родина Rutaceae) – інтродуцент північноамериканського походження. Рослини цього виду – декоративні чагарники або невеликі дерева, що відзначаються високою декоративністю, оригінальною будовою крони, яскравим забарвленням листків та квіток з унікальним ароматом. Екстракти із різних частин рослини виявляють біологічну активність, що підтверджує перспективу подальших фармакогностичних досліджень цього виду. Однак, пігментний склад і спектральні показники квіток для ідентифікації птелеї трилистої дотепер не досліджувалися. Вперше визначено відбивальні та колориметричні характеристики пелюсток P. trifoliata. Підтверджена наявність флавоноїдів, каротиноїдів і хлорофілів in vivo за положеннями аналітичних максимумів та співвідношеннями їхніх інтенсивностей у спектрі відбиття. Використання диференціювання першого порядку спектральної кривої підвищило ступінь розділення максимумів світлопоглинальних сполук, локалізованих у поверхневих тканинах пелюсток. У результаті аналізу спектрального розподілу світлового потоку, що відбивається від пігментованої поверхні, отримано колориметричні параметри. Сукупність цих параметрів визначає кольоровий стимул, що зумовлює відповідне відчуття кольору досліджених квіток у спостерігача. Отримані результати можуть бути використані для ідентифікації ознаки забарвлення квіток птелеї трилистої, а також для підтвердження тотожності сировини цієї рослини при отриманні біологічно активних речовин.
Завантаження
Посилання
Dudyn R., Fitak M., Falko I. (2020). Scientific principles for the renewal of the Ivan Franko park in Lviv city. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 16(2), 227-237 (in Ukrainian) https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.020
Zavialova L. V. (2017). The most harmful invasive plant species for native phytodiversity of protected areas of Ukraine. Biological Systems, 9(1), 87-107 (in Ukrainian)
Zaitseva I. O., Dolgova L. G. (2010). Physiological and biochemical foundations of the introduction of woody plants in the Steppe Dnieper Region. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk National University. 388 p. (in Ukrainian)
Ivanko I. А., Baranovsky B. O., Kabar A. М., Karmyzova L. O., Holoborodko K. K., Didur O. O. (2024). Modern diversity and dynamics of dendroflora in the megalopolis located in subaride zone (Dnipro city). Dnipro: LIRA. 196 p. (in Ukrainian)
Mazepa M., Artemovska D., Gun T. (2002). Selection of introduced species for the assortment of city planting. Bulletin of the Vasyl Stefanyk Precarpathian University. Biology Series, 2, 19-24 (in Ukrainian)
Marchenko A., Rogovsky S., Oleshko O., Strutynska Y. (2022). Dendroflora of the BNAU botanical garden and the prospects for its enrichment in connection with the development of the territory as an object of the nature reserve fund. Agrobiology, 2, 161–181 (in Ukrainian) https://doi.org/10.33245/2310-9270-2022-174-2-161-18
Parashchuk O., Levon V. (2025). Anthocyanins and flavonols content in leaves of Rutaceae Juss family representatives as markers of stress tolerance. Journal of Native and Alien Plant Studies, 21, 187–200 (in Ukrainian) https://doi.org/10.37555/2707-3114.21.2025.346435
Fedenko V. S. (2022). Chemisorption of flavonoids from canadian goldenrod on aluminum oxide. Journal of Chemistry and Technologies, 30(3), 340–348 (in Ukrainian) https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.262972
Fedenko V. S. (2024b). Spectral characteristics of protocyanin supramolecular pigment as pharmacognostic criteria of Centaurea cyanus L. flowers. Journal of Chemistry and Technologies, 32(2), 256-266 (in Ukrainian) https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.298075
Fedenko V. S. (2025b). Flowers spectral characteristics of the invasive heliophyte species Erigeron canadensis L. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Еcоlogy, 32, 134–415 (in Ukrainian) https://doi.org/10.26565/1992-4259-2025-32-10
Shelyuk Yu. S., Astakhova L. E., Osetska L. S. (2024). Resin-bearing plants of various types of plant communities of the Central Polissia. Ukrainian Journal of Natural Sciences, 7, 52-62 (in Ukrainian) https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.6
Ambrose J. D., Kevan P. G., Gadawski R. M. (1985). Hop tree (Ptelea trifoliata) in Canada: population and reproductive biology of a rare species. Canadian Journal of Botany, 63(11), 1928-1935.
Baranovski B. A., Karmyzova L. A., Dubуna D. V., Shevera M. V. (2023). Bioecology and hemeroby of flora species in the Northern Steppe Dnipro Region. Biosystems Diversity, 31(4), 548–577. https://doi.org/10.15421/012365
Burda R. I., Koniakin S. N. (2019). The non-native woody species of the flora of Ukraine: Introduction, naturalization and invasion. Biosystems Diversity, 27(3), 276–290. https://doi.org/10.15421/011937
De Paola L., Veldhuis T. A., Kraaij M., Stavenga D. G., Tiedge K. J., van der Kooi C. J. (2026). Stacked scattering: The key to bright flowers lies in the mesophyll. American Journal of Botany, 113(1), e70104. https://doi.org/10.1002/ajb2.70104
Haeuser E., Dawson W., Thuiller W., Dullinger S., Block S., Bossdorf O., Carboni M., Conti L., Dullinger I., Essl F., Klonner G., Moser D., Münkemüller T., Parepa M., Talluto L., Kreft H., Pergl J., Pyšek P., Weigelt P., Winter M., Hermy M., Van der Veken S., Roquet C., van Kleunen M. (2018). European ornamental garden flora as an invasion debt under climate change. Journal of Applied Ecology, 55(5), 2386-2395. https://doi.org/10.1111/1365-2664.13197
Jones T. S., Culham A., Pickles B. J., David J. (2024). Can gardeners identify ‘future invaders’? NeoBiota, 91, 125-144. https://doi.org/10.3897/neobiota.91.110560
Karg C. A., Taniguchi M., Lindsey J. S., Moser S. (2023). Phyllobilins–Bioactive natural products derived from chlorophyll–Plant origins, structures, absorption spectra, and biomedical properties. Planta Medica, 89(06), 637-662. https://doi.org/10.1055/a-1955-4624
Khazratov A. T., Juraeva H. K., Akhmedova V. U., Mustafina F. U., Abdinazarov S. K. (2025). Conservation of the diversity of botanical garden collection with the use of in vitro techniques with example of Ptelea trifoliata L. (Rutaceae Juss.). Ecological Bulletin of Kryvyi Rih District, 9, 66-72.
Kuhn P., Sobiak J., Plech T., Rosiak N., Cielecka-Pionte, J., Karaźniewicz-Łada M., Studzińska-Sroka E. (2025). Bioactive potential of Ptelea trifoliata flower extracts: antioxidant, enzyme-modulating, and wound healing activities with possible biomedical and dermal applications. Applied Sciences, 16(1), 88. https://doi.org/10.3390/app16010088
Lukash O., Stupak Yu., Morskyi V., Aravin M. (2024). Adventive tree and shrub plant species with medicinal properties in the Chernihiv city`s green infrastructure. Biota. Human. Technology, 1, 9-18. https://doi.org/10.58407/bht.1.24.1
Marco A., Lavergne S., Dutoit T., Bertaudiere-Montes V. (2010). From the backyard to the backcountry: how ecological and biological traits explain the escape of garden plants into Mediterranean old fields. Biological Invasions, 12(4), 761-779. https://doi.org/10.58407/bht.1.24.1
Patil P., Divya M. P., Parthiban K. T., Balasubramanian A., Varadha Raj S., Ravi R., Ashick Rajah R. (2026) Strategic valorization of invasive alien plants: A bioeconomic review for sustainable product development. Frontiers in Plant Science, 16, 1697102. https://doi.org/10.3389/fpls.2025.1697102
Setzer W. N., Satyal P. (2019). Essential oil compositions of male and female flowers of Ptelea trifoliata. American Journal of Essential Oils and Natural Products, 7(4), 18-22.
Steinberg K. M., Satyal P., Setzer W. N. (2017). Bark essential oils of Zanthoxylum clava-herculis and Ptelea trifoliata: Enantiomeric distribution of monoterpenoids. Natural Product Communications, 12(6), 1934578X1701200632. https://doi.org/10.1177/1934578X1701200632
Takaku S., Setzer W. N. (2007). Chemical composition of the leaf essential oil of Ptelea trifoliata. Journal of Essential Oil Bearing Plants, 10(2), 104-108. https://doi.org/10.1080/0972060X.2007.10643527
Talcott A. J., Graves W. R. (2020). Cold stratification and pericarp removal improve seed germination of Ptelea trifoliata and Ptelea crenulata. HortScience, 55(4), 503-506. https://doi.org/10.21273/HORTSCI14693-19
Talcott Stewart A. J., Boylston T., Wilson L., Graves W. R. (2022a). Floral aromatics of Ptelea: Chemical identification and human response. Journal of the American Society for Horticultural Science, 147(1), 25-34. https://doi.org/10.21273/JASHS05119-21
Talcott Stewart A. J., O’Neal M. E., Graves W. R. (2022b). Insect floral visitors of Ptelea trifoliata (Rutaceae) in Iowa, United States. Annals of the Entomological Society of America, 115(5), 378-386. https://doi.org/10.1093/aesa/saac012
van der Kooi C. J., Elzenga J. T. M., Staal M., Stavenga D. G. (2016). How to colour a flower: on the optical principles of flower coloration. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 283, 20160429. http://dx.doi.org/10.1098/rspb.2016.0429
Zazharskyi V. V., Davydenko P. О., Kulishenko O. М., Borovik I. V., Zazharska N. M., Brygadyrenko V. V. (2020). Antibacterial and fungicidal activities of ethanol extracts of 38 species of plants. Biosystems Diversity, 28(3), 281–289. https://doi.org/10.15421/012037
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
Автори мають право укладати додаткові невиключні угоди щодо поширення опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення в інституційних репозитаріях або публікація у збірниках) за умови зазначення її первинної публікації в цьому журналі.
