Гніздові угруповання птахів соснових лісів лісостепової зони

  • А. Атемасов Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0003-0584-2875
  • Т. Атемасова Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7527-5143
Ключові слова: орнітофауна, угруповання гніздуючих птахів, точкові обліки, соснові ліси, лісостеп, Харківська область

Анотація

Орнітофауна соснових лісів Північного Сходу України мало вивчена. Аналіз гніздових угруповань птахів показав, що орнітофауністичні комплекси соснових лісів бідніші та мають мінімальну схожість із такими у широколистяних лісах. Метою даного дослідження було оцінити видовий склад та щільність птахів у соснових лісах різного віку. Дослідження проводили на території національного природного парку «Слобожанський», розташованого в межах Краснокутської об’єднаної територіальної громади Богодухівського району, у північно-західній частині Харківської області (Україна). Більшість лісів парку мають штучне походження. Угруповання птахів досліджували у травні 2023 року в шести типах лісу: сосновий ліс віком до 25 років, сосновий ліс віком 71-90 років, сосновий ліс віком 91-110 років, сосновий ліс віком понад 110 років, ділянки дубових насаджень та ділянки березових насаджень. Використовувався метод точкових обліків. Загалом 60 облікових точок (по 10 у кожному типі лісу) були розташовані за допомогою карти лісів. Гніздову орнітофауну було класифіковано за місцем розташування гнізд, відповідно до місць пошуку їжі та на основі моделей міграції. Під час точкових обліків нами зареєстровано 39 гніздових видів птахів; з них 3 були первинними дуплогніздниками, 13 були вторинними користувачами дупел, 13 видів були деревними, 3 чагарниковими та 6 наземними гніздовими. Видів, що живляться на стовбурі відмічено 7, таких, що живляться у кроні – 15, у чагарнику – 3, аких, що збирають корм на землі – 12 видів. Вісімнадцять видів були далекими мігрантами, 6 видів – ближніми, 15 видів – осілими. Найменша кількість видів (16) зареєстрована в сосновому лісі віком до 25 років. Чисельність видів в інших типах лісу коливається незначно (23-25). Найменша сумарна чисельність відмічена в сосновому лісі віком до 25 років, найвища - в ділянках дубових насаджень. Загальна щільність різна між усіма типами лісу, за винятком пари соснових лісів віком 91-110 років – ділянок березових насаджень. У сосновому лісі віком до 25 років переважають вільшанка (45,1%) і вівчарик-ковалик (25,3%), у сосновому лісі віком 71-90 років – вівчарик жовтобровий (28,3%) і зяблик (20,4%), у сосновому лісі 91-110 років – зяблик (16,4%), вівчарик жовтобровий(12,9%), мухоловка білошия (12,0%), вільшанка (10,9%), у сосновому лісі віком понад 110 років – зяблик (18,7 %), вільшанка (15,0 %), синиця велика (12,8 %) та мухоловка білошия (11,9 %), у ділянках дубових насаджень – мухоловка білошия (20,1%), синиця велика (19,3%) та зяблик (14,3%), а в ділянках березових насаджень – вівчарик жовтобровий (20,6%), мухоловка білошия (16,7%), вільшанка (14,9%) та зяблик (13,3%). Найчисельнішими птахами у сосновому лісі віком до 25 років були наземні гніздові (70,5%). В інших вікових групах соснового лісу та ділянках березових насаджень співдомінували вторинні користувачі дупел та наземні гніздові види. У ділянках дубових насаджень переважали вторинні дуплогніздники (50,8%). В усіх типах лісів, крім соснового лісу віком до 25 років, переважали птахи, що збирають корм у кроні дерева. Далекі мігранти були найпоширенішими птахами в соснових лісах, за винятком соснового лісу віком менше 25 років та ділянок березових насаджень. У населенні соснового лісу віком до 25 років домінували ближні мігранти (56,5%). У ділянках дубових насаджень переважали осілі види (39,7%). Результати досліджень порівняно із даними інших дослідників, отриманими у соснових лісах регіону з середини 19 століття.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

А. Атемасов, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, a.atemasov@karazin.ua

Т. Атемасова, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, t.atemasova@karazin.ua

Посилання

Abramova I.V. (2023). Dynamics of the Abundance of Bird Species during Succession of Oak Forests in Southwestern Belarus. Biology Bulletin, 50(8), 1864-1874.

Abramova I.V. (2024). Bird Population Dynamics during the Regenerative Succession of Mossy Pine Woodland in Southwestern Belarus. Biology Bulletin Reviews, 14, 102-114.

Alekseenko M.I. (1971). Vegetation of the Kharkov region. Kharkov region. Nature and economy. Materials of the Kharkov Department of the Geographical Society of Ukraine, VIII, 80-94.

Atemasov A.A., Atemasova T.A., Devyatko T.N., Lysenko N.G., Goncharov G.L. (2011). The structure of the communities of breeding birds in oak forests on elevated positions in the southern part of Middle Russian Hills. Bird ecology: species, communities, interrelations, 1(1), 345-358.

Atemasova T.A. (2010). Ornithofauna as a structural element of biogeocenoses of the North-East of Ukraine. Autoref. diss. for obtaining a Ph.D. degree in biological sciences. Dnipropetrovsk, 24. (in Ukrainian)

Atemasova T.A., Atemasov A.A. (2006). Annotated list of birds of the National Park "Gomolshansky Forests". Scientific research in the territories of the natural reserve fund of the Kharkov region, 2. 49-67.

Averin V.G., Ostrovskaya E.N. (1946). Birds of the Mokhnachansky forest (ecological essay). Results of scientific research for 1945. UkrNIILH, 2. 61-68.

Banik M.V., Vysochin M.O., Atemasov A.A., Atemasova T.A., Devyatko T.N. (2013). Birds of Dvurechansky National Natural Park and its environs (Kharkiv region). Berkut, 22(1), 14-24.

Banik M.V., Vysochin M.O., Atemasov A.A., Atemasova T.A., Devyatko T.N. (2014). An annotated check-list of the birds of Dvоrichanskyi National Park. The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series: biology, 19(1097), 52-61.

Bergner A., Avci M., Eryigit H., Jansson N., Niklasson M., Westerberg L., Milberg P. (2015). Influences of forest type and habitat structure on bird assemblagesof oak (Quercus spp.) and pine (Pinus spp.) stands in southwesternTurkey. Forest Ecology and Management, 336, 137-147.

Bibby C.J., Burgess N.D., Hill D.A. (2012). Bird Census Techniques. Academic Press. 257.

Budnichenko A.S. (1968). Birds of artificial forest plantations of the steppe landscape and their feeding (ecological and geographical characteristics of avifauna), Voronezh, 264.

Gorelova L.N, Alyokhin A.A. (2002). Vegetation cover of the Kharkov region. Kharkov, 231.

Hammer Ø., Harper D.A.T., Ryan P.D. (2001). PAST: Paleontological Statistics Software Package for Education and Data Analysis. Palaeontologia Electronica, 4(1), 9.

Keller V., Herrando S., Voriṧek P. et al. (2020). European Breeding Bird Atlas 2: Distribution, Abundance and Change. European Bird Census Council & Lynx Editions, Barselona. 967.

Kirk D., Hobson K. (2001). Bird–habitat relationships in jack pine boreal forests. Forest Ecology and Management, 147, 217–243.

Krebs C. (1999). Ecological Methodology, 2nd ed. Benjamin/Cummings, Menlo Park, CA. 620.

Lisetskiy A.S. (1952). Ornithofauna of the Izyum steppe forests and ways of enriching it with useful birds. Scientific notes of Kharkov State University, 44 (Proceedings of the Research Institute of Biology, 16), 55-72.

Lisetskiy A.S., Fedorov A.V. (1979). Ornithofauna of the forests of the middle reaches of the Seversky Donets River and ways of its reconstruction and protection. Problems of nature conservation and recreational geography of the Ukrainian SSR, 5 (Nature conservation of the Kharkov region), 67-69.

Myakushko V.K. (1978). Pine forests of the lowland part of the Ukrainian SSR. Kiev: Naukova dumka, 252.

Nicolov S.C. (2009). Effect of stand age on bird communities in late-successional Macedonian pine forests in Bulgaria. Forest Ecology and Management. 257(2), 580-587.

Novikov G.A. (1959). Ecology of animals and birds of forest-steppe oak forests. Leningrad, Leningrad State University Publishing House, 352.

R Core Team (2022). R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria. URL https://www.R-project.org/.

Snow D., Perrins C. (1998). The Birds of the Western Palearctic. Oxford University Press, Oxford. 1740.

Somov N.N. (1897). Ornithological fauna of the Kharkov province. Kharkov: printing house A. Darre, IX, 194 (A separate appendix to the XXVI volume of the Proceedings of the Society of Natural Scientists at the Imperial Kharkov University), 680.

Stegniy B.T., Pal’val’ A.V. (2007). The structure of bird communities in pine forests in Kharkiv region. Birds of the Seversky Donets basin, 10, 8-19.

Sutherland W.J. (2006). Ecological Census Techniques: A Handbook. Second Edition. Cambridge University Press. 432.

Taranenko L.I., Zhivotkov A.A., Chugay S.S., Sadulo A.M. (1994). Distribution of the Collared Flycatcher in the Donetsk region. Birds of the Seversky Donets basin, 2, 26-27.

Venier L.A., Pearce, J.L. (2005). Boreal bird community response to jack pine forest succession. Forest Ecology and Management, 217, 19–36.

Vergeles Yu.I. (1993). General traits of bird populations of the forest biogeocenoses in the Kharkov region. Berkut, 2, 14-15.

Vladyshevskiy D.V. (1975). Birds in the anthropogenic landscape. Novosibirsk: Science, Siberian branch, 199.

Volchanetskiy I.B. (1952). On the formation of the fauna of birds and mammals of young shelterbelts in the arid regions of the Left Bank of Ukraine. Proceedings of the Research Institute of Biology at Kharkov University, 16, 7-25.
Опубліковано
2024-05-29
Цитовано
Як цитувати
Атемасов, А., & Атемасова, Т. (2024). Гніздові угруповання птахів соснових лісів лісостепової зони. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 42, 4-21. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2024-42-1
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ