Екологічна приуроченість деревостанів сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в природному заповіднику «Горгани»
Анотація
Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) – це гірсько-карпатський (альпо-карпатський) вид. Сучасний ареал виду географічно розділений і знаходиться у межах Західної та Центральної Європи (Альпи) і середньогір’я та високогір’я Карпат. Найбільші ділянки із сосною кедровою європейською в Україні збереглися у Горганах на висоті 1250‒1450 м н.р.м., де вона формує верхню межу лісу. На території природного заповідника «Горгани» P. cembra трапляється у діапазоні висот від 1070 до 1475 м н.р.м. Нижня межа у вигляді поодиноких дерев опускається до 1000 м н.р.м., а верхня – піднімається до 1585 м н.р.м. Для вивчення екологічної приуроченості сосни кедрової європейської проводилися маршрутні обстеження і закладалися наукові полігони (лісові постійні пробні площі, стаціонарні наукові профілі та стаціонарні облікові площадки на природне поновлення лісу). Дослідження рослинних угруповань за участю P. cembra на південно-західних схилах урочища «Джурджі» показало залежність видового складу деревостану від висоти над рівнем моря. На кількісний склад деревостану та його продуктивність також істотно впливає експозиція схилів. Значною є участь P. cembra у складі деревостанів на дуже стрімких (30–55°) схилах західної і північно-західної експозиції. Частка дерев P. cembra у складі цих деревостанів коливається від 17,1 до 49,0%. За інших умов участь P. cembra у складі деревостанів поступово зменшується. На схилах східної та північної експозицій сосна кедрова європейська майже зовсім відсутня (зрідка трапляється у заростях Pinus mugo Turra по північних схилах). Характерним для деревостанів за участю P. cembra є зростання на сонячних схилах за наявності суми активних температур у межах 1000°‒1400° та середніх температурах навколишнього середовища від -12,2°С до +16°С. У Довбушанських Горганах оптимальними екологічними умовами для реліктового виду P. cembra є західні схили із стрімкістю 17‒55° і південно-західні та північно-західні схили із стрімкістю 35°‒42°. Щодо трофності ґрунту, то оптимальними для зростання P. cembra умовами є оліготрофні едафотопи з помірним зволоженням.
Завантаження
Посилання
Baitsar A.L. (2020). Geography of cedar forests of the Ukrainian Carpathians. http://baitsar.blogspot.com/2020/06/blog-post_26.html (in Ukrainian)
Golubets M.A., Gavrusevych A.N., Zagaikevich I.K. et al. (1988). Ukrainian Carpathian Mountains. Kyiv: Naukova Dumka. 300 p. (in Ukrainian)
Honcharenko I.V., Didukh Ya.P. (2003). The Brown-Blanquet method: history and modern trends. Scientific Notes NAUKMA: Ser. Biology and ecology, 21, 82–91. (in Ukrainian)
Didukh Ya.P. (2012). Fundamentals of bioindication. Kyiv: Naukova Dumka. 343 p. (in Ukrainian)
The Green Book of Ukraine. (2009). / Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv: Alterpress. 448 p. (in Ukrainian)
Zrazhevskyi A.I. (1956). Natural occurrence of forest soil on stony placers and methods of their afforestation. Gruntoznavstvo, 10, 51–57. (in Ukrainian)
Oleksiv T.M., Klimuk Yu.V., Hlystiuk Yu.S. (2008). Monitoring of primeval forests with the participation of Pinus cembra L. in Dovbushanskyi Gorgani. Bulletin of Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University. Series Biology, XII, 21–26. (in Ukrainian)
Oleksiv T.M., Klimuk Yu.V., Hlystiuk Yu.S. (2009). Ecology of the relict Pinus cembra L. in Dovbushanskyi Gorgani. Materials of the International scientific and practical conference dedicated to the 10th anniversary of the Rivne Nature Reserve (Sarny, June 11–13, 2009). Rivne: Rivne Printing House, 936. (in Ukrainian)
Popovych S.Yu., Mykhailovych N.V., Hrysyuk T.S. (2019). Representation of Pinus cembra (Pinaceae) in the nature reserve fund of Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 76(6), 534–541. https://doi.org/10.15407/ukrbotj76.06.533 (in Ukrainian)
Sirenko O.H. (2003). Ecological timeliness of stands with European cedar pine (Pinus cembra L.) in the Ukrainian Carpathians. Bulletin of Vasyl Stefanyk Prykarpatsky University. Series Biology, III, 13–25. (in Ukrainian)
Stoyko S.M. (1966). Nature reserves and monuments of the Ukrainian Carpathians. Lviv, 144. (in Ukrainian)
Red Book of Ukraine. Plant world. (2009). / Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv: Globalconsulting. 900 p. (in Ukrainian)
Ali A.A., Carcaillet C., Talon B. et al. (2005). Terral Pinus cembra L. (arolla pine), a common tree in the inner French Alps since the early Holocene and above the present tree line: a synthesis based on charcoal data from soils and travertines. Journal of Biogeography, 32, 1659–1669. https://doi.org/10.1111/j.1365-2699.2005.01308.x
Bohoslavets O.M., Prydiuk M.P. (2023). New records of rare wood-inhabiting fungi from the Ukrainian Carpathians. Czech Mycology, 75(1), 61–83. https://doi.org/10.33585/cmy.75105
Casalegno S., Amatulli G., Camia A. et al. (2010). Vulnerability of Pinus cembra L. in the Alps and the Carpathian mountains under present and future climates. Forest Ecology and Management, 259, 750–761. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2009.10.001
Farjon A. (2017). Pinus cembra. The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T42349A95684563. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T42349A95684563.en
Ghadiriasli R., Mohamed A.A.M., Wagenstaller M. et al. (2020). Molecular and sensory characterization of odorants in Cembran pine (Pinus cembra L.) from different geographic regions. Talanta, 220, 121380. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2020.121380
Hofmann A. (1970). L’areale italiano del pino cembro. Webbia, 25(1), 199–218. https://doi.org/10.1080/00837792.1970.10669934 (in Italian)
Kučera P. (2017). Two groups of Pinus cembra forest communities in the Tatras. Acta Botanica Hungarica 59(3–4), 389–425. https://doi.org/10.1556/034.59.2017.3-4.7
Mohytych V., Klisz M., Yatsyk R. et al. (2019). Ecological and genetic aspects of distribution of the marginal populations of Swiss stone pine (Pinus cembra L.) in Ukrainian Carpathians. Folia Forestalia Polonica, Series A – Forestry, 61(3), 242–246. https://doi.org/10.2478/ffp-2019-0023
Myczkowski S. (1971). Rozmieszenie: Limba Pinus cembra L. Nasze drzewa Leśne. Vol. II. (Ed. by S. Białobok) Warszawa, Poznań, Poland: PWN, 23–49. (in Polish)
Walter K.S., Gillett H.J. (1998). IUCN Red List of Threatened Plants. Compiled by the World Conservation Monitoring Centre. Switzerland and Cambridge (UK): IUCN – The World Conservation Union. 862 p.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
