Цитометрична характеристика еритроцитів молоді прісноводних риб різних родин

  • Т. Шарамок Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0003-3523-5283
  • Н. Єсіпова Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0003-1924-2547
  • В. Курченко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-1199-3760
Ключові слова: еритроцити, цитометричні індекси, патологічні зміни, Запорізьке (Дніпровське) водосховище

Анотація

Досліджено морфометричні показники еритроцитів молоді різних видів риб, що мешкають у прибережних зонах водойм. Об’єктом дослідження були риби чотирьох родин: коропові (верховодка, карась сріблястий, гірчак звичайний, лящ, плітка), іглицеві (голка пухлощока чорноморська), центрархові (сонячний окунь), в’юнові (щиповка звичайна), бички (бичок пісочник). Гідроекологічні умови характеризувались напруженим кисневим режимом, високим вмістом фосфатів і важких металів (цинку). Периферичну кров риби відбирали з хвостової вени; мазки виготовляли за класичною методикою та фарбували за методом Романовського-Гімзи. За результатами досліджень було виявлено, що у молоді риб, які належать до екологічної групи малоактивних і невибагливих видів (бичок пісочник, карась сріблястий), еритроцити мають найбільшу площу поперечного перерізу та високий показник ядерно-цитоплазматичного співвідношення. Показники ексцентричності еритроцитів були найвищими у активних риб з високими енергетичними витратами (верховодка, сонячний окунь). Найбільшу кількість еритроцитів з патологічними явищами (цитоліз, каріолізис, пікноз, пойкілоцитоз) спостерігали у молоді верховодки (14%), а найменшу – у гірчака звичайного та сонячного окуня (2–4%). У особин голки пухлощокої чорноморської, уражених паразитичними нематодами р. Ascaris, кількість еритроцитів з патологією зросла до 81%. В умовах токсичного навантаження дестабілізація кровоносної системи у риб починається з появи в крові молодих форм еритроцитів як компенсація руйнування зрілих еритроцитів, а закінчується масовим руйнуванням зрілих еритроцитів. Враховуючи ці закономірності, а також відносно низьку кількість молодих форм еритроцитів і зрілих еритроцитів з патологічними ознаками, можна вважати, що стан еритроцитів у досліджених нами видів молоді риб відповідає умовній нормі, за винятком крові зараженої паразитами голки пухлощокої чорноморської. Таким чином, основними показниками червоної крові риб, які, на нашу думку, відображають адаптаційні можливості риб, є: коефіцієнт ексцентричності еритроцитів, співвідношення молодих баластних форм еритроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення та відносна кількість еритроцитів з патологією.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Т. Шарамок, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

проспект Гагаріна, 72, Дніпро, 49050, Україна, sharamok@i.ua

Н. Єсіпова, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

проспект Гагаріна, 72, Дніпро, 49050, Україна, yesipova.natalia@gmail.com

В. Курченко, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

проспект Гагаріна, 72, Дніпро, 49050, Україна, kurchenko.viktoriia.3@gmail.com

Посилання

Ahmed I., Reshi Q.M., Fazio F. (2020). The influence of the endogenous and exogenous factors on hematological parameters in different fish species: a review. Aquaculture International, 28, 869–899. https://doi.org/10.1007/s10499-019-00501-3

Belokon A.S., Marenkov O.N., Dvoretskij A.I. (2013). Contents of radionuclides and heavy metals in the fish roe of commercial fish of the Zaporizhya Reservoir. Yaderna Fyizika ta Energetika, 14(1), 81–85. (in Russian)

Ezzat A., Hafez S., El-Nady F., Abdel-Barr M. (2000). Effect of intoxification by some heavy metals on blood characteristics of Siganus rivulatus (Siganidae, Teleost). Materials of 5th International Egyptian Water Technology Conference, pp. 3–5.

Fazio F. (2019). Fish hematology analysis as an important tool of aquaculture: A review. Aquaculture, 500, 237–242. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2018.10.030

Fazio F., Lanteri G., Saoca C. et al. (2020). Individual variability of blood parameters in striped bass Morone saxatilis possible differences related to weight and length. Aquaculture International, 28, 1665–1673. https://doi.org/10.1007/s10499-020-00550-z

Fedonenko E.V., Esipova N.B., Marenkov O.N. (2016). Environmental assessment of young fish of Zaporozhian reservoir. Ecological Herald of the North Caucasus, 12(3), 8–14.

Fedonenko O., Marenkov O., Petrovsky O. (2019). The problem of biological obstacles in the operation of nuclear power plants (illustrated by the operation of Zaporizhzhya NPP techno-ecosystem). Nuclear and Radiation Safety, 2(82), 54–60. https://doi.org/10.32918/nrs.2019.2(82).10 (in Ukrainian)

Fedonenko O, Yakovenko V., Ananieva T. et al. (2018). Fishery and environmental situation assessment of water bodies in the Dnipropetrovsk region of Ukraine. Monograph, World Scientific News, 92(1), 1–138.

Gamito R., Teixeira C.M., Costa M.J., Cabral H.N. (2015). Are regional fisheries’ catches changing with climate. Fisheries Research, 161, 207–216. https://doi.org/10.1016/j.fishres.2014.07.014

Ivanova N.T. (1983). Atlas of blood cells of fish. Moscow: Light and food Industry, 184 p. (in Russian)

Konkova A.V., Fedorova N. N. (2016). Pathomorphological changes in red blood cells of young fish Abramia brama of the Volga-Caspian basin. Proceedings VNIRO, (162), 12–17. (in Russian)

Kurchenko V.O., Sharamok T.S. (2020). The hematological parameters of the Prussian carp (Carassius gibelio, (Bloch, 1782)) under the Zaporizhzhian (Dnipro) reservoir conditions. Turkish Journal Fisheries and Aquatic Sciences, 20 (11), 807–812. http://doi.org/10.4194/1303-2712-v20_11_04

Mineev A.K. (2013). Nonspecific reactions in fish from the reservoirs of the Middle and Lower Volga. Izvestia of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 15(3(7)), 2301–2318. (in Russian)

Mineev A.K. (2016). Hematopathology in the fish of Kuibyshevsky reservoir. Izvestia of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 51–59. (in Russian)

Moroz A.P., Yesipova N.B. (2011). Hematological changes in erythrocytes of fish under the influence of stress. 3rd International Ecological Forum «Clean City. Clean river. Clean PLANET», Kherson, 149–151.

Năstase А., Oţel V. (2017). Fish fauna status of the Natura 2000 sites proposed as new or for extension in the rivers Someș and Mureș (Romania). Transylvanian Review of Systematical and Ecological Research, 19(3), 57–74. https://doi.org/10.1515/trser-2017-0021

Parfenova I., Soldatov A. (2011). Functional morphology of round goby circulatory erythrocytes under experimental hypoxia conditions. Marine Ecological Journal, 2 (10), 59–67. (in Russian)

Regulations on the Ethics Committee (bioethics). (2019). (Normative document of the Ministry of Education, Science, Youth, and Sports of Ukraine. Order of 19.11.2012 № 1287): Regulatory framework of the Ministry of Education and Science of Ukraine (official website). http://www.mon.gov.ua/ua/activity/63/64/normativno-pravova-baza. (in Ukrainian)

Sharon G., Zilberg D. (2012). Atlas of fish histology and histopathology. Central and Northern Arava Research and Development Centers, 78 р.

Sharamok T.S., Esipova N.B., Fedonenko O.V., Biletska O.V. (2016). Ecological and hematological characteristics of Сommon Roach (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) in the Zaporozhye reservoir. Biological Bulletin of Bogdan Khmelnytskyi Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 303–310. (in Ukrainian)

Soldatov A.A. (2005). Peculiarities of organization and functioning of the fish red blood system. Journal of Evolutionary Biochemistry and Physiology, 41(3), 272–281. http://dx.doi.org/10.1007/s10893-005-0060-0 (in Russian)

Speckner W., Schindler J.F., Albers C. (1989). Age-dependent changes in volume and haemoglobin content of erythrocytes in the carp (Cyprinus carpio L.). Journal of Experimental Biology, 141(1), 133–149. https://doi.org/10.1242/jeb.141.1.133

Yilmaz Е. (2015). A Review on hematology and hemoglobin of fish. Cumhuriyet Science Journal, 36(2), 37–50.

Zelentsova A.S., Skorkina M.Y. (2004). Morphofunctional features of frogs R. ridibunda L. erythrocytes in physiological conditions. Successes of modern natural science, 8, 110. (in Russian)

Zeng L., Zhou L., Guo D.-L. et al. (2017). Ecological effects of dams, alien fish, and physiochemical environmental factors on homogeneity/heterogeneity of fish community in four tributaries of the Pearl River in China. Ecology and Evolution, 7(11), 3904–3915. https://doi.org/10.1002/ece3.2920

Опубліковано
2022-06-06
Цитовано
Як цитувати
Шарамок, Т., Єсіпова, Н., & Курченко, В. (2022). Цитометрична характеристика еритроцитів молоді прісноводних риб різних родин. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 38, 42-52. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2022-38-5
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ