Склад і динаміка харчового спектра чорного грифа (Aegypius monachus) і білоголового сипа (Gyps fulvus) Талиського регіону Азербайджану
Анотація
У 2014–2016 рр. було вивчено спектр та динаміку кормових раціонів чорного грифа (Aegypius monachus, L., 1766) та білоголового сипа (Gyps fulvus, Habl., 1783) Талиського регіону Азербайджану. Для цього протягом трьох років, у червні-липні, проводили збирання та ідентифікацію залишків корму навколо гнізд. Залишки збирали кожні 10 днів навколо 15 гнізд чорних грифів та 18 гнізд білоголових сипів. Загалом було зібрано 820 залишків корму. До раціону стерв'ятників входили туші 24 видів тварин, у тому числі 14 видів диких ссавців, 6 видів домашніх ссавців, три види рептилій та риби. Навколо гнізд білоголових сипів зібрано 401 залишок корму, а навколо гнізд чорних грифів – 419 залишків. У 2014 р. було зібрано 188 (46,9% усіх зібраних нами залишків), 117 (29,1%) у 2015 р. та 96 (24,0%) залишків корму навколо гнізд білоголових сипів. Навколо гнізд чорних грифів було зібрано 196 (46,7%) залишків корму у 2014 р., 121 (29,0%) у 2015 р. та 102 (24,3%) залишків корму у 2016 р. Частка домашніх тварин у раціоні чорних грифів становила 17,0% (2014), 15,5% (2015) та 10,0% (2016). Частка диких тварин становила 83,0% (2014), 84,5% (2015) та 90,0% (2016) відповідно. У раціоні білоголових сипів ці показники були такими: частка домашніх тварин становила 17,0% (2014), 15,9% (2015) та 14,5% (2016), а частка диких тварин – 83,0% (2014), 84,1% (2015) та 85,5% (2016). Матеріали досліджень підтвердили, що спектр кормових раціонів обох видів у регіоні знизився за 3 роки. Зниження спектра кормового раціону у чорного грифа становило 48,0%, а раціону білоголового сипа - 49,0%. Було встановлено, що господарська діяльність людини значно впливає на спектр і стабільність раціонів харчування обох видів у Талиському регіоні. Тому для досягнення сталого розвитку популяцій обох видів необхідно організувати регулярний моніторинг та підгодовування в природі. У тому числі було б доцільно оголосити ці території пам'ятниками природи в період розмноження. Місцеві екологічні організації та школи повинні бути залучені до ефективної охорони цих пам'яток природи.
Завантаження
Посилання
Cortés-Avizanda A., Selva N., Carrete M., Donázar J.A. (2009). Effect of corpse resources on herbivore spatial distribution are mediated by facultative scavengers. Basic Appl. Ecol., 10(3), 265–272. https://doi.org/10.1016%2Fj.baae.2008.03.009
Donázar J.A., Cortés-Avizanda A., Carrete M. (2010). Dietary shifts in two vultures after the demise of supplementary feeding stations: consequences of the EU sanitary legislation. Eur. J. Wildl. Res., 56, 613–621. https://doi.org/10.1007/s10344-009-0358-0
Efimenko N.N. (2009). Black Vulture in Turkmenistan: distribution, nesting ecology, number and protection. Strepet, 7(1-2), 70–77. (in Russian)
Gavashelishvili L. (2011). Where do vultures fly from their natal areas in the Caucasus. Results of 10-year-long radio-satellite tracking. Proc. Intern. Conf. 26–29 October 2011, Tbilisi, Abastumani, Georgia, 18–19.
Guliyev S.M., Askerov E.K. (2012). Current ecological condition of mammalian (Artiodactyla), proposed for inclusion in the second edition of the Red Book of Azerbaijan. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv Nat. Univ. Ser.: biology, 15(1008), 136–141. (in Russian)
Kalnitskaya I.N., Glushenko Yu.N., Surmach S.G. (2007). Black Vulture Aegypius monachus in the Primorsky Territory and the ecological prerequisites for its mass mortality. Bulletin of the Orenburg State University, 12, 34–37. (in Russian)
Karimov T., Guliyev G. (2017). Diet composition of four vulture species in Azerbaijan. Ardea, 105(2), 163–168. https://doi.org/10.5253/arde.v105i2.a3
Kerimov T.A., Talibov Sh.T. (2010). Black Vulture in Azerbaijan. Works of Azerbaijan Zool. Soc., II, 884–889. (in Russian)
Margalida A., Colomer M. (2012). Modelling the effects of sanitary policies on European vulture conservation. Scientific Reports, 2, 753. https://dx.doi.org/10.1038/srep00753
Museybov M.A. (1998). Physical Geography of Azerbaijan. Baku: Maarif Publishing House. 400. (in Azeri)
Mustafayev G.T. (2012). Relationship between animals and people. Talibov T.Q. (ed.). Baku: Elm, 114–119. (in Russian)
Ogada D.L., Keesing F., Virani M.Z. (2012). Dropping dead: Causes and consequences of vulture population declines worldwide. Ann. N.Y. Acad. Sci., 1249(1), 57–71. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2011.06293.x
Patrikeev M. (2004). The Birds of Azerbaijan. Pensoft Series Faunistica, 38, Sofia/Moscow, 380.
Potapov E.R. (1989). Using riddles to study the nutrition of birds of prey. Methods of studying and protecting birds of prey (Methodical recommendations). Scientific. ed. S.G. Priklonsky. Moscow. 103–115. (in Russian)
Shilov M.N., Warsawskiy S.N. (1973). Guidelines for the study of bird nutrition by collecting and analyzing pellets. Materials of the 5th meeting of the Working Group on the Problem of "Researching the Species within the Range", Vilnius. 112–115.
Velevski M., Nikolov S.C., Hallmann B. et al. (2014). Population decline and range contraction of the Egyptian Vulture (Neophron percnopterus) on the Balkan Peninsula. Bird Conservation International, 25(4), 440-450. https://doi.org/10.1017/S0959270914000343
Zhatkanbaev A.Zh. (2011). Observations on the nesting biology of the Black Vulture in the south-east of Kazakhstan. J. Feathered predators and their protection, 23, 182–190. (in Russian)
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
