Порівняння м’якої пшениці та спельти за вмістом загальних ліпідів та рівнем жирних кислот
Анотація
Сьогодні інтерес селекціонерів, виробників та споживачів повертається до стародавніх пшениць, таких як Triticum spelta, які часто вважають більш цінними для здорового харчування. В світлі цього ми порівняли сорти, зразки та селекційні лінії спельти з комерційними сортами м’якої пшениці за вмістом загальних ліпідів, рівнем жирних кислот та співвідношенням ненасичені/насичені жирні кислоти в зерні. Ліпіди екстрагували в апараті Сокслета. Склад жирних кислот визначали методом газової хроматографії. В середньому вміст загальних ліпідів був вище в сортах спельти, ніж в селекційних лініях (3,04±0,24 % проти 2,23±0,69 %, p < 0,05). Виявлена істотна різниця за середнім вмістом загальних ліпідів між сортами спельти та сортами м’якої пшениці (3,04±0,24 % проти 2,44±0,57 %, p < 0,05), проте селекційні лінії спельти не відрізнялись від сортів м’якої пшениці. У гексаплоїдних видах пшениці було виявлено 6 головних жирних кислот, серед яких переважала лінолева кислота. Вони розташовуються у порядку зниження вмісту наступним чином: лінолева > олеїнова > пальмітинова > ліноленова > стеаринова > пальмітолеїнова. Ми також виявили 3 мінорні жирні кислоти у слідовій кількості: ейкозанова (арахінова), ейкозенова та бегенова кислоти. М’яка пшениця не поступається спельті за рівнем ненасичених жирних кислот, оскільки відношення ненасичених кислот до насичених у зерні зразків T. speltа подібне до такого у комерційних сортах м’якої пшениці. Вміст олеїнової кислоти вищий у зразках спельти, тоді як вміст лінолевої кислоти був вищим у сортах T. aestivum. Сорт ярої м’якої пшениці Героїня мав найкраще ввідношення ненасичених кислот до насичених – 4,5. Ми не виявили відмінностей у кількості ненасичених жирних кислот між зразками ярої та озимої гексаплоїдної пшениці. Ми не спостерігали закономірностей варіабельності вмісту жирних кислот у досліджених зразках, оскільки один і той же зразок характеризувався широкою варіабельністю вмісту однієї жирної кислоти і вузькою варіабельністю вмісту іншої, і у той же самий час одна і та ж сама жирна кислота могла відрізнятись дуже варіабельним вмістом у одному зразку і маловаріабельним в іншому. Не виявлено істотної різниці у вмісті загальних ліпідів та рівнями жирних кислот за роками в межах одного зразка.
Завантаження
Посилання
Beleggia R., Rau D., Laidò G. et al. (2016). Evolutionary metabolomics reveals domestication-associated changes in tetraploid wheat kernels. Mol. Biol. Evol., 33(7), 1740–1753. https://doi.org/10.1093/molbev/msw050
Durante M., Lenucci M.S., Rescio L. et al. (2012). Durum wheat by-products as natural sources of valuable nutrients. Phytochem. Rev., 11(2–3), 255–262. https://doi.org/10.1007/s11101-012-9232-x
Gabrovská D., Fiedlerová V., Holasová M. et al. (2002). The nutritional evaluation of underutilized cereals and buckwheat. Food Nutr. Bull., 23(3 Suppl), 246–249. https://doi.org/10.1177/15648265020233S148
Grela E.R. (1996). Nutrient composition and content of antinutritional factors in spelt (Triticum speltal) cultivars. Sci. Food Agr., 71(3), 399–404. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0010(199607)71:3%3C399::AID-JSFA609%3E3.0.CO;2-Q
Juhaimi F.A.l., Uslu N., Babiker E.E. et al. (2019). The effect of different solvent types and extraction methods on oil yields and fatty acid composition of safflower seed. J. Oleo Sci., 7, 68(11), 1099–1104. https://doi.org/10.5650/jos.ess19131
Kan A. (2015). Characterization of the fatty acid and mineral compositions of selected cereal cultivars from Turkey. Rec. Nat. Prod., 9(1), 124–134.
Peisker K.V. (1964). A rapid semi-micro method for preparation of methyl esters from triglycerides using chloroform, methanol, sulphuric acid. J. Am. Oil Chem. Sci., 41, 87–88. https://doi.org/10.1007/BF02661915
Narducci V., Finotti E., Galli V. et al. (2019). Lipids and fatty acids in Italian durum wheat (Triticum durum Desf.) cultivars. Foods, 8(6), 1–9. https://doi.org/10.3390/foods8060223
Prokhorova M.I. (1982). Methods of biochemical studies (lipid and energy metabolism. Leningrad: Publishing House of Leningrad University. 271 p. (in Russian)
Relina L.I., Suprun O.H. Boguslavskyi R.L. et al. (2020). Fatty acid composition of oil from grain of some tetraploid wheat species. Biotechnologia Acta, 13(2), 56–64. https://doi.org/10.15407/biotech13.02.056
Ruibal-Mendieta N.L., Dekeyser A., Delacroix D.L. et al. (2004). The oleate/palmitate ratio allows the distinction between wholemeals of spelt (Triticum spelta L.) and winter wheat (T. aestivum L.). J. Cer. Sci., 39(3), 413–415. https://doi.org/10.1016/j.jcs.2004.02.003
Ruibal-Mendieta N.L., Delacroix D.L., Mignolet E. et al. (2005). Spelt (Triticum aestivum ssp. spelta) as a source of breadmaking flours and bran naturally enriched in oleic acid and minerals but not phytic acid. J. Agric. Food Chem., 53(7), 2751–2759. https://doi.org/10.1021/jf048506e
Suchowilska E., Wiwart M., Borejszo Z. et al. (2009). Discriminant analysis of selected yield components and fatty acid composition of chosen Triticum monococcum, Triticum dicoccum and Triticum spelta accessions. J. Cer. Sci., 49, 310–315. https://doi.org/10.1016/j.jcs.2008.12.003
USDA (2019): National Nutrient Database. Nutrient data for product 20140 (available at https://fdc.nal.usda.gov/fdc-app.html#/food-details/169745/nutrients)
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
