Донори цінних селекційних ознак гороху посівного (Pisum sativum L.)
Анотація
Важливий етап роботи генетичних банків рослин – аналіз існуючої базової колекції і виділення серцевинних колекцій з чітко визначеними властивостями. Для колекції гороху НЦГРРУ така робота раніше не проводилася. У статті представлені результати роботи з ідентифікації донорів цінних селекційних ознак гороху посівного (Pisum sativum L. subsp. sativum), з урахуванням багатоцільового використання культури у сільському господарстві і переробній промисловості. Об’єктами вивчення були 307 зразків з робочої колекції селекційного матеріалу гороху, який був створений у лабораторії селекції зернобобових культур Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва, і колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) різного еколого-географічного походження. Виділено 11 зразків донорів за однією чи декількома важливими агрономічними ознаками з комплексом цінних господарських характеристик (урожайність, продуктивність, вміст білка у насінні, стійкість до хвороб (фузаріоз та аскохітоз)). В якості донорів для використання за напрямами селекції виділено: для зернового напряму використання – сорти Модус, Ефектний (багатоквітковість (fn fna), вусатий тип листа (af)), Царевич (стійкість до осипання насіння (def), вусатий тип листа (af)), СЛ ДТР 94-120 (багатоквітковість (fn fna), луганський тип детермінантності (dtr)); для зерноукісного напряму використання – Орпелла (антоціанове забарвлення вінчика (А)), Резонатор (довжина стебла (Le)); для харчового напряму використання – Харківський янтарний, Банан (кулінарна якість насіння); для овочевого напряму використання – Штамбовий (безпергаментний тип боба (pv), фасційований тип стебла(fa fas), Asgrow sead (зморшкуватий тип насінини (r), вусатий тип листа (af), багатоквітковість (fn fna); для технічного напряму використання – Віолена (носій гену rb – амілопектиновий тип крохмалю). Всі зразки підтвердили донорські властивості. Шляхом гібридизації з використанням деяких сортів (Харківський янтарний, Банан, Царевич, Віолена, Asgrow seed) отримано якісно новий вихідний матеріал для практичної селекційної роботи. Зроблено висновки про необхідність подальшого вивчення колекції гороху НЦГРРУ з метою ідентифікації цінних зразків та створення серцевинної колекції.
Завантаження
Посилання
Alikina О.V., Besedin А.G. (2016). Starting material to create garden pea cultivars in the Kuban. Vegetable Crops of Russia, 1(30), 14–17. (in Russian)
Archak S., Tyagi R.K., Harer P.N. et al. (2016). Characterization of chickpea germplasm conserved in the Indian National Genebank and development of a core set using qualitative and quantitative trait data. The Crop Journal, 4, 417–424. https://dx.doi.org/10.1016/j.cj.2016.06.013
Ayeh K.O., Lee Y., Ambrose M.J. et al. (2011). Growth, seed development and genetic analysis in wild type and Def mutant of Pisum sativum L. BMC Res, 4, 489. https://doi.org/10.1186/1756-0500-4-489
Bezuhla О.M., Vasylenko А.О., Kobyzeva L.N., Bezuglyi І.M. (2014). Genetic collection of pea (Pisum sativum L.). Selection and Seed Industry, 105, 104–121. (in Ukrainian)
Bezuhlyi І.M., Vasylenko А.О., Potiomkina L.М. et al. (2018). Palatability of pea cultivars bred by the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev. Bulletin of the Center for Science Provision of Agribusiness in the Kharkiv region, 24, 136–144. (in Ukrainian)
Bezuhlyi І.M., Vasylenko А.О., Hliantsev А.V., Shevchenko L.M. (2016). Innovations in pea breeding at the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev. Bulletin of the Center for Science Provision of Agribusiness in the Kharkiv region, 20, 99–106. (in Ukrainian)
Bhattacharyya M., Martin C., Smith A. (1993). The importance of starch biosynthesis in the wrinkled seed shape character of peas studied by Mendel. Plant Mol Biol., 22(3), 525–531. https://doi.org/10.1007/BF00015981
Bugrej I.V., Avdeenko A.P. (2012). Efficiency and the reasons of drowning of grades of peas with different morphotypes of sheet. Modern Problems of Science and Education, 1, 287. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=5608 (in Russian)
Churakov А.А., Valiulina L.I. (2021). Genetic resources of garden pea – a source of efficient breeding at Krasnoyarsk Scientific and Research Institute of Agriculture. URL: http://www.kgau.ru/new/all/uni/01/konferenc/2_3.pdf (in Russian)
CMEA’s international classifier of the genus Pisum L. (1990). Leningrad. 51 p. (in Russian)
Dospekhov B.А. (1985). Methods of field experiment. Мoscow: Agropromizdat. 351 p. (in Russian)
Ellis T.H.N., Hofer J.M.I., Timmerman-Vaughan G.M. et al. (2010). Мendel, 150 years on. Trends Plant Sci., 16, 590–596. https://doi.org/10.1016/j.tplants. 2011.06.006
FAOSTAT. (2021). URL: http://www.fao.org/faostat/en/#data/QC
Gawłowska M., Święcicki W. (2016). The fa2 gene and molecular markers mapping in the gp segment of the Pisum linkage group V. Journal of Applied Genetics, 57(3), 317–322. https://doi.org/10.1007/s13353-015-0335-0
Genetics of domestic plants: grain legumes, vegetables, gourds. (1990). Leningrad: Agropromizdat. 287 р. (in Russian)
Hedley C.L., Bogracheva T.Ya., Lloyd J.R., Wang T.L. (1996). Manipulation of starch composition and quality in pea seeds. Agri-food quality: an intrerdisciplinary approach. Eds. G.R. Fenwick, C.L. Hedley, R.C. Richards, S. Khorkar. Cambrige: RoyalSos. Chem. P. 138–148.
Jing R., Vershinin A., Grzebyta J. et al. (2010). The genetic diversity and evolution of field pea (Pisum) studied by high throughput retrotransposon based insertion polymorphism (RBIP) marker analysis. BMC Evol. Biol., 10, 44. https://doi.org/10.1186/1471-2148-10-44
Kaigorodova I.M., Pronina E.P., Pishnaya O.N. (2013). Study of perspective models of pea as genetic sources in breeding for quality and productivity. Vegetable Crops of Russia, 1, 30–34. https://doi.org/10.18619/2072-9146-2013-1-30-34 (in Russian)
Kobyzeva L.N., Bezugla О.M., Silenko S.І. et al. (2016). Guidelines on studying genetic resources of grain legumes. Kharkiv: Publishing House “Stil”. 84 р. (in Ukrainian)
Kobyzeva L.N., Bezuhla О.M., Biriukova О.V. (2018). History and present of the Laboratory of Genetic Resources of Grain Legumes and Groats Crops and the NCPGRU’s research results. Theoretical Studies and Practical Achievements of the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev of NAAS: history and present (1908–2018). Kharkiv. P. 54–71. (in Ukrainian)
Kosterin O.E. (2015). Prospects of the use of wild relatives for pea (Pisum sativum L.) breeding. Vavilov Journal of Genetics and Breeding, 19(2),154–164. (in Russian)
Kotlyar I.P., Ushakov V.A., Pronina E.P., Kaygorodova I.M. (2019). Nature of the inheritance of number of fertile nodes in determinant forms of vegetable pea. Rossiiskaia selskokhoziaistvennaia nauka, 6, 11–14. https://doi.org/10.31857/S2500-26272019611-14 (in Russian)
Large workshop on plant physiology. Mineral nutrition. Physiology of the cell. Growth and development. (1978). Ed. B.А. Rubin. Мoscow: Vysshaya Shkola. 408 р. (in Russian)
Makasheva R.Kh. (1979). Pea. Grain legumes. Leningrad: «Kolos». IV(1). 322 р. (in Russian)
Martin D.N., Proebsting W.M., Hedden P. (1997). Mendel’s dwarfing gene: cDNAs from the Le alleles and function of the expressed proteins. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 94(16), 8907–8911. https://doi.org/10.1073/pnas.94.16.8907.
McGee R.J., Baggett J.R. (1992). Inheritance of stringless pod in Pisum sativum L. Journal of the American Society for Horticultural Science (USA), 117(4), 628–632.
Merezhko А.F. (2005). Principles of search for and creation of donors of valuable traits in plant breeding. Identified Gene Pool of Plants and Breeding. St Petersburg. P. 189–205. (in Russian)
Pesic V., Djordjevic R., Kadhum E. et al. (2013). Influence of the afila gene on grain yield in pea (Pisum sativum L.). Bulgarian Journal of Agricultural Science, 19(2), 186–193.
Privalov F., Kilchevskiy А., Grib S. et al. (2016). Bank of plant genetic resources. Science and Innovations, 10(164), 24–27. (in Russian)
Singh M., Bhardwaj C., Singh S. et al. (2016). Chickpea genetic resources and its utilization in India: Current status and future prospects. Indian J. Genet., 76(4), 515–529. https://doi.org/10.5958/0975-6906.2016.00070.5
Siniushin A.A., Gostimskiĭ S.A. (2008). Genetic control of fasciation in pea (Pisum sativum L.). Genetika, 44(6), 807–814.
Sinjushin A., Liberzon A. (2016). Contribution to genetic control of flower number in pea (Pisum sativum L.) Ratarstvo i povrtarstvo, 53(3), 116–119. https://doi.org/10.5937/ratpov53-11949
Smith A.M., Bettey M., Bedford I.D. (1989). Evidence that the rb locus alters the starch content of developing pea embryos through an effect on ADP glucose pyrophosphorylase. Plantphysiology, 89(4), 1279–1284. https://doi.org/10.1104/pp.89.4.1279
Smýkal P., Aubert G., Burstin J. et al. (2012). Pea (Pisum sativum L.) in the genomic era. Agronomy, 2, 74–115, https://doi.org/10.3390/agronomy2020074
Tymchuk S.М., Vasylenko А.О., Pozdniуkov V.V. et al. (2017). Evaluation of garden pea (Pisum sativum L.) collection accessions for carriers of the r and rb mutations. The Bulletin of Ukrainian Society of Geneticists and Breeders, 15(1), 14–19. (in Russian)
Vasylenko А.О., Bezuhlyi І.M., Shevchenko L.M. et al. (2018). Creation of pea breeding material with improved quality of seeds. Selection and Seed Industry, 114, 18–25. (in Ukrainian)
Vasylenko А.О., Tymchuk S.М., Suprun О.G. et al. (2017). Content and fatty acid composition of oil in seeds of pea mutants with modified starch. Legumes and Groat Crops, 3(23), 33–39. (in Russian)
Vishniykova М.А. (2012). Prospects of using genetic resources of grain legumes in the modern system of agricultural nature management. Legumes and Groat Crops, 3, 25–29. (in Russian)
Vishnyakova М.А., Aleksandrova Т.G., Bulynstev С.V. et al. (2016). The genetic resources of grain legumes from the Mediterranean region in the collection of the All-Union Research Institute of Plant Breeding: diversity and use. Agricultural Biology, 51(1), 31–45. (in Russian)
Wang T.L., Bogracheva T.Y., Hedley C.L. (1998). Starch: as simple as A, B, C? J. Exp. Bot., 49, 481–502.
Wang T.L., Hadavizideh A., Harwood A. et al. (1990). An analysis of seed development in Pisum sativum. XIII. The chemical induction of storage product mutants. Plant Breeding, 105, 311–320. https://doi.org/10.1111/j.1439-0523.1990.tb01290.x
Zelenov А.N. (2013). On the non-shedding trait in pea. Legumes and Groat Crops, 2(6), 79–85. (in Russian)
Zhuchenko А.А. Jr. (2014). Ecological and genetic principles of mobilization of the world genetic resources of higher plants. Education, Science and Production, 2, 9–17. (in Russian)
Zhuchenko А.А. (2012). The present and future of the adaptive system of plant breeding and seed production based on the identification and systematization of their genetic resources. Agricultural Biology, 5, 3–19. (in Russian)
Zong X.-X., Guan J.-P., Wang Sh.-M. et al. (2008). Genetic diversity and core collection of alien Pisum sativum L. germplasm. Acta Agronomica Sinica, 34(9), 1518–1528. https://doi.org/10.1016/S1875-2780(09)60003-1
Zubov А.Ye., Katyuк А.I. (2007). Breeding of high-yielding, top-quality and easily producible pea cultivars. Achievements of Science and Technology of AIC, 8. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/selektsiya-urozhaynyh-vysokokachestvennyh-i-tehnologichnyh-sortov-goroha (in Russian)
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
