Вміст водорозчинних фенолів в листках деревних рослин санітарно-захисних зон заводів промислової зони Запоріжжя
Анотація
Представлені результати вивчення накопичення водорозчинних фенолів в листках деревних рослин санітарно-захисних насаджень промислових підприємств м. Запоріжжя: Титаномагнієвий, Алюмінієвий, Абразивний комбінати, Запоріжсталь, Коксохімічний, Феросплавний, Вогнетрив, Український графіт та Трансформаторний. Встановлено значно більш високий вміст фенольних сполук у рослин, що зростають в техногенних умовах у порівнянні з контролем – «чистою зоною». Найвищі концентрації водорозчинних фенолів виявлені у листках деревних рослин лісосмуги біля Коксохімічного заводу. За рівнем акумуляції в листках дерев санітарно-захисної зони, а, отже, за ступенем забруднення повітря полютантом підприємства можна ранжувати наступним чином: Коксохімічний > Запоріжсталь ≥ Завод Феросплавів > Вогнетрив > Укрграфіт > Алюмінієвий > Титаномагнієвий комбінат > Абразивний > Трансформаторний завод. Залежно від рівня накопичення фенолів у листках рослини поділені на три групи. Максимальну кількість полютанта накопичують листки дерев наступних видів: Ailanthus altissima, Betula pendula, Juglans regia, Populus alba, Populus nigra, Populus piramidalis, Populus simonii, Elaeagnus angustifolia, найменшу – Morus alba, Robinia pseudoacacia, Tilia cordata, Ulmus carpinifolia, Armeniaca vulgaris, Fraxinus lanceolata. Проміжне положення між цими двома групами займають: Acer negundo, Acer platanoides, Aesculus hippocastanum, Catalpa bignonioides, Salix alba, Ulmus laevis. Види дерев, які характеризуються найбільшим накопиченням водорозчинних фенолів, можуть бути рекомендовані для оздоровлення атмосферного повітря. За величиною коефіцієнта відносного накопичення фенольних сполук виділені види рослин, які є найбільш інформативними тест-об'єктами забруднення атмосферного повітря. До цих рослин віднесені Betula pendula, Catalpa bignonioides, Elaeagnus angustifolia, Ailanthus altissima, Populus simonii, Acer negundo, Ulmus laevis та Fraxinus lanceolata.
Завантаження
Посилання
Bakhitova L.М., Pashin Yu.V. (1982). Modification of mutagenic and carcinogenic activity of chemical pollutants. Advances in Modern Genetics, 10, 131–142. (In Russian)
Getko N.V. (1989). Plants in an industrial environment. Minsk: Nauka i tekhnika. 208 p. (In Russian)
Dolgova L.G., Kozyukina Zh.T. (1972). Regarding the matter of biological purification of atmospheric air under the conditions of a coke enterprise. Ukrainian Botanical Journal, 29(2), 172–175. (In Ukrainian)
Dolyna L.F., Kozachyna V.A., Prystyns’kyi V.V. Monitoring the atmospheric air pollution by benzo(a)pyrene and hydrocarbons. Electromagnetic Compatibility and Railway Safety, 6, 91–97. https://doi.org/10.15802/ecsrt2013/51294 (In Ukrainian)
Il’kun G.M. (1978). Gas resistance of plants. Кyiv: Naukova Dumka. 142 p. (In Russian)
Kavelenova L.M., Lishchinskaya S.N., Karandayeva L.N. (2001). Peculiarities in the seasonal dynamics of water-soluble phenolic compounds in the leaves of European white birch under the conditions of the urban environment in the forest steppe ecotone (using Samara region as an example). Chemistry of plant raw materials, 3, 91–96. (In Russian)
Kapelyush N.V., Bessonova V.P. (2007). The role of Platanus orientalis in sanitary and hygienic plantations as a universal biofilter. Biosystems Diversity, 15(1), 59–66. https://doi.org/10.15421/010711 (In Ukrainian)
Kipot’ N.S., Byeloposhchenko V.P., Nekomnyashchaya A.S., Stetsenko Ye.A. (1976). On the production of phenolic compounds at the Ukrainian coke plants. Coke and Chemistry, 5, 31–34. (In Russian)
Poltorats’ka V.M. (2014). System analysis of the assessment of the degree of atmospheric pollution by emissions of harmful substances from vehicles and stationary sources of industrial production of coke at the “Petrovsky Evraz DMZ” PJSC on the basis of field observations and data analysis performed with the help of a personal electronic computer. Bulletin of the Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture, 3, 27–37. (In Ukrainian)
Polishchuk S.Z., Poltorats’ka V.M., Minkov Yu.I. (2012). Analysis of the distribution of surface concentrations of pollutants at the boundary of a sanitary protection zone at the “Petrovsky Evraz DMZ” PJSC coke plant according to the field observations and calculations performed using a personal electronic computer. Proceedings of the National Mining University, 38, 172–178. (In Ukrainian)
Sergeychik S.A. (1984). Woody plants and the industrial environment. Minsk: Nauka i tekhnika. 168 p. (In Russian)
Tarabrin V.P., Kondratyuk V.N., Bashkatov V.G. et al. (1986). Phytotoxicity of organic and inorganic pollutants. Kyiv: Naukova dumka, 1986. 216 p. (In Russian)
Towers G.Kh.N. (1968). Metabolism of phenolic compounds in higher plants and microorganisms. Biochemistry of phenolic compounds. Moscow: Mir, pp. 200–233. (In Russian)
Угрехелидзе Д.Ш. (1976). Метаболизм экзогенных алканов и ароматических углеводородов в растениях. Тбилиси: Мецниереба. 224 с. [Ugrekhelidze D.Sh. (1976). Metabolism of exogenous alkanes and aromatic hydrocarbons in plants. Tbilisi: Metzniyereba. 224 p.] (In Russian)
Ugrekhelidze D.Sh., Tsevelidze D.Sh. (1967). The absorption of phenolic compounds by higher plants. Proceedings of the Academy of Sciences of GeorgSSR, 47(1), 43–49. (In Russian)
Ugrekhelidze D.Sh., Durmishidze S.V. (1984). The intake and detoxification of organic xenobiotics in plants. Tbilisi: Metzniyereba. 230 p. (In Russian)
Feshchenko O.L., Kameneva N.V. (2016). Assessment of the impact of metallurgical enterprises on the environment of Ukraine. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 2, 28–32. (In Ukrainian)
Agostini E.l., Talano M.A., González P.S. et al. (2010). Phytoremediation of phenolic compounds: Recent advances and perspectives / In: I.A.Golubev (ed.) Handbook of Phytoremediation. Vol.1. Nova Science Publishers, pp. 1–50.
Gami A.A., Shukor M.Y., Khalil K.A. et al. (2014). Phenol and its toxicity. Journal of Environmental Microbiology and Toxicology, 2(1), 11–24.
Ghorani-Azam A., Riahi-Zanjani B., Balali-Mood M. (2016). Effects of air pollution on human health and practical measures for prevention in Iran. Journal of Research in Medical Sciences, 21(65), 24–29. https://doi.org/10.4103/1735-1995.189646
Glass A.D.M., Bohm B.A. (1971). The uptake of simple phenols by barley roots. Planta, 100(2), 93–105. https://doi.org/10.1007/BF00385211
Klimov P., Basilaia M. (2017). Estimation of atmospheric air pollution and health risk for Rostov-on-Don population. Science Almanac of Black Sea region countries, 10(2), 44–48. https://doi.org/10.23947/2414-1143-2017-10-2-44-48
Lin J., Reddy M., Moorthi V. Qoma B.E. (2008). Bacterial removal of toxic phenols from an industrial effluent. African Journal of Biotechnology, 7(13), 2232–2238.
Michałowicz J., Duda W. (2007). Phenols – sources and toxicity. Polish J. of Environ. Stud., 16(3), 347–362.
Sklyarenko А.V., Bessonova V.P. (2018). Accumulation of sulfur and glutathione in leaves of woody plants growing under the conditions of outdoor air pollution by sulfur dioxide. Biosystems Diversity, 26(4), 334–338. https://doi.org/10.15421/011849
Swain T., Hillis W.E. (1959). The phenolic constituents of Prunus domestica. I. – The quantitative analysis of phenolic constituents. Journal of the Science of Food and Agriculture, 10(1), 63–68. https://doi.org/10.1002/jsfa.2740100110
Wei X., Lyu S., Yu Y. et al. (2017). Phylloremediation of air pollutants: exploiting the potential of plant leaves and leaf-associated microbes. Frontiers in Plant Science, 8(1318), 1–23. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.01318
Цитування
Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу
Бессонова В. П. & Чонгова А. С. (2021) Scientific Bulletin of UNFU
Crossref
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.