Морфофункціональні перебудови кіркової речовини наднирників статевозрілих щурів за умов експериментального мікроелементозу
Анотація
Ксенобіотики, в тому числі і солі важких металів, детермінують розвиток патології окремих органів та систем організму. Гормони надниркових залоз займають одне з ключових місць у регуляції та підтриманні основних функцій організму. Вивчення морфологічних, біохімічних та імуногістохімічних перебудов у корі наднирників статевозрілих щурів-самців за умов впливу на організм комплексу солей важких металів залишається актуальним аспектом сучасної морфології. Експеримент був проведений на 24 білих статевозрілих щурах-самцях масою 250–300 г, у віці 7–8 місяців. Тварини експериментальної групи протягом 60 діб вживали звичайну питну воду, насичену комбінацією солей важких металів (Zn, Cu, Fe, Mg, Cr). Застосовувалися гістологічні, біохімічні (визначення вмісту гормонів: COR – кортизол, DHS –дегідроепіандростерону сульфат) та імуногістохімічні (визначення експресії маркеру проліферації Ki-67) методи дослідження. Довготривале надходження до організму статевозрілих щурів комбінацій солей важких металів призводить до потовщення стромального компонента залози, запустіння капілярів та порушення реологічних властивостей крові. У ядерному апараті спонгіоцитів виявляється конденсація хроматину, його маргінальне розташування, початкові етапи некробіотичних перебудов. З боку ендокриноцитів клубочкової та сітчастої зон залози спостерігається незначне збільшення проліферативної активності, при ареактивності клітин пучкової зони. Наведені морфологічні зміни корелюють з результатами біохімічного дослідження, згідно з якими у формуванні адаптивних реакцій в організмі експериментальних тварин при 60-добовому терміні надходження до організму комплексу солей важких металів беруть активну участь гормони сітчастої зони наднирників – DHS. Результати комплексних досліджень вказують на послаблення секреторної активності клітин пучкової зони наднирників, що негативно впливає на розвиток в організмі компенсаторно-пристосувальних процесів і перебіг загального адаптаційного синдрому у відповідь на дію пошкоджуючого агента.
Завантаження
Посилання
Grabovsky S.S. (2014). Morphometric characterization of adrenal glands and kidneys under conditions of pre-slaughter stress during the use of biologically active substances. Studia Biologica, 8(2), 43–56. (In Ukrainian)
Hryntsova N.B. (2017). Morphological rearrangements of the structural components of the intermediate lobe of the pituitary gland of female adult rats under the influence of heavy metal salts. European Conference on Innovations in Technical and Natural Sciences: 15th International scientific conference. Vienna, Austria, pp. 3–8. (In Ukrainian)
Gubar I.V., Kozlov K.P., Levchenko I.L. (2007). The influence of low doses of lead, mercury and manganese on reographic indices of white rats of different age. Modern Problems of Toxicology, 4, 8–10. (In Ukrainian)
Dmitrukha N.M. (2009). To the problem of immunotoxicity lead and cadmium (literature review)). Modern Problems of Toxicology, 1, 4–9. (In Ukrainian)
Lugovskоy S.P. (2005). Morphological and functional pattern of cerebrum of rats under chronic exposure with small doses of lead. Modern Problems of Toxicology, 3, 23–28. (In Ukrainian)
Lutsik S.O., Yashchenko A.M. (2018). Immunohistochemical study of adrenal glands in rats progeny grown in the conditions of experimental hypo and hypertension of the maternal body. World of Medicine and Biology, 4(66), 175–180. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2018-4-66-175-180 (In Ukrainian)
Rogozina O.V., Ozerova N.Y., Kashirina N.K. (2009). Morphology of adenohypophysis and adrenal gland under the influence of lead intoxication and its correction. World of Medicine and Biology, 3, 136–140. (In Ukrainian)
Rozhkov I.M., Hordienko V.M. (2005). Some aspects of histophysiological changes of adrenal corticocytes at chronic nitrate intoxication and its correction by swimming. Sports Medicine, 1, 75–78. (In Ukrainian)
Skotarenko T.A. (2015). Modern views on the morphofunctional state of the adrenal glands in normal, acute inflammation and the possibility of their influence on fetoplacental tissues. Actual Problems of Modern Medicine, 15(2), 237–241. (In Ukrainian)
Trakhtenberg I. (2008). The book about poisons and poisoning. Ternopil: Ternopil State Medical University, "Ukrmedkniga", pp. 122–123. (In Ukrainian)
Harvey P.W., Everett D.J., Springall C.J. (2007). Adrenal toxicology; a strategy for assessment of functional toxicity to the adrenal cortex and steroidogenesis. J. Appl. Toxicol., 27, 103–115. https://doi.org/10.1002/jat.1221
Hinson J.P., Raven P.W. (2006). Effects of endocrine-disrupting chemicals on adrenal function. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab., 20, 111–120. https://doi.org/10.1016/j.beem.2005.09.006
Koller L.D. (1980). Immunotoxicology of heavy metals. Int. J. Immunopharmacol., 2, 269–279. https://doi.org/10.1016/0192-0561(80)90027-2
Ng T.B., Liu W.K. (1990). Toxic effect of heavy metals on cells isolated from the rat adrenal and testis. In Vitro Cellular & Development Biology, 26(1), 24–28. https://doi.org/10.1007/BF02624150
Rana S.V.S. (2014). Perspectives in endocrine toxicity of heavy metal. Biological Trace Element Research, 160(1), 1–14. https://doi.org/10.1007/s12011-014-0023-7
Rastogi R.B., Singhal R.L. (1975). Effect of chronic cadmium treatment on rat adrenal catecholamines. Endocrine Research Communications, 2(1), 87–94. https://doi.org/10.1080/07435807509053840
Romanyuk A.M., Hryntsova N.B., Karpenko L.I. et al. (2019). The long-term effect of the complex of heavy metal salts on the morphofunctional changes in the structural components of the intermediate lobe of the mature rat's pituitary gland-the female. Problems of Endocrine Pathology, 2, 98–103. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.14
Romaniuk A., Sikora V., Lyndin M. et al. (2017). The features of morphological changes in the urinary bladder under combined effect of heavy metal salts. Interventional Medicine and Applied Science, 9(2), 105–111. https://doi.org/10.1556/1646.9.2017.2.09
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
