Сезонні зміни спільнот вільноживучих інфузорій різних біотопів озера Агзибір
Анотація
Озеро Агзибір є за рядом гідрохімічних і гідробіологічних чинників оптимальним для формування високого біорізноманіття вільноживучих інфузорій. Цьому сприяє і постійне надходження біогенних елементів в результаті метаболізму великих колоній птахів та гниючих органічних залишків рослинного і тваринного походження. Озеро Агзибір, що має зв'язок з Каспійським морем навесні і восени, є місцем нересту і подальшого розвитку личинок багатьох цінних риб Каспійського моря, для яких інфузорії є вихідним кормом на ранніх етапах онтогенезу. Всього в період 2014–2019 рр. нами були знайдені 169 видів вільноживучих інфузорій, з яких 34 нами відзначені вперше для фауни Каспійського моря. Найменше видове різноманіття спостерігалося в планктоні, де було зареєстровано 46 видів. У бентосі на піщаному біотопі були відзначені 58 видів, а на замуленому піску – 80 видів. На мулових ґрунтах у біотопі сірого мулу нами відзначено 72 види, у біотопі мулу з рослинними залишками спостерігалося максимальне видове різноманіття – 84 види, а на чорному мулі з ділянками сапропелю було знайдено 66 видів вільноживучих інфузорій. У біотопі перифітону нами був відзначений 71 вид, а в прибережних заростях водоростей (фітоціліоценозах) всього знайдено 79 видів вільноживучих інфузорій. Так само, як і біотоп піску, біотоп чорного мулу, іноді з невеликими ділянками сапропелевого мулу, за площею сильно поступається іншим бентичним біотопам озера Агзибір. Спільнота вільноживучих інфузорій чорного мулу досить специфічна і містить багато видів, стійких до низьких величин розчиненого у воді кисню і вмісту в воді сірководню. Сезонні зміни загальної чисельності вільноживучих інфузорій бентичних біотопів мають три максимуми, що припадають на весну, літо і осінь. В інших біотопах планктону, перифітону і фітоціліоценозів були відзначені тільки два максимуми, які припадають на весну та осінь. Найбільша подібність видового різноманіття спостерігалася у бентичних спільнотах. Найнижча схожість спостерігалась між сапропелевим мулом та іншими. Як уже згадувалося, це пов'язано із специфічними екологічними умовами біотопу сапропелевого мулу.
Завантаження
Посилання
Abdullayev A.I., Nadirov S.N., Akhundov M.M. (2014). Evaluating the role of Devechinsky estuary in the reproduction of commercial semipermeable carp fish species stocks / In: Current state of bio-resources of inland waters. Moscow: Polygraph-plus, pp. 11–16. (In Russian)
Alekperov I.Kh. (1992). The new modification of impregnation ciliates kinetome with silver proteinate. Zool. J., 2, 130–133. (in Russian)
Alekperov I.Kh. (2005). An atlas of the freeliving ciliates (Classes Kinetofragminophora, Colpodea, Oligohymenophorea, Polyhymenophora). Baku: Publishing house Borchali. 310 p. (In Russian)
Alekperov I.Kh. (2012). Free-living infusoria of Azerbaijan (ecology, zoogeography, practical importance). Baku: Elm Publishing House. 520 p. (In Russian)
Alekperov I.Kh., Mansimova I.F. (2017). The ratio of trophic groups of free-living ciliates on the seasons of the year in the Agzibir Lake. Journal of Entomology and Zoology studies, 5(1), 395–399.
Chatton E., Lwoff A. (1930). Imprégnation, par diffusion argentique, de l'infraciliature des ciliés marins et d'eau douce, après fixation cytologique et sans desiccation. Comptes Rendus des Séances de la Société de Biologie, 104, 834–836.
Dragesco J., Dragesco-Kerneis A. (1986). Ciliés libres de l'Afrique intertropicale: introduction à la connaissance et à l'étude des Ciliés. Paris: ORSTOM. 562 p. (Faune Tropicale, 26).
Foissner W., Blatterer H., Berger H., Kohmann F. (1991). Taxonomische und ökologische Revision der Ciliaten des Saprobiensystems. Band I: Cyrtophorida, Oligotrichida, Hypotrichia, Colpodea. Informationsberichte des Bayerischen Landesamtes für Wasserwirtschaft, 1/91. 478 p.
Kasimov A.G. (1972). Freshwater fauna of the Caucasus. Baku: "Elm". 286 p. (In Russian)
Sørensen T. (1948). A method of establishing groups of equal magnitude in plant sociology. Kongelige Danske Videnskabernes Selskab. Biologiske Skrifter, 5(4), 1–34.
Witzani G., Nowacki M. (eds.). (2016). Biocommunication of Ciliates. Springer. 372 p. https://doi.org/10.1007/978-3-319-32211-7
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
