Нові знахідки видів тихоходів роду Macrobiotus групи hufelandi (Tardigrada: Eutardigrada: Macrobiotidae) в Україні
Анотація
Тихоходи роду Macrobiotus групи hufelandi – одні з найбільш відомих та поширених тихоходів. Їх знаходять майже в кожному дослідженні різноманіття тихоходів у наземних оселищах. Незважаючи на це, зоогеографічні дані щодо цієї групи лишаються сумнівними та неповними. Оскільки більшість видів групи M. hufelandi описані в останні декілька десятиліть та їх важко розрізняти, багато старих знахідок потребують підтвердження або перегляду. У цьому дослідженні ми взяли за мету вивчити, які види групи M. hufelandi можна знайти в Україні, оскільки більшість даних щодо поширення тихоходів цієї групи в Україні є застарілими. Досліджували проби мохів та лишайників, зібраних у різних регіонах України (головним чином – на сході та півдні країни) у 2007–2019 роках. Тихоходів добували з проб та виготовляли з них постійні мікропрепарати з використанням рідини Фора. Після попереднього визначення родів та груп видів ми сфокусувалися на 13 пробах, які містили тихоходів якихось видів групи M. hufelandi у достатній кількості. Деталі морфології тихоходів та їх яєць вивчали методом світлової мікроскопії великого збільшення з використанням фазового контрасту. Види визначали за морфологічними ознаками ротової арматури, морфологією хоріона яєць, характером грануляції кутикули, а також на підставі певних морфометричних характеристик кігтиків та ротоглоткового апарату. Дослідження виявило наявність в Україні щонайменше шести різних видів: M. glebkai Biserov, 1990; M. hufelandi C.A.S. Schultze, 1834; M. macrocalix Bertolani & Rebecchi, 1993; M. polonicus Pilato, Kaczmarek, Michalczyk & Lisi, 2003; M. sottilei Pilato, Kiosya, Lisi & Sabella, 2012 і M. vladimiri Bertolani, Biserov, Rebecchi & Cesari, 2011. Три з них: M. macrocalix, M. sottilei й M. vladimiri було вперше знайдено в Україні. З урахуванням ще трьох видів, вказаних у більш ранніх дослідженнях: M. diversus Biserov, 1990; M. persimilis Binda & Pilato, 1972 і M. sapiens Binda & Pilato, 1984, – загальна кількість видів, відомих в Україні, складає щонайменше дев'ять. Реальна кількість видів в Україні, ймовірно, є вищою. Потрібні подальші збори проб та отримання молекулярно-генетичних даних від різних видів тихоходів групи M. hufelandi з України.
Завантаження
Посилання
Bertolani R., Rebecchi L. (1993). A revision of the Macrobiotus hufelandi group (Tardigrada, Macrobiotidae), with some observations on the taxonomic characters of eutardigrades. Zoologica Scripta, 22, 127–152. https://doi.org/10.1111/j.1463-6409.1993.tb00347.x
Bertolani R., Biserov V., Rebecchi L., Cesari M. (2011a). Taxonomy and biogeography of tardigrades using an integrated approach: new results on species of the Macrobiotus hufelandi group. Invertebrate Zoology. 8(1), 23–36. https://doi.org/10.15298/invertzool.08.1.05
Bertolani R., Rebecchi L., Giovannini I., Cesari M. (2011b). DNA barcoding and integrative taxonomy of Macrobiotus hufelandi C.A.S. Schultze 1834, the first tardigrade species to be described, and some related species. Zootaxa, 2997, 19–36. https://doi.org/10.11646/zootaxa.2997.1.2
Binda M.G., Pilato G. (1972). Tardigradi muscioli di Sicilia (IV Nota). Bollettino delle sedute della Accademia Gioenia di Scienze Naturali in Catania, Series 4, 11, 47–60.
Binda M.G., Pilato G. (1984). Macrobiotus sapiens, nuova specie di Eutardigrado di Sicilia. Animalia, 11, 85–90.
Biserov V.I. (1990a). New species of tardigrades in USSR fauna. Zoological Journal, 69(5), 17–25. (in Russian)
Biserov V.I. (1990b). On the revision of the genus Macrobiotus. The subgenus Macrobiotus s. str.: a new systematic status of the group hufelandi (Tardigrada, Macrobiotidae). Communication 1. Zoologicheskii Zhurnal, 69(12), 157–167.
Biserov V.I. (1999). Tardigrada of Turkmenistan with description of three new species. Zoologischer Anzeiger, 238, 19–36.
Cesari M., Bertolani R., Rebecchi L., Guidetti R. (2009). DNA barcoding in Tardigrada: the first case study on Macrobiotus macrocalix Bertolani & Rebecchi 1993 (Eutardigrada, Macrobiotidae). Molecular Ecology Research, 9(3), 699–706. https://doi.org/10.1111/j.1755-0998.2009.02538.x
Ciobanu D.A., Moglan I., Zawierucha K., Kaczmarek Ł. (2014). New records of terrestrial tardigrades (Tardigrada) from Ceahlău National Park with zoogeographical and taxonomical remarks on Romanian water bears. North-Western Journal of Zoology, 10 (Suppl.1), S5–S21.
Coughlan K., Stec D. (2019). Two new species of the Macrobiotus hufelandi complex (Tardigrada: Eutardigrada: Macrobiotidae) from Australia and India, with notes on their phylogenetic position. European Journal of Taxonomy, 573, 1–38. https://doi.org/10.5852/ejt.2019.573
Degma P., Bertolani R., Guidetti R. Actual checklist of Tardigrada species (2009–2019, 35th Edition: 31-07-2019). Online resource: http://www.tardigrada.modena.unimo.it/miscellanea/Actual%20checklist %20of%20Tardigrada.pdf. Accessed 20.03.2020.
Guidetti R., Peluffo J.R., Rocha A.M. et al. (2013). The morphological and molecular analyses of a new South American urban tardigrade offer new insights on the biological meaning of the Macrobiotus hufelandi group of species (Tardigrada: Macrobiotidae). Journal of Natural History, 47(37–38), 2409–2426. https://doi.org/10.1080/00222933.2013.800610
Guidetti R., Cesari M., Bertolani R. et al. (2019). High diversity in species, reproductive modes and distribution within the Paramacrobiotus richtersi complex (Eutardigrada, Macrobiotidae). Zoological letters, 5(1), 1–28. https://doi.org/10.1186/s40851-018-0113-z
Guil N. (2008). New records and within-species variability of Iberian tardigrades (Tardigrada), with comments on the species from the Echiniscus blumi-canadensis series. Zootaxa, 1757(1), 1–30. https://doi.org/10.5281/zenodo.181845
Kaczmarek Ł., Michalczyk Ł., McInnes S.J. (2014). Annotated zoogeography of non-marine Tardigrada. Part I: Central America. Zootaxa, 3763(1), 1–62. https://doi.org/10.11646/zootaxa.3763.1.1
Kaczmarek Ł., Michalczyk Ł., McInnes S.J. (2016). Annotated zoogeography of non-marine Tardigrada. Part III: North America and Greenland. Zootaxa, 4203(1), 1–249. https://doi.org/10.11646/zootaxa.4203.1.1
Kaczmarek Ł., Michalczyk Ł. (2017). The Macrobiotus hufelandi group (Tardigrada) revisited. Zootaxa, 4363(1), 101–123. https://doi.org/10.11646/zootaxa.4363.1.4
Kaczmarek Ł., Kosicki J.Z., Roszkowska M. (2018). Tardigrada of Bory Tucholskie National Park, Zaborski Landscape Park, and their surroundings (Pomerania Province, Poland). Turkish Journal of Zoology, 42, 6–17. https://doi.org/10.3906/zoo-1705-44
Kayastha P., Berdi D., Mioduchowska M. et al. (2020). Some tardigrades from Nepal (Asia) with integrative description of Macrobiotus wandae sp. nov. (Macrobiotidae: hufelandi group). Annales Zoologici, 70(1), 121–142. https://doi.org/10.3161/00034541ANZ2020.70.1.007
Michalczyk Ł., Kaczmarek Ł. (2003). Water bears (Tardigrada) of the Bieszczady mountains (Poland, West Carpathians). Zootaxa, 242(1), 1–24. https://doi.org/10.11646/zootaxa.242.1.1
McInnes S.J., Kaczmarek Ł., Michalczyk Ł. (2017). Annotated zoogeography of non-marine Tardigrada. Part IV: Africa. Zootaxa, 4284(1), 1–7. https://doi.org/10.11646/zootaxa.4284.1.1
Nowak B., Stec D. (2017). The first record of Macrobiotus vladimiri Bertolani, Biserov, Rebecchi and Cesari, 2011 (Tardigrada: Eutardigrada: Macrobiotidae: hufelandi group) from Poland. Turkish Journal of Zoology, 41, 558–567. https://doi.org/10.3906/zoo-1609-22
Pilato G., Binda M.G., Lisi O. (2002). Notes on tardigrades of the Seychelles with the description of two new species. Bollettino delle sedute della Accademia Gioenia di Scienze Naturali in Catania, 35, 503–517.
Pilato G., Kaczmarek Ł., Michalczyk Ł., Lisi O. (2003). Macrobiotus polonicus, a new species of Tardigrada from Poland (Eutardigrada: Macrobiotidae, "hufelandi group"). Zootaxa, 258(1), 1–8. https://doi.org/10.11646/zootaxa.258.1.1
Pilato G., Kiosya Ye., Lisi O. et al. (2011). Annotated list of Tardigrada records from Ukraine with the description of three new species. Zootaxa, 3123, 1–31. https://doi.org/10.11646/zootaxa.3123.1.1
Pilato G., Kiosya Ye., Lisi O., Sabella G. (2012). New records of Eutardigrada from Belarus with the description of three new species. Zootaxa, 3179, 39–60. https://doi.org/10.11646/zootaxa.3179.1.2
Rost-Roszkowska M.M., Janelt K., Poprawa I. (2018). The role of autophagy in the midgut epithelium of Parachela (Tardigrada). Zoomorphology, 137(4), 501–509. https://doi.org/10.1007/s00435-018-0407-x
Roszkowska M., Ostrowska M., Grobys D. et al. (2019). Some tardigrades from Italy, with an updated checklist of limno-terrestrial species from the country. Acta Zoologica Bulgarica, 71(2), 167–174.
Stec D., Gasiorek P., Morek W. et al. (2016). Estimating optimal sample size for tardigrade morphometry. Zoological Journal of the Linnean Society, 178, 776–784. https://doi.org/10.1111/zoj.12404
Stec D., Arakawa K., Michalczyk Ł. (2018a). An integrative description of Macrobiotus shonaicus sp. nov. (Tardigrada: Macrobiotidae) from Japan with notes on its phylogenetic position within the hufelandi group. PLoS ONE, 13(2), 1–25. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0192210
Stec D., Krzywański Ł., Michalczyk Ł. (2018b). Integrative description of Macrobiotus canaricus sp. nov. with notes on M. recens (Eutardigrada: Macrobiotidae). European Journal of Taxonomy, 452, 1–36. https://doi.org/10.5852/ejt.2018.452
Stec D., Krzywański Ł., Arakawa K. et al. (2020). A new redescription of Richtersius coronifer, supported by transcriptome, provides resources for describing concealed species diversity within the monotypic genus Richtersius (Eutardigrada). Zoological Letters, 6, 1–25. https://doi.org/10.1186/s40851-020-0154-y
Vargha B. (2011). Data to the Tardigrada fauna of Albania. Folia Historico Naturalia Musei Matraensis, 35, 9–14.
Vicente F., Cesari M., Serrano A., Bertolani R. (2013). The impact of fire on terrestrial tardigrade biodiversity: a first case-study from Portugal. Journal of Limnology, 72, 152–159. https://doi.org/10.4081/jlimnol.2013.s1.e19
Yankova M., Morek W., Georgiev D. (2016). Current knowledge of tardigrades (Tardigrada: Heterotardigrada and Eutardigrada) from Bulgaria: checklist and distribution data. Acta Zoologica Bulgarica, 68(3), 299–304.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
