Вплив амфіфільних сполук на постгіпертонічний шок еритроцитів людини

  • О. Чабаненко Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0003-1977-3495
  • Н. Єршова Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0001-9332-6752
  • Н. Орлова Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0001-6569-9906
  • Н. Шпакова Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0002-0148-7522
Ключові слова: постгіпертонічний шок, еритроцити людини, амфіфільні речовини

Анотація

При розморожуванні кріоконсервованих еритроцитів, по мірі танення льоду позаклітинне гіпертонічне середовище змінюється на ізотонічне, внаслідок чого розвивається постгіпертонічний лізис клітин. В експериментальних умовах постгіпертонічний шок еритроцитів моделює вплив факторів кріопошкоджень, які діють на етапі розморожування еритроцитів, а також при перенесенні в кровоносне русло клітин, кріоконсервованих під захистом проникаючого кріопротектора. Постгіпертонічний шок еритроцитів здійснювали перенесенням клітин з гіпертонічного розчину, що містить 1,65 моль/л NaCl (середовище дегідратації), в ізотонічний розчин, що містить 0,15 моль/л NaCl (середовище регідратації), при температурі 0ºС. Вивчали вплив представників різних класів амфіфільних сполук (аніонний децилсульфат натрію, неіонний децил-β,D-глюкопіранозид і катіонний хлорпромазин) на чутливість еритроцитів людини до постгіпертонічного шоку. Амфіфільні речовини додавали в середовище регідратації перед внесенням в нього клітин. Показано, що в умовах постгіпертонічного шоку еритроцитів всі досліджувані амфіфільні речовини при використанні в ефективних концентраціях проявляють високу антигемолітичну активність (на рівні 70%). Порівняльне вивчення ефективності амфіфільних речовин в умовах постгіпертонічного шоку еритроцитів показало відмінність в розмірі плато (діапазон концентрацій амфіфільних сполук, в межах яких спостерігається мінімальний рівень гемолізу еритроцитів). Так, встановлено, що для неіонного децил-β,D-глюкопіранозиду плато в 3 рази більше, ніж для аніонного децилсульфату натрію і катіонного хлорпромазину. Виявлена мінімальна ефективна концентрація для децилсульфату натрію і максимальна – для децил-β,D-глюкопіранозиду в умовах постгіпертонічного шоку еритроцитів. Передбачається, що виявлений захисний ефект амфіфільних сполук в умовах постгіпертонічного шоку еритроцитів пов'язаний з їх здатністю вбудовуватися в мембрану. Це призводить до збільшення площі поверхні мембрани і, отже, критичного гемолітичного об’єму клітини, що дозволяє їй набухати до більшого об’єму.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

О. Чабаненко, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, chabanenkoolena@gmail.com

Н. Єршова, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, ershbas@gmail.com

Н. Орлова, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, NataliaOrlova1965@gmail.com

Н. Шпакова, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, starling.nataly@gmail.com

Посилання

Шпакова Н.М. Температурна та осмотична стійкість еритроцитів різних видів ссавців. Автореф. дис. … доктора биол. наук. – Харків, 2014. – 44с. /Shpakova N.M. Temperature and osmotic resistance of erythrocytes of different mammalian species. Abstract of Ph.D. thesis (Biology). – Kharkiv, 2014. – 44p./

Benga G. Comparative studies of water permeability of red blood cells from humans and over 30 animal species: an overview of 20 years of collaboration with Philip Kuchel // Eur. Biophys. J. – 2013. – Vol.42 (1). – P. 33–46.

Castro E., Taboada P., Barbosa S., Mosquera V. Size control of styrene oxide- ethylene oxide diblock copolymer aggregates with classical surfactants: DLS, TEM, and ITC study // Biomacromolecules. – 2005. – Vol.6. – P. 1438–1447.

Henkelman S., Lagerberg J.W., Graaff R. et al. The effects of cryopreservation on red blood cell rheologic properties // Transfusion. – 2010. – Vol.50 (11). – P. 2393–2401.

Iershov S.S., Pysarenko N.A., Orlova N.V., Shpakova N.M. Effect of cationic and anionic amphiphilic compounds on hypertonic cryohemolysis of mammalian red blood cells // Fiziolohichnyi zhurnal. – 2007. – Vol.53 (6). – P. 78–84.

Manaargadoo-Catin M., Ali-Cheri A., Pougnas J-L., Perrin C. Hemolysis by surfactant – a review // Advances in Colloid and Interface Science. – 2015. – Vol.228. – P. 1–16.

Mukhopadhyay R., Lim H.W.G., Wortis M. Echinocyte shapes: bending, stretching, and shear determine spicule shape and spacing // Biophys. J. – 2002. – Vol.82 (4). – P. 1756–1772.

Muldrew K. The salting-in hypothesis of post-hypertonic // Cryobiology. – 2008. – Vol.57 (3). – P. 251–256.

Piety N.Z., Reinhart W.H., Pourreau P.H. et al. Shape matters: the effect of red blood cell shape on perfusion of an artificial microvascular network // Transfusion. – 2016. – Vol.56 (4). – P. 844–851.

Sblano C., Micelli S., Notarachille G., Meleleo D. Effect of n-octyl-β-D-glucopyranoside on human and rat erythrocyte // The Open Biology Journal. – 2012. – Vol.5 (1). – P. 1–5.

Semionova E.A., Yershova N.A., Yershov S.S., Orlova N.V. Peculiarities of posthypertonic lysis in erythrocytes of several mammals // Probl. Cryobiol. Cryomed. – 2016a. – Vol.26 (1). – P. 73–83.

Semionova E.A., Iershova N.A., Orlova N.V., Shpakova N.M. Hypotonic lysis of mammalian erythrocytes in chlorpromazine presence // Eastern European Scientific Journal. – 2016b. – No. 2. – P. 7–17.

Semionova E.A., Chabanenko E.A., Orlova N.V. et al. About mechanism of antihemolitic action of chlorpromazine under posthypertonic stress in erythrocytes // Probl. Cryobiol. Cryomed. – 2017. – Vol.27 (3). – P. 219–229.

Tacheva B., Paarvanova B., Ivanov I.T. et al. Drug exchange between albumin nanoparticles and erythrocyte membranes // Nanomaterials (Basel). – 2019. – Vol.9 (1). – P. 47–61.

Zou L., Ding W., Sun S. et al. Fatigue damage to pig erythrocytes during repeated swelling and shrinkage // Cryobiology. – 2015. – Vol.71 (2). – P. 210–215.

Опубліковано
2019-11-07
Цитовано
Як цитувати
Чабаненко, О., Єршова, Н., Орлова, Н., & Шпакова, Н. (2019). Вплив амфіфільних сполук на постгіпертонічний шок еритроцитів людини. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 33, 84-90. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2019-33-11
Розділ
ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН