Генетичний контроль забарвлення крайових квіток мутантних ліній соняшнику

  • К. Ведмедева Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-4571-2960
Ключові слова: лимонне, сірчане, світло-жовте забарвлення крайових квіток, успадкування, лінія, соняшник

Анотація

Кошик соняшнику (Hellianthus annuus L.) має різні за формою, призначенням і забарвленням квітки. Метою нашої роботи було проведення генетичної ідентифікації нових джерел світлих типів забарвлення та встановлення генетичного контролю ознаки. Мутант MV4 було схрещено з лініями соняшнику, які мали жовте забарвлення крайових квіток. У другому поколінні було отримано розщеплення за забарвленням крайових квітів 3 : 1. Це вказує на моногенний рецесивний контроль ознаки світлого забарвлення квіток. Для ідентифікації гену, який обумовлює світле забарвлення квіток у мутанта MV4, проведено ряд схрещувань з лініями: КГ108 (ген «su» – сірчисте забарвлення), ВА1Б (ген «ly» – світло-жовте забарвлення) та КГ107 (ген «l» – лимонне забарвлення). У комбінації схрещування КГ108 × MV4 гібриди першого та другого покоління мали світле забарвлення, як і у батьківських ліній. Це свідчить про ідентичність генетичного контролю ознаки сірчисте забарвлення в лініях КГ105 та MV4. У результаті схрещувань MV4 × ВА1 та MV4 × КГ107 отримано у першому поколінні звичайне жовте забарвлення крайових квіток. У другому поколінні комбінації MV4 × ВА1 спостерігали розщеплення за забарвленням крайових квіток у співвідношенні 9 жовтих : 7 світло-жовтих. Отримане співвідношення за забарвленням крайових квіток свідчить про наявність двох окремих генів, що контролюють ці типи забарвлення. У другому поколінні комбінації MV4 × КГ107 спостерігали чотири класи рослин за забарвленням крайових квіток: жовті, оранжеві, світлі та світло-оранжуваті. Розщеплення статистично значуще відповідало співвідношенню 9 : 3 : 3 : 1. Це підтверджує незалежний контроль цих двох забарвлень різними генами з комплементарною взаємодією. Мутант MV5 з лимонним забарвленням крайових квіток схрещено з лінією ЛВО7, рослини якої мають звичайне жовте забарвлення крайових квіток. У першому поколінні було отримано рослини із жовтим забарвленням крайових квіток. У другому поколінні спостерігали розщеплення на два класи: з жовтим та лимонним забарвленням квіток. Це підтверджує гіпотезу моногенного рецесивного контролю ознаки лимонного забарвлення крайових квіток соняшнику в лінії MV5. Проведено ідентифікаційні схрещування ліній з лимонним забарвленням, де материнським компонентом була лінія ЗЛ678, а батьківськими: MV5, Temp234, КГ107, ЛГ11-2, Сл2349, I4RHA274. В усіх нащадків спостерігали лише лимонне забарвлення крайових квіток, що свідчить про однаковий генетичний контроль ознаки геном «l».

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

К. Ведмедева, Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України

вул. Інститутська, 1, с. Сонячне, Запорізька обл., Україна, 69093, vedmedeva.katerina@gmail.com

Посилання

Ведмедева К.В. Успадкування відмінностей за забарвленням крайових квіток соняшнику // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – Одеса, 2011. – Вип.17 (57). – С. 120–125. /Vedmedeva K.V. Inheritance of the color differences of sunflower ray flowers // Collection of scientific papers of PBGI – NCSCI. – Odessa, 2011. – Issue 17 (57). – P.120–125./

Ведмедєва К.В. Вплив окремих мутацій забарвлення крайових квіток соняшнику на морфологічні та селекційно-цінні ознаки ліній соняшнику // Генетичні ресурси. – 2009. – №7. – С. 150–156. /Vedmedyeva K.V. The influence of individual mutations in the coloration of ray flowers of sunflower on the morphological and selectively valuable characteristics of sunflower lines // Genetic Resources. – 2009. – No.7. – P. 150–156./

Доспехов В.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). – М.: Агропромиздат, 1985. – 351с. /Dospekhov V.A. Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results). – M.: Agropromizdat, 1985. – 351p./

Лобачев Ю.В., Курасова Л.Г., Иманова Д.И. Наследование окраски и формы язычковых цветков и окраски листа у подсолнечника // Международный журнал экспериментального образования. – 2013. – №3. – С. 63–64. /Lobachev Yu.V., Kurasova L.G., Imanova D.I. Inheritance of color and shape of ray flowers and leaves color in sunflower // International Journal of Experimental Education. – 2013. – No.3. – P. 63–64./

Пимахин В.Ф., Лобачев Ю.Г. Использование маркерных признаков у подсолнечника // Генетика. – 1994. – Т.30. Приложение. – С.121. /Pimakhin V.F., Lobachev Yu.G. The use of marker features in sunflower // Genetics. – 1994. – Vol.30. Appendix. – P.121./

Толмачёв В.В. Наследование и взаимодействие генов неантациановой пигментации язычковых цветков подсолнечника // Науково-техн. бюл. Інституту олійних культур УААН. – 1998. – Вип.3. – С. 75–81. /Tolmachov V.V. Inheritance and interaction of genes of non-anthocyan pigmentation of reed flowers of sunflower // Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oilseed Crops of NAAS. – 1998. – Issue 3. – P. 75–81./

Шарыпина Я.Ю., Попов В.Н., Долгова Т.А., Кириченко В.В. Изучение наследования морфологических признаков подсолнечника 1. Генетический контроль окраски ложноязычковых цветков, ветвистости и восстановления фертильности пыльцы // Цитология и генетика. – 2008. – Т.42, №5. – C. 47–53. /Sharypina Ya.Yu., Popov V.N., Kirichenko V.V. Study of inheritance of morphological traits in sunflower. 1. Genetic control of sunflower flower pigmentation, branchiness and restoration of pollen fertility // Cytology and Genetics. – 2008. – Vol.42, no.5. – P. 47–53./

Cvejić S., Jocić S., Mladenović E. Inheritance of floral color and type in four new inbred lines of ornamental sunflower (Helianthus annuus L.) // The Journal of Horticultural Science and Biotechnology. – 2016. – No.91 (1). – P. 30–35.

Leclerg P. Heredity de quelques caracteres qualitatifs chez le tournesol // Ann. Amelilor. Plants. – 1968. –No.18. – P. 307–315.

Lyakh V., Soroka A., Vasin V. Influence of mature and immature sunflower seed treatment with ethylmethanesulphonate on mutation spectrum and frequency // Helia. – 2005. – Vol.28, no.43. – P.87–98.

Mladenovic E., Cvejic S., Jocic S. et al. Variability of morphological characters among ornamental sunflower collection // Genetika. – 2017. – No.49 (2). – P. 573–582.

Škorić D., Seiler G. J., Zhao L. et al. Sunflower breeding. – Novi Sad, Serbia: Serbian Academy of Science and Arts, 2012. – P. 165–354.

Vedmedeva K. Inheritance of top branching in sunflower (Helianthus annuus L.) collection samples // Helia. – 2019. – Ahead of print. – Published online: 02/28/2019.

Опубліковано
2019-11-07
Цитовано
Як цитувати
Ведмедева, К. (2019). Генетичний контроль забарвлення крайових квіток мутантних ліній соняшнику. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 33, 21-27. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2019-33-3
Розділ
ГЕНЕТИКА