До вивчення екологічної та зоогеографічної структури угруповань коротконадкрилих жуків (Staphylinidae, Coleoptera) букових лісів північно-східного макросхилу Українських Карпат

  • М. Луцька Прикарпатський національний педагогічний університет імені В.Стефаника https://orcid.org/0000-0003-4317-7482
Ключові слова: Staphylinidae; еколого-морфологічні групи; трофічна спеціалізація; географічні ареали; північно-східний макросхил Українських Карпат

Анотація

Вивчено екологічну та зоогеографічну структуру угруповань коротконадкрилих жуків букових лісів нижнього лісового поясу північно-східного макросхилу Українських Карпат. На досліджуваній територій виявлено 616 екземплярів жуків-стафілінід, які належать до 55 видів з 12 підродин. Найбільшою чисельністю (396 екземплярів) та найвищим видовим багатством (19 видів) характеризується підродина Staphylininae. Домінантними видами угруповання Staphylinidae букових лісів є Ocypus bicharicus (68 особин, 11,2%), Ocypus olens (63 особини, 10,4%), Staphylinus erythropterus (35 особин, 5,8%), Staphylinus caesereus (35 особин, 5,8%), Nudobius lenthus (33 особини, 5,4%). За результатами вивчення еколого-морфологічних адаптацій коротконадкрилих жуків до середовища існування встановлено, що виявлені види є представниками 13 еколого-морфологічних груп, які належать до трьох класів. Найвищий рівень видового багатства характерний для представників класу епібіонтів (47,3% усіх виявлених видів). Дещо менша кількість видів належить до сведрловинників (36,3%). Проте до даного класу входить найбільша частка виявлених еколого-морфологічних груп коротконадкрилих жуків (8 груп). Найвища чисельність у межах даного класу характерна для представників груп свердловиників бігаючих копробіонтів та свердловинників риючих міцетобіонтів, які сумарно становлять 14,6% зібраних жуків. Клас криптобіонтів становить 16,3% всіх виявлених видів. Криптобіонти бігаючі підкірники є найчисленнішою групою у межах даного класу (10,9%). За трофічною спеціалізацією більшість видів є хижаками (74,6%). Незначна частка видів належить до міксофагів, які поєднують зоофагію з міцетофагією або сапрофагією. Сумарно вони складають 16,4% видів. Найменша кількість видів є міцетофагами та нематофагами (два та три види відповідно). Ареалогічний аналіз продемонстрував, що найкраще представлені види з європейським та голарктичним типами ареалів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

М. Луцька, Прикарпатський національний педагогічний університет імені В.Стефаника

вул. Галицька, 201Б, Івано-Франківськ, Україна, 76000, mariana.93.if@ukr.net

Посилання

Богач Ю.А. Жуки-стафилины как биоиндикаторы экологического равновесия в ландшафте и влияния человека на примере города Праги // Биоиндикация в городах и пригородных зонах: Сб. науч. тр. – М: Наука, 1993. – С. 75–80. /Bogach Yu.A. Rove beetles as bioindicators of ecological equilibrium in the landscape, and the influence of man on the example of the city of Prague // Bioindication in cities and suburbs: Collection of scientific works. – Moscow: Nauka, 1993. – P. 75–80./

Городков К.Б. Типы ареалов насекомых тундры и лесных зон Европейской части СССР // Ареалы насекомых Европейской части СССР: карты 179–221. – Ленинград: Наука, 1984. – С. 3–20. /Gorodkov K.B. Types of insect ranges of tundra and forest zones of the European part of the USSR // Areas of insects of the European part of the USSR: maps 179–221. – Leningrad: Nauka, 1984. – P. 3–20./

Здун В.И., Тур Р.Ф. К зоогеографической характеристике стафилинид (Coleoptera, Staphylinidae) Прикарпатья // Съезд Украинского энтомологического общества: Тезисы докладов. – К., 1987. – С.69. /Zdun V.I., Tour R. F. To zoogeographic characteristics of rove beetles (Coleoptera, Staphylinidae) of the Carpathians // Congress of Ukrainian Entomological Society: abstracts of reports. – Kyiv, 1987. – P.69./

Кащеев В.А. Классификация морфоэкологических типов имаго стафилинид // Доклады АН КазССР. Биологическая серия. – 1985. – №1. – С. 157–170. /Kashcheev V.A. Classification of morphoecological types of imago staphilinids // Reports of the Academy of Sciences of the Kazakhstan SSR. Biological series. – 1985. – No. 1. – P. 157–170./

Петренко А.А. Жуки-стафилиниды (Coleoptera, Staphylinidae) в Красной книге Украины // Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України: Зб. наук. праць. – К., 2005. – С. 93–97. /Petrenko A.A. Stuphilinid beetles (Coleoptera, Staphylinidae) in the Red Book of Ukraine // Rare and endangered species of insects and conceptions of the Red Book of Ukraine: Collection of scientific works. – Kyiv, 2005. – P. 93–97./

Łomnicki M.A. Catalogus Coleopterorum Haliciae. – Leopoli, 1884, 4 nlb. + 43p.

Löbl I., Smetana A. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol.2: Hydrophiloidea-Staphylinoidea. – Apollo Books, 2004. – 942p.

Thompson F.Ch., Vockeroth J.R., Speight M.C.D. The Linnaean species of flower flies (Diptera: Syrphidae) // Memoirs of the Entomological Society of Washington. – 1982. – Vol.10. – P. 150–165.

Yin Z.W., Parker J., Cai Ch. et al. A new stem bythinine in Cretaceous Burmese amber and early evolution of specialized predatory behavior in pselaphine rove beetles (Coleoptera: Staphylinidae) // Journal of Systematic Palaeontology. – 2018. – Vol.16, no. 7. – P. 531–541.

Опубліковано
2019-06-05
Цитовано
Як цитувати
Луцька, М. (2019). До вивчення екологічної та зоогеографічної структури угруповань коротконадкрилих жуків (Staphylinidae, Coleoptera) букових лісів північно-східного макросхилу Українських Карпат. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 32, 76-81. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2019-32-9
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ