Денні хижі птахи національного природного парку «Дворічанський» та його околиць
Анотація
Вивчення видового складу денних хижих птахів і оцінки чисельності окремих видів цієї групи можуть бути використані для індикації збереженості природних екосистем і ступеню впливу на них антропогенних факторів. Для об’єктів заповідного фонду такі оцінки є особливо важливими, зважаючи на несприятливий природоохоронний статус багатьох видів хижих птахів. На території національного природного парку «Дворічанський» і у його околицях (0,75 тис. км2, Дворічанський район, Харківська область, Україна) статус, чисельність, особливості біотопічного розподілу та вимог до гніздових біотопів денних хижих птахів вивчали у 2010–2018 рр. За цей період виявлено 22 види, з яких достовірно гніздяться 6 – шуліка чорний (Milvus migrans), лунь очеретяний (Circus aeruginosus), яструби великий (Accipiter gentilis) і малий (A. nisus), канюк звичайний (Buteo buteo), орел-карлик (Hieraaetus pennatus). Ймовірним є гніздування іще 4 видів: осоїда (Pernis apivorus), луня лучного (Circus pygargus), орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) і підсоколика великого (Falco subbuteo). Можливо, гніздяться змієїд (Circaetus gallicus) та боривітер звичайний (Falco tinnunculus). Решта видів трапляється під час міграції та/або на зимівлі. Найчисленнішим гніздовим видом є канюк звичайний. Отримані дані про відносно високу чисельність орла-карлика, що помітно вирізняє район досліджень поміж інших частин Харківської області. Детально обстежено 40 гнізд хижих птахів. Більшість з них (83%) знайдена у байрачних дібровах. Заплавні ліси всіх типів (діброви, вільшняки, вербняки) – це дуже важливі гніздові біотопи для шуліки чорного і орла-карлика, а байрачні діброви, відповідно, – для яструбів великого і малого, канюка звичайного і орла-карлика. Найчастіше для влаштування гнізд використовуються дерева дуба звичайного (Quercus robur) (47,5% від числа обстежених гнізд), ясена звичайного (Fraxinus excelsior) (15%) і груші звичайної (Pyrus communis) (10%).
Завантаження
Посилання
Банік М.В. Озеро Лиман // Національна доповідь про стан IBA територій в Україні. – 2019 (у друці). /Banik M.V. Liman lake // National report on the state of Important Bird Areas in Ukraine. – 2019 (in print)./
Баник М.В., Коршунов А.В. Наземные позвоночные украинской части бассейна Северского Донца: современное состояние, тенденции изменения численности и проблемы охраны // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2014. – Вип.20, №1100. – С. 91–103. /Banik M.V., Korshunov A.V. Terrestrial vertebrates of Ukrainian part of Siversky Donets river basin: current state, trends of changes in numbers, and protection problems // Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series “Biology”. – 2014. – Vol.20, no. 1100. – P. 91–103./
Гаврилюк М.Н. Методичні рекомендації до програми моніторингу хижих птахів України. − Черкаси, 2009. − 20с. /Gavrilyuk M.N. Guidelines to the programme of the monitoring of birds of prey in Ukraine. – Cherkasy, 2009. – 20p./
Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наукова думка, 1977. – 304с. /Geobotanical division of Ukrainian SSR. – K.: Naukova dumka, 1977. – 304p./
Милобог Ю.В. Соколоподібні (Falconiformes) степової зони України: видовий склад, територіальний розподіл, динаміка чисельності та охорона. Автореф. дис. ... канд. біол. наук. – К., 2012. – 24с. /Mylobog Yu.V. Birds of prey (Falconiformes) in steppe zone of Ukraine: species composition, distribution, the dynamics of the numbers and protection. Abstr. Ph. D. thesis. – K., 2012. – 24p./
Саідахмедова Н.Б., Банік М.В., Громакова А.Б., Кривохижа М.В. НПП Дворічанський // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч.2. Національні природні парки / Під ред. В.А.Онищенка і Т.Л.Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2012. – С. 191–205. /Saidakhmedova N.B., Banik M.V., Gromakova A.B., Kryvokhyzha M.V. NPP Dvorichanskyi // Phytodiversity in nature reserves and national nature parks in Ukraine. Pt.2. National nature parks / Ed. V.A.Onyshchenko, T.L.Andriyenko. – Kyiv: Phytosociocentre, 2012. – P. 191–205./
Степанян Л.С. Конспект орнитологической фауны СССР. – М.: Наука. 1990. – 727с. /Stepanyan L.S. The conspectus of the avifauna of SSSR. – M.: Nauka, 1990. – 727p./
Сомов Н.Н. Орнитологическая фауна Харьковской губернии. – Харьков: Типография А.Дарре, 1897. – IX, 194. – 680с. (Отд. прил. к XXVI тому Тр. Об-ва испытат. природы при Импер. Харьк. ун-те). /Somov N. N. The avifauna of Khar'kov government. – Khar'kov: A.Darre printing house, 1897. – 783p./
Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Анотований систематичний список українських наукових назв птахів фауни України. – Київ–Львів, 2000. – 44с. /Fesenko G.V., Bokotey A.A. The Annotated List of the Ukrainian Scientific Names of the Bird Species Belonging to the Fauna of Ukraine. – Kyiv-L’viv, 2000. – 44p./
Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України: польовий визначник. – К., 2002. – 416с. /Fesenko G.V., Bokotey A.A. Birds of Ukraine: a field guide. – K., 2002. – 416p./
Banik M.V. Breeding bird communities in hills with chalk outcrops in national nature park “Dvorichanskyi” // The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series “Biology”. – 2017. – Issue 28. – P. 110–115.
Burgas B., Byholm P., Parkkima T. Raptors as surrogates of biodiversity along a landscape gradient // J. Appl. Ecol. – 2014. – Vol.51. – P. 786–794.
Butet A., Michel N., Rantier Y. et al. Responses of common buzzard (Buteo buteo) and Eurasian kestrel (Falco tinnunculus) to land use changes in agricultural landscapes of Western France // Agriculture, Ecosystems and Environment. – 2010. – Vol.138. – P. 152–159.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
