Тренди та синхронія у змінах чисельності лучної (Saxicola rubetra) і європейської чорноголової (S. rubicola) трав’янок у крейдових степах Північно-східної України

  • М. Банік Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0689-188X
Ключові слова: лучна трав’янка (Saxicola rubetra); європейська чорноголова трав’янка (S. rubicola); тренди змін чисельності; синхронія коливань чисельності; моніторинг; крейдові степи; Північно-східна Україна

Анотація

Проблема співіснування споріднених видів у одних і тих самих угрупованнях породжує питання про те, наскільки узгодженими є зміни їхньої чисельності. Лучна (Saxicola rubetra) і європейська чорноголова (S. rubicola) трав’янки є прикладом такої пари філогенетично споріднених видів, які входять до складу гільдії комахоїдних птахів відкритих просторів, що полюють, вистежуючи здобич з присад. В Україні обидва види є досить звичайними на луках, у степах, по перелогах та в інших біотопах із домінуванням трав’янистих рослин, зокрема, й по цілинних ділянках на заповідних територіях. У Північно-східній Україні лучна і європейська чорноголова трав’янки є характерними для угруповань птахів схилів із виходами крейди, де вони репрезентують групу видів, що пов’язана із крейдовими степами. Тренди та синхронію у змінах чисельності обох видів трав’янок у цьому біотопі упродовж дев’ятирічного періоду (2010–2018 рр.) вивчали у національному природному парку «Дворічанський» у Харківській області (Північно-східна Україна). Дані отримували за результатами програми щорічних обліків птахів у крейдових степах з використанням методу суцільного обліку на площадці на трьох постійних ділянках неоднакової площі (17,8, 33,2 та 41,0 га). Тренди аналізували у програмі TRIM (TRends & Indices for Monitoring data) версії 3.53. Рівень синхронії оцінювали шляхом отримання крос-кореляцій з нульовим лагом для часових серій лог-трансформованих приростів чисельності. Додатково перевіряли ступінь збігу напрямку змін та піків у серіях даних. Тренд для лучної трав’янки був охарактеризований як достовірне стрімке падіння чисельності (мультиплікативний коефіцієнт 0,840, стандартна помилка 0,03; p<0,01). Тренд для європейської чорноголової трав’янки класифікується як недостовірний й невизначений (мультиплікативний коефіцієнт 0,909, стандартна помилка 0,06). Тренди для обох видів узгоджуються із загальними трендами в Європі за даними Пан-Європейської Схеми Моніторингу Звичайних Видів Птахів для 1980–2016 рр. і 1989–2016 рр. для лучної і європейської чорноголової трав’янок відповідно. Синхронія у змінах чисельності лучної і європейської чорноголової трав’янок у крейдових степах виявилась слабкою. Серії змін чисельності обох видів йшли у різних напрямках майже у всіх випадках, коли їх можна було аналізувати, що, ймовірно, вказує на відміни у причинах динаміки їхніх популяцій. Результати дослідження свідчать про необхідність запровадження у заповідниках і національних парках України нових схем моніторингу та підтримання тих, що вже існують, оскільки вони здатні давати надійні оцінки трендів змін чисельності звичайних та рідкісних видів птахів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

М. Банік, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

пл. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, mikbanik@ukr.net

Посилання

Banik M.V. Expansion of the distribution range of the Common Stonechat (Saxicola torquata) in the Ukraine and adjacent regions: stages and possible causes of colonisation // Ornithologia. – 2006. – Vol.33. – P. 7–28. (in Russian)

Banik M.V. The numbers and habitat distribution of Whinchat and Common Stonechat in North-eastern and Eastern Ukraine // Branta. – 2007. – Issue 10. – P. 50–64. (in Russian)

Banik M.V. Breeding bird communities in hills with chalk outcrops in national nature park “Dvorichanskyi” // The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series “Biology”. – 2017. – Issue 28. – P. 110–115.

Bjørnstad O.N., Ims R.A., Lambin X. Spatial population dynamics: analyzing patterns and processes of population synchrony // Trends Ecol. Evol. – 1999. – Vol.14, no. 11. – P. 427–432.

Britschgi A., Spaar R., Arlettaz R. Impact of grassland farming intensification on the breeding ecology of an indicator insectivorous passerine, the Whinchat Saxicola rubetra: Lessons for overall Alpine meadowland management // Biol. Cons. – 2006. – Vol.130. – P. 193–205.

Buonaccorsi J.P., Elkinton J.S., Evans S.R. et al. Measuring and testing for spatial synchrony // Ecology. – 2001. – Vol.82, no. 6. – P. 1668–1679.

Christidis et al. 2018. The Howard and Moore Complete Checklist of the Birds of the World, version 4.1 (Downloadable checklist). (https://www.howardandmoore.org)

EUNIS habitat classification. 2012. (https://eunis.eea.europa.eu/habitats-code-browser.jsp)

Fesenko H.V., Shydlovskyy I.V. Changes in taxon composition of the Ukrainian avifauna for the last ten years // Branta. – 2017. – Issue 20. – P. 209–220. (in Ukrainian)

Henderson I., Calladine J., Massimino D. et al. Evidence for contrasting causes of population change in two closely related, sympatric breeding species the Whinchat Saxicola rubetra and Stonechat Saxicola torquata in Britain // Bird Study. – 2014. – Vol.61. – P. 553–565.

Igl L.D., Johnson D.H. Changes in breeding bird populations in North Dakota: 1967 to 1992–93 // Auk. – 1997. – Vol.114, issue 1. – P. 74–92.

Kuz’menko V.Ya. The aspects of Whinchat and Common Stonechat ecology within drained areas of Middle Pridnieprov’ya // Vestnik Zoologii. – 1977. – No. 4. – P. 32–37. (in Russian)

Müller M., Spaar R., Schifferli L., Jenni L. Effects of changes in farming of subalpine meadows on a grassland bird, the whinchat (Saxicola rubetra) // J. Orn. – 2005. – Vol.146. – P. 14–23.

PanEuropean Common Bird Monitoring Scheme. 2019 (https://pecbms.info/trends-and-indicators/species-trends/species/saxicola-rubetra,saxicola-torquatus/)

Pannekoek J., van Strien A. TRIM 3 Manual (TRends & Indices for Monitoring data). – Statistics Netherlands, 2005. – 58p.

Pudil M., Exnerová A. Diet and foraging behaviour of the Whinchat (Saxicola rubetra) // Bastian H.-V., Feulner J. (Eds.): Living on the Edge of Extinction in Europe. Proc. 1st European Whinchat Symposium. – Helmbrechts: LBV Hof, 2015. – P. 125–134.

Saidakhmedova N.B., Banik M.V., Gromakova A.B., Kryvokhyzha M.V. NPP Dvorichanskyi // Phytodiversity in nature reserves and national nature parks in Ukraine. Pt.2. National nature parks / Ed. V.A.Onyshchenko, T.L.Andriyenko. – Kyiv: Phytosociocentre, 2012. – P. 191–205. (in Ukrainian)

Sanderson F.J., Donald P.F., Pain D.J. et al. Long-term population declines in Afro-Palearctic migrant birds // Biol. Cons. – 2006. – Vol.131. – P. 93–105.

Smith K.G. Winter population dynamics of Blue Jays, Red-Headed Woodpeckers, and Northern Mockingbirds in the Ozarks // Am. Midl. Nat. – 1986. – Vol.115, no. 1. – P. 52–62.

Stewart R.E., Kantrud H.A. Population estimates of breeding birds in North Dakota // Auk. – 1972. – Vol.89, issue 4. – P. 766–788.

TRIM (TRends & Indices for Monitoring data). 2019 (https://www.cbs.nl/en-gb/society/nature-and-environment/indices-and-trends--trim--)

Urquhart E. Stonechats. A Guide to the Genus Saxicola. – London: Christopher Helm, 2002. – 320p.

Vickery J.A., Ewing S.R., Smith K.W. et al. The decline of Afro-Palaearctic migrants and an assessment of potential causes // Ibis. – 2014. – Vol.156. – P. 1–22.

Zink R.M., Pavlova A., Drovetski S. et al. Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex // Mol. Phylogen. Evol. – 2009. – Vol.52. – P. 769-773.

Опубліковано
2019-06-05
Цитовано
Як цитувати
Банік, М. (2019). Тренди та синхронія у змінах чисельності лучної (Saxicola rubetra) і європейської чорноголової (S. rubicola) трав’янок у крейдових степах Північно-східної України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 32, 45-51. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2019-32-5
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ