Лікарсько-індуковані інтерстиціальні ураження легень
Анотація
Лікарсько-індуковані інтерстиціальні ураження легень (ЛІІУЛ) є однією з найбільш частих форм лікарських пневмопатій, становлять близько 3% в структурі всієї інтерстиціальної патології легень. Лікарські засоби індукують різні варіанти ураження паренхіми легень, які нерідко поєднують кілька патогістологічних патернів. Діагностика ЛІІУЛ представляє великі проблеми, оскільки відсутні специфічні клінічні, клініко-морфологічні зміни і специфічні маркери. Діагноз залежить від хронологічної залежності між прийомом препарату і розвитком симптомів та підтверджується поліпшенням загального стану пацієнтів після відміни лікування. Метою даної роботи було вивчення впливу різних препаратів на розвиток ЛІІУЛ, клінічних діагностичних критеріїв, характерних рентгенологічних і КТ ознак, а також прогнозу подальшого перебігу захворювань. Ми спостерігали 12 хворих з ЛІІУЛ, які були розділені на 2 групи: 1 групу склали 4 хворих з аміодароновою легенею, 2 групу – 8 хворих, у яких при комп'ютерній томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) було виявлено інтерстиціальне ураження легеневої тканини у вигляді «матового скла», це дало нам підстави діагностувати ЛІІУЛ у хворих, яким КТ ОГК було зроблено в зв'язку з передбачуваною у 3-х хворих бронхокарциномою, у 3-х хворих – затяжною пневмонією і у 2-х хворих – хронічним обструктивним захворюванням легень з лихоманкою. Усі хворі приймали тривалий час антибіотики різних груп, інгібітори АПФ, бета-блокатори. Діагноз ЛІІУЛ поставлений на підставі анамнезу хворих, даних КТ дослідження, а також позитивної динаміки загального стану пацієнтів після скасування вищезазначених препаратів. Труднощі діагностики нерідко обумовлені пізньою клініко-рентгенологічною маніфестацією або відсутністю поліпшення стану після припинення прийому потенційно «винного» препарату. Однак діагностика ЛІІУЛ є надзвичайно важливою, оскільки в багатьох випадках скасування препарату сприяє припиненню патологічного процесу.
Завантаження
Посилання
Астахова А.В., Лепахин В.К. Лекарства. Неблагоприятные побочные реакции и контроль безопасности. – М.: Эксмо, 2008. – 256с. /Astakhova A.V., Lepakhin V.K. Drugs. Adverse reactions and safety control. – Moscow: Eksmo, 2008. – 256p./
Бабанов С.А., Косарева О.В., Осокин Д.О. Осложнения фармакотерапии. Гериатрическая фармакотерапия. – Самара: Волга-Бизнес, 2011. – 216с. /Babanov S.A., Kosareva O.V., Osokin D.O. Complications of pharmacotherapy. Geriatric pharmacotherapy. – Samara: Volga-Business, 2011. – 216p./
Интерстициальные болезни легких: практическое руководство / Под ред. Н.А.Мухина. – М.: Литтерра, 2007. – 432с. /Interstitial lung diseases: a practical guide / Ed. N.A.Mukhin. – Moscow: Litterra, 2007. – 432p./
Тареев Е.М. Лекарственная болезнь – аналог сывороточной болезни // Советская медицина. – 1955. – №3. – С. 3–10. /Tareyev Ye.M. Drug disease – an analogue of serum sickness // Soviet Medicine. – 1955. – No. 3. – P. 3–10./
Beijer H., de Blaey C. Hospitalizations caused by adverse drug reactions (ADR): a meta-analysis of observational studies // Pharm World Sci. – 2002. – Vol.24. – P. 46–54.
Ben-Noun L. Drug-induced respiratory disorders: incidence, prevention and management // Drug Saf. –2000. – Vol.23 (2). – P. 143–164.
Camus P., Bonniaud P. Drug-induced respiratory disease // Ed. P.Palange, A.K.Simonds. ERS handbook Respiratory Medicine, 2nd edition. – European Respiratory Society: Charlesworth Press, 2013. – P. 399–410.
Camus P., Kudoh S., Ebina M. Interstitial lung disease associated with drug therapy // Brit. J. Cancer. – 2004. – Vol.91. – P. 18–23.
Camus P., Rosenow E.C.III. Drug-induced and iatrogenic respiratory disease. – London MPG Books, 2010. – 364p.
Cottin V., Cordier J.F. Iatrogenic drug-induced bronchospasm, cough, and bronchiolitis. Etiologic and physiopathologic aspects // Rev. Mal. Respir. – 1996. – Vol.13 (4). – P. 339–360.
Coultas D., Zumwalt R., Black W. et al. The epidemiology of interstitial lung diseases // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 1994. – Vol.150. – P. 967–972.
Ernawati D.K., Stafford L., Hughes J.D. Amiodarone-induced pulmonary toxicity // Br. J. Clin. Pharmacol. – 2008. – Vol.56. – P. 37–45.
Hitchen L. Adverse drug reactions result in 250 000 UK admissions a year // BMJ. – 2006. – Vol.332. – P.1109.
Lazarou J., Pomeranz B., Corey P. Incidence of adverse drug reactions in hospitalized patients: a meta-analysis of prospective studies // JAMA. – 1998. – Vol.279. – P. 1200–1205.
Limper A., Rosenow E. Drug-induced interstitial lung disease // Curr. Opin. Pulm. Med. – 1996. – Vol.2. – P. 396–404.
Muller N.L., White D.A., Jiang H. et al. Diagnosis and management of drug-associated interstitial lung disease // Brit. J. Cancer. – 2004. – Vol.91 (suppl.2). – P. 24–30.
Oya N., Sasai K., Tachiiri S. et al. Influence of radiation dose rate and lung dose on interstitial pneumonitis after fractionated total body irradiation: acute parotitis may predict interstitial pneumonitis // Int. J. Hematol. – 2006. – Vol.83. – P. 86–91.
Schwaiblmair M., Behr W., Haeckel T. et al. Drug induced interstitial lung disease // Open Respir. Med. J. – 2012. – Vol.6. – P. 63–74.
Spear B., Heath-Chiozzi M., Huff J. Clinical application of pharmacogenetics // Trends Mol. Med. –2002. – Vol.7. – P. 201–204.
Thomeer M., Costabel U., Rizzato G. et al. Comparison of registries of interstitial lung diseases in three European countries // Eur. Respir. J. – 2001. – Vol.18. – P. 114s–118s.
Wester K., Jonnson A., Sigset O. et al. Incidence of fatal adverse drug reactions: a population based study // Br. J. Clin. Pharmacol. – 2008. – Vol.65. – P. 573–579.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
