Особливості біології, живлення та будови нір сліпака звичайного (Spalax microphtalmus) на території регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ»
Анотація
Представлені нові дані про біологію слiпака звичайного на території регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ» (Харківська область, Україна), що стосуються харчування, структури нір, соціальних зв'язків. Протягом року у слiпака звичайного буває тільки один виводок, що складається з 1–3 дитинчат. Всупереч загальній думці про те, що сліпаки ведуть одиночний спосіб життя, нами встановлено спільне проживання самки, самця і цьоголіток на трьох з семи нами досліджених ділянках. Молоді сліпаки розселюються в кінці червня – початку липня. Їх досить часто можна зустріти в цей час на поверхні. У популяції звичайного слiпака з регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ» самці характеризуються довжиною тіла 220–260 мм, довжиною задньої ступні 27–30 мм, масою тіла 219–520 гр. Для дорослих самок характерна середня довжина тіла 200–250 мм, довжина задньої ступні 26–30 мм, маса тіла коливається від 284 до 409,6 гр. У багатьох екземплярів слiпака на лобі або потилиці є специфічна світла пляма (жовтувато-біла) або біла поздовжня смуга, за якою ми можемо ідентифікувати особин при повторному відлові. Харчуючись підземними частинами рослин, сліпак проробляє дуже довгі ходи, риючи їх горизонтально і близько від поверхні і викидаючи уздовж них великі купи землі (до 0,5 м в діаметрі). Земляні викиди, які відзначають кормові ходи, мають діаметр в основі до 50–60 см. У гніздовій частині нори число житлових камер і камер для запасів досягає 10, розміщуючись на глибині до 3,5 м. Риюча активність сліпаків підвищується в кінці березня – початку квітня і восени в кінці вересня – початку жовтня. Ми неодноразово відзначали появу викидів в зимовий період під час відлиг. Сліпак шкодить землеробству своєю риючою діяльністю (псує оброблені ділянки, підриває рослини та ін.); крім того, місцями сліпаки безпосередньо поїдають бульби картоплі, цибулю та коренеплоди інших рослин. Загальна вага їх запасів може сягати 16 кг. В одній з нір, розкопаних нами біля городів місцевих жителів с. Нестерівка Великобурлуцького району Харківської обл., було виявлено 8 кг картоплі, 4 кг моркви, 3 кг коренів лопуха справжнього, 0,6 кг коріння пирію повзучого.
Завантаження
Посилання
Dukelskaya N.M. The mole-rat biology and testing of different ways to control them // Plant Protection Proceedings. – 1932. – Vol. 4, issue 2. – P. 23-46. (in Russian)
Migulin А.А. Animals of URSR. – Kiev: Рublishing House of the Academy of Sciences of URSR, 1938. –Р.312. (in Ukrainian)
Ognev S.I. Animals of the USSR and adjacent countries. Vol. 5. – Moscow-Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR, 1947. – P. 558–641. (in Russian)
Ovchinnikova S.L. The distribution of a greater mole-rat (Spalax microptbalmus Guld.) in the south-east part of Central Black Earth Region // Proceedings of Voronezh University. – 1971. – Issue 93. – P. 80–83. (in Russian)
Ovchinnikova S.L. The features of the individual life of a greater mole-rat Spalax microptbalmus Guld. in the conditions of Central Black Earth Region // Some problems of biology and soil science. – Voronezh, 1969. – P. 54–57. (in Russian)
Ovchinnikova S.L. The greater mole-rat (Spalax microphtalmus Guld.) in the south-east part of Central Black Earth Region (ecology, biological bases of control). Thesis of Candidate of Science in biology. –Voronezh, 1971a. – 17p. (in Russian)
Puzachenko A.Yu. Intrapopulation variability of the greater mole-rat Spalax microphtalmus (Spalacidae, Rodentia) skull. 1. Methods of data analysis. Non-age variability of males // Zoology Journal. – 2001. – Vol. 80, issue 3. – P. 1–15. (in Russian)
Puzachenko A.Yu., Vlasov A.A. The digging activity of greater mole-rat Spalax microphtalmus Guld (Spalacidae, Rodentia) // Zoology Journal. – 1993. – Vol. 72, issue 11. – P. 91–103. (in Russian)
Topachevsky V.A. Mole rats // Fauna of the USSR. Mammals. Vol. 3, no. 3. – Leningrad: Nauka, 1969. – P. 1–248. (in Russian)
Tsytsulina K., Formozov N., Zagorodnyuk I., Sheftel B. Spalax microphthalmus // IUCN Red List of Threatened Species. Version 2011.2. – International Union for Conservation of Nature, 2008.
Vinogradov B.S., Gromov I.M. Rodents fauna of the USSR. – Moscow-Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR, 1952. – P. 175–177. (in Russian)
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
