Гельмінтофауна свійських водоплавних птахів (гуска – Anser anser dom. і качка – Anas platyrhynchos dom.) Нахчиванської АР
Анотація
Гельмінти, викликаючи різні захворювання, негативно впливають на якість м'яса, несучість, продуктивність та інші характеристики свійських водоплавних птахів, які є продуктами харчування. Для запобігання вищеперелічених явищ вперше з 2014 по 2018 рр. в усіх районах Нахчиванської АР (Бабек, Джулфа, Шарур, Кенгерлі, Шахбуз, Ордубад і Седерек) були проведені комплексні гельмінтологічні дослідження і повний гельмінтологічний розтин 359 свійських водоплавних птахів, у яких було виявлено 14 видів гельмінтів (3 види цестод – Fimbriaria fasciolaris, Tschertkovilepis setigera, Drepanidotaenia lanceolata, 2 види трематод – Notocotylus attenuatus, Hypoderaeum conoideum і 9 видів нематод – Amidostomum anseris, Trichostrongylus tenius, Capillaria obsignata, Ganguleterakis dispar, Tetrameres fissispina, Heterakis gallinarum, Ascaridia galli, Porraceum crassum, Thominx contorta). З них 11 видів було відзначено у свійських гусей, 12 видів у свійських качок. Спільними і для гусей, і для качок є 9 видів (3 види цестод, 2 види трематод і 4 види нематод). Наявність такої великої кількості загальних видів паразитів для обох видів птахів можна пояснити утриманням цих птахів в однакових умовах з аналогічним харчуванням в одних і тих самих господарствах. Відсоток зараженості гельмінтами гусей і качок взагалі по Нахчиванській АР становить 46,5%. Окремо відсоток зараженості в АР у гусей 45,1%, а у качок 48,0%. Найбільшу кількість видів паразитів по районах було відзначено: Бабек – 12 видів, Шарур – 9 видів і Кенгерлі – 8 видів. З 14-ти видів гельмінтів, зазначених на території Нахчиванської АР, 3 види (Ganguleterakis dispar, Amidostomum anseris, Trichostrongylus tenius) були зафіксовані у всіх 7 районах з високою екстенсивністю й інтенсивністю інвазії. Знаходження цих всіх 3 видів нематод в різних районах, які відрізняються один від одного екологічними умовами, та їх широке поширення у цих хазяїв можна пояснити тим, що у них простий цикл розвитку, і головне, що всі вони є специфічними паразитами свійських водоплавних птахів.
Завантаження
Посилання
Вахидова С.М. Гельминты птиц Азербайджана. – Баку: Элм, 1978. – 237с. /Vakhidova S.M. Helminths of birds of Azerbaijan. – Baku, Elm. – 237p./
Джавадов М.К. К изучению паразитических червей домашних гусей Азербайджана // Труды Аз. НИВИ Баку. – 1935. – Сб.2. – С. 43–45. /Dzhavadov M.K. To the study of parasitic worms of domestic geese of Azerbaijan // Proceedings of the Azerbaijan Scientific Research Veterinary Institute, Baku. – 1935. – Vol.2. – P. 43–45./
Дубинина М.Н. Паразитологическое исследование птиц. – Ленинград: Наука, 1971. – 140с. /Dubinina M.N. Parasitological study of birds. – Leningrad: Nauka, 1971. – 140p./
Рзаев Ф.Г. Влияние некоторых экологических факторов на гельминтофауну домашних водоплавающих птиц и на ее современное состояние // Новости НАНА. Биологические науки. – 2008. – Т.65, № 5–6. – С. 114–120. /Rzayev F.H. Influence of some ecological factors on the helminth fauna of domestic waterfowl and its current state // Proceedings of ANAS. Biological Sciences. – 2008. – Vol.65, no. 5–6. – P. 114–120./
Рзаев Ф.Г. Изучение механизма влияний местных растительных препаратов на патогенных червей домашних водоплавающих птиц Азербайджана. Дисс. … канд. биол. наук. – Баку, 2011. – 205с. /Rzayev F.H. Study of the mechanism of the effects of local plant preparations on pathogenic worms of domestic waterfowl of Azerbaijan. PhD Thesis. – Baku, 2011. – 205p./
Рзаев Ф.Г. Сравнительная характеристика гельминтофауны домашних водоплавающих птиц юго-восточной части Азербайджана // Экологический вестник. – 2015. – №2 (32). – С. 101–106. /Rzayev F.H. Comparative characteristics of the helminth fauna of domestic waterfowl in the southeastern part of Azerbaijan // Ekologicheskiy vestnik. – 2015. – No. 2 (32). – P. 101–106./
Рыжиков К.М. Определитель гельминтов домашних водоплавающих птиц. – Москва: Наука, 1967. – 262с. /Ryzhikov K.M. The determinant of helminths of domestic waterfowl. – Moscow: Nauka, 1967. – 262p./
Шахтахтинская З.М. Гельминты домашних и охотничье-промысловых водоплавающих птиц в Азербайджанской ССР // Работы по гельминтологии к 80-летию акад. К.Н.Скрябина (ВИГИС). – М., 1959. – С. 197–202. /Shakhtakhtinskaya Z.M. Helminths of domestic and hunting-commercial waterfowl in the Azerbaijan SSR // Works on helminthology for the 80th anniversary of Academician K.N.Scryabin (WIGIS). – Moscow, 1959. – P. 197–202./
Ширинов Н.М. Гельминтофауна и гельминтозы домашних водоплавающих птиц Азербайджанской ССР и испытание пиперазин-сульфата при гангулетеракидозе. Дис…. канд. вет. наук. – Баку, 1961. – 206с. /Shirinov N.M. Helminthofauna and helminthiases of domestic waterfowl of the Azerbaijan SSR and the test of piperazine-sulphate in case of ganguleaterakidosis. PhD Thesis. – Baku, 1961. – 206p./
Цитування
Forms and ultrastructural features of the lateral alae of the helminth Trichostrongylus tenuis Mehlis, 1846 (Nematoda: Trichostrongylidae)
(2020) The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Biology"
Crossref
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
