Взаємодії дофаміну, оксиду азоту і тестостерону в мозковій системі мотиваційного підкріплення щурів з алкогольною залежністю та під впливом донатору оксиду азоту

  • А. Тіткова Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України https://orcid.org/0000-0002-7161-4507
  • О. Берченко Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України https://orcid.org/0000-0003-4201-4542
  • А. Шляхова Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України https://orcid.org/0000-0002-3934-5888
  • О. Веселовська Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України https://orcid.org/0000-0002-5209-4606
  • О. Пріходько Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України https://orcid.org/0000-0001-8239-0943
Ключові слова: дофамін; оксид азоту; тестостерон; нітропрусид натрію; електрогенез; алкогольна залежність, щури.

Анотація

В експерименті на 65 безпородних статевозрілих щурах-самцях з моделлю хронічної алкоголізації (протягом 40 днів прийому алкоголю в дозі 1,25 г/кг маси тіла) та синдрому відміни алкоголю (протягом двох діб) задіяно комплекс нейрофізіологічних методів дослідження (стереотаксичне вживлення електродів до структур мозку, реєстрація електричної активності неокортекса, гіпокампа, гіпоталамуса і nucleus accumbens). Виявлена провідна роль функціональних змін електрогенезу в гіпокампі, гіпоталамусі та nucleus accumbens при формуванні алкогольної залежності. Показано найвищу абсолютну спектральну потужність коливань бета- та тета-діапазону в гіпокампі та прояви генералізованої гіперсинхронної активності з ініціацією в гіпокампі та гіпоталамусі. Після відміни прийому алкоголю пароксизмальна активність на ЕЕГ структур лімбіко-неокортикальної системи мозку мала вибуховий характер з включенням високоамплітудних гострих хвиль. Через 40 днів алкоголізації тварин (через 30 хв після останнього прийому розчину етанолу), а також через дві доби відміни алкоголю проведено комплекс нейрохімічних досліджень (визначення концентрації дофаміну і тестостерону методами імуноферментного аналізу та оксиду азоту спектрофотометричним методом в структурах головного мозку та сироватці крові щурів). Продемонстровано зниження рівня тестостерону та оксиду азоту в гіпоталамусі і гіпокампі, а також тестостерону в nucleus accumbens та сироватці крові як після прийому алкоголю, так і в стані його відміни. Встановлено вивільнення дофаміну в nucleus accumbens у відповідь на прийом чергової дози алкоголю та відновлення його рівня в стані відміни алкоголю. В гіпоталамусі виявлений протилежний ефект: зниження  вмісту дофаміну після прийому алкоголю. Інтраназальне п'ятиразове (2 рази на добу) введення донатору оксиду азоту – нітропрусиду натрію в дозі 8 мкг/кг маси тіла (по 10 мкл розчину до кожної ніздрі) відновлювало рівень оксиду азоту і тестостерону в структурах мотиваційного підкріплення та пригнічувало судомну активність на ЕЕГ головного мозку, але не змінювало концентрацію тестостерону в сироватці крові щурів. Отримані дані розглядаються як один з важливих аспектів взаємодій в системі гормонально-медіаторно-метаболічної регуляції механізмів мотиваційного підкріплення при формуванні та купіруванні алкогольної залежності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

А. Тіткова, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України

Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України, вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61088, annatitkova2@ukr.net

О. Берченко, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України

Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України, вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61088, berchenko.olga@ukr.net

А. Шляхова, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України

Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України, вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61088, avshlakhova@gmail.com

О. Веселовська, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України

Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України, вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61088, veselovskaelena4@gmail.com

О. Пріходько, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України

Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України, вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61088, prihodkoelena756@gmail.com

Посилання

Аниол В.А., Степаничев М.Ю. Оксид азота и гамма-аминомасляная кислота как регуляторы нейрогенеза в мозге взрослых млекопитающих при моделировании судорожной активности // Нейрохимия. – 2007. – Т.1, № 4. – С. 265–274. /Aniol V.A., Stepanichev M.Yu. Nitric oxide and gamma-aminobutyric acid as regulators of neurogenesis in the brain of adult mammals: Models of seizure activity // Neurochemical Journal. – 2007. – Vol.1, no. 4. – P. 265–274./

Буреш Я., Петрань М., Захар И. Электрофизиологические методы исследования. – М.: Изд-во иностр. лит., 1962. – 466с. /Bures J., Petran M., Zachar J. Elektrophysiological methods in biological research. – Moscow: Foreign literature publishing house, 1962. – 466p./

Воробьева Т.М. Нейробиология вторично приобретенных мотиваций // Междунар. мед. журнал. – 2002. – № 1–2. – С. 211–217. /Vorobyova T.M. Neurobiology of newly acquired motivations // International Medical Journal. – 2002. – No. 1-2. – P. 211–217./

Голиков П.П., Николаева Н.Ю. Методика определения оксида азота (NOx) в спинномозговой жидкости у нейрохирургических больных // Нейрохирургия. – 2003. – №3. – С. 35–37. /Golikov P.P., Nikolayeva N.Yu. A method of NOx determination in the spinal-marrow liquid in neurosurgical patients // The Russian Journal of Neurosurgery (Neirokhirurgiya). – 2003. – No. 3. – P. 35–37./

Манухина Е.Б., Малышев И.Ю. Стресс-лимитирующая система оксида азота // Росc. физиол. журнал. – 2000. – №10. – С. 1283–1292. /Manukhina E.B., Malyshev I.Yu. The stress-limiting system of nitric oxide // Russian Journal of Physiology. – 2000. – No. 10. – P. 1283–1292./

Adams M.L., Forman J.B., Kalicki J.M. et al. Antagonism of alcohol-induced suppression of rat testosterone secretion by an inhibitor of nitric oxide synthase // Alcohol. Clin. Exp. Res. – 1993. – Vol.17, no. 3. – Р. 660–664.

Alomary A.A., Vallée M.М., O'dell L.E. et al. Acutely administered ethanol participates in testosterone synthesis and increases testosterone in rat brain // Alcoholism. Clinical and Experimental Research. – 2003. – Vol.27, no. 1. – P. 38–43.

Berchenko O.G., Titkova A.M., Veselovs’ka O.V. et al. Electrical activity of the cerebral structures and regulatory effects of NO, steroid hormones, and BDNF in rats with experimental alcohol addiction // Neurophysiology. – 2017. – Vol.49, no. 3. – P. 240–242.

Boileau I.I., Assaad J.M., Pihl R.O. et al. Alcohol promotes dopamine release in the human nucleus accumbens // Synapse. – 2003. – Vol.15, no. 49 (4). – P. 226–231.

Coutin-Сhurchman P., Moreno R. Intracranial current density (LORETA) differences in QEEG frequency bands between depressed and non-depressed alcoholic patients // Clinical Neurophysiology. – 2008. – Vol.119, no. 4. – P. 948–958.

Mellon S.H., Griffin L.D., Compagnone N.A. Biosynthesis and action of neurosteroids // Brain Res. Rev. – 2001. – Vol.37. – P. 3–12.

Randall L.D., Syapin P.J. Interactions of alcohol and nitric-oxide synthase in the brain // Brain Res. Rev. – 2005. – Vol.49, no. 3. – P. 494–504.

Ward R. Biochemical and neurotransmitter changes implicated in alcohol – induced brain damage in chronic or «binge drinking» alcohol abuse // Alcohol Alcohol. – 2009. – Vol.44, no. 2. – Р. 128–135.

Цитування

NEUROPROTECTIVE EFFECT OF SODIUM NITROPRUSSIDE INTRANASAL ADMINISTRATION ON FUNCTIONAL ACTIVITY OF THE BRAIN AND ANXIETY OF RATS WITH ALCOHOL DEPENDENCE
Shlіakhova Anna, Veselovska Elena, Berchenko Olga, Titkova Anna & Prikhodko Elena (2021) JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE
Crossref

Опубліковано
2018-11-28
Цитовано
Як цитувати
Тіткова, А., Берченко, О., Шляхова, А., Веселовська, О., & Пріходько, О. (2018). Взаємодії дофаміну, оксиду азоту і тестостерону в мозковій системі мотиваційного підкріплення щурів з алкогольною залежністю та під впливом донатору оксиду азоту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 30(30), 95-102. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2018-30-11
Розділ
ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН