Особливості флористичної структури та продуктивності суходільних луків Лівобережного лісостепу України

  • Yu. Gamulya Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7908-1995
  • H. Bondarenko Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-9936-3482
  • V. Borozenets Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3631-2466
Ключові слова: суходільні луки, флора, продуктивність, фітомаса, Харківська область

Анотація

У статті наведено результати дослідження флористичної структури та продуктивності суходільних луків, які збереглися в яружно-балковій системі на території Зміївського р-ну Харківської області. Дослідження проведені на модельних ділянках з типовим для Лівобережного лісостепу України флористичним складом та особливостями використання. Встановлено особливості загальної продуктивності фітоценозу в залежності від коливання фітомаси двох провідних груп рослин – злаків та різнотрав’я. Виявлено, що загальна флора суходільних луків включає принаймні 87 видів судинних рослин. Провідні 10 родини об’єднують 70 видів (80,5 %). Найбільшим числом видів представлені родини Asteraceae Bercht. & J. Presl – 23 види (26,4 %), Fabaceae Lindl. – 11 видів (12,6 %) і Poaceae Barnhart – 8 видів (9,2 %). Такий розподіл родин є характерним для трав’янистих фітоценозів Голарктичного флористичного царства. Родина Poaceae відіграє провідну роль у формуванні лучних фітоценозів, так як її представники найчастіше виступають домінантами основних лучних формацій. Аналіз екоморфічного спектру флори виявив перевагу представників ксерофільної групи. Флора ділянки представлена типово лучними, лучно-степовими та степовими видами. Отримані дані вказують на доволі значну ксерофітізацію території дослідження, що характерно для умов суходільних луків, розташованих на вододілах з виключно атмосферним типом зволоження. У спектрі життєвих форм за числом видів переважають багаторічні трав’янисті лучно-степові та рудеральні рослини (77,0 %), що є типовими для флори луків Харківської області. Також значний внесок у флору вносять однорічники (17,2 %), переважно сегетальні бур’яни, занесені із сусідніх полів. Серед бур’янів звичайними є широко розповсюджені на порушених місцезростаннях адвентивні види, такі як Ambrosia artemisifolia L., Amaranthus retroflexus L., Cyclachaen axanthifolia (Nutt.) Fresen. Дослідження продуктивності лучних фітоценозів показали, що частка видів з родини Poaceae в загальній фітомасі на луках з високою продуктивністю зазвичай становить 35–40 %, тоді як на ділянках з низькою продуктивністю вона може складати більше 50 %. Отримані результати можуть бути пояснені провідною роллю представників родини Poaceae у формуванні лучних фітоценозів в умовах високої ксерофітізації рослинного покриву.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Yu. Gamulya, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, y.gamulya@karazin.ua

H. Bondarenko, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, h.m.bondarenko@karazin.ua

V. Borozenets, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, borozenets@karazin.ua

Посилання

Balashev L.S., Sipailova L.M., Solomakha V.A., Shelyag-Sosonko Yu, R. (1988). Typology of the meadows of Ukraine and their rational using. Kyiv: Naukova Dumka. 240 p.

Belgard A.L. (1950). Forest vegetation of the southeast of the Ukrainian SSR. Kyiv: Publishing house of Kiev University. 263 p.

Bielyakov S.O., Gofman O.P., Vyshenska I.H. (2017). Modelling the dynamics of total precipitation and aboveground net primary production of fescue-feather grass steppe at Askania Nova according to global climate change scenarios. Biosystems Diversity, 25(1), 16–24. https://doi.org/10.15421/011703.

Biliaev I., Bondarenko H., Harbuz D. et al. (2018). The features of ecological and coenotical composition of the flora of the dry meadows in the vicinity of Haidary village. 13th International young scientists’ conference «Biology: from a molecule up to the biosphere». Abstracts. Kharkiv: V.N. Karazin KhNU. P. 192–193.

Dolynska A., Snisarenko L., Bondarenko H. (2019). Ecological analysis of dry meadow nearby Haidary village (Zmiiv District, Kharkiv Region). 14th International young scientists’ conference «Biology: from a molecule up to the biosphere». Abstracts. Kharkiv: V.N. Karazin KhNU. P. 198–199.

Geobotanical zoning of Ukrainian SSR. (1977). A.I. Barbarych (ed.). Kiev: Naukova Dumka. 303 p.

Lysenko V.F. (1982). The comparative study of the mowned and non-mowned parts of the floodplain of the Severskii Donets river. VIIth Congress of The Ukrainian Botanical Society. Abstracts of the reports. Kyiv: Naukova Dumka.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv: M.G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine. 345 p.

Orlova L.D. (2001). Biodiversity and ecology of the pabular representatives of the Fabaceae family in the meadows of the Poltava region. The Journal of V.G. Korolenko Poltava State Pedagogical University. Ecology series. Biological Sciences, 3(17), 69–76.

Orlova L.D. (2014). The systematic structure of meadow flora in the Left-bank Forest-steppe of Ukraine. Quantitative measures established by families, genera and species of different types of grassland plant communities (riparian, lowland and upland). Issues of steppe forestry and forest reclamation of soils, 43, 7–13.

Taranenko I.Ya. (1946). The vegetation of the forage of Kharkiv suburban zone. Proceedings of the Kharkiv Zootechnical Institute, 4, 174–213.

Tkachenko V.S. (1966). The floodplain meadows of the Siverskii Donets river and their usage. Ukrainian Botanical Journal, 23(5), 95–101.

Tolmachev A.I. (1974). Introduction to plant geography. Leningrad. 244 p.

Yakubenko B.E. (2007). The natural forage of the Forest-Steppe of Ukraine: the flora, vegetation, dynamics and optimization. Abstract of the thesis for the Degree of the Doctor of Biol. Sciences. Kyiv. 47 p.

Yermolenko Ye.D. (1987). The influence of the antropogenetic factors to some of the meadow and forest phytocoenoses of the Sev. Donets river wetland. The Journal of Kharkiv University, 308, 19–22.

Опубліковано
2020-12-29
Цитовано
Як цитувати
Gamulya, Y., Bondarenko, H., & Borozenets, V. (2020). Особливості флористичної структури та продуктивності суходільних луків Лівобережного лісостепу України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 35, 7-15. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2020-35-1
Розділ
БОТАНІКА