Дослідження імуногістохімічних маркерів при рецидиві гіперплазії ендометрію без атипії у жінок репродуктивного віку після лікування прогестінами

  • Дмитро Хасхачих Дніпровський державний медичний університет http://orcid.org/0000-0001-5097-6667
  • Валентин Потапов Дніпровський державний медичний університет https://orcid.org/0000-0001-7498-7416
  • Олександра Пoславська Дніпровський державний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-3133-8413
  • Ірина Гарагуля Дніпровський державний медичний університет https://orcid.org/0009-0000-0256-7658
Ключові слова: ендометрій, рецептори, гіперплазія ендометрія, імуногістохімія, резистентність до прогестерону, рецидив

Анотація

Анотація. Висока частота гіперплазії ендометрію, відсутність належної ефективності від гормональної терапії, а також ймовірність їх озлоякісності ставить гіперплазії ендометрію в ряд найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Важливе клінічне значення ГЕ полягає в тому, що вони є однією з найчастіших причин маткових кровотеч та госпіталізації жінок до стаціонару. Відомо, що істотна роль у формуванні ГЕ, поряд з гормональними порушеннями, приділяється іншим активаторам проліферативної активності - факторам росту, маркерам проліферації та апоптозу, компонентам екстрацелюлярного матриксу. Проведено дослідження імуногістохімічних маркерів в тканині ендометрія у жінок репродуктивноого віку з ГЕ без атипії у яких після проведенної терапії з використанням прогестинів на протязі 6 місяців в безперервному режимі в дозі 200 мг на добу та була знов діагностована ГЕ без атипії. Для дослідження були обрані такі маркери як: PR, ER, p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cycl-D1, BAX, b-catenin, E-cadgerin і Caspasa3, експресію яких досліджували імуногістохімічним методом до початку і пісял проведенної терапії. Контрольну групу склали жінки з секреторними змінами ендометрю. Дослідження експресії рецепторів до PR, ER, p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cycl-D1, BAX, b-catenin, E-cadgerin і Caspasa3 досліджувалися в основній мірі  у жінок з неопластичними ураженнями ендометрія  (ГЕ з атипією і раком ендометрію) і можуть бути цікавими і більш значущими у жінок з ГЕ без атипії, для прогнозування ризику прогресування і прогнозування рецидивів. Мета. Метою дослідження стало визначення змін у виявленні імуногістохімічних маркерів в ендометрії при ГЕ без атипії до та після застосування прогестинів, у яких через 6 міс. терапії з застосуванням прогестинів був діагностований рецидив захворювання, для вивлення найбільш прогностичних маркерів щодо прогнозування відповіді на терапію з застосуванням прогестинів. Результати. За результатами гістологічного обстеження виявлено важливі зміни в біомаркерах ендометрія після терапії у жінок з відсутністю ефекту від проведенної терапії. Експресія рецепторів в  ендометрії після проведенної терапії показала наступні показники: ER: в залозах відбулося зростання на 20% порівняно зі стартовими значеннями та було збільшене на 63,3% порівняно з групою контролю. В стооЗростання на 63,3% порівняно зі стартовими значеннями в стромі. PgR: Зниження на 85% порівняно зі стартовими значеннями. Зниження на 85% порівняно з групою контролю. p21: Зростання на 114% порівняно зі стартовими значеннями в залозах та зростання на 5% порівняно з значеннями в стромі. Загальне зростання експресії на 29,3% порівняно з групою контролю. bcl-2: зменшення на 80% порівняно зі стартовими значеннями в залозах та зменшення на 90% порівняно зі початковими значеннями в стромі. Ki-67: зростання на 114% порівняно з початковими значеннями в залозах та експресія більше на 67% порівняно з групою контролю. eNOS: зростання на 69% порівняно з початковим рівнем в залозах та зростання на 85% порівняно з початковими значеннями в стромі. cycl D1: Зростання на 15% порівняно зі початковими  значеннями як в залозах так і в стромі. BAX: Зростання на 10% порівняно з початковими значеннями як в залозах так і в стромі. b-катенін: залишився стабільним порівняно з початковими значеннями в залозах і стромі. E-cad: зростання на 50% порівняно з початковими значенням в залозах, та зростання на 60% порівняно з початковими значеннями в стромі. Caspasa3: виявилося зростання на 76% порівняно з початковими значеннями та 80% після терапії в стромі, що може бути пов'язано зі збільшенням процесів апоптозу. Висновки. 1. Різницю між групою НГЕ та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистом компоненті продемонстрували маркери ER, PgR, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, Caspasa-3, а в стромальному компоненті - ER, PgR, b-catenin (всі р<0,05), що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних маркерів. 2. Різницю між групою НГЕ після проведенного лікування  та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистом компоненті продемонстрували маркери ER, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, eNOS, а в стромальному компоненті - ER, b-catenin та eNOS, що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних маркерів.3. Різницю між групою НГЕ до проведенної терапії та групою та контрольною групою в залозистом компоненті продемонстрували маркери PgR, Ki-67, Caspasa-3 eNOS, а в стромальному компоненті - eNOS, що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних і прогностичних маркерів. 4. Маркери Bcl-2 та BAX не показали статистично достовірної різниці в групах дослідження, що говорить про неможливість використання їх окремо в якості діагностичних або прогностичних маркерів для гіперпластичних процесів ендометрія, а інтерпритацію результатів експресії цих маркерів необхідно враховувати в сукупності з іншими показниками.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Дмитро Хасхачих, Дніпровський державний медичний університет

к. мед. н., доцент кафедри акушерства та гінекології Дніпровського державного медичного університету, Дніпровський державний медичний університет, вул. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Валентин Потапов, Дніпровський державний медичний університет

д-р мед. н., професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології, Дніпровський державний медичний університет, вул. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Олександра Пoславська, Дніпровський державний медичний університет

д-р мед. н., доцент кафедри патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології, Дніпровський державний медичний університет, вул. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Ірина Гарагуля, Дніпровський державний медичний університет

к. мед. н., доцент кафедри акушерства та гінекології, Дніпровськи1 державний медичний університет, вул. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Посилання

Ring KL, Mills AM, Modesitt SC. Endometrial Hyperplasia. Obstetrics and gynecology. 2022;140(6):1061-1075. doi: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004989

De Silva PM, Gallos ID. Predicting risk of relapse in endometrial hyperplasia. BJOG: an international journal of obstetrics and gynaecology. 2019;126(7):944. doi: https://doi.org/10.1111/1471-0528.15671

Sanderson PA, Critchley HO, Williams AR, Arends MJ, Saunders PT. New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum Reprod Update. 2017;23(2):232-254. doi: https://doi.org/10.1093/humupd/dmw042

Khaskhachykh D, Potapov V. Molecular mechanisms of endometrial hyperplasia and therapy based on the study of receptor expression, cell markers of proliferation, differentiation, and apoptosis of endometrial cells in the hormone-dependent signal path. O Grail of Science. 2022;12-13:620-623. doi: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.29.04.2022.109

Khaskhachykh D, Potapov V, Poslavskaya O. Molecular criteria for the diagnosis of hormone-resistant forms of endometrial hyperplasia without atypia in women of reproductive age]. Morphologia. 2022;16(3):118- 126. [Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26641/1997-9665.2022.3.118-126

Khaskhachykh D, Potapov V, Kukina G, Garagulya I. Prospective study of the effectiveness of differentiated therapy of endometrium hyperplasia without atypia in women in reproductive age. The Grail of Science. 2021;(9):406-412. doi: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.73

Chandra V, Kim JJ, Benbrook DM, Dwivedi A, Rai RJ. Therapeutic options for management of endometrial hyperplasia. Gynecol Oncol. 2016;27(1):88-98. doi: https://doi.org/10.3802/jgo.2016.27.e8

McKinnon B, Mueller M, Montgomery G. Progesterone Resistance in Endometriosis: An Acquired Property? Trends Endocrinol Metab. 2018;29:535-548. doi: https://doi.org/10.1016/j.tem.2018.05.006

Patel BG, Rudnicki M, Yu J, Shu Y, Taylor RN. Progesterone resistance in endometriosis: Origins, consequences and interventions. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017;96:623-632. doi: https://doi.org/10.1111/aogs.13156

Li X, Feng Y, Lin JF, Billig H, Shao R. Endometrial progesterone resistance and PCOS. J Biomed Sci. 2014;21:2. doi: https://doi.org/10.1186/1423-0127-21-2

Gromova OL, Potapov VO, Khaskhachykh DA, Finkova OP, Gaponova OV, Kukina GO, Penner KV. Epigenetic profile of endometrial proliferation in different morphotypes of endometrial hyperplasia. Reproductive Endocrinology. 2021;57:68-78.

Singh G, Puckett Y. Endometrial Hyperplasia. StatPearls; 2021. PMID: 32809528.

Laas E, Ballester M, Cortez A, Gonin J, Canlorbe G, Daraï E, Graesslin O. Supervised clustering of immunohistochemical markers to distinguish atypical and non-atypical endometrial hyperplasia. Gynecol Endocrinol. 2015;31(4):282-285. doi: https://doi.org/10.3109/09513590.2014.989981

Singh G, Puckett Y. Endometrial Hyperplasia. StatPearls; 2023. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3835254

Nguyen T. Immunohistochemistry: A Technical Guide to Current Practices. Cambridge: Cambridge University Press; 2022.

Antunes A, Vassallo J, Pinheiro A, Leao R, Pinto Neto AM, Costa-Paiva L. Immunohistochemical expression of estrogen and progesterone receptors in endometrial polyps: A comparison between benign and malignant polyps in postmenopausal patients. Oncol Lett. 2014;7(6):1944-1950. doi: https://doi.org/10.3892/ol.2014.2004

Ahmed RH, Ahme E, Muhammad MS. E-cadherin and CD10 expression in atypical hyperplastic and malignant endometrial lesions. Journal of the Egyptian National Cancer Institute. 2014;26(4):211-217. doi: https://doi.org/10.1016/j.jnci.2014.08.002

Peiró G, Diebold J, Baretton GB, Kimmig R, Löhrs U. Cellular apoptosis susceptibility gene expression in endometrial carcinoma: correlation with Bcl-2, Bax, and caspase-3 expression and outcome. Int J Gynecol Pathol. 2001;20(4):359-367. doi: https://doi.org/10.1097/00004347-200110000-00008

Brucka A, Bartczak P, Ratyńska M, Sporny S. Immunohistochemical pattern of protein P21, cyclin D1 and cyclin E in endometrial hyperplasia. Pol J Pathol. 2009;60(1):19-25.

Shevra CR, Ghosh A, Kumar M. Cyclin D1 and Ki-67 expression in normal, hyperplastic and neoplastic endometrium. J Postgrad Med. 2015;61(1):15-20. doi: https://doi.org/10.4103/0022-3859.147025

Najafi T, Ghaffari Novin M, Pakravesh J, Foghi K, Fadayi F, Rahimi G. Immunohistochemical localization of endothelial nitric oxide synthase in endometrial tissue of women with unexplained infertility. IJRM. 2012;10(2):121-126. URL: http://ijrm.ir/article-1-263-en.html

Khaskhachykh DA, Potapov VO, Kukina GA, Garagulya IS. Prospective study of the effectiveness of differentiated therapy of endometrial hyperplasia without atypia in women in reproductive age. Grail Of Science. 2021;3:4.

Berx G, Van Roy F. The E-cadherin/catenin complex: an important gatekeeper in breast cancer tumorigenesis and malignant progression. Breast Cancer Res. 2001;3(5):289-293.

Khaskhachikh DA, Potapov VO, Poslavska OV. Factors of resistance to progestin therapy in endometrial hyperplasia in women. Morphologia. 2023;17(1):56-62. doi: https://doi.org/10.26641/1997-9665.2023.1.56-62

Kim J, Cho K, Lee Y, Kim J, Kim Y. Endometrial hyperplasia: molecular pathogenesis and new therapeutic opportunities. Korean J Med Sci. 2020;35(4):e37. doi: https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e37

Sakai K, Yoshida T. Mechanisms of progesterone resistance in endometrial hyperplasia and their impact on pathogenesis and treatment. Biomed Pharmacother. 2020;1(3):44-53. doi: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2019.109204

Xu L, Hu C, Qiu C, Yang Z, Xu Q. Progesterone resistance and endometrial hyperplasia: latest research and treatment prospects. J Med Sci. 2021;41(2):41-47. doi: https://doi.org/10.3779/j.issn.1009-6574.2021.02.01

Zhang Y, Guo H, Cui X, Song X, Wang Y. Molecular mechanisms of progesterone resistance and their clinical significance in endometrial hyperplasia. J Gynecol Obstet. 2022;1(1):15-22. doi: https://doi.org/10.31083/j.jgo.2022.01.003

Опубліковано
2023-11-28
Як цитувати
Хасхачих, Д., Потапов, В., ПoславськаО., & Гарагуля, І. (2023). Дослідження імуногістохімічних маркерів при рецидиві гіперплазії ендометрію без атипії у жінок репродуктивного віку після лікування прогестінами. Актуальні проблеми сучасної медицини, (12). https://doi.org/10.26565/2617-409X-2023-12-01
Розділ
Оригінальні дослідження