Дослідження імуногістохімічних маркерів при рецидиві гіперплазії ендометрію без атипії у жінок репродуктивного віку після лікування прогестінами
Анотація
Анотація. Висока частота гіперплазії ендометрію, відсутність належної ефективності від гормональної терапії, а також ймовірність їх озлоякісності ставить гіперплазії ендометрію в ряд найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Важливе клінічне значення ГЕ полягає в тому, що вони є однією з найчастіших причин маткових кровотеч та госпіталізації жінок до стаціонару. Відомо, що істотна роль у формуванні ГЕ, поряд з гормональними порушеннями, приділяється іншим активаторам проліферативної активності - факторам росту, маркерам проліферації та апоптозу, компонентам екстрацелюлярного матриксу. Проведено дослідження імуногістохімічних маркерів в тканині ендометрія у жінок репродуктивноого віку з ГЕ без атипії у яких після проведенної терапії з використанням прогестинів на протязі 6 місяців в безперервному режимі в дозі 200 мг на добу та була знов діагностована ГЕ без атипії. Для дослідження були обрані такі маркери як: PR, ER, p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cycl-D1, BAX, b-catenin, E-cadgerin і Caspasa3, експресію яких досліджували імуногістохімічним методом до початку і пісял проведенної терапії. Контрольну групу склали жінки з секреторними змінами ендометрю. Дослідження експресії рецепторів до PR, ER, p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cycl-D1, BAX, b-catenin, E-cadgerin і Caspasa3 досліджувалися в основній мірі у жінок з неопластичними ураженнями ендометрія (ГЕ з атипією і раком ендометрію) і можуть бути цікавими і більш значущими у жінок з ГЕ без атипії, для прогнозування ризику прогресування і прогнозування рецидивів. Мета. Метою дослідження стало визначення змін у виявленні імуногістохімічних маркерів в ендометрії при ГЕ без атипії до та після застосування прогестинів, у яких через 6 міс. терапії з застосуванням прогестинів був діагностований рецидив захворювання, для вивлення найбільш прогностичних маркерів щодо прогнозування відповіді на терапію з застосуванням прогестинів. Результати. За результатами гістологічного обстеження виявлено важливі зміни в біомаркерах ендометрія після терапії у жінок з відсутністю ефекту від проведенної терапії. Експресія рецепторів в ендометрії після проведенної терапії показала наступні показники: ER: в залозах відбулося зростання на 20% порівняно зі стартовими значеннями та було збільшене на 63,3% порівняно з групою контролю. В стооЗростання на 63,3% порівняно зі стартовими значеннями в стромі. PgR: Зниження на 85% порівняно зі стартовими значеннями. Зниження на 85% порівняно з групою контролю. p21: Зростання на 114% порівняно зі стартовими значеннями в залозах та зростання на 5% порівняно з значеннями в стромі. Загальне зростання експресії на 29,3% порівняно з групою контролю. bcl-2: зменшення на 80% порівняно зі стартовими значеннями в залозах та зменшення на 90% порівняно зі початковими значеннями в стромі. Ki-67: зростання на 114% порівняно з початковими значеннями в залозах та експресія більше на 67% порівняно з групою контролю. eNOS: зростання на 69% порівняно з початковим рівнем в залозах та зростання на 85% порівняно з початковими значеннями в стромі. cycl D1: Зростання на 15% порівняно зі початковими значеннями як в залозах так і в стромі. BAX: Зростання на 10% порівняно з початковими значеннями як в залозах так і в стромі. b-катенін: залишився стабільним порівняно з початковими значеннями в залозах і стромі. E-cad: зростання на 50% порівняно з початковими значенням в залозах, та зростання на 60% порівняно з початковими значеннями в стромі. Caspasa3: виявилося зростання на 76% порівняно з початковими значеннями та 80% після терапії в стромі, що може бути пов'язано зі збільшенням процесів апоптозу. Висновки. 1. Різницю між групою НГЕ та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистом компоненті продемонстрували маркери ER, PgR, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, Caspasa-3, а в стромальному компоненті - ER, PgR, b-catenin (всі р<0,05), що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних маркерів. 2. Різницю між групою НГЕ після проведенного лікування та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистом компоненті продемонстрували маркери ER, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, eNOS, а в стромальному компоненті - ER, b-catenin та eNOS, що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних маркерів.3. Різницю між групою НГЕ до проведенної терапії та групою та контрольною групою в залозистом компоненті продемонстрували маркери PgR, Ki-67, Caspasa-3 eNOS, а в стромальному компоненті - eNOS, що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних і прогностичних маркерів. 4. Маркери Bcl-2 та BAX не показали статистично достовірної різниці в групах дослідження, що говорить про неможливість використання їх окремо в якості діагностичних або прогностичних маркерів для гіперпластичних процесів ендометрія, а інтерпритацію результатів експресії цих маркерів необхідно враховувати в сукупності з іншими показниками.
Завантаження
Посилання
Ring KL, Mills AM, Modesitt SC. Endometrial Hyperplasia. Obstetrics and gynecology. 2022;140(6):1061-1075. doi: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004989
De Silva PM, Gallos ID. Predicting risk of relapse in endometrial hyperplasia. BJOG: an international journal of obstetrics and gynaecology. 2019;126(7):944. doi: https://doi.org/10.1111/1471-0528.15671
Sanderson PA, Critchley HO, Williams AR, Arends MJ, Saunders PT. New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum Reprod Update. 2017;23(2):232-254. doi: https://doi.org/10.1093/humupd/dmw042
Khaskhachykh D, Potapov V. Molecular mechanisms of endometrial hyperplasia and therapy based on the study of receptor expression, cell markers of proliferation, differentiation, and apoptosis of endometrial cells in the hormone-dependent signal path. O Grail of Science. 2022;12-13:620-623. doi: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.29.04.2022.109
Khaskhachykh D, Potapov V, Poslavskaya O. Molecular criteria for the diagnosis of hormone-resistant forms of endometrial hyperplasia without atypia in women of reproductive age]. Morphologia. 2022;16(3):118- 126. [Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26641/1997-9665.2022.3.118-126
Khaskhachykh D, Potapov V, Kukina G, Garagulya I. Prospective study of the effectiveness of differentiated therapy of endometrium hyperplasia without atypia in women in reproductive age. The Grail of Science. 2021;(9):406-412. doi: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.73
Chandra V, Kim JJ, Benbrook DM, Dwivedi A, Rai RJ. Therapeutic options for management of endometrial hyperplasia. Gynecol Oncol. 2016;27(1):88-98. doi: https://doi.org/10.3802/jgo.2016.27.e8
McKinnon B, Mueller M, Montgomery G. Progesterone Resistance in Endometriosis: An Acquired Property? Trends Endocrinol Metab. 2018;29:535-548. doi: https://doi.org/10.1016/j.tem.2018.05.006
Patel BG, Rudnicki M, Yu J, Shu Y, Taylor RN. Progesterone resistance in endometriosis: Origins, consequences and interventions. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017;96:623-632. doi: https://doi.org/10.1111/aogs.13156
Li X, Feng Y, Lin JF, Billig H, Shao R. Endometrial progesterone resistance and PCOS. J Biomed Sci. 2014;21:2. doi: https://doi.org/10.1186/1423-0127-21-2
Gromova OL, Potapov VO, Khaskhachykh DA, Finkova OP, Gaponova OV, Kukina GO, Penner KV. Epigenetic profile of endometrial proliferation in different morphotypes of endometrial hyperplasia. Reproductive Endocrinology. 2021;57:68-78.
Singh G, Puckett Y. Endometrial Hyperplasia. StatPearls; 2021. PMID: 32809528.
Laas E, Ballester M, Cortez A, Gonin J, Canlorbe G, Daraï E, Graesslin O. Supervised clustering of immunohistochemical markers to distinguish atypical and non-atypical endometrial hyperplasia. Gynecol Endocrinol. 2015;31(4):282-285. doi: https://doi.org/10.3109/09513590.2014.989981
Singh G, Puckett Y. Endometrial Hyperplasia. StatPearls; 2023. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3835254
Nguyen T. Immunohistochemistry: A Technical Guide to Current Practices. Cambridge: Cambridge University Press; 2022.
Antunes A, Vassallo J, Pinheiro A, Leao R, Pinto Neto AM, Costa-Paiva L. Immunohistochemical expression of estrogen and progesterone receptors in endometrial polyps: A comparison between benign and malignant polyps in postmenopausal patients. Oncol Lett. 2014;7(6):1944-1950. doi: https://doi.org/10.3892/ol.2014.2004
Ahmed RH, Ahme E, Muhammad MS. E-cadherin and CD10 expression in atypical hyperplastic and malignant endometrial lesions. Journal of the Egyptian National Cancer Institute. 2014;26(4):211-217. doi: https://doi.org/10.1016/j.jnci.2014.08.002
Peiró G, Diebold J, Baretton GB, Kimmig R, Löhrs U. Cellular apoptosis susceptibility gene expression in endometrial carcinoma: correlation with Bcl-2, Bax, and caspase-3 expression and outcome. Int J Gynecol Pathol. 2001;20(4):359-367. doi: https://doi.org/10.1097/00004347-200110000-00008
Brucka A, Bartczak P, Ratyńska M, Sporny S. Immunohistochemical pattern of protein P21, cyclin D1 and cyclin E in endometrial hyperplasia. Pol J Pathol. 2009;60(1):19-25.
Shevra CR, Ghosh A, Kumar M. Cyclin D1 and Ki-67 expression in normal, hyperplastic and neoplastic endometrium. J Postgrad Med. 2015;61(1):15-20. doi: https://doi.org/10.4103/0022-3859.147025
Najafi T, Ghaffari Novin M, Pakravesh J, Foghi K, Fadayi F, Rahimi G. Immunohistochemical localization of endothelial nitric oxide synthase in endometrial tissue of women with unexplained infertility. IJRM. 2012;10(2):121-126. URL: http://ijrm.ir/article-1-263-en.html
Khaskhachykh DA, Potapov VO, Kukina GA, Garagulya IS. Prospective study of the effectiveness of differentiated therapy of endometrial hyperplasia without atypia in women in reproductive age. Grail Of Science. 2021;3:4.
Berx G, Van Roy F. The E-cadherin/catenin complex: an important gatekeeper in breast cancer tumorigenesis and malignant progression. Breast Cancer Res. 2001;3(5):289-293.
Khaskhachikh DA, Potapov VO, Poslavska OV. Factors of resistance to progestin therapy in endometrial hyperplasia in women. Morphologia. 2023;17(1):56-62. doi: https://doi.org/10.26641/1997-9665.2023.1.56-62
Kim J, Cho K, Lee Y, Kim J, Kim Y. Endometrial hyperplasia: molecular pathogenesis and new therapeutic opportunities. Korean J Med Sci. 2020;35(4):e37. doi: https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e37
Sakai K, Yoshida T. Mechanisms of progesterone resistance in endometrial hyperplasia and their impact on pathogenesis and treatment. Biomed Pharmacother. 2020;1(3):44-53. doi: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2019.109204
Xu L, Hu C, Qiu C, Yang Z, Xu Q. Progesterone resistance and endometrial hyperplasia: latest research and treatment prospects. J Med Sci. 2021;41(2):41-47. doi: https://doi.org/10.3779/j.issn.1009-6574.2021.02.01
Zhang Y, Guo H, Cui X, Song X, Wang Y. Molecular mechanisms of progesterone resistance and their clinical significance in endometrial hyperplasia. J Gynecol Obstet. 2022;1(1):15-22. doi: https://doi.org/10.31083/j.jgo.2022.01.003