Актуальні проблеми сучасної медицини https://periodicals.karazin.ua/apmm <p>Редакція наукового журналу пропонує всім бажаючим студентам, аспірантам, докторантам, здобувачам, молодим фахівцям, викладачам, науковцям та іншим зацікавленим особам опублікувати свої статті.</p> <p>Журнал містить статті, присвячені актуальним питанням сучасної експериментальної та клінічної медицини. Данні матеріали підтримують принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.</p> Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна uk-UA Актуальні проблеми сучасної медицини 2617-409X Пам’яті Миколи Михайловича Коренєва доктора медичних наук, професора, директора ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Заслуженого діяча науки і техніки України https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18205 <p>Пам’яті Миколи Михайловича Коренєва доктора медичних наук, професора, директора ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Заслуженого діяча науки і техніки України</p> Адміністрація та колектив Інституту, колеги, учні дбайливо та з великою вдячністю шанують пам’ять про Директора, талановитого Лікаря, улюбленого Вчителя University Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 Світлій пам’яті вчителя: життєвий шлях вченого, педагога та лікаря Миколи Михайловича Коренєва https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18206 <p><em>Низький уклін та вічна пам’ять нашому керівнику, ВЧИТЕЛЮ та НАСТАВНИКУ. <br>Керівництво мендичного факультнте ХНУ імені В.&nbsp;Н. Каразіна, колектив кафедри педіатрії, колеги, учні.</em></p> Низький уклін та вічна пам’ять нашому керівнику, ВЧИТЕЛЮ та НАСТАВНИКУ. Керівництво мендичного факультнте ХНУ імені В. Н. Каразіна, колектив кафедри педіатрії, колеги, учні. University Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 Стан фізичного функціонування хворих на ювенільний ідіопатичний артрит в оцінці якості життя https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18207 <p><strong><em>Резюме.</em></strong> <em>Ювенільний ідіопатичний артрит – тяжке хронічне захворювання дитинства, яке вражає не тільки суглоби, але й супроводжується різноманітними коморбідними станами, серед яких ураження очей (увеїт) є найбільш частим. Крім значного впливу на загальний стан дитини це захворювання має вплив також і на основні показники якості життя</em><em>:</em><em> фізичну активність, емоційну, активність у навчальних закладах та соціальну сферу. За період активного вивчення рівня </em><em>якості життя</em><em> хворих на ювенільний ідіопатичний артрит, відзначається зниження його загального рівня за рахунок майже всіх складових, проте фізична активність демонструє в деяких дослідженнях найнижчі значення, що пов’язано з ураженням суглобів, активністю та тривалістю хвороби.</em></p> <p><strong><em>Мета дослідження.</em></strong><em> Визначити стан фізичного функціонування та оцінити загальний рівень </em><em>якості життя </em><em>хворих на ювенільний ідіопатичний артрит із урахуванням варіанту перебігу захворювання та комплексу терапії.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> Дослідження проводилось на базі ДУ «ІОЗДП НАМНУ», м. Харків, з листопада 2020 року по листопад 2021. Обстежено 118 хворих на ювенільний ідіопатичний артрит, з них 47 з поліартикулярним, 43 – з олігоартикулярним, 28 – з увеїт-асоційованим. В дослідженні взяли участь 77 дівчат та 41 хлопчик, віком від 2 до 18 років. 111 пацієнтів отримували терапію метотрексатом, 30 з них </em><em>метотрексат </em><em>в поєднанні з імунобіологічною терапією (29 - адалімумаб, 1 -тоцилізумаб), 6 сульфасалазином. Тривалість хвороби, відповідно до варіанта перебігу, склала: у дітей з поліартикулярним – (49,2±6,7), з олігоартикулярним – (35,4±4,2), увеїт-асоційованим – (76,8±10,2) місяців. Проведено оцінку активності хвороби за анкетою JADAS27, функціонального стану за CHAQ та </em><em>якість життя</em> <em>за </em><em>PedsQLTM 4.0 Generic Core Scales. </em></p> <p><strong><em>Результати. </em></strong><em>Встановлено<strong>,</strong> що висока активність ювенільного ідіопатичного артриту спостерігалась у 31 (26,2&nbsp;%) пацієнта, у всіх підгрупах дітей однаково часто. І</em><em>ндекс функціональної недостатності</em><em> не показав значного зниження як по групі в цілому, так і в кожній із підгруп артриту.</em> <em>Загальний показник </em><em>якості життя</em><em> дітей із ювенільним ідіопатичним артритом, в цілому по групі, був зниженим (71,2±1,4 та 72,9±1,4 за тиждень та місяць). Не встановлено достовірної різниці між показниками </em><em>якості життя</em><em> хлопчиків та дівчаток. Разом із тим, показники фізичної складової виявились найнижчими в групі з поліартикулярним варіантом ювенільного ідіопатичного артриту, незалежно від статі і віку дітей, та особливо низькими у дітей із поліартритом на першому році захворювання. Гіршими вони виявились також і у дітей з увеїт-асоційованим варіантом переб</em><em>і</em><em>гу при захворюванні від року до трьох. Найвищий рівень фізичної складової </em><em>якості життя</em><em> відмічався у дітей з олігоартритом старше 14 років та у дітей до 8 років у групі увеїт-асоційован</em><em>ого</em> <em>перебігу</em><em>. Не встановлено значного впливу на фізичні показники </em><em>якості життя</em><em> строків початку лікування (</em><em>р≤0,05).</em></p> <p><strong><em>Висновки</em></strong><em>. Зниження якості життя та її фізичної складової є типовим для дітей з різними варіантами перебігу ювенільного ідіопатичного артриту (олігоартикулярним, поліартикулярним та увеїт-асоційованим). Встановлено, що у дітей з поліартикулярним варіантом артриту відбувається найбільше зниження якості життя та фізичного функціонування.</em></p> Ludmila Bogmat Anastasia Fadeeva Nataliya Shevchenko Viktoria Nikonova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-01 Аналіз структури патології органів шлунково-кишкового тракту у дітей https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18208 <p><strong><em>Резюме</em></strong><em>.</em> <em>Захворювання органів травлення посідають одне з провідних місць в структурі соматичної патології дитячого віку. Поширеність хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони, кишечника, печінки та жовчовивідних шляхів у дітей зростає як в Україні, так і в країнах Західної Європи та Північної Америки. </em><em>Структуру патологи травної системи складають аномалії та вади розвитку, функціональні та органічні захворювання, а також новоутворення. У дітей молодшого віку переважають функціональні порушення, тоді як у підлітків значно зростає кількість запальних, органічних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки та товстого кишечника. Зберігається залежність рівня захворюваності від пори року. Кількість випадків поєднаної патології та коморбідних захворювань так само має тенденцію до збільшення. Сучасні методи діагностики дозволяють виявляти та диференціювати захворювання на ранніх етапах, що значно покращує прогноз.</em></p> <p><strong><em>Мета:</em></strong><em> аналіз структури та особливостей патології органів </em><em>шлунково-кишкового тракту</em><em> у дітей.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> Було проаналізовано результати роботи КНП «МДКЛ №19» ХМР за період з 2017 по 2019</em><em>&nbsp;</em><em>рр за даними спеціалізованого відділення дитячої гастроентерології. </em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> За період спостереження хвороби </em><em>шлунково-кишкового тракту</em><em> діагностовано у 8511 осіб: 2017 р. – 3042; 2018 р. – 2836; 2019&nbsp;р. – 2633. У структурі патології домінували хвороби органів гатродуоденальної зони: 2017</em><em>&nbsp;</em><em>р. – 2068/3042 (67,98±0,84%), 2018 р. – 2007/2836 (70,76±0,81; 2019 р. – 1781/2633 (67,64±0,91%). Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, а також захворювання підшлункової залози та кишечника за поширеністю займали друге та третє місця відповідно.</em></p> <p><strong><em>Висновки:</em></strong><em> 1. патологія органів травлення займає провідне місце у структурі захворюваності дітей в Україні в цілому, та в місті Харків; 2. має місце тенденція до зниження госпіталізації дітей з хворобами шлунково-кишкового тракту 3. серед захворювань шлунково-кишкового тракту перше місце займає патологія органів гастродуоденальної зони; 4. у дітей до 12 років переважають функціональні розлади; 5. є необхідність проведення ранньої діагностики та лікувальння дітям в умовах медичних закладів.</em></p> Kostiantyn Voloshyn Svitlana Kovalivska Nataliia Krutenko Oksana Tsiura Hanna Shlieienkova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-02 Алергічний риніт у дітей дошкільного віку: клініко-алергологічна характеристика та коморбідність https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18209 <p><strong><em>Резюме. </em></strong><em>Проблема алергічного риніту у дітей посідає важливе місце у клінічній педіатрії, що пов'язано із значним підвищенням поширеності, раннім початком і розмаїттям клінічних проявів хвороби, що нагадує інфекційний риніт, а тому обумовлює серйозну гіподіагностику, невчасну та неадекватну терапію з високим ризиком розвитку ускладнень та еволюцією у бронхіальну астму. </em></p> <p><strong><em>Метою</em></strong><em> проведеної роботи було вивчити клініко-алергологічні особливості перебігу алергічного риніту у дітей дошкільного віку як ізольованого, так і поєднаного з бронхіальною астмою і атопічним дерматитом за їх звертанням до алерголога у Консультативно-діагностичну поліклініку НДСЛ «ОХМАТДИТ».</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи</em></strong><em> аналізу підлягали клініко-анамнестичні дані, oб´єктивний огляд, ото- та риноскопія, загально-клінічні обстеження, визначення сироваткового імуноглобуліну Е, шкірні прик-тести з алергенами, консультація оториноларинголога. </em></p> <p><em>У статті наведено сучасні погляди на проблему алергічного риніту у дітей дошкільного віку. Проведено аналіз клініко–алергологічних характеристик, зокрема описано найпоширеніші клінічні симптоми та їх виразність, дані сімейного анамнезу, лабораторні показники, такі як загальний імуноглобулін Е в периферійній крові, шкірні прик-тести. На підставі власних даних продемонстровано ранню захворюваність алергічного риніту у дітей дошкільного віку, в тому числі перших років життя і високу його коморбідність з іншими алергічними захворюваннями, зокрема бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, кропив’янкою тощо.</em></p> <p><strong><em>За результатами</em></strong><em> ротаційних прик-тестів ,- у 30%пацієнтів виявлена полівалентна сенсибілізація. Незважаючи на вік обстежених дітей (особливість-знижена чутливість шкіри) – відсоток позитивних результатів був достатній. Сімейний алергологічний анамнез був обтяжений у всіх пацієнтів, здебільшого бронхіальна астма у одного з батьків. У всіх дітей було отримано високі рівні загального сироваткового імуноглобуліну Е.</em></p> <p><strong><em>Висновок.</em></strong><em> Відмічається ранній початок алергічних проявів та висока сенсибілізація дітей раннього віку до найбільш поширених алергенів. Питання раннього виявлення алергічного риніту є надзвичайно важливим для вивчення серед контингенту дошкільного віку, у зв’язку з необхідністю якомога більш раннього превентивного виявлення осіб, схильних до розвитку бронхіальної астми, для досягнення в подальшому кращого контролю над захворюванням та попередження розвитку тяжких форм хвороби, ускладнень та ранньої інвалідизації дітей.</em></p> Iryna Hlohush Olena Okhotnikova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-03 Сучасні особливості еволюції IGA-васкуліту у дітей за даними катамнестичного дослідження https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18210 <p><strong><em>Резюме.</em></strong> <em>Спостерігається тенденція до збільшення частоти госпіталізації дітей із змішаними формами IgA-васкуліту з вираженим абдомінальним синдромом та залученням у патологічний процес нирок, що, можливо, пов’язано із зростанням рівня коморбідної патології шлунково-кишкового тракту, а, отже, з преморбідним станом слизової оболонки органів травлення. Існує потреба у вивченні особливостей перебігу та еволюції IgA-васкуліту у дітей із гастроінтестинальними проявами з метою вдосконалення діагностичного пошуку, точної оцінки прогнозу та створення стандартизованого протоколу лікування IgA-васкуліту у дітей.</em></p> <p><strong><em>Мета.</em></strong><em> Дослідити клініко-лабораторні прояви та еволюцію IgA-васкуліту у дітей із ураженням шлунково-кишкового тракту.</em></p> <p><strong><em>Матеріали і методи.</em></strong><em> Проведено анкетування пацієнтів та їх батьків і ретроспективний аналіз 58 карт стаціонарних хворих дітей з IgA-васкулітом та ураженням органів травлення віком від 0 до 18 років, які були госпіталізовані до соматичних відділень Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» (м. Київ, Україна) у період з 2008 по 2018 рік.</em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> Середній вік дітей з IgA-васкулітом становив 8,03 ± 0,57&nbsp; роки, а співвідношення хлопчиків та дівчаток - 1,32:1. Шкірний синдром зустрічався у 58/58 пацієнтів (100 %), а суглобові симптоми спостерігалися у 34/58 (58,62 %) хворих. Пацієнтів з ураженням нирок було 29/58 (50,0 %). Частота ниркової патологі була вищою у дітей з виразними симптомами з боку травної системи та в осіб старше 7 років. 23/29 (79,31 %) хворих мали прояви ураження нирок вже на першому місяці від початку IgА-васкуліту з шлунково-кишковими ознаками.</em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> У проведеному дослідженні серед госпіталізованих дітей клініко-лабораторні особливості та еволюція IgA-васкуліту у дітей з ураженням травного каналу були подібними до даних літератури. У 79,31 % хворих дебют ниркового синдрому відбувся у перший місяць після початку IgА-васкуліту. У 20,69&nbsp;% пацієнтів спостерігалася еволюція ураження нирок у хронічну хворобу нирок. Таким чином, слід проводити ретельний моніторинг стану ураження нирок для оцінки прогресування хронічної хвороби нирок у пацієнтів, у яких дебют IgA-васкуліту припадає на вік старше 7 років та у тих дітей, які мають тяжкі симптоми ураження шлунково-кишкового тракту. </em></p> Olena Kvacheniuk Olena Okhotnikova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-04 Морфофункціональні характеристики серця дівчаток-підлітків, що мають динамічні фізичні навантаження https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18211 <p><strong><em>Резюме.</em></strong> <em>У статті представлено характеристику морфофункціональних показників серця у дівчаток-підлітків, які займаються динамічними видами спорту, та порівняння їх з показниками фізично не активних дівчат-однолітків. </em></p> <p><strong><em>Мета.</em></strong> <em>В</em><em>изначити особливості фізичного розвитку та морфофункціональних показників серцево-судинної системи у дівчаток&nbsp; 15-17 років, що займаються динамічними видами спорту.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> Обстежено 16 дівчат 15 - 17 років, які не менше двох років займалися динамічними видами спорту: половина з них – баскетболом і спортивними танцями, а також - легкою атлетикою, бадмінтоном, футболом, тенісом, плаванням, кікбоксингом. Групу порівняння склали 18 їх однолітків, що були фізично неактивними. Обстеження включало оцінку стану здоров’я, опитування щодо фізичної активності, антропометрію. Морфофункціональні характеристики серця визначалися за допомогою ехокардіографії (ЕХО-+ доплерЕХОКГ). </em></p> <p><strong><em>Результати. </em></strong><em>За середніми показниками фізичного розвитку дівчата-спортсменки не відрізнялися від фізично неактивних дівчат. Високий зріст мали 32 % дівчаток першої групи. Систолічний артеріальний тиск у дівчат 1 групи був вищим за показники САТ у гіподинамічних дівчат (p ˂ 0,05), але&nbsp; не перевищував нормативних значень. Дівчата-спортсменки мали достовірно більші товщину міжшлуночкової перегородки, систолічні розмір, об’єм, масу міокарда та фракцію викиду лівого шлуночка, ніж фізично неактивні дівчата (р ˂ 0,05). </em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> 1. Заняття динамічними видами спорту впливають на фізичний розвиток дівчаток – підлітків, 32 % з них мають високий зріст.</em><em> 2. У дівчат 15-17 років, які займаються динамічними видами спорту не менше, ніж два роки, спостерігаються зміни з боку морфофункціональних характеристик серця, які супроводжуються посиленням систолічної функції лівого шлуночка. </em><em>Виявлені зміни мають адаптивний характер внаслідок регулярних фізичних навантажень, проте не виключено, що вони можуть бути й ранніми ознаками ремоделювання міокарда.</em> <em>3. Лікарський контроль за дівчатами, що мають спортивні навантаження, повинен включати оцінку морфо-функціональних параметрів серця на підставі щорічного інструментального обстеження. Збереження здоров’я дівчини-спортсменки разом із забезпеченням розвитку її фізичних даних і досягнення спортивних успіхів - є важливішим завданням спільної роботи лікаря і тренера. </em></p> Vitalii Muzhanovskyi Larysa Rak Tetiana Vvedenska Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-05 Прогнозування перебігу та наслідків інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18212 <p><strong><em>Резюме.</em></strong><em> Дослідження ролі Епштейна-Барр вірусної інфекції у виникненні різноманітних патологічних станів людини має величезне значення. Це обумовлено значною епідеміологічною роллю і соціальною значимістю, оскільки при досягненні повноліття більше 90% людей є інфікованими вірусом Епштейна-Барр. Неухильне зростання кількості&nbsp; захворювань, спричинених вірусом Епштейна-Барр як серед дорослих, так і дітей, що пов’язане з його специфічною тропністю до імунокомпетентних клітин, довічною персистенцією і латентним перебігом обумовлює необхідність всебічного вивчення і розробки ефективних методів лікування.</em></p> <p><strong><em>Мета роботи.</em></strong><em> Провести оцінку клініко-імунологічних параметрів з метою виявлення затяжного перебігу та прогнозування неблагоприємних наслідків у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр. </em></p> <p><strong><em>Матеріали і методи.</em></strong><em> Для виконання поставленої мети було обстежено 60 пацієнтів на інфекційний мононуклеоз, серед них 38 жінок (63,3%), чоловіків – 22 (36,7%). Середній вік пацієнтів складав 24,3±4,3 роки. Матеріалом для дослідження була сироватка хворих отримана в динаміці захворювання. До комплексу обстеження хворих на інфекційний мононуклеоз входили клініко-біохімічні методи, імуноферментний аналіз, метод полімеразної ланцюгової реакції, імунограма. Результати досліджень опрацьовано методом варіаційної та кореляційної статистики з використанням програми «Statistica 10.0 for Windows».</em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> У хворих на інфекційний мононуклеоз виявлено зміни у системі клітинної та гуморальної ланок імунітету та різноспрямованості імунної відповіді. Прогресуючий характер змін імунних показників вказує на формування вторинного клітинного імунного дисбалансу, активації гуморальної ланки, зміну рівноваги імунорегуляторних медіаторів у бік Th2 клітин. У гострому періоді встановлені вірогідні порушення з боку клітинної ланки імунітету, що характеризувалося збільшенням кількості клітин з кіллерною активністю: зрілих Т-лімфоцитів (СD3+), цитотоксичних Т-супресорних клітин (СD8+), клітин, що експресують активаційний маркер CD25+ (рецептор ІЛ-2) та підвищення Th1/Th2. </em></p> <p><strong><em>Висновки</em></strong><em>. Таким чином, зміни з боку клітинної та гуморальної ланок імунітету при інфекційному мононуклеозі гладкому перебігу характеризуються активацією клітинної і гуморальної ланки імунітету, що проявляється збільшенням вмісту у периферичній крові лімфоцитів з фенотипом [CD3+; CD4+; СD8+; CD16+; CD20+], Th1-клітин, IgA та ІgМ; (р&lt;0,05) з тенденцією до нормалізації у періоді реконвалесценції. При формуванні хронічних форм Епштейна-Барр вірусної інфекції відзначається прогресуючий характер змін імунних показників, що вказує на формування вторинного лімфоцитарного клітинного дисбалансу, активації гуморальної ланки, зміну рівноваги імунорегуляторних медіаторів у бік Th2 (зменшенням вмісту [CD3+; CD4+; CD8+; CD16+]; індексу СD8+CD28+/СD8+CD28–; збільшення вмісту CD20+; рівнів ІgG; Th2 (ІЛ-4+); Th1/Th2 (р&lt;0,05) за рахунок підвищення відносного вмісту Th2 клітин.</em></p> Ksenia Pavlikova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-06 Роль порушень периферичного кровотоку в розвитку діабетичної міопатії у дітей, хворих на цукровий діабет https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18213 <p><strong><em>Резюм</em></strong><strong><em>е. </em></strong><em>Значення достатнього периферичного кровообігу та його роль у формуванні порушень з боку м’язової системи у дітей, хворих на цукровий діабет. залишається маловивченим. В той же час формування ряду хронічних ускладнень діабету пов’язані з недостатньою функцією м’язової системи. </em></p> <p><strong><em>Мета. </em></strong><em>Оцінити стан кровопостачання нижніх кінцівок у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, за даними кісточково-плечового індексу та визначити роль його порушень в розвитку діабетичної міопатії. </em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи. </em></strong><em>Обстежено 137 дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу (ЦД1</em><em>). Контрольну групи склала 41 умовно здорова дитина. У всіх дітей проводилася оцінка функціонального стану скелетної мускулатури, визначалися індекс скелетної мускулатури, індекс кистьової сили та кісточково-плечовий індекс до та після фізичного навантаження. Для визначення діагностичних критеріїв дінапенії та діабетичної міопатії за допомогою ROC</em><em>-аналізу проводився розрахунок точок відсікання показників індексу кистьової сили та індексу скелетної мускулатури. </em></p> <p><strong><em>Результати. </em></strong><em>Ф</em><em>ункціональні порушення скелетних м’язів та зниження індексу скелетної мускулатури спостерігалось вже на 1-му році захворювання на цукровий діабет 1 типу та прогресувало в динаміці. Виявлений зворотній кореляційний зв’язок рівня глікованого гемоглобіну з індексом скелетної мускулатури (r=-0,49, р&lt;0,05), силою м’язів (r = -0,31, p&lt;0,05) та позитивний зв’язок з показником відсотку жиру в організмі (r=+0,49, р&lt;0,05). Динапенію було діагностовано у 68 (49,6</em><em>&nbsp;</em><em>%) дітей, хворих на </em><em>цукровий діабет 1 типу, діабетичну міопатію встановлено у 37 (27,0</em><em>&nbsp;</em><em>%) пацієнтів. Встановлено, що зміни з боку скелетних м’язів у дітей, хворих на </em><em>цукровий діабет 1 типу, супроводжувалися погіршенням периферичного кровопостачання, про що свідчило зниження показників кісточково-плечового індексу у спокої та, в більшій мірі, після виконання фізичного навантаження. Найгірші результати були отримані в групі дітей з діабетичною міопатією. </em></p> <p><strong><em>Висновки. </em></strong><em>1.У дітей, хворих на цукровий діабет, зі збільшенням тривалості перебігу захворювання та незадовільному стані глікемічного контролю спостерігається погіршення функціонального стану скелетної мускулатури та зменшення м’язової маси, що проявляється розвитком динапенії (49,6% випадків) та діабетичної міопатії (27,0% випадків). 2. Одним з факторів розвитку діабетичної міопатії у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, виступає порушення периферичного кровообігу. 3. Дослідження кісточково-плечового індексу після дозованого фізичного навантаження дозволяє виявити латентні порушення периферичного кровопостачання та може використовуватися в якості скринінгу у дітей, хворих на цукровий діабет.</em></p> Olena Pashkova Natalia Chudova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-07 Синдром гепатомегалії при мукополісахаридозі І типу у дітей україни: особливості клінічної характеристики https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18214 <p><strong><em>Резюме.</em></strong> <em>Стаття присвячена актуальному питанню в педіатрії - синдрому гепатомегалії при рідкісній патології обміну речовин – мукополісахаридозі І типу. </em></p> <p><strong><em>Мета</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Вивчити можливості ранньої діагностики синдрому гепатомегалії як одного з найважливіших клінічних проявів мукополісахаридоз І типу та визначити ранні діагностичні критерії перебігу захворювання.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Ретроспективне клінічне дослідження 24 дітей з мукополісахаридоз</em><em>ом</em><em> І типу, які були діагностовані в Україні за 17 років (з 2004 по 2021 рік). Пацієнтам проводилось повне комплексне обстеження проявів захворювання та проводилось визначення активності ферменту&nbsp; </em><em>a</em><em>-</em><em>L</em><em>-ідуронідази в лізосомах лейкоцитів за допомогою біохімічного методу, дослідження рівня екскреції </em><em>глюкозаміногліканів</em><em> із сечею.</em></p> <p><strong><em>Результати</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Проаналізовано клінічну симптоматику та результати обстеження у 24 дітей з діагностованим мукополісахаридоз</em><em>ом</em><em> І типу в Україні.&nbsp; Проведене комплексне обстеження виявило значну частоту синдрому гепатомегалії серед хворих даного дослідження, поєднання його з іншою клінічною симптоматикою. Синдром гепатомегалії серед дітей було виявлено у 79 %, що поєднувалось з іншою клінічною симптоматикою мукополісахаридоз</em><em>у</em><em>, але ніколи не слугувало причиною первинного обстеження пацієнта та ключовим симптомом. Найчастіше гепатомегалія спостерігалась в симптомокомплексі з контрактурами і тугорухливістю суглобів, викривленням хребта, ураженням клапанного апарату серця та пупковими килами. На відміну від раніше описаних досліджень синдром гепатомегалії лише у 20 % поєднувався зі спленомегалією. Проведені біохімічні дослідження не виявили порушень функції печінки. А також був виявлений прямий взаємозв’язок між ступенем гепатомегалії та виразністю виділення глікозаміногліканів. </em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> Синдром збільшення печінки при багатьох захворюваннях дитячого віку, включаючи орфанні метаболічні захворювання, залишається недооціненим діагностичним критерієм. Виявлення синдрому гепатомегалії може спрямувати діагностичний пошук лікаря-практика на виключення спадкових порушень обміну речовин, в тому числі і мукополісахаридоз. Раннє виявлення у дітей такого складного і тяжкого захворювання, як мукополісахаридоз І типу, дозволить вчасно розпочинати лікування та запобігати інвалідизації та ранній смерті.</em></p> Nataliia Samonenko Olena Okhotnikova Nataliia Gorovenko Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-08 Клініко-анамнестична характеристика дітей з гастроінтестинальною харчовою алергією https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18215 <p><strong><em>Резюме</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Зростає поширеність харчової алергії, особливо серед дітей. Клінічні прояви харчової алергії різноманітні, залежать від механізмів патогенезу. Існує необхідність вдосконалення діагностичного пошуку та раннього розпізнавання харчової алергії, особливо її гастроінтестинальних проявів.</em></p> <p><strong><em>Мета.</em></strong><em> Оцінити наявність, частоту і характер шлунково-кишкових проявів у дітей з харчовою алергією.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Проаналізовано клініко-анамнестичні дані 29 дітей (12 дівчаток, 17 хлопчиків) з гастроінтестинальними проявами з підтвердженою харчовою алергією.</em></p> <p><strong><em>Результати</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Найчастіше гастроінтестинальні прояви харчової алергії виявилися у дітей віком від 4 до 7 років (55,17%, 16/29). Характер скарг з боку шлунково-кишкового тракту дітей обстеженої групи здебільшого представлений епігастральним болем (62,07%, 18/29), метеоризмом (24,14%, 7/29), неоформленим стільцем з неперетравленими частинками їжі та слизом у калі&nbsp; (27,59%, 8/29%). Шлункова-кишкові розлади як перший прояв алергічного «маршу» спостерігався у 20,69% (6/29%) пацієнтів. В залежності від імунологічних механізмів виникнення гастроінтестинльних сиптомів у відповідь на харчові продукти IgE-опосередкована харчова алергія спостерігалася у 72,41% (21/29) обстежених дітей у вигляді негайної гастроінтестинальної гіперчутливості 65,51% (19/29) та орального алергічного синдрому 6,89% (2/29). Не-IgE-опосередкована харчова алергія представлена білок-індукованим ентероколітом та проктосигмоїдитом у 27,58% (8/29) дітей.</em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> Клінічна симптоматика шлунково-кишкових проявів харчової алергії у дітей залежить від імунологічних механізмів її виникнення, що потрібно враховувати під час діагностичного пошуку. Гастроінтестинальна форма харчової алергії має бути виявлена якнайшвидше для запобігання еволіції та прогресування алергічного «маршу». Тому необхідні розробка та пошук методів і маркерів своєчасної діагностики цих станів, починаючи з дітей перших місяців життя, які походять з сімей з обтяженим з алергії анамнезом.</em></p> Yuliia Chernysh Olena Okhotnikova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-09 Функціональний стан сенсибілізованих Т-лімфоцитів за даними РБТЛ у дітей з неревматичними міокардитами https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18216 <p><strong><em>Резюме</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Зросла питома вага неревматичних міокардитів у дітей останнім часом визначає актуальність даної проблеми в педіатрії. Відомо, що неревматичні міокардити у дітей нерідко виникає на фоні вірусної або бак¬теріальної інфекції за умов зміненої реактивності імунної системи. Існують дані, в основному при ревматизмі, що спонтанна і стимульована реакція блаттрансформації лімфоцитів у таких хворих відображає активність процесу, схильність його до хронізації і може служити критерієм адекватності проводжуваної терапії. Дослідження щодо функціонального стану Т-лімфоцитів у хворих з неревматичними міокардитами в основному стосуються експериментальних моделей. Це й обумовлює актуальність даної роботи.</em></p> <p><strong><em>Метою </em></strong><em>було порівняння функціональної активності Т-лімфоцитів в спонтанній і стимульованій фітогемаглютенін реакції блаттрансформації лімфоцитів у дітей з неревматичними міокардитами при гострому і хронічному перебігу.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> Під спостереженням перебували 42 дитини віком від 4 до 13 років із неревматичним міокардитом. Проводилося дослідження функціональної активності Т-лімфоцитів в реакції блаттрансформації лімфоцитів з використанням радіоізотопної методики з тимідином-3Н. Як неспецифічний стимулятор застосовували фітогемаглютенін фірми «Reanal». Оцінку реакції проводили на автоматичному сцинтиляційному лічильнику СБС-2. Функціональну активність Т-лімфоцитів досліджували при вступі дітей до кардіологічного відділення і після проведеного лікування.</em></p> <p><strong><em>Результати</em></strong><em> дослідження функціонального стану Т-лімфоцитів у реакції бласттрансформації з використанням радіоізотопної мітки тимідину-3Н у 52 дітей з гострим та хронічним перебігом неревматичного міокардиту показало, що в період розгорнутих клінічних проявів реєструється висока спонтанна стимуляція Т-лімфоцитів при значно зниженій відповіді на неспецифічний стимулятор ФГА. Комплекс загальноприйнятих терапевтичних засобів призводить до відновлення функціонального стану Т-лімфоцитів у дітей з гострим плином неревматичного міокардиту, а при хронічному, незважаючи на позитивну клінічну динаміку, все ще реєструється підвищена спонтанна стимуляція Т-лімфоцитів, а відповідь на ФГА у них повністю не відновлюється. Ці дані дозволяють рекомендувати показники функціональної активності Т-лімфоцитів як критерії одужання і визначення термінів лікування.</em></p> <p><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Критерієм видужання і визначення строків лікування дітей з неревматичними міокардитами повинні бути не тільки клінічні та електрофізіологічні показники, а й показники функціональної активності Т-лімфоцитів, що відображають сенсибілізацію організму.</em></p> Viacheslav Chernuskyi Mykola Popov Hanna Letiaho Olha Hovalenkova Svitlana Tolmachova Alisa Popova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-10 Клінічні прояви змін з боку шлунково-кишкового тракту у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18217 <p><strong><em>Резюме.</em></strong><em> Ювенільний ідіопатичний артрит залишається одним із найпоширеніших хронічних запальних ревматичних захворювань дитячого віку. Значна частина пацієнтів відчуває нудоту, блювоту, болі в животі та зниження апетиту на тлі терапії метотрексатом, що може значно ускладнити перебіг захворювання. </em></p> <p><strong><em>Мета </em></strong><em>вивчити клініко-анамнестичні ознаки&nbsp; порушень стану печінки в дітей, з урахуванням особливостей перебігу ювенільного ідіопатичного артриту. </em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи дослідження.</em></strong><em> Проаналізовано наявність скарг з боку шлунково-кишкового тракту, а саме скарг на&nbsp; біль у животі, зниження апетиту, нудоту та блювання у 104 дитини, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит, які перебували на лікуванні в Державній установі «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». </em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> За результатами дослідження визначено, що у дітей хворих на ювенільний ідіопатичний артрит визначені скарги з боку шлунково-кишкового тракту у 47,12 % випадків. Серед усіх обстежених дітей&nbsp; більшою мірою діти скаржились у віці 10–13 років (55,36 %, p ˂ 0,001), та при дебюті захворювання після 15 років (100 %, p ˂ 0,01). Для дітей молодшого віку були характерними скарги на біль у животі та блювання, для дітей старшого віку — зниження апетиту та завзята нудота, незалежно від варіанту, активності, тривалості артриту та наявності метотрексату у складі комплексної терапії. Також виявлено, що зазначені скарги спостерігалися частіше при дозі метотрексату менше ніж 10 мг/м<sup>2</sup>/поверхні тіла (p ˂ 0,05). </em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> 1. Діти, хворі на </em><em>ю</em><em>венільний ідіопатичний артрит, мали скарги з боку шлунково-кишкового тракту у 47,12 % випадків. Найчастіше це пацієнти 10–13 років (55,36 %; p ˂ 0,001). Найбільш притаманні скарги пацієнтам, які захворіли у віці понад 15 років (p ˂ 0,01). 2. Характер скарг відрізнявся та переважно залежав від віку пацієнтів. Діти молодшого віку мали болі в животі та блювання. Для дітей старшого віку були характерні зниження апетиту та нудота. Наявність скарг не залежала від варіанту, активності та тривалості захворювання. 3. Скарги не зумовлювалися наявністю метотрексату у комплексній терапії, але діти значно частіше скаржилися, якщо доза була меншою за 10 мг/м<sup>2</sup>, ніж у разі вищого дозування (p ˂ 0,05).</em></p> Natalia Shevchenko Olga Pavlova David Emmanuel Benson Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-11 Ендотеліальна функція та адаптаційні можливості юнаків-підлітків з артеріальною гіпертензією https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18218 <p><strong><em>Резюме.</em></strong><em> Стаття присвячена вивченню стану судинної реактивності, морфофункціональних параметрів серця й адаптаційних можливостей у підлітків із артеріальною гіпертензією. </em></p> <p><strong><em>Мета</em></strong><em> – дослідити стан ендотелійзалежної вазодилатації та визначити адаптаційні можливості юнаків, хворих на артеріальну гіпертензію без факторів метаболічного ризику, залежно від наявності ендотеліальної дисфункції. </em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> Обстежено 22 пацієнта віком 13–17 років, у 10 з них спостерігалася дисфункція ендотелію за пробою з реактивною гіперемією. Підліткам проведено аналіз клінічних ознак, антропометричні дослідження, електрокардіографію, ультразвукове дослідження серця, функціональні проби (Руф’є, кліноортостатична проба). Статистичний аналіз проводили за допомогою непараметричних методів із використанням програми SPSS .&nbsp; </em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> У 58,4 % хлопчиків підліткового віку з АГ без метаболічного ризику реєструється ендотеліальна дисфункція, більшість цих пацієнтів характеризується зниженою толерантністю до фізичного навантаження та недостатньою фізичною активністю. У таких підлітків відзначається, порівняно з однолітками з АГ та нормальною функцією ендотелію, вищий зріст, висока частота доліхомелії, більш високі показники фракції викиду та тиску в лівому передсерді, що свідчить про посилення насосної функції лівого шлуночка. Наявність ендотеліальної дисфункції у підлітків із артеріальною гіпертензією істотно не корелює з типом вегетативного забезпечення, проте у 60,0 % вона розвивається на тлі недостатнього симпато-адреналового забезпечення – асимпатикотонічного та гіпердіастолічного варіантів кліноортостатичної проби.</em></p> <p><strong><em>Висновки</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Наявність ендотеліальної дисфункції реєструється більш, ніж у половини підлітків із артеріальною гіпертензією. Більш високі показники фракції викиду лівого шлуночка та тиску в лівому передсерді під час систоли, які визначаються у пацієнтів із гіпертензією та недостатньою вазодилатацією, разом зі зниженням частоти серцевих скорочень, відбивають адаптивні зміни функціонування міокарда при погіршенні функції ендотелію. </em></p> Kateryna Shtrakh Larysa Rak Victoria Kashina-Yarmak Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-12 Тривалість і якість сну у дітей шкільного віку у зв’язку з їх психоемоційним станом: ретроспективно-проспективне дослідження https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18219 <p><strong><em>Резюме. </em></strong><em>Достатній сон є передумовою підтримки фізичного та ментального здоров’я дітей та підлітків, тому під час впливу стресових чинників дослідження у цьому напрямку є актуальними.</em></p> <p><strong><em>Метою дослідження </em></strong><em>було вивчення особливостей сну у дітей шкільного віку з різним психоемоційним станом під час впровадження жорстких карантинних заходів та після локдауну у порівнянні з періодом перед пандемією.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи. </em></strong><em>Проведено аналіз особливостей сну та статусу ментального здоров’я у 2592 школярів (1407 хлопців, 1185 дівчат) школярів. Під час дослідження до пандемії для оцінки ментального здоров’я використовували опитувальник ДОН, під час пандемії опитувальник RCADS-P-25. Для статистичних розрахунків використана SPSS Statistics v.26.0.</em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> Визначено підвищення тривалості сну у школярів під час впровадження локдауну порівняно з іншими періодами дослідження на 30-40 хвилин/добу (p &lt; 0,001). Встановлено, що під час локдауну у 2021 році тривалість сну школярів скоротилась порівняно з даними 2020 року на 5,5 % (p &lt; 0,01). У групі без тривожно-депресивних розладів, після локдауну тривалість сну достовірно знижалась, а у групі з порушеннями ментального здоров’я, тривалість сну статистично не відрізнялась від рівня встановленого під час локдауну. Порушення якості сну під час локдауну мало 29,8±2,6 % дітей обстеженої когорти, а у період після локдауну – 31,5±4,0%. Частка школярів з депресивними проявами під час пандемії зросла майже вдвічі (p &lt; 0,05) порівняно з періодом до пандемії. У групі дітей з&nbsp; тривожно-депресивними розладами визначено скорочення тривалості сну під час усіх періодів дослідження.&nbsp;&nbsp; </em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> Скорочення тривалості сну поряд з підвищенням частки дітей з депресивними розладами під час впровадження локдауну на другому році пандемії свідчить про негативні тенденції щодо психічного здоров'я школярів і вимагає впровадження профілактичних заходів.</em></p> <p><em>&nbsp;</em></p> Svitlana Hozak Olena Yelizarova Tetayna Stankevych Alla Parats Oksana Lynchak Nataliya Diuba Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-13 Обізнаність батьків молодших школярів міста Бреста про профілактику шкільної-зумовленої патології https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18220 <p><strong><em>Резюме. </em></strong><em>Відхилення здоров’я, які мають шкільно-обумовлений характер є порушення постави та розлади з боку органів зору, дані відхилення мають тенденцію до зростання протягом навчання в школі. Однією із причин даного становища є недостатня обізнаність батьків щодо факторів, які впливають на порушення постави, організаційних заходів щодо запобігання формуванню даних патологічних станів. <strong>Метою</strong> дослідження було визначити обізнаність батьків дітей шкільного віку щодо профілактики шкільно-обумовленої патології. </em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> Було проведено опитування 1110 батьків учнів молодшої школи (перших та п’ятих класів) з питань факторів, які сприяють формуванню відхилень з боку кістково-м’язової системи та органів зору, питань організації робочого місця дитини при виконанні домашніх завдань, зорового навантаження. </em></p> <p><strong><em>Результати.</em></strong><em> 75&nbsp;% опитаних батьків першокласників і 66&nbsp;% опитаних батьків п'ятикласників, діти яких мають порушення постави, згодні, що проблеми з поставою можуть привести до проблем з навчальним процесом.На формування зору і постави школяра впливає також і організація його робочого місця: письмовий стіл та його освітленість. При аналізі питань про вибору учнівських столів зростає кількість батьків (28% першокласників і 39% п'ятикласників), які віддали б перевагу столам з рівною робочою поверхнею, а також батьків, які вагаються з відповіддю на дане питання (8% - батьків першокласників і 26% - батьків п'ятикласників). На тлі зростання відхилень з боку кістково-м’язової системи та органів зору серед учнів від першого до п’ятого класу визначено незадовільну обізнаність батьків щодо часу використання гаджетів відповідно до віку, оптимальної відстані до робочої поверхні та організації її освітлення, оптимальної робочої пози за письмовим столом та проведення корекційної гімнастики. <strong>Висновки.</strong> Отримані дані є підставою для запровадження освітніх програм для батьків та школярів метою яких є формування сталих знань та навичок з питань попередження розвитку хвороб кістково-м’язової системи та органів зору.</em></p> Natalia Pats Maria Grechanik Anna Zinovchik Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-08-14 Порівняльний аналіз стану здоров’я учнів середнього шкільного віку при навчанні за різними освітніми програмами https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/18221 <p><strong><em>Резюме</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Результати наукових досліджень свідчать про </em><em>негативні тенденції формування здоров’я школярів: </em><em>зростання морфофункціональних відхилень, гострої та хронічної соматичної захворюваності, розладів психіки та поведінки, синдрому дезадаптації, а також негативну хронодинаміку стану здоров’я та найвищий рівень захворюваності серед учнів середнього шкільного віку. </em></p> <p><strong><em>Метою </em></strong><em>дослідження було </em><em>визначення стану здоров’я учнів під час навчання у базовій школі за умовами використання традиційної та меритократичної систем освіти.</em></p> <p><strong><em>Матеріали та методи.</em></strong><em> У дослідженні прийняли участь </em><em>266 учнів закладів загальної середньої освіти у віці 10-14 років.</em></p> <p><strong><em>Результати. </em></strong><em>Аналіз рівня патологічної ураженості за різних освітніх програм встановив найвищий рівень для хвороб ендокринної системи із зростанням патології у динаміці навчання на 220,8‰ при традиційній освіті та на 172,8‰ при меритократичній. Патологія ока та придаткового апарату була більш поширеною серед учнів протягом всього навчання за меритократичною програмою з її значним зростанням при обох системах освіти, а кількість захворювань органів травлення більш суттєво збільшувалась при традиційній освіті (p&lt;0,01). Зниження патологічної ураженості відбулось лише за хворобами дихальної системи при меритократичній освіті. Встановлено істотне збільшення відсотку другої групи здоров’я (з 62,3±5,5 % до 77,9±4,7 %) при навчанні за меритократичною системою та неістотне – при традиційній освіті за рахунок скорочення частки здорових дітей. За умов традиційної системи освіти була вищою к</em><em>ількість випадків </em><em>гострих захворювань </em><em>(p&lt;0,05-0,01) та визначалось суттєве зростання їх з</em><em>агальної тривалості наприкінці 5-го та 6-го класу (p&lt;0,05). При цьому усі показники гострої захворюваності знижувались упродовж 7-9 років навчання незалежно від статі школярів, типу закладу загальної середньої освіти та освітнього проєкту. </em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> Навчання за умов меритократичної системи супроводжувалось більш вираженим збільшенням поширеності хвороб ока та придаткового апарату, але зниженням патологічної ураженості дихальної системи. При реалізації традиційної освітньої програми реєструвалось більш суттєве зростання розповсюдженості захворювань органів травлення, а також к</em><em>ількості випадків </em><em>і загальної тривалості гострих захворювань наприкінці 1-го та 2-го року навчання у базовій школі. Порівняльний аналіз показників захворюваності дозволив встановити суттєвий вплив інтенсифікації навчального процесу на прогресування офтальмологічної патології, хронізацію захворювань на тлі збереження загальної тенденції щодо динаміки гострої захворюваності та загальної структури патологічної ураженості.</em></p> Zhanna Sotnikova-Meleshkina Heorhii Danylenko Lilia Ponomaryova Авторське право (c) 2021-12-29 2021-12-29 8 10.26565/2617-409X-2021-8-15