https://periodicals.karazin.ua/apmm/issue/feed Актуальні проблеми сучасної медицини 2021-08-15T08:39:28+00:00 Марія Сергіївна Матвєєнко apmm.meddep@karazin.ua Open Journal Systems <p>Редакція наукового журналу пропонує всім бажаючим студентам, аспірантам, докторантам, здобувачам, молодим фахівцям, викладачам, науковцям та іншим зацікавленим особам опублікувати свої статті.</p> <p>Журнал містить статті, присвячені актуальним питанням сучасної експериментальної та клінічної медицини. Данні матеріали підтримують принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.</p> https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17316 Особливості патології органів гастродуоденальної зони у дітей дошкільно-шкільного віку 2021-06-23T07:14:40+00:00 Ilona Bulich bulich@karazin.ua Oksana Tsiura cyra@karazin.ua Nataliya Shevchenko natalia.shevchenko@karazin.ua Ladzekpo Joyce Amegah ladzekporejoice@gmail.com Osaloni Sarah Omonor sarahokosun@ymail.com <p>Патологія органів гастродуоденальної зони - одна зі складових серйозної проблеми здоров'я дитячого населення, яка має певні особливості в різних вікових групах. <strong>Мета:</strong> аналіз структури та особливостей патології органів гастродуоденальної зони у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в умовах роботи загального соматичного стаціонару. <strong>Матеріали та методи.</strong> Були проаналізовані результати роботи кабінету дитячого гастроентеролога і ендоскопіста у ДУ «ІОЗДП НАМН України» м. Харкова за останні п’ять років. <strong>Результати.</strong> Особливостями клінічної картини у дітей була наявність абдомінального больового синдрому помірної інтенсивності з локалізацією в епігастральній ділянці. При аналізі характеру болю в залежності від статі встановлено, що у хлопчиків переважають ранні болі, в той час як у дівчаток частіше відзначалися пізні болі. З диспепсичних скарг найбільш часто відзначалися нудота, на яку скаржилися 37.4&nbsp;±&nbsp;4.6% дітей. При аналізі ендоскопічної картини слід зазначити, що патологічні зміни частіше реєструвалися у віковій групі 8-10 років. При проведенні внутрішньошлункової рН-метрії гіперацидність була виявлена у 2 рази частіше, ніж нормоацидність. Функціональні порушення шлунково-кишкового тракту переважали у дітей дошкільного віку. По результатам УЗД жовчного міхура встановлено наявність перегину жовчного міхура майже у всіх обстежених, а такожу більш, ніж у половини цей перегин&nbsp; поєднувався із збільшення міхура<strong>. Висновки:</strong> 1. у дошкільнят значно рідше зустрічаються атрофічні і деструктивні форми ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки; 2. у дітей 7-8 років, переважно першокласників, частіше зустрічаються моторні порушення, атрофічні і деструктивні форми ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, що, швидше за все, пов'язано з впливом психо-емоційного стресового чинника; 3. у дітей як дошкільного, так і молодшого шкільного віку має поєднаний характер перебігу, що важливо враховувати при виборі подальшої тактики ведення і лікування пацієнта.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17317 Особливості клінічного перебігу корової інфекції під час спалаху кору в 2018-2019 роках в Україні 2021-06-23T07:18:52+00:00 Kseniia Veklych k.veklich@karazin.ua Mуkola Popov mykola.m.popov@karazin.ua Tetiana Liadova t.lyadova@karazin.ua Alexander Martynenko alexander.v.martynenko@karazin.ua Olga Sorokina o.sorokina@karazin.ua <p>Кір являє собою інфекційне захворювання, що характеризується гострим початком, коротким продромальним періодом, наявністю гарякового, катарального та інтоксикаційного синдромів, а також появою типової енантеми та екзантеми. Не дивлячись на активну роботу ВООЗ з елімінації кору та впровадження програми вакцинації у країнах, що розвиваються, кір залишається актуальною проблемою та причиною високих показників смертності як серед дитячого, так і серед дорослого населення. Одним з небезпечних ускладнень корової інфекції є ураження респіраторного тракту у вигляді позагоспітальних пневмоній, розвиток якої спостерігається у 10-34% хворих. Серед пацієнтів КЗОЗ КНП ХОР ОКІЛ, що знаходились на стаціонарному лікування з приводу корової інфекції, позагоспітальна пневмонія була одним з основних ускладнень та реєструвалась як у пацієнтів з тяжким перебігом захворювання, так і у хворих з середньотяжкою хворобою. Саме тому цікавим уявлялось вивчення клініко-лабораторних особливостей перебігу корової інфекції у дорослого населення на сучасному етапі. <strong>Мета дослідження</strong>. Вивчення клінічних особливостей перебігу кору та факоторів, що є передумовою розвитку ускладнень. <strong>Матеріали і методи</strong>. У дослідження було включено 65 пацієнтів, що знаходились на лікуванні у КЗОЗ КНП ХОР ОКІЛ в період з 2018 по 2019 роки з діагнозом «кір». В залежності від тяжкості перебігу захворювання та наявності ускладнень пацієнти, залучені у дослідження, були розподілені на 4 групи. Контрольну групу складали 20 здорових добровільних донорів, що на момент відбору зразків крові не мали критеріїв виключення. Усім пацієнтам в день надходження до стаціонару та на 10й день перебування у стаціонарі на підставі даних клинічного аналізу крові проводився розрахунок лейкоцитарних індексів клітинної реактивності (ЛІКР) – індексу зсуву лейкоцитів (ІЗЛ), лейкоцитарного індексу (ЛІ) та індексу імунологічної реактивності за Д.А.Івановим (ІІР). <strong>Результати та обговорення</strong>. При проведенні дослідження було показано, що пацієнти 1 та 2 груп на 10й день перебування у стаціонарі демонстрували повне одужання а виписувались зі стаціонару, у той час як пацієнти 3 та 4 груп на 10й день перебування демонстрували лише покращення клінічного стану та переводились у загальне відділення для продовження лікування. Вивчення показників ЛІКР в день надходження до стаціонару продемонструвало підвищення ІЗЛ у пацієнтів 2, 3 та 4 груп, при чому найбільше підвищення спостерігалось у пацієнтів 4 групи. У пацієнтів 1 групи, навпаки, було виявлено зниження ІЗЛ та підвищення ІЛ, що свідчить про активацію лімфоцитарної ланки імунної відповіді. <strong>Висновки</strong>. Розвиток корової інфекції у дорослого населення характеризується змінами показників лейкоцитарних індексів клітинної реактивності, що є маркерами функціональної активності імунної системи. Середньотяжкий перебіг захворювання супроводжується тенденцією до нормалізації показників, що характеризують активність запального процесу, тоді як тяжкий його перебіг характеризується підвищенням значень вказаних показників та та зниженням активності лімфоцитарної ланки імунної відповіді. Оцінка змін показників лейкоцитарних індексів в динаміці дає змогу спрогнозувати клінічний перебіг захворювання та ризик розвитку ускладнень, оцінити адекватність терапії, що проводиться, а також виявити необхідність проведення імунокорегуючої терапії.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17318 Патогенетичне обгрунтування методів профілактики передчасних пологів 2021-06-23T07:21:39+00:00 Olga Grishchenko igorlakhno@karazin.ua Serhiy Korovai apmm.meddep@karazin.ua Igor Lakhno igorlakhno@karazin.ua <p>Вивчення патогенезу передчасних пологів – одне з важливих завдань сучасного акушерства. Це дозволяє розробити науково-обгрунтовану програму прогнозування та профілактики цього ускладнення вагітності<strong>. Метою</strong> роботи було вивчення показників імунної системи та обміну речовин сполучної тканини у жінок з передчасними пологами. <strong>Матеріали та методи. </strong>Було обстежено 227 вагітних жінок, 190 з яких мали клінічні ознаки загрози передчасних пологів. До I групи залучено 48 жінок з загозою невиношування вагітності, що завершилась пологами у термінах від 23 до 27 тижнів. У II групі під спостереженням знаходилось 142 жінки з загрозою невиношування вагітності в термінах від 28 до 36 тижнів. До III групи увійшли 37 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що завершилась пологами без ускладнень у термінах 38-41 тиждень. Було проведено вивчення кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій, вміст метаболітів сполучної тканини у крові обстежених. <strong>Результати та обговорення</strong>. У жінок I групи по відношенню до жінок III групи відмічалось вірогідне (р&lt;0,001) зниження в крові відносного рівня CD3+-маркера Т-лімфоцитів у середньому на 23 %, що дозволяє припустити наявність імунодефіциту та розглядати як стресову реакцію організму. У жінок з передчасними пологами у термін гестації 28-36 тижнів (II група) відносний рівень у крові CD3+, навпаки, незначно, але вірогідно (р=0,014) збільшувався по відношенню до жінок з фізіологічним перебігом вагітності в середньому на 13 %. Суттєве зниження імунорегуляторного індексу у жінок I групи пов’язано з пригніченням Т-хелперної складової та підкреслює наявність імуносупресії Т-клітинного типу. Зниження індексу у жінок II групи відбувалося на користь цитотоксичних Т-лімфоцитів. <strong>Висновки</strong>. Проведена робота підтверджує думку Р. Ромеро про роль імунного «відторгнення» у ІІІ триместрі, пов’язаного з несумісністю матері та плода за системою HLA. У жінок I групи при порівнянні з жінками III групи спостерігалося більш виражене підвищення в сироватці крові вільного оксипроліну – маркеру розпаду колагену, ніж зв’язаного оксипроліну – маркеру синтезу колагену. У жінок II групи також спостерігається одночасне збільшення рівня двох фракцій оксипроліну, але більш виражене для білковозв’язаної фракції. Це дає змогу вважати, що порушення обміну основних речовин сполучної тканини призводить до руйнування колагенового матриксу шийки матки та її вкорочення. Проведені дослідження дають змогу вважати, що для профілактики недостатності обтураторної функції шийки матки у ІІ триместрі на тлі порушень метаболізму в сполучній тканині слід застосовувати серкляж або песарій. Використання прогестерону є доцільним з позицій профілактики синдрома «короткої шийки», а також можливого імуносупресорного ефекта останнього. Встановлені ознаки аутоімунних процесів потребують проведення скринінга на антифосфоліпідний синдром та призначеня, у разі його підтвердження, антикоагулянтів.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17320 Рівні оздоровчої рухової активності для дітей молодшого шкільного віку: системний огляд актуальних досліджень 2021-06-23T07:39:45+00:00 Olena Yelizarova school_health@meta.ua Svitlana Hozak school_health@meta.ua Tetiana Stankevych school_health@meta.ua Alla Parats school_health@meta.ua <p>Незважаючи на те, що рухова активність різних верств населення була предметом багатьох наукових досліджень, це питання й досі не втрачає своєї актуальності. Це пов’язано з двома основними поглядами. По-перше, будь-яка рухова активність має безпосередній вплив (короткочасний і довготривалий) на організм людини через низку фізіологічних та біохімічних реакцій. По-друге, сучасні глобальні тенденції соціально-економічних змін, урбанізації, науково-технічного прогресу, розвитку інформаційних технологій в свою чергу призводять до змін способу життя дорослого і дитячого населення, зокрема, до зниження їх рухової активності. <strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати актуальні наукові дослідження та рекомендації щодо оптимальних рівнів оздоровчої рухової активності дітей молодшого шкільного віку. <strong>Матеріали та методи</strong>. Використовували методи структурно-логічного аналізу, бібліосемантичний. Проведено інформаційний пошук у електронних каталогах бібліотеки ім. В.І.Вернадського, PubMed,&nbsp;Google Scholar&nbsp;за ключовими словами: «Діти молодшого шкільного віку», «Учні початкової школи», «Kids», «Children» у сполученні зі словами «рухова активність», «фізичне навантаження», «фізичні вправи», «опорно-руховий апарат», «постава», «здоров’я», «розвиток», «самопочуття», «physical activity», «physical inactivity», «exercise», «promotion physical activity», «changing physical activity», «planned behavior», «physical edication», «neighborhood environment», «parental support», «health»,&nbsp;«well-being».&nbsp; <strong>Результати.</strong> Настановами з фізичної активності дітей молодшого шкільного віку у більшості країн рекомендується досягати рівень рухової активності помірної і високої інтенсивності (MVPA) 60 хвилин на день. Огляд сучасних вітчизняних досліджень свідчить про відсутність мотивації школярів до свідомого підвищення рівня фізичної культури. &nbsp;Результати аналізу публікацій свідчать про недостатній обсяг рухової активності у дітей молодшого шкільного віку як в Україні, так і за кордоном. <strong>Висновки</strong>.Тому дана проблема обумовлює подальший напрямок досліджень з визначенням взаємозв’язку обсягу рухової активності молодших школярів з показниками фізичного та психічного здоров’я, а також з функціональними можливостями організму та рівнем фізичної підготовленості. Також необхідне дослідження форм та засобів для організованого фізичного навантаження, що буде цікавим і корисним для дітей цієї вікової групи. Відкритим залишається питання щодо створення національних рекомендацій щодо тривалості та кратності оздоровчої рухової активності для дітей молодшого шкільного віку.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17321 Аналіз факторів, що зумовлюють виникнення харчової гіперчутливості у дітей раннього віку Львівської області 2021-06-23T07:57:24+00:00 Oksana Matsyura omatsyurar@gmail.com <p>Харчова гіперчутливість у дітей раннього віку є актуальною проблемою, оскільки охоплює широкий спектр клінічних симптомів та вимагає персоніфікованого підходу в діагностичних, лікувальних та превентивних заходах. Прогресивне збільшення різних форм харчової гіперчутливості пов’язане з багатьма факторами, зокрема недостатності нутрітивних компонентів та шкідливими екологічними умовами. Епігенетичні та генетичні фактори, які потенційно можуть бути пов’язані з харчовою гіперчутливістю та алергією, ретельно вивчаються. У цій складній ситуації виявлення факторів ризику розвитку захворювання є важливим для надання пацієнтам належних рекомендацій щодо дієти, умов життя та способу життя. <strong>Мета роботи</strong>: провести аналіз факторів, що зумовлюють виникнення харчової гіперчутливості у дітей раннього віку Львівської області. <strong>Матеріали і методи</strong>. Вивчення поширеності дітей з харчовою непереносимістю проводилося з допомогою спеціально розробленої анкети. Роздано 4500 анкет в дошкільних та медичних установах для опитування батьків дітей. Анкета включала 34 запитання, згруповані в 4 розділи: загальна інформація та детальна – частини А, Б, В. Загальна інформаційна частина анкети включала питання про регіон, де проживала дитина, паспортні дані дитини (вік, стать) та наявність серйозних захворювань (минулих чи теперішніх). Частина А містила питання щодо захворювань, які перенесла дитина; Б – генеалогічний та біологічний анамнез, наявність шкідливих звичок в родині; частина В – місцевість та побутові умови проживання, спосіб харчування та зв’язок з розвитком клінічних симптомів захворювання. <strong>Результати.</strong> Проведений аналіз 3214 анкет, які дозволили отримати зі слів батьків інформацію про анамнез та умови проживання дітей раннього віку. Проаналізовано значимість 56 факторів, обчислюючи для кожного з них коефіцієнти кореляції з формуванням харчової гіперчутливості. Статистичний аналіз дозволив серед ряду цих факторів виділили 15 ознак, що суттєво корелювали з формуванням харчової гіперчутливості у дітей раннього віку. <strong>Висновки.</strong> Дослідження дозволило не лише виявити чинники, що впливають на формування харчової гіперчутливості у дітей раннього віку, але й запропонувати математичну модель індивідуального розрахунку факторів ризику даної патології. Дані проведеного математичного аналізу можуть бути використані для розробки комплексу підбору заходів профілактики щодо розвитку харчової гіперчутливості у дітей раннього віку Львівської області.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17322 Морфологічні особливості стромального та паренхіматозного компонентів печінки дітей віком від 6 до 12 місяців від віл-моно-інфікованих матерів 2021-08-15T08:39:28+00:00 Stanislav Panov StanislavPanov@karazin.ua <p>ВІЛ-інфекції наданий статус пандемії, тому проблемі ВІЛ-інфекції приділяється підвищена увага і витрачається колосальна кількість ресурсів у всіх країнах світу. Будь-які наукові дослідження, будь-які наукові дані привертають до себе підвищену увагу з боку наукового медичного співтовариства, преси та урядових структур. ВІЛ вражає всі верстви населення, людей будь-якої статі і віку, включаючи плодів і новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів. <strong>Мета.</strong> Вивчити морфологічні особливості стромального та паренхіматозного компонентів печінки дітей віком від 6 до 12 місяців від ВІЛ-моно-інфікованих матерів. <strong>Матеріали та методи.</strong> Досліджено 87 біоптатів тканини печінки померлих дітей віком до 1 року від ВІЛ-моно-інфікованих матерів. Усі морфометричні показники стромально-паренхіматозного компонента печінки обчислювали за допомогою мікроскопічної морфометричної сітки Автандилова, яка складалася з 100 рівновіддалених крапок і вставлялася в окуляр мікроскопу при загальному збільшенні мікроскопа ×200. Підраховувалася кількість крапок, які припали на відповідні структури строми та паренхіми. У кожному препараті було вивчено по 10 випадково обраних полів зору, а потім отримані дані обчислювалися і були представлені у вигляді відсотків. <strong>Результати.</strong> Морфометричні показники гепатоцитів: одноядерні гепатоцити – 90.2±7.6 % [контроль – 93.5±7.1], двоядерні гепатоцити – 9.8±1.2 % [контроль – 6.5±1.2], ДОГК&nbsp; – 0.10±0.02 [контроль – 0.06±0.01], гепатоцити з жировими вакуолями – 19.6±2.1 % [контроль – 0.5±0.2]. Стромально-паренхіматозні показники печінки: паренхіма – 56.1±3.3 % [контроль – 74.2±4.3], строма (включаючи судини і ЖП) – 43.9±3.7 % [контроль – 25.8±2.6], СПІ – 0.78±0.02 [контроль – 0.34±0.01]. Морфометричні показники всіх компонентів печінки: гепатоцити – 56.1±3.3 % [контроль – 74.2±4.3], портальні тракти – 26.4±2.1 % [контроль – 3.1±0.6], центральні вени – 8.1±1.2 % [контроль – 9.3±1.4], синусоїди – 7.3±1.2 % [контроль&nbsp;– 10.5±1.3], жовчні протоки – 2.1±0.1 % [контроль – 2.9±0.2]. Показники рівня експресії: фібронектин – 73.2±4.2 % [контроль – 17.3±2.5], колаген I типу – 15.9±1.2 % [контроль – 9.7±1.9], колаген III типу – 20.1±2.6 % [контроль – 10.1±0.9], колаген IV типу – 7.3±0.2 % [контроль – 5.9±0.2]. <strong>Висновки.</strong> В печінці дітей від ВІЛ-інфікованих матерів у паренхіматозному компоненті печінки реєструвалися ознаки його значної редукції, підвищення рівня регенераторної активності гепатоцитів, жировий гепатоз з ознаками реактивного стеатогепатиту. В стромальному компоненті печінки реєструвалися ознаки його прогресивного розростання та колагенізації за рахунок підвищеної продукції та накопичення фібронектину, колагенів I, III типів в стромі портальних трактів і сформованих септ, та капіляризації синусоїдів за рахунок накопичення колагену IV типу в просторах Діссе за ходом синусоїдів.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17323 Концептуальні засади організації медичної допомоги учням закладів загальної середньої освіти у період реформування медичної та освітньої галузей 2021-06-23T07:31:19+00:00 Tetyana Peresypkina tatyanaiozdp@gmail.com Tetyana Sydorenko t.sidorenko@karazin.ua Halyna Holubhycha halyna.holybnucha@karazin.ua Andrey Zinchuk a.m.zinchuk@karazin.ua Anna Peresypkina annaperesupkina@gmail.com <p>Негативні тенденції стану здоров’я дитячої популяції, поширення неінфекційних захворювань вимагають запровадження ефективного медичного забезпечення. За даними ВООЗ навчальний заклад спроможний стати потужним інструментом щодо збереження та укріплення здоров’я дітей через раціональне використання кадрового та матеріального потенціалу, можливостей межсекторальної взаємодії систем освіти та медицини, підтримки дій на законодавчому рівні. <strong>Метою</strong> роботи є визначення концептуальної моделі медичного забезпечення учнів закладів загальної середньої освіти для попередження поширення неінфекційних захворювань та формування здоров’я орієнтованої поведінки школярів. <strong>Матеріали та методи</strong><strong>.</strong> Аналітична оцінка нормативно-правових документів та наукових закордонних та вітчизняних публікацій з питань стану здоров’я та медичного забезпечення дітей шкільного віку. <strong>Результати та обговорення. </strong>В умовах інноваційної тарнсформації системи охорони здоров’я проблемними питаннями медичного забезпечення дітей в умовах закладів освіти є питання забезпечення чітких алгоритмів моніторингу здоров’я дітей, визначення впливу внутрішньо шкільних та медико-соціальних чинників на здоров’я та формування здоров’я орієнтованої поведінки; окреслити шляхи підвищення навичок та знань медичних працівників закладів загальної середньої освіти з питань збереження здоров’я дітей та оцінки показників здоров’я та результатів профілактичних втручань. <strong>Висновки.</strong> Рішення даних питань можливе через запровадження єдиної координуючої структури медичного забезпечення учнів закладів загальної середньої освіти, із розробкою її структурно-функціональної моделі та визначенням функцій всіх учасників/виконавців для забезпечення адекватної системи медичного супроводу, збереження здоров’я дітей в умовах закладів загальної середньої освіти. Запропонована Концептуальна модель із обґрунтуванням функцій та складу фахівців, елементів комунікації є спрямованою на профілактику поширення неінфекційних захворювань учнів, формування у школярів ціннісного ставлення до здоров’я, сприятиме формуванню в них здоров’я орієнтованої поведінки.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17324 Значення автоімунних порушень у формуванні цереброваскулярної недостатності у дітей при бронхіальній астмі 2021-06-23T07:32:54+00:00 Viacheslav Chernusky pediatrics@karazin.ua Mykola Popov mykola.m.popov@karazin.ua Hanna Letiaho annalet@ukr.net Olha Hovalenkova govalenkova@ukr.net Svitlana Tolmachova tolmachevasr@gmail.com Olena Ognivenko okia@karazin.ua <p>Бронхіальна астма (БА) залишається одним з важких захворювань сучасності. У ряді досліджень показано, що дане захворювання в ряді випадків, особливо в разі загрози переривання вагітності, гострих і хронічних захворювань вагітних, що супроводжуються гіпоксією плода бере свій початок ще в анте- і постнатальному періоді. В цілому, враховуючи особливості клітиннотканьової організації мозку і цереброваскулярного кровопостачання тривалі гіпоксичні ураження посилюють активність гіпоталамо-діенцефальних структур і кори головного мозку. Наявні дихальні розлади призводять до гемодинамічних і метаболічних порушень церебральних структур, емоційної сфери і вегетативної регуляції. Однак, дане питання в дитячому віці вимагає подальшого вивчення. <strong>Мета -</strong> вивчення автоімунних процесів в патогенезі цереброваскулярної недостатності у дітей, хворих на бронхіальну астму. <strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 121 пацієнт з БА у віці від 5 до 15 років в періоді загострення. Для вивчення ролі автоімунного компонента в розвитку цереброваскулярної недостатності та зв'язку його з автоімунним процесом в бронхолегеневій системі при БА у дітей, використовувався метод кількісного визначення аутоантитіл до ліпополісахаридних антигенів (ЛА) церебральних судин і топографічних структур головного мозку, а так само до гомологічних ЛА трахеї, бронхів і легеневої тканини. <strong>Результати</strong> проведених досліджень показали, що перші ознаки порушення церебральної гемодинаміки реєструються вже у хворих з легким перебігом захворювання та поглиблюються в залежності від ступеня тяжкості перебігу БА. <strong>Висновки.</strong> Найбільш характерними змінами є підвищення тонусу дрібних і середніх судин і порушення венозного мозкового кровообігу. Також встановлено, що рівні автоантитіл до ліпополісахаридних антигенів церебральних судин і клітиннотканьових структур головного мозку корелюють з наростанням рівня автоантитіл до ліпополісахаридних антигенів трахеї, бронхів і легеневої тканини і відображають тяжкість перебігу БА у дітей.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17326 Рівень толерантності до фізичного навантаження у здорових підлітків 2021-06-22T12:43:21+00:00 Natalia Shevchenko natalia.shevchenko@karazin.ua Tetiana Holovko golovko@karazin.ua Afighi Aghogho aafighi@gmail.com Michael Margret Carmengosh@gmail.com Osei-Frimpong Bernard Bernardoseifrimpong@gmail.com <p>Останнім часом багато уваги приділяється комплексній оцінці адаптаційних можливостей організму, а саме дихальної та серцево-судинної системи. З цією метою використовуються тести з фізичним навантаженням. Толерантність до фізичного навантаження відображає ступінь фізичної тренованості пацієнта та його здатність переносити нав'язане фізичне навантаження. Цей показник є одним із основних характеристик діяльності серцево-судинної системи.. Для оцінки толерантності до фізичного навантаження останнім часом широко використовується оцінка пройденої відстані, яка дозволяє визначити адаптаційні можливості організму у відповідь на мінімальне фізичне навантаження. В данний час тест 6-хвилинної ходьби широко використовується в кардіології та пульмонології у дорослих, у яких встановлена кореляція пройденої відстані з показниками якості їх життя і з функціональним класом серцевої недостатності. Також у дорослих відстань, що пройдена за 6 хвилин, використовується як хороший предиктор смерті та інвалідизації при різних кардіопульмональних захворюваннях. В останні роки цей тест все частіше використовується і в педіатрії. Цей тест має низку переваг: він легкий в виконанні, відображає повсякденну активність, не вимагає спеціального обладнання та окремого приміщення, що робить його доступним та недорогим дослідженням.<strong> Метою</strong> дослідження було вивчити дані літератури про проведення тесту 6-хвилинної ходьби у здорових підлітків і порівняти їх з показниками українських однолітків. <strong>Матеріали та методи.</strong> Проаналізовано 11 публікацій, де наведено результати тесту шестихвилинної ходьби у дітей з різних країн світу та різних вікових категорій. Проведено зазначений тест 46 здоровим підліткам та проведено аналіз в залежності від статі, віку та індексу маси тіла. <strong>Результати.</strong> Вивчення літературних даних показало, що тест 6-хвилинної ходьби використовується також і в дитячому віці. Дані його варіюють у дітей різних країн світу і залежать від ваги, статі і віку. Підкреслюється достатньо високе значення тесту 6-хвилинної ходьби для оцінки толерантності до фізичних навантажень. <strong>Висновки.</strong> Показники тесту шестихвилинної ходьби у українських підлітків відповідають середнім світовим значенням, корелюють з віком, не залежать від статі та можуть використовуватися для порівняння з результатами хворих дітей.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17328 Роль Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я у вирішенні міжнародних проблем громадського здоров’я: історія, сучасність та перспективи розвитку 2021-06-23T07:34:30+00:00 Oksana Zahorodnieva oksana.v.zagorodneva@karazin.ua Liliya Ponomaryova liponomaryova@karazin.ua <p>Численні епідемії віспи, холери, чуми та інших інфекційних захворювань у світі в минулі часи супроводжувались смертями мільйонів людей та нерідко погрожували людству знищенням як біологічного виду. Тому суспільство було змушене об’єднати зусилля задля створення організації, яка б забезпечувала охорону здоров’я у світовому масштабі. Стараннями 26 держав-членів Організації Об’єднаних Націй 7 квітня 1948 р. було створено Всесвітню організацію охорони здоров’я, головна мета якої полягала у сприянні забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. <strong>Метою </strong>дослідження було проведення аналізу історичних даних процесу створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, досягнень за всі роки її існування, фінансування в останні роки та формування думки авторів о ролі цієї організації у вирішенні проблем охорони здоров’я всього людства. <strong>Результати. </strong>У статі наведені дані про етапи становлення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Надана детальна інформація щодо позитивних результатів діяльності протягом більше 70 років у вирішенні проблем репродуктивного здоров’я, материнської та дитячої смертності, викорінення багатьох інфекційних захворювань у різних куточках світу тощо. Були ухвалені сумісні резолюції Всесвітньої організації охорони здоров’я з Організацією Об’єднаних Націй, які стосувались загального і повного роззброєння, захисту людства від атомної радіації, заборони використання хімічної і бактеріологічної зброї, визначення ролі лікарів та інших працівників охорони здоров'я у збереженні і зміцненні миру. Наведена інформація про фінансування Всесвітньої організації охорони здоров’я. Висвітлені перспективи розвитку організації. <strong>Висновки. </strong>Всесвітня організація охорони здоров’я активно продовжує свою роботу - підтримує тісний контакт з міжнародними експертами, урядами та партнерами для швидкого отримання наукових даних про новий вірус, відстежує його поширення та проводить оцінку вірулентності і надає країнам і населенню рекомендацій про заходи щодо захисту здоров'я та попередження поширення спалаху. Загрози глобального кліматичного кризу та пандемії коронавірусної інфекції показали, що роль Всесвітньої організації охорони здоров’я має зростати задля попередження можливих катаклізмів як в окремих державах, так і в світовому масштабі. І саме Всесвітня організація охорони здоров’я, маючи величезний позитивний міжнародний досвід у боротьбі з різноманітними проблемами в галузі охорони здоров’я суспільства, залишається єдиною ефективною організацією, яка консолідує зусилля більшості країн світу для подолання проблем всього людства.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17331 Підліткова наркоманія в сім’ї: причини виникнення та профілактика 2021-06-23T06:22:19+00:00 Volodymyr Podolian v.podolian5790-1@unesp.co.uk <p>Підліткова наркоманія є серйозною соціальною проблемою, зважаючи на значну небезпеку, яку представляють наркотики для здоров'я підростаючого покоління та всієї соціальної ситуації в цілому. Багато в чому недостатня увага сім'ї до проблем підростаючого покоління послужило причиною виникнення підліткової наркоманії та поширення цього явища в сучасному суспільстві. Актуальність дослідження обумовлюється загрозливими темпами поширення підліткової наркоманії в суспільстві й зниженням середнього віку підлітків, які вперше спробували наркотичні речовини. <strong>Мета: </strong>виявлення основних причин появи підліткової наркоманії в сім'ях та створення методів профілактики подібного явища. <strong>Матеріали та методи:</strong> Головний метод дослідження – метод аналізу, за допомогою якого було комплексно розглянуто питання підліткової наркоманії в сім'ї, зокрема причини та наслідки цього явища. За допомогою кількісно-аналітичного й логічного методів дослідження було комплексно розглянуто та описано фактори, що підштовхують молодих людей до вживання наркотичних речовин, незважаючи на явну загрозу їхнього здоров'ю та життю. <strong>Результати:</strong> Виявляються основні фактори, що штовхають сучасних підлітків до початку вживання наркотиків, розглядається роль сім'ї в подібному явищі, типи відносин всередині сімей, в яких розвивається підліткова наркоманія. Розкриваються типи сімейних відносин та характер внутрішньо-сімейних стосунків, при яких починається вживання підлітками наркотиків. Описуються передбачувані заходи профілактики підліткової наркоманії, які слід застосовувати для припинення поширення подібного явища в суспільстві. Прикладна цінність даного дослідження полягає у визначенні причин виникнення підліткової наркоманії в сім'ї й розробці заходів профілактики виникнення подібного явища та його подальшого поширення в суспільстві.<strong> Висновки: </strong>Питання підліткової наркоманії в сім'ї слід розглядати комплексно, з прив'язкою до місця та ролі сім'ї в суспільстві. Крім того, залучення підлітка до спорту витісняє наркотики й сприяє повному усунення їх з життя. Завдяки виявленню основних соціальних та психологічних аспектів, які спонукають сучасних підлітків вживати наркотики, можливе створення умов недопущення в суспільстві ситуації, в якій вживання наркотиків українськими підлітками взагалі стало б можливо.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17330 Особливості клінічного перебігу гіпотиреозу при вагітності 2021-06-23T07:36:33+00:00 Tetiana Tykhonova tmtykhonova@karazin.ua Nadiya Barabash n.barabash@karazin.ua <p>У статті наведений аналіз літературних відомостей щодо перебігу тиреоїдної патології, а саме, гіпотиреозу, при вагітності. Дана проблема є актуальною в сучасному світі, оскільки гіпотиреоз може бути причиною безпліддя або невиношування вагітності, причому не тільки маніфестний, а і субклінічний. Описані фізіологічні зміни, що відбуваються з боку щитоподібної залози (ЩЗ) при настанні вагітності, та звернуто увагу на ознаки, які хибно можуть бути розцінені як патологічні. Крім того, референтні значення гормональних тиреоїдних показників під час вагітності суттєво відрізняються від таких у невагітних осіб, що також слід враховувати в діагностиці відповідних порушень. Наведені літературні дані були проілюстровані двома клінічними випадками. Перша історія хвороби демонструє погіршення перебігу аутоімунного процесу внаслідок вагітності. Цікаво, що цей вплив носив відстрочений характер, тобто протягом вагітності компенсаторні механізми створювали належне забезпечення організму жінки та двох плодів тиреоїдними гормонами. В той же час, у періоді лактації відбулася виражена декомпенсація стану хворої, що проявлялося активацією аутоімунної агресії проти тиреоїдної тканини зі збільшенням титру антитиреоїдних антитіл, розвитком маніфестного гіпотиреозу та поглибленням структурних змін ЩЗ. Наголошено на необхідності подальшого спостереження породіль з аутоімунним тиреоїдитом, навіть якщо протягом усієї вагітності порушень функціонування ЩЗ зареєстровано не було. Другий клінічний випадок ілюструє важливість дотримання рекомендацій Європейської та Американської тиреоїдних асоціацій щодо рівня тиреотропного гормону (ТТГ) протягом вагітності. При плануванні першої вагітності цієї хворої лікар не звернув увагу на те, що рівень ТТГ, знаходячись у межах нормальних значень для невагітних осіб, не відповідав міжнародним рекомендаціям для планування вагітності та її першого триместру, що мало вкрай несприятливі наслідки у вигляді двох самовільних викиднів. Призначення же адекватної замісної гормональної терапії і ретельне спостереження за хворою як на етапі планування, так і протягом всієї вагітності, призвело до народження здорової дитини. Таким чином, дотримання принципів ведення та використання запропонованих схем лікування вагітних з патологією ЩЗ дозволить забезпечити нормальний перебіг вагітності та народження здорової дитини.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/apmm/article/view/17327 Особливості перебігу та діагностики нейросифілісу на прикладі клінічного випадку 2021-06-23T07:37:38+00:00 Kateryna Kharina k.kharina@karazin.ua Veronika Shepel nikysa41@gmail.com Taisiia Sazonova sazonovataya@gmail.com <p>Нейросифіліс — інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням центральної нервової системи в результаті проникнення в неї збудника сифілісу Treponema pallidum. Дане захворювання може протікати малосимтомно або мати атипову клінічну картину, що призводить до пізнього діагностування. Найінформативнішими діагностичними методами при даному захворюванні є специфічні серологічні реакції на сифіліс, МРТ головного мозку та дослідження ліквору. <strong>Мета роботи. </strong>На прикладі клінічного випадку показати особливості перебігу, лікування та діагностики нейросифілісу. <strong>Матеріали та методи.</strong> Хворий С., 1963 року народження, звернувся до&nbsp;ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”&nbsp;зі скаргами&nbsp;на значне порушення пам’яті на поточні події, труднощі з орієнтацією в часі та просторі, перепади настрою, гарний піднесений позитивний настрій, багатомовність, схильність до перебільшення. Неврологічний статус: очні щілини і зіниці рівномірні. Рухи очних яблук безболісні. Недостатність акту конвергенції. Корнеальні реакції знижені. Біль при пальпації супра- та інфраорбітальних точок. Наявна мімічна асиметрія в лицьовій іннервації. Язик по середній лінії, набряклий, з відбитками зубів. Патологічних знаків, чутливих порушень немає. Координаторні проби виконує задовільно. Похитування в пробі Ромберга. Вегетативна, емоційна лабільність. Спостерігаються порушення пам’яті. При обстеженні когнітивних функцій за допомогою шкали Mini-Mental State Examination (MMSE) пацієнт набрав 21 бал, що відповідає деменції легкого ступеню. <strong>Результати. </strong>1. За даними МРТ-обстеження головного мозку: виявлено&nbsp;ділянки кістозно-гліозних трансформацій полюсів скроневих долей та структурні зміни гіпокомпальних звивин, найбільш вірогідно, хронічного запального процесу, судинні вогнища головного мозку, як прояви дисциркуляторних змін, помірна зовнішня гідроцефалія, гіпотрофія кори головного мозку 2. Було виконано серологічне дослідження на наявність антигену збудника сифілісуТreponema pallidum, результат позитивний. 3. Виконано аналіз спинномозкової рідини (20.07.2020): цитоз 1х10<sup>6</sup>/л, білок 0,21 г/л, цукор 3,4 мМоль/л, реакція Панді позитивна. На основі отриманих даних було встановлено діагноз: нейросифіліс. Пацієнт пройшов етіопатогенетичне лікування бензилпеніциліном натрію. Після лікування стан пацієнта поступово покращувався. <strong>Висновки.</strong> Специфічні серологічні реакції на сифіліс, МРТ головного мозку та дослідження ліквору є обов'язковим дослідженнями для постановки діагнозу нейросифілісу. Раннє виявлення Treponema pallidum та раціональна терапія, попереджає розвиток важких наслідків і покращує стан хворого. Сифіліс є мультидисциплінарної проблемою повсякденності та вимагає прицільного уваги лікарів загальної практики, дерматовенерологів і неврологів.</p> 2021-06-07T00:00:00+00:00 Авторське право (c)