Варіанти перебігу постковідного синдрому залежно від віку, статі, коморбідності та важкості перебігу COVID-19

Ключові слова: пост-ковідний синдром, КОВІД-19, коморбідність

Анотація

АНОТАЦІЯ. Серед мешканців Чернівецької області недостатньо з’ясовані основні характеристики, частота та особливості виникнення тривалого симптомного перебігу та постковідного синдрому. Мета дослідження: оцінити варіанти перебігу постковідного синдрому залежно від віку, статі, супутньої патології та тяжкості перебігу COVID-19. Матеріал і методи. Використовували такі методи дослідження: електронне анкетування, епідеміологічний, клініко-анамнестичний, аналітичний та статистичний методи. У дослідженні взяли участь 214 дорослих пацієнтів, які були інфіковані вірусом SARS-CoV-2 (діагноз підтверджено за допомогою ПЛР) і хворіли на COVID-19 різного ступеня тяжкості та були рандомізовані на дві групи: 1-ша група (основна) включала 112 осіб (співвідношення чоловіки/жінки - 56,4 % (n=63): 47,5 % (n=49)), група порівняння включала 102 особи – пацієнти з легким та середньотяжким перебігом COVID-19, які отримували лікувалися амбулаторно (співвідношення чоловіки/жінки – 45,5 % (n=46): 54,5 % (n=56)). Статистичну обробку даних, отриманих під час дослідження, проводили за допомогою програми IBM SPSS Statistics v26.0. Результати. Встановлено, що серед стаціонарних пацієнтів достовірно вищою була кількість осіб старше 60 років (р<0,001), тоді як серед амбулаторних – достовірно більше осіб віком 18-29 років, що свідчить про зв’язок віку респондентів із потребами в стаціонарному лікуванні з приводу COVID-19. В основній групі частіше (p < 0,05) виникали такі симптоми: кашель OR = 2,023 [СІ 1,105-3,703], лихоманка OR = 6,916 [CI 2,061-23,204], утруднене дихання (диспное) OR = 4,421 [СІ 2,230 - 8,764]. У групі порівняння переважали: втрата нюху OR = 0,147 [CI 0,077-0,281], втомлюваність OR = 0,456 [CI 0,226-0,920], підвищення температури OR=2,023 [СІ 2,061-23,204]. З більшою частотою спостерігаються такі захворювання як: ішемічна хвороба серця (OR = 33,088 [CI 9,444-115,930]), артеріальна гіпертензія (OR = 13,641 [CI 6,547-28,422]), цукровий діабет (OR = 4,755 [CI 1,915-11,803]), серцева недостатність (OR = 18,504 [СІ 8,200-41,752]), ожиріння (OR = 4,828 [СІ 2,433-9,581]). Висновки. 1. Серед хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні, переважну більшість становили люди старші 40 років, частіше зустрічалися чоловіки молодшого віку (від 40 років), ніж жінки (старше 60). 2. В осіб із тяжким перебігом COVID-19 частіше реєструється поява таких симптомів як задуха, кашель, утруднене дихання, біль в грудній клітці, а в амбулаторних пацієнтів – втрата нюху та втома. 3. З більшою частотою зустрічались такі захворювання як: ішемічна хвороба серця (37,5%), артеріальна гіпертензія (57,4%), цукровий діабет (21,3%), серцева недостатність (54,1%), ожиріння (41,1%). Куріння та зловживання алкоголем не мали суттєвих достовірних відмінностей. 4. Найчастіше зустрічалося поєднання 3 патологій (гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, ожиріння) – у 11 осіб (10%).

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Лілія Тодоріко, Буковинський державний медичний університет

д. мед. н., професор, завідувачка кафедри фтизіатрії та пульмонології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, вул. І. Богуна, 18, 58018, 555-380

Ольга Шевченко, Харківський національний медичний університет

д. мед. н., професор, завідувачка кафедри фтизіатрії і пульмонології, Харківський національний медичний університет, м. Харків, Проспект Науки, 4, 61022, 621-170

Олег Підвербецький, Буковинський державний медичний університет

асистент кафедри фтизіатрії та пульмонології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, вул. І. Богуна, 18, 58018, 555-380

Яна Тодеріка, Буковинський державний медичний університет

асистентка кафедри фтизіатрії та пульмонології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, вул. І. Богуна, 18, 58018, 555-380

Посилання

Protsyuk RG, Vlasova-Protsyuk GJ, Galan IO. COVID-19: prevention of infection and spread. Tuberculosis Lung disease HIV-infection. 2022;4(51): 30-5. DOI: https://doi.org/10.30978/TB2022-4-30 [in Ukrainian].

Pavli A, Theodoridou M, Maltezou HC. Post-COVID syndrome: Incidence, clinical spectrum, and challenges for primary healthcare professionals. Arch Med Res. 2021; 52(6):575-81. doi: https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2021.03.010

Todoriko LD, Feshchenko YuI, Semіaniv IO, Kuzhko MM, Shevchenko OS, Lyubevich RL. Peculiarities of the pathogenesis of coronavirus infection and prognosis regarding the pathomorphosis of pulmonary tuberculosis in the conditions of the COVID-19 pandemic. Ukr Pulmonol Journal. 2022;(2-3):12-22. DOI: https://doi.org/10.31215/2306-4927-2022-30-2-12-22 [in Ukrainian].

Moreno-Pérez O, Merino E, Leon-Ramirez JM, Prunier L, Cavelier G, Thill MP, et al. COVID19-ALC research Post-acute COVID-19 Syndrome. Incidence and risk factors: A Mediterranean cohort study. J Infect. 2021 Mar;82(3):378-83. doi: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.01.004

Klok FA, Boon GJAM, Barco S, Endres M, Geelhoed JJM, Knauss S, еt al. The Post-COVID-19 Functional Status (PCFS) Scale: a tool to measure functional status over time after COVID-19. Eur Respir J. 2020 Jul; 56(1): 2001494. doi: https://doi.org/10.1183/13993003.01494-2020

Holubovska OA. Postkovidnyі syndrom: patohenez ta osnovni napryamy reabilitatsiyi. Medychna hazeta "Zdorovya Ukrayiny". 2021; 2(495) [in Ukrainian].

Shevchenko OS, Todoriko LD, Petrenko VI, Kiba VP, Pohorielova OO. COVID-19 and mental disorders: mechanisms of development and possibility of detection: a review. Tuberculosis Lung disease HIV-infection. 2021;2(45):52-9. URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/ 123456789/17875 [in Ukrainian]

Todoriko LD, Ostrovskyi MM, Semianiv IO, Shevchenko OS. Features of tuberculosis in a COVID-19 pandemic. Tuberculosis Lung disease HIV-infection. 2020;4(43):52-63. DOI: https://doi.org/10.30978/TB2020-4-52 [in Ukrainian]

Komaroff A. The tragedy of the post-COVID “long haulers”. https:// www.health.harvard.edu/blog/the-tragedy-of-the-post-covid-longhaulers-2020101521173

Gupta A, Madhavan MV, Sehgal K, Nair N, Mahajan S, Tejasav S, et al. Extrapulmonary manifestations of COVID-19. Nat Med. 2020; 26:1017–32. doi: https://doi.org/10.1038/s41591-020-0968-3

Covid-19-Long-Term-Health-Effects. [(accessed on 7 May 2021)]; Available online: https://www.gov.uk/government/publications/covid-19-long-term-health-effects/covid-19-long-term-health-effects

Shah W, Hillman T, Playford ED, Hishmeh L. Managing the long term effects of COVID-19: summary of NICE, SIGN, and RCGP rapid guideline. Brit Med J. 2021; 372: n136. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.n136

Carfi A, Bernabei R, Landi F. “Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Persistent symptoms in patients after acute COVID-19”. JAMA. 2020; 324(6):603-5. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2020.12603

Cheung KS, Hung IFN, Chan PY, Lung KC, Tso E, Liu R, et al. Gastrointestinal manifestations of SARS-CoV-2 infection and virus load in fecal samples from a Hong Kong cohort: systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2020 Jul; 159(1): 81–95. doi: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.03.065

Eysenbach G. Improving the Quality of Web Surveys: The Checklist for Reporting Results of Internet E-Surveys (CHERRIES). J Med Internet Res. 2012;14(1):e8. doi: https://doi.org/10.2196/jmir.2042

Velavan T, Meyer C. The COVID-19 epidemic. Trop Med Int Health. 2020;25(3):278-80. doi: https://doi.org/10.1111/tmi.13383

Опубліковано
2023-11-28
Як цитувати
Тодоріко, Л., Шевченко, О., Підвербецький, О., & Тодеріка, Я. (2023). Варіанти перебігу постковідного синдрому залежно від віку, статі, коморбідності та важкості перебігу COVID-19. Актуальні проблеми сучасної медицини, (12). https://doi.org/10.26565/2617-409X-2023-12-02
Розділ
Оригінальні дослідження