Ефективність застосування дефлю сільвер ніс у хворих на гострий риносинусит

  • Олена Огнівенко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-3936-0305
  • Микола Попов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-5759-9654
Ключові слова: риносинусит, Дефлю Сільвер Ніс, імунітет

Анотація

АНОТАЦІЯ. Гострий риносинусит є одним із найпоширеніших захворювань, яке охоплює до 15% населення світу щороку і може спостерігатися в будь-якому віці. Положення EPOS 2020 не передбачають призначення антибіотиків при гострому вірусному та гострому поствірусному риносинуситі. Так виникає необхідність пошуку лікарських засобів для поліпшення самопочуття пацієнтів, прискорення одужання та запобігання ускладнень. Одними з таких перспективних засобів боротьби з вірусною та бактеріальною інфекцією Лор-органів є застосування препаратів з наночастинами срібла. Мета. Вивчення ефективності застосування Дефлю Сільвер Ніс в лікуванні хворих на гострий риносинусит, дослідження його впливу на клінічний перебіг захворювання та параметри місцевого імунітету. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилися дві групи хворих на гострий риносинусит. Першу групу (основну) склали 32 пацієнти, які разом із традиційною симптоматичною терапією (сольовий розчин ітраназально по 2 впорскування 3 рази на добу, полівітаміни) отримували спрій Дефлю Сільвер Ніс (інтраназально по 2 впорскування 3 рази на день протягом 7 діб). Препарат застосовували з 3 доби від початку захворювання. Другу групу (група порівняння) склали 30 пацієнтів, які отримували аналогічну терапію, за винятком Дефлю Сільвер Ніс. Клінічні обстеження та дослідження місцевого імунітету проводилися до та після початку терапії на 3 та 7 добу (на 6 та 10 день захворювання). Як показник норми використовували результати обстеження 10 здорових осіб. Були вивчені риноцитограми (цитологічні дослідження зішкрябу зі слизової оболонки носу), дослідження імуноглобулінів, лізоциму, катіонних білків проводили в ротоглотковому секреті. Результати. Клінічні спостереження показали, що під впливом Дефлю Сільвер Ніс у хворих на гострий риносинусит на 3 добу від початку лікування відзначалось помітне зменшення або повне зникнення клінічних симптомів захворювання. У риноциторгамах вже на 3 добу лікування у хворих основної групи відмічалось зменшення в слизовій оболонці носа зруйнованих клітин та відсотка лімфоцитів в зішкрябі клітин плоского та призматичного епітелію. На 7 добу застосування Дефлю Сільвер Ніс у пацієнтів 1 групи відбувається зниження до показників норми в носовому секреті рівня всіх протимікробних факторів. В цей строк запальний процес було купіровано і у переважної більшості пацієнтів основної групи не спостерігалося надмірного набряку слизової оболонки носа. У 2 групі пацієнтів таких позитивних зрушень не відмічалось. Висновок. Застосування інтраназально Дефлю Сільвер Ніс позитивно впливає на клінічний перебіг гострого риносинуситу, сприяє як попередженню бактеріальних ускладнень, так і підвищенню місцевої імунореактивності організму. Під впливом назального спрею зменшується тривалість захворювання та покращується якість життя пацієнтів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Олена Огнівенко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 06122

Микола Попов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

д. мед. н., професор кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 06122

Посилання

Rosenfeld RM, Piccirillo JF, Chandrasekhar SS, Brook I, Kumar KA, Kramper M, et al. Clinical practice guideline (update): Adult sinusitis. Otolaryngol Head Neck Surg. 2015 Apr;152(4):598-609. DOI: https://doi.org/10.1177/0194599815574247

Fokkens WJ, Lund VJ, Mullol J, Bachert C, Alobid I, Baroody F, et al. EPOS 2012: European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2012. A summary for otorhinolaryngologists. Rhinology. 2012 Mar;50(1):1-12. DOI: https://doi.org/10.4193/Rhino50E2

Koskinen A, Numminen J, Markkola A, Karjalainen J, Karstila T, Seppälä M, et al. Diagnostic Accuracy of Symptoms, Endoscopy, and Imaging Signs of Chronic Rhinosinusitis Without Nasal Polyps Compared to Allergic Rhinitis. Am J Rhinol Allergy. 2018 May;32(3):121-131. DOI: https://doi.org/10.1177/1945892418762891

Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, Hellings PW, Kern R, Reitsma S, et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2020. Rhinology. 2020. Suppl. 29:1-464. DOI: https://doi.org/org/10.4193/Rhin20.600

Berezhniy VV. Modern Technologies in Rhinosinusitis Treatment in Children (lecture). Modern pediatrics. Ukraine. 2019;4(100):79-87. DOI: https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.79

Kharchenko YeI, Lazyuka YuV, Skrotsʹka OI. Otrymannya biohennykh nanochastok sribla z vykorystannyam drizhdzhiv i perspektyvy yikh zastosuvannya u protymikrobniy terapiyi. NUKHT. 2021;3(27):32-42. DOI: https://doi.org/10.24263/2225-2924-2021-27-3-6 [in Ukrainian]

Jeremiah SS, Miyakawa K, Morita T, Yamaoka Y, Ryo A. Potent antiviral effect of silver nanoparticles on SARS-CoV-2. Biochemical and Biophysical Research Communications. 2020;1(533):195—200. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2020.09.018

Iqtedar M. Extracellular biosynthesis, characterization, optimization of silver nanoparticles (AgNPs) using Bacillus mojavensis BTCB15 and its antimicrobial activity against multidrug resistant pathogens. Prep. Biochem. Biotechnol. 2019;2(49):136—142. DOI: https://doi.org/10.1080/10826068.2018. 1550654

Chernushenko EF, Kohosova LS. Imunolohichni doslidzhennya v klinitsi. K.: Zdorov'ya. 1978. 28 – 29 p. [in Ukrainian]

Опубліковано
2023-06-27
Як цитувати
Огнівенко, О., & Попов, М. (2023). Ефективність застосування дефлю сільвер ніс у хворих на гострий риносинусит. Актуальні проблеми сучасної медицини, (11), 48-55. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2023-11-06
Розділ
Оригінальні дослідження