Вплив гормональної стимуляції та переривчастого холоду на механізми формування синдрому полікістозу яєчників

Анотація

Вступ. Синдром полікістозних яєчників є однією з найактуальніших проблем гінекологічної ендокринології. У зв’язку з цим,  вивчення синдрому полікістозних яєчників є надзвичайно важливим і може стати ключем до розуміння проблеми патогенезу та стадій розвитку цієї патології. Метою дослідження було з'ясування морфологічних змін в яєчниках щурів при різних типах гормонального впливу при експериментальному моделюванні синдрому полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Для дослідження були розроблені три робочі експериментальні моделі, які пов'язані з введенням в організм тварин різних гормональних препаратів. I-я модель полягала у підшкірному введенні естрогенвмісного препарату в дозі 3 мг протягом 25 днів. Модель II передбачала розвиток синдрома полікістозних яєчників шляхом щоденного підшкірного введення 3 мг дегідроандростендіолу сульфату. III модель – сприяла формуванню синдрома полікістозних яєчників у 5 статевонезрілих щурів із застосуванням фітоаналогів дофаміну в дозі 3 мг підшкірно протягом 25 днів. Тварин розділили на 3 групи: 1 група - щури, які індукували експериментальний СПКЯ при утримуванні у віварії температури +23°С (n=8), група 2 - тварини, які на фоні експериментального синдрома полікістозних яєчників піддавали впливу холоду  протягом 4 год у камері з постійним світловим режимом і температурою +4 °С протягом 25 діб (n = 8); 3 група – інтактний контроль (n = 8) – здорові щури без полікістозних яєчників, яких утримували у віварії при температурі +23°С. Результати. При гістологічному дослідженні яєчників щурів 1 групи виявлено морфологічні зміни в яєчниках, що були характерні для синдрома полікістозних яєчників. Морфологічна структура яєчників відповідала ІІ типу синдрома полікістозних яєчників. У щурів 3 групи макроскопічно яєчники були дещо зменшені в розмірах порівняно з контрольною групою. Рівні адипонектину та лептину використовувались як маркери функціональної тканини яєчників у модельних експериментів із полікістозних яєчників. При вивченні впливу холоду на організм піддослідних тварин визначено їх вплив на формування гіперплазії тканинних клітин як характерної ознаки полікістозних яєчників Створення моделі синдрома полікістозних яєчників дозволяє не тільки вивчити механізми розвитку даної патології, а й визначити формування різних гормональних типів полікістозних яєчників. При розвитку експериментального синдрому полікістозних яєчників спостерігається поєднання гіперандрогенії та інсулінорезистентності, що призводить до хронічної компенсаторної гіперінсулінемії та розвитку ожиріння. Висновки. Дослідження показали, що формування синдрома полікістозних яєчників, а також структурні зміни в яєчниках істотно залежать від порушень гормональної регуляції. Моделювання полікістозних яєчників, що розвивається з пубертатного періоду, є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє вивчити патогенез цього ускладнення, а також розробити сучасні методи корекції, попередження розвитку та реабілітації репродуктивної функції. Більш виражені зміни в тканині яєчника відбуваються при гіперандрогениі, що призводить до розвитку синдрома полікістозних яєчників II типу.