Клініко-нейрофізіологічна ефективність методу транскраніальної магнітної стимуляції у лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона ІІ стадії

Ключові слова: хвороба Паркінсона, моторні симптоми, викликаний моторний потенціал, транскраніальна магнітна стимуляція

Анотація

Резюме. Метою було дослідження клініко-нейрофізіологічної ефективності лікування методом транскраніальної магнітної стимуляції у пацієнтів (ТМС) при лікуванні  пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП) ІІ стадії. Матеріали та методи. У проспективне рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження було включено 90 хворих віком від 49 до 75 років із ХП II стадії за Хен-Яром. Пацієнти були рандомізовані у дві групи по 45 осіб у кожній для проведення курсу ТМС: 1-а група включала хворих, яким призначено курс реальної ТМС, 2-а група - із сеансами плацебо-ТМС (імітація звуків індукції магнітного поля). Хворим на фоні базисної терапії ХП, додатково було призначено курс сеансів терапевтичної ТМС за протоколом у зонах С3, С4 та Cz головного мозку (проекція премоторної кори за міжнародною системою 10-20 %) із частотою імпульсів у серії 5 Гц та загальною кількістю імпульсів 2000 на сеанс. Під час дослідження пацієнти були обстежені двічі: на початку та наприкінці сеансів ТМС. Обстеження хворих проводили за наступною схемою: клініко-неврологічне обстеження з використанням шкали SPES SCOPA Motor та нейрофізіологічне дослідження із визначенням латентності, амплітуди, площі та тривалості викликаної моторної відповіді (ВМП) після проведення 2 проб з поступовим підвищенням індукції магнітного поля. Результати. Лікування методом ТМС приводить до достовірного зменшення латентності ВМП (p<0,001) у пацієнтів 1-ї групи, у той час як у пацієнтів 2-ї групи не визначено (р>0,05) зменшення латентності ВМП. Показник амплітуди ВМП лівої і правої премоторної кори головного мозку достовірно не змінювався ані у 1-й групі №1 (р>0,05), ані у 2-й групі (р>0,05). Тривалість ВМП значно збільшувалась (р< 0,001) після курсу ТМС у 1-й групі, а у 2-й групі достовірних змін не було виявлено (р>0,05). Висновки. Лікування методом ТМС приводить до клінічного зменшення проявів рухових симптомів ХП за шкалою SPES SCOPA Motor, а саме до зменшення амплітуди тремору спокою, постурального тремору, проявів брадикінезії, ригідності та порушень ходи, а також до достовірного зменшення латентного періоду ВМП та збільшення тривалості ВМП. Захворювання органів травлення посідають одне з провідних місць в структурі соматичної патології дитячого віку. Поширеність хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони, кишечника, печінки та жовчовивідних шляхів у дітей зростає як в Україні, так і в країнах Західної Європи та Північної Америки. Структуру патологи травної системи складають аномалії та вади розвитку, функціональні та органічні захворювання, а також новоутворення. У дітей молодшого віку переважають функціональні порушення, тоді як у підлітків значно зростає кількість запальних, органічних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки та товстого кишечника. Зберігається залежність рівня захворюваності від пори року. Кількість випадків поєднаної патології та коморбідних захворювань так само має тенденцію до збільшення. Сучасні методи діагностики дозволяють виявляти та диференціювати захворювання на ранніх етапах, що значно покращує прогноз.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Аліна Демченко, Запорізький державний медичний університет

д-р мед. наук, доцент каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО, Україна. 69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26

Джамиля Аравіцька , Запорізький державний медичний університет

очна аспірантка каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО, Запорізький державний медичний університет, Україна. 69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26

Посилання

Bologna M, Guerra A, Paparella G. Neurophysiological correlates of bradykinesia in Parkinson’s disease. Brain. 2018;141(8):2432—2444. DOI: 10.1093/brain/awy155.

Chung CL, Mak MK. Effect of repetitive transcranial magnetic stimulation on physical function and motor signs in Parkinson’s disease: a systematic review and

meta-analysis. Brain Stimul. 2016;9(4):475—487. DOI: 10.1016/j. brs.2016.03.017.

Dagan M, Herman T, Mirelman A, Giladi N, Hausdorff JM. The role of the prefrontal cortex in freezing of gait in Parkinson’s disease: insights from a deep repetitive transcranial magnetic stimulation exploratory study. Exp. Brain Res. 2017;235(8):2463—2472. DOI 10.1007/s00221-017-4981-9.

Dileone M, Carrasco-López MC. et al. Dopamine-dependent changes of cortical excitability induced by transcranial static magnetic field stimulation in Parkinson’s disease. Scientific Reports. 2017;7:4329.

Kojovic M, Kassavetis P, Bologna M. et al. Transcranial magnetic stimulation follow-up study in early Parkinson’s disease: A decline in compensation with disease progression? Mov Disord. 2015;30(8):1098—1106. DOI: 10.1002/mds.26167.

Kolmancic K, Perellón-Alfonso R, Pirtosek Z. et al. Sex difference s in Parkinson’s disease: A transcranial magnetic stimulation study. Mov Disord. 2019;34(12):1873 — 1881. DOI: 10.1002/mds.27870.

Latorre A, Rocchi L, Berardelli A, Bhatia KP, Rothwell JC. The use of transcranial magnetic stimulation as a treatment for movement disorders: A critical review. Mov. Disord. 2019;34(6):769—782. DOI: 10.1002/mds.27705.

Lefaucheur JP, Aleman A, Baeken C, Benninger DH, Brunelin J, Di Lazzaro V, et al. Evidence-based guidelines on the therapeutic use of repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS): An update (2014 — 2018). Clin. Neurophysiol. 2020;131(2):474—528. DOI: 10.1016/j.clinph.2019.11.002.

Lefaucheur J, Andre-Obadia N, Antal A. et al. Evidencebased guidelines on the therapeutic use of repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS). Clin. Neurophysiol. 2014;125(11):2150—2206. DOI: 10.1016/j. clinph.2014.05.02127.

Matsumoto H, Ugawa Y. Repetitive transcranial magnetic stimula- tion for Parkinson’s disease: a review. Brain Nerve. 2017;69(3):219—225. DOI: 10.11477/mf.1416200730.

Van den Noort M, Bosch P, Yeo S, Lim S. Transcranial magnetic stimulation for Parkinson’s disease. Mov Disord. 2015;30(14):1973. DOI: 10.1002/mds.26439.

Wagle Shukla A, Shuster JJ, Chung JW. et al. Repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS) therapy in Parkinson disease: a meta-analysis. PMR. 2016;8(4):356—366. DOI: 10.1016/j.pmrj.2015.08.009.

Yang C, Guo Z, Peng H. et al. Repetitive transcranial magnetic stimulation therapy for motor recovery in Parkinson’s disease: a meta-analysis. Brain Behav. 2018;8(11). DOI: 10.1002/brb3.1132.

Zafar S, Yaddanapudi SS. Parkinson Disease. 2021 Aug 11. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan–.

Zanjani A, Zakzanis KK, Daskalakis ZJ, Chen R. Repetitive tran- scranial magnetic stimulation of the primary motor cortex in the treatment of motor signs in Parkinson’s disease: A quantitative review of the literature. Mov. Disord. 2015;30(6):750—758. DOI: 10.1002/mds.26206

Опубліковано
2022-07-01
Як цитувати
Демченко, А., & Аравіцька , Д. (2022). Клініко-нейрофізіологічна ефективність методу транскраніальної магнітної стимуляції у лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона ІІ стадії. Актуальні проблеми сучасної медицини, (9). https://doi.org/10.26565/2617-409X-2022-9-02
Розділ
Оригінальні дослідження