Тривалість і якість сну у дітей шкільного віку у зв’язку з їх психоемоційним станом: ретроспективно-проспективне дослідження
Анотація
Резюме. Достатній сон є передумовою підтримки фізичного та ментального здоров’я дітей та підлітків, тому під час впливу стресових чинників дослідження у цьому напрямку є актуальними.
Метою дослідження було вивчення особливостей сну у дітей шкільного віку з різним психоемоційним станом під час впровадження жорстких карантинних заходів та після локдауну у порівнянні з періодом перед пандемією.
Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей сну та статусу ментального здоров’я у 2592 школярів (1407 хлопців, 1185 дівчат) школярів. Під час дослідження до пандемії для оцінки ментального здоров’я використовували опитувальник ДОН, під час пандемії опитувальник RCADS-P-25. Для статистичних розрахунків використана SPSS Statistics v.26.0.
Результати. Визначено підвищення тривалості сну у школярів під час впровадження локдауну порівняно з іншими періодами дослідження на 30-40 хвилин/добу (p < 0,001). Встановлено, що під час локдауну у 2021 році тривалість сну школярів скоротилась порівняно з даними 2020 року на 5,5 % (p < 0,01). У групі без тривожно-депресивних розладів, після локдауну тривалість сну достовірно знижалась, а у групі з порушеннями ментального здоров’я, тривалість сну статистично не відрізнялась від рівня встановленого під час локдауну. Порушення якості сну під час локдауну мало 29,8±2,6 % дітей обстеженої когорти, а у період після локдауну – 31,5±4,0%. Частка школярів з депресивними проявами під час пандемії зросла майже вдвічі (p < 0,05) порівняно з періодом до пандемії. У групі дітей з тривожно-депресивними розладами визначено скорочення тривалості сну під час усіх періодів дослідження.
Висновки. Скорочення тривалості сну поряд з підвищенням частки дітей з депресивними розладами під час впровадження локдауну на другому році пандемії свідчить про негативні тенденції щодо психічного здоров'я школярів і вимагає впровадження профілактичних заходів.
Завантаження
Посилання
Loades ME, Chatburn E, Higson-Sweeney N, Reynolds S, Shafran R, Brigden A, Linney C, McManus MN, Borwick C, Crawley E. Rapid Systematic Review: The Impact of Social Isolation and Loneliness on the Mental Health of Children and Adolescents in the Context of COVID-19. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 2020 Nov;59(11):1218-1239.e3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2020.05.009.
López-Bueno R, López-Sánchez GF, Casajús JA, Calatayud J, Tully MA, Smith L. Potential health-related behaviors for pre-school and school-aged children during COVID-19 lockdown: A narrative review. Prev Med. 2021 Feb;143:106349. doi: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2020.106349. Epub 2020 Nov 30. PMID: 33271236; PMCID: PMC7701882.
Yelizarova OT, Hozak SV, Pol'ka NS, Parats AM, Stankevych TV. Profilaktyka hronichnyh neinfekcijnyh zahvorjuvan' v umovah pandemii' COVID-19. Dovkillja ta zdorov’ja. 2021;2 (99):4-14. [Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2021.02.004.
Bramley AM, Bresee J, Finelli L. Pediatric influenza. Pediatr Nurs. 2009 Nov-Dec;35(6):335-45. PMID: 20166462. Non-pharmaceutical public health measures for mitigating the risk and impact of epidemic and pandemic influenza. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen. 2019. 131 р.
Hozak SV. Tryvalist' nichnogo snu shkoljariv jak gigijenichna problema. Dovkillja ta zdorov’ja. 2018;(85):68-72. [Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2018.01.068.
Smith C, Trageser KJ, Wu H, Herman FJ, Iqbal UH, Sebastian-Valverde M, Frolinger T, Zeng E, Pasinetti GM. Anxiolytic effects of NLRP3 inflammasome inhibition in a model of chronic sleep deprivation. Transl Psychiatry. 2021 Jan 14;11(1):52. DOI: https://doi.org/10.1038/s41398-020-01189-3.
Stepanova JeI, Poznysh VA, Vdovenko VJu. Psyhologichnyj stan ditej, jaki perebuvaly na karantyni z pryvodu pandemii' COVID-19. Dovkillja ta zdorov'ja. 2021;3(100):49-55. [Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2021.03.049.
Pietrobelli A, Pecoraro L, Ferruzzi A, Heo M, Faith M, Zoller T, Antoniazzi F, Piacentini G, Fearnbach SN, Heymsfield SB. Effects of COVID-19 Lockdown on Lifestyle Behaviors in Children with Obesity Living in Verona, Italy: A Longitudinal Study. Obesity (Silver Spring). 2020 Aug;28(8):1382-1385. DOI: https://doi.org/10.1002/oby.22861.
Panda PK, Gupta J, Chowdhury SR, Kumar R, Meena AK, Madaan P, Sharawat IK, Gulati S. Psychological and Behavioral Impact of Lockdown and Quarantine Measures for COVID-19 Pandemic on Children, Adolescents and Caregivers: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Trop Pediatr. 2021 Jan 29;67(1):fmaa122. DOI: https://doi.org/10.1093/tropej/fmaa122.
Ebesutani C, Korathu-Larson P, Nakamura BJ, Higa-McMillan C, Chorpita B. The Revised Child Anxiety and Depression Scale 25-Parent Version: Scale Development and Validation in a School-Based and Clinical Sample. Assessment. 2017 Sep;24(6):712-728. DOI: https://doi.org/10.1177/1073191115627012.
Yelizarova OT, Pol'ka NS, Hozak SV, Parats AM, Lynchak OV, Stankevych TV. Harakterystyka povedinkovyh faktoriv ditej ta pidlitkiv Ukrai'ny v umovah vprovadzhenyh karantynnyh zahodiv pid chas pandemii' SOVID-19. Dovkillja ta zdorov'ja. 2020;4:14-20. [Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.014.
Medyns'ka Ju. Social'na stygmatyzacija u sferi psyhichnogo zdorov’ja. Paliatyvno-hospisna opika: pozamedychni bagatovymirni aspekty. 2018;390-397. [Ukrainian]. URI: http://er.ucu.edu.ua/handle/1/1687
