Синдром гепатомегалії при мукополісахаридозі І типу у дітей україни: особливості клінічної характеристики

doi:10.26565/2617-409X-2021-8-08

Nataliia Samonenko Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-6927-3301
Olena Okhotnikova Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика https://orcid.org/0000-0003-2498-0560
Nataliia Gorovenko Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика https://orcid.org/0000-0003-4227-7166

DOI: https://doi.org/10.26565/2617-409X-2021-8-08

Ключові слова: Мукополісахаридоз, синдром гепатомегалії, глікозаміноглікани, Гурлер, Гурлер-Шайє, Шайє

Анотація

Резюме. Стаття присвячена актуальному питанню в педіатрії - синдрому гепатомегалії при рідкісній патології обміну речовин – мукополісахаридозі І типу.

Мета. Вивчити можливості ранньої діагностики синдрому гепатомегалії як одного з найважливіших клінічних проявів мукополісахаридоз І типу та визначити ранні діагностичні критерії перебігу захворювання.

Матеріали та методи. Ретроспективне клінічне дослідження 24 дітей з мукополісахаридозом І типу, які були діагностовані в Україні за 17 років (з 2004 по 2021 рік). Пацієнтам проводилось повне комплексне обстеження проявів захворювання та проводилось визначення активності ферменту a-L-ідуронідази в лізосомах лейкоцитів за допомогою біохімічного методу, дослідження рівня екскреції глюкозаміногліканів із сечею.

Результати. Проаналізовано клінічну симптоматику та результати обстеження у 24 дітей з діагностованим мукополісахаридозом І типу в Україні. Проведене комплексне обстеження виявило значну частоту синдрому гепатомегалії серед хворих даного дослідження, поєднання його з іншою клінічною симптоматикою. Синдром гепатомегалії серед дітей було виявлено у 79 %, що поєднувалось з іншою клінічною симптоматикою мукополісахаридозу, але ніколи не слугувало причиною первинного обстеження пацієнта та ключовим симптомом. Найчастіше гепатомегалія спостерігалась в симптомокомплексі з контрактурами і тугорухливістю суглобів, викривленням хребта, ураженням клапанного апарату серця та пупковими килами. На відміну від раніше описаних досліджень синдром гепатомегалії лише у 20 % поєднувався зі спленомегалією. Проведені біохімічні дослідження не виявили порушень функції печінки. А також був виявлений прямий взаємозв’язок між ступенем гепатомегалії та виразністю виділення глікозаміногліканів.

Висновки. Синдром збільшення печінки при багатьох захворюваннях дитячого віку, включаючи орфанні метаболічні захворювання, залишається недооціненим діагностичним критерієм. Виявлення синдрому гепатомегалії може спрямувати діагностичний пошук лікаря-практика на виключення спадкових порушень обміну речовин, в тому числі і мукополісахаридоз. Раннє виявлення у дітей такого складного і тяжкого захворювання, як мукополісахаридоз І типу, дозволить вчасно розпочинати лікування та запобігати інвалідизації та ранній смерті.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Nataliia Samonenko, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

аспірант кафедри педіатрії №1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна, Адреса: вул. Дорогожицька, 9, Київ, Україна 04112

Olena Okhotnikova, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

д. мед. наук, проф., зав. кафедри педіатрії № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Адреса: вул. Дорогожицька, 9, Київ, Україна 04112

Nataliia Gorovenko, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

д. мед. н., член-кореспондент НАМН України, проф., зав. кафедри медичної та лабораторної генетики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Адреса: вул. Дорогожицька, 9, Київ, Україна 04112

Посилання

Kotovich MM, Manerov FK, Luchsheva EV. Nosological aspects of hepatomegaly and splenomegaly at pediatric age. Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology. 2016;26(1):54-58. [In Russian]. DOI: https://doi.org/10.22416/1382-4376-2016-26-1-54-58.

Wolf AD, & Lavine JE. Hepatomegaly in Neonates and Children. Pediatrics in Review. 2000;21(9):303–310. DOI: https://doi.org/10.1542/pir.21-9-303.

Taylor KR, Gallo RL. Glycosaminoglycans and Their Proteoglycans: Host-associated Molecular Patterns for Initiation and Modulation of Inflammation. FASEB J. 2006;20:9–22. DOI: https://doi.org/10.1096/fj.05-4682rev.

Khan SA, Peracha H, Ballhausen D, Wiesbauer A, Gautschi M, Mason RW, Giugliani R, Suzuki Y, Orii KE, Orii T, et al. Epidemiology of Mucopolisaccharidoses. Mol. Genet. Metab. 2018;121:227–240. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ymgme.2017.05.01.

Kubaski F, De Oliveira Poswar F, Michelin-Tirelli K, Burin MG, Rojas-Málaga D, Brusius-Facchin AC, Leistner-Segal S,Giugliani, R. Diagnosis of Mucopolysaccharidoses. Diagnostics 2020;10:172. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics10030172.

Celik B, Tomatsu SC, Tomatsu S, Khan SA. Epidemiology of Mucopolysaccharidoses Update. Diagnostics 2021;11:273. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics11020273.

Neufeld EF, Muenzer J: The mucopolysaccharidoses. In The Online Metabolic and Molecular Bases of Inherited Disease. Volume chapter 136. Edited by: Valle D, Beaudet AL, Vogelstein B, Kinzler KW, Antonarakis SE, Ballabio A. New York: McGraw-Hill; 2007. DOI: 10.1036/ommbid.165.

Murphy AM, Lambert D, Treacy EP, O’Meara A, Lynch SA: Incidence and prevalence of MPS I in the Irish Republic. Arch Dis Child 2009, 94:52-54. DOI: https://doi.org/10.1136/adc.2007.135772.

Pichkur NO, Olkhovych NV, Gorovenko NG. Lysosomal diseases of accumulation in Ukraine. Bulletin of problems biology and medicine. 2017;4(2):14-19. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_4(2)__4. [Ukrainian].

Terlato NJ, Cox GF: Can mucopolysaccharidosis type I disease severity be predicted on a patient’s genotype? A comprehensive review of the literature. Genet Med 2003;5:286-294. DOI: https://doi.org/10.1097/01.GIM.0000078027.83236.49.

Cheema HA, Malik HS, Hashmi MA, Fayyaz Z, Mushtaq I, Shahzadi N. Mucopolysaccharidoses—Clinical Spectrum and Frequency of Different Types. J. Coll. Physicians Surg. 2017;27:80–83. https://www.researchgate.net/publication/316629649_Mucopolysaccharidoses_-_Clinical_Spectrum_and_Frequency_of_Different_Types.

Muenzer J, Wraith JE, Clarke LA, International Consensus Panel on Management and Treatment of Mucopolysaccharidosis I: Mucopolysaccharidosis I: management and treatment guidelines. Pediatrics. 2009;123:19-29. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2008-0416.

Kimberly M, Ross E. Petty, Musculoskeletal manifestations of mucopolysaccharidoses, Rheumatology, Volume 50, Issue suppl_5, 1 December 2011. P. 19-25. https://academic.oup.com/rheumatology/article/50/suppl_5/v19/1780256.

Federhen A, Pasqualim G, de Freitas TF, Gonzalez EA, Trapp F, Matte U, Giugliani R. Estimated Birth Prevalence of Mucopolysaccharidoses in Brazil. Am. J. Med. Genet. Part A. 2019;182:469–483. DOI: https://doi.org/10.1002/ajmg.a.61456.

Stapleton M, Arunkumar N, Kubaski F, Mason RW, Tadao O. Tomatsu S. Clinical Presentation and Diagnosis of Mucopolysaccharidoses. Mol. Genet. Metab. 2018;125:4–17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ymgme.2018.01.003.

Vairo F, Federhen A, Baldo G, Riegel M, Burin M, Leistner-Segal S, Giugliani R. Diagnostic and Treatment Strategies in Mucopolysaccharidosis VI. Appl. Clin. Genet. 2015;8:245–255. DOI: https://doi.org/10.2147/TACG.S68650.

Sawamoto K, Stapleton M, Alméciga-Díaz CJ, Espejo-Mojica AJ, Losada JC. Suarez DA. Tomatsu S. Therapeutic Options for Mucopolysaccharidoses: Current and Emerging Treatments; Springer International Publishing: Berlin/Heidelberg, Germany. 2019;79, ISBN 4026501901147. DOI: https://doi.org/10.1007/s40265-019-01147-4.

Trofimova NS. Molecular-genetic characterisation of Ukrainian patients with mucopolysaccharidosis I: identification of three new mutations in -L-iduronidase gene, Biopolymers and Cell. 2016. DOI: https://doi.org/10.7124/bc.00093B