Клінічна ефективність кларитроміцину-МБ в комплексній терапії хворих на негоспітальну пневмонію

  • Tetiana Liadova д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-5892-2599
  • Olha Volobuieva к. мед. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-5569-1748
  • Pavlo Nartov д. мед. н., проф. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Svitlana Malanchuk к. б. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-9376-3693
  • Olesіa Hololobova к. мед. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-1713-2988
  • Oleksandr Kozlov к. мед. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0320-1505
  • Natalia Kasian асистент кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-4267-7995
  • Alla Gamilovska асистент кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6652-0952
  • Tetiana Shander асистент кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: негоспітальна пневмонія, макроліди, кларитроміцин, дихальна недостатність, лабораторна діагностика

Анотація

Резюме: Проблема раціональної антибіотикотерапії пневмонії залишається однією з найбільш актуальних у сучасній медицині. Метою дослідження була оцінка клінічної ефективності та терапевтичної переносимості кларитроміцину для парентерального застосування у лікуванні хворих на негоспітальну пневмонію (НП). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилися 20 пацієнтів:12 чоловіків -  (60%), 8 жінок - (40%), середній вік хворих становив 46,1 ± 17,6 року. У всіх пацієнтів спостерігалася клінічна симптоматика тяжкого інфекційного ураження нижніх дихальних шляхів. У 73,0% (15 хворих) зазначалося двобічне ураження легень, у 27% (5 хворих) - односторонне ураження легеневої тканини. Кровохаркання відмічалося у 4 (20%) пацієнтів. В комплексну терапію (дезінтоксикаційні, муколітичні препарати, полівітаміни, метаболіки) 6 хворим на НП включали Кларитроміцин-МБ через 3 доби неефективної стартової терапії, 14 хворих на НП отримували кларитроміцин-МБ відразу після надходження до стаціонару. Препарат вводили внутрішньовенно крапельно трівалістю 60 хвилин в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 7-10 діб. Результати. Аналіз отриманих результатів терапії кларитроміцином-МБ показав, що клінічний успіх був досягнутий у всіх пацієнтів. Позитивна динаміка клінічних показників відзначалася вже на 3-й день від початку антибактеріальної терапії кларитроміцином-МБ, що виражалося в зниженні температури тіла, до 7-го дня лікування практично у всіх хворих температура нормалізувалася і тільки у 1 (5%) хворого зберігалася субфебрильною. Також пацієнти в цей період відзначали зменшення больового синдрому, у них знижувалися ознаки інтоксикації. За даними рентгенологічних досліджень на 10-й день терапії у 6 (30%) хворих відзначалося повне зникнення інфільтративних змін в легенях, у 14 (70%) хворих - значне зменшення їх вираженості. У всіх хворих ознаки запальної інфільтрації в легенях не виявлялися на 15-24-й (в середньому 15,3 ± 1,2) день після початку терапії. Висновки. Кларитроміцин-МБ має гарну терапевтичну переносимість, режим дозування дозволяє підтримувати необхідну концентрацію у вогнищі запалення, що впливає на клінічну і бактеріологічну ефективність терапії.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Tetiana Liadova, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Olha Volobuieva, к. мед. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Pavlo Nartov, д. мед. н., проф. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Svitlana Malanchuk, к. б. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна 61022

Olesіa Hololobova, к. мед. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Oleksandr Kozlov, к. мед. н., доц. кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Natalia Kasian, асистент кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Alla Gamilovska, асистент кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Tetiana Shander, асистент кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Посилання

Shikhnebiev DA, Modern approaches to antimicrobial therapy of community-acquired pneumonia (literature review). International Journal of Applied and Basic Research. 2014; 4: 101-104.

Protocol of good medical assistance We have a problem with non-hospital and nosocomial (hospital) pneumonia in older adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnostics, antibacterial therapy. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 128 dated 19.03. 2007 p.

Feshchenko YuI, Golubovska OA, Goncharov KA, Dziublyk OYa, Dziublyk YaO, Dmitrichenko VV, Kapitan GB, Kliagin VYa, Mostovyi YuM, Mukhin OO, Nedlinska NM, Obertynska OV, Pertseva TO, Pylypenko MM, Simonov SS, Sukhin RYe, Shlapak IP, Yudina LV. Community-acquired pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antibiotic therapy (draft clinical guidelines) Part II. Ukrainian pulmonological journal. 2013;1:5-21.

Antimicrobial Resistance, Еlectronic source: http://www.who.int/drugresistance/en/

Sahm DF, Antimicrobial resistance trends among sinus isolates of Streptococcus pneumoniae in the United States (2001-2005). Otolaryngol. Head Neck Surg. 2007;- 136 (3):385-389.

Strachunsky HP, Kozlov SN, Macrolides in modern clinical practice. Clinical medicine. 2012;3:23–30.

Greenwood D, Antimicrobial Chemotherapy, Oxford.1995;4:43–49.

Labro MT, Antibiotics as anti-inflammatory drugs. Current Opinion in Investigational Drugs. 2002.

Kohno SA, New macrolide, TE-031 (A-56268), in treatment of experimental Legionnais’ disease. J. Antimicrob. Chemother.1989;24:397–405.

Takeda H, Long-term administration study on TE-031 (A-56268) in treatment of diffuse panbronchiolitis.1989;63:71–78.

Gogos CA, Drosou E, Bassaris HP, Skoutelis A, Pro- versus anti-inflammatory cytokine profile in patients with severe sepsis: a marker for prognosis and future therapeutic options. J. Infect. Dis.2002;181:176–180.

Giamarellos-Bourboulis EJ, Pechère JC, Routsi C, Effect of clarithromycin in patients with sepsis and ventilator-associated pneumonia. Clin. Infect. Dis.2008;46(8):1157–1164. https://doi.org/10.1086/529439.

Averyanov AV, Zykov KA, Clarithromycin in the treatment of exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease. Ukr. pulmonol. magazine. 2009; 2: 48–52.

Norimichi A, Naoki I, Kazutaka M, Yutaro N, Hiroshi H. Effect of rifampicin and clarithromycin on the CYP3A activity in patients with Mycobacterium avium complex. J Thorac Dis.2019;11(9):3814–3821. https://doi.org/10.21037/jtd.2019.09.06.

Опубліковано
2020-12-28
Як цитувати
Liadova, T., Volobuieva, O., Nartov, P., Malanchuk, S., Hololobova, O., Kozlov, O., Kasian, N., Gamilovska, A., & Shander, T. (2020). Клінічна ефективність кларитроміцину-МБ в комплексній терапії хворих на негоспітальну пневмонію. Актуальні проблеми сучасної медицини, (6), 12-19. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2020-6-02
Розділ
Оригінальні дослідження