Застосування кортикостероїдів у хворих з тяжкою термічною травмою

  • Anatolii Lytovchenko асистент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-3854-9598
  • Igor Belozоrov д. мед. н., професор кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-4102-3220
  • Oleksandr Kudrevych к. мед. н., доцент, завідувач кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-2086-8822
  • Olena Lytovchenko к. мед. н., доцент, завідувач кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0003-2761-3838
  • Olena Protsenko д. мед. н., професор, зав. кафедри загальної та клінічної патології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0001-6998-9783
  • Mariia Matvieienko асистент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022 http://orcid.org/0000-0002-0388-138X
Ключові слова: опіки, опіковий шок, капілярний витік, сепсис, кортикостероїди, кортикостероїдна недостатність

Анотація

Сучасне лікування опіків призвело до значного зниження летальності пацієнтів з опіками, чиї травми були смертельними кілька років тому. Однак поряд з цим виникли нові проблеми в лікуванні опікових хворих. Системна запальна відповідь, синдром капілярної витоку, сепсис очолюють список найбільш поширених проблем як у дорослих, так і у дітей з тяжкою термічною травмою. В даний час розробляються і вивчаються нові стратегії в лікуванні даної категорії пацієнтів. Одним із шляхів поліпшення результатів лікування хворих з тяжкою термічною травмою є призначення кортикостероїдів. Чи зменшують кортикостероїди летальність або покращують одужання опікових хворих? Дискусія про це ведеться протягом багатьох років, але думки про їхню ефективність на сьогоднішній день залишаються суперечливими.

Аналіз літератури показує, що кортикостероїди можуть відігравати значну роль в лікуванні хворих з тяжкою термічною травмою і з успіхом можуть бути використані в будь-якій стадії опікової хвороби. Ефект зниження капілярного витоку, підвищення скорочувальної здатності міокарда, протиблювотна, мембранстабілізуюча дія КС будуть корисними в стадії опікового шоку. Протизапальна, імуномоделююча дія КС зіграють свою роль в будь-якій стадії опікової хвороби. З метою профілактики та лікування сепсису КС можуть бути корисними в стадії токсемії, септикотоксемії. Необхідно також пам'ятати і про надниркову недостатність, яка розвивається у опікових пацієнтів. В роботі проведено аналіз літератури, в якій розглядається застосування КС в лікуванні пацієнтів з тяжкою термічною травмою в різних періодах опікової хвороби.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Marshall, W. J. (2002) St. Petersburg: “Publishing House BINOM”, Nevsky Dialect. Clinical biochemistry. 2nd ed. Per. from English. [in Russian]

Lavrov, V. A., Vinogradov, V. L. (2000) Burn shock: pathogenesis, clinic, treatment. Scientific Journal A.V. Vishnevsky Institute of Surgery, RAMS, 2, 1–5. [in Russian]

Becker, D. E. (2013). Basic and clinical pharmacology of glucocorticosteroids. Anesthesia progress, 60(1), 25–31. DOI: 10.2344/0003-3006-60.1.25

Schimmer, B. P., Funder, J. W. (2011) ACTH, adrenal steroids and pharmacology of the adrenal cortex. In: Brunton LL, Chabner BA, Knollmann BC, eds. Goodman and Gilman’s The Pharmacological Basis of Therapeutics. 12th ed. New York, NY: McGraw-Hill Companies Inc.

Stewart, P. M., Krone, N. P. (2011) The adrenal cortex. In: Melmed S, Polonsky KS, Larsen PR, Kronenberg HM, eds. Williams Textbook of Endocrinology. 12th ed. Philadelphia, Pa: Saunders Elsevier.

Hench, P. S., Kendall, E. C., Slocumb, C. H., & Polley, H. F. (1949). The effect of a hormone of the adrenal cortex (17-hydroxy-11-dehydrocorticosterone: compound E) and of pituitary adrenocortical hormone in arthritis: preliminary report. Annals of the rheumatic diseases, 8 (2), 97–104. DOI: 10.1136/ard.8.2.97

Rhen, T., Cidlowski, J. A. (2005) Antiinflammatory action of glucocorticoids--new mechanisms for old drugs. The New England Journal of Medicine, 353(16), 1711-1723. DOI: 10.1056/nejmra050541

Drogovoz, S. M., Strashny, V. V. (2002). Pharmacology to the rescue of the student, pharmacist and student. Kharkov, KhAI Publishing Center. [in Russian]

Lee, Y., Lin, Y. S. and Chen, Y. H. (2002). The effect of dexamethasone upon patient‐controlled analgesia‐related nausea and vomiting. Anaesthesia, 57, 705-709. DOI:10.1046/j.1365-2044.2002.02572_5.x

Sanchez, R. (2002). Initial shock from burns. Physiopathology: therapeutic principles. Pathol Biol (Paris), 50, 82–92. DOI: 10.1016/S0369-8114(01)00279-6

Winter, W., Kamolz, L., Donner, A., Hoerauf, K., Blaicher, A., Andel, H. (2003). Hydrocortisone improved haemodynamics and fluid requirement in surviving but not non-surviving of severely burned patients. Burns, 29(7), 717-20. DOI: 10.1016/s0305-4179(03)00148-7

Fuchs, PCh., Bozkurt, A., Johnen, D., Smeets, R., Groger, A., Pallua, N. (2007). Beneficial effect of corticosteroids in catecholamine-dependent septic burn patients. Burns, 33(3), 306-311. DOI: 10.1016/j.burns.2006.07.026]

Demling, R. H. (2005). The burn edema process: Current concepts. J Burn Care Rehab, 26(3), 207–227.

Kremer, T., Harenberg, P., Hernekamp, F., Riedel, K., Gebhardt, M. M., Germann, G., Heitmann, C., Walther, A. (2010). High-dose vitamin C treatment reduces capillary leakage after burn plasma transfer in rats. J Burn Care Res, 31(3), 470-479. DOI: 10.1097/BCR.0b013e3181db5199

Nabzdyk, C. S., Bittner, E. A. (2018). Vitamin C in the critically ill – lindications and controversies. World J Crit Care Med, 7(5), 52-61. DOI: 10.5492/wjccm.v7.i5.52

Endorf, F. W., Dries, D. J. (2011). Burn resuscitation. Scand J Trauma Resusc Emerg Med, 19, 32-41. DOI: 10.1186/1757-7241-19-69

Knabl, J. S., Bauer, W., Andel, H., Schwendenwein, I., Dado, P. F., Mittlböck, M., et al. (1999). Progression of burn wound depth by systemical application of a vasoconstrictor: an experimental study with a new rabbit model. Burns, 25(8), 715-721. DOI: 10.1016/s0305-4179(99)00086-8

Foldi, V., Lantos, J., Bogar, L., Roth, E., Weber, G., Csontos, C. (2010). Effects of fluid resuscitation methods on the pro- and anti-inflammatory cytokines and expression of adhesion molecules after burn injury. J Burn Care Res, 31(3), 480-491. DOI: 10.1097/BCR.0b013e3181db527a

Saffle, J. R. (2016). Fluid Creep and Over-resuscitation. Crit Care Clin, 32(4), 587-598. DOI: 10.1016/j.ccc.2016.06.007

Huang, G., Liang, B., Liu, G., Liu, K., Ding, Z. (2015). Low dose of glucocorticoid decreases the incidence of complications in severely burned patients by attenuating systemic inflammation. J Crit Care, 30(2), 436.e7-11. DOI: 10.1016/j.jcrc.2014.09.016

de Leeuw, K., Niemeijer, A. S., Eshuis, J., Nieuwenhuis, M. K., Beerthuizen, G. I., Janssen, W. M. (2016). Effect and mechanism of hydrocortisone on organ function in patients with severe burns. J Crit Care, 36, 200-206. DOI: 10.1016/j.jcrc.2016.06.007

Briegel, J., Jochum, M., Gippner-Steppert, C., Thiel, M. (2001). Immunomodulation in septic shock: Hydrocortisone differentially regulates cytokine responses. J Am Soc Nephrol, 17, 70-74.

Plassais, J., Venet, F., Cazalis, M. A., Le Quang, D., Pachot, A., Monneret, G., Tissot, S., Textoris, J. (2017). Transcriptome modulation by hydrocortisone in severe burn shock: ancillary analysis of a prospective randomized trial. Crit Care, 21(1), 158. DOI: 10.1186/s13054-017-1743-9

Janssen, WMT. (2017). Individualizing Optimal Fluid Resuscitation in Patients with Major Burns: Emerging Role for Hydrocortisone, Proteinuria and Brain Natriuretic Peptide. J Intensive & Crit Care, 3(3), 35. DOI: 10.21767/2471-8505.100094

Fuchs, PCh., Groge, A., Bozkurt, A., Johnen, D., Wolter, T., Pallua, N.. (2007). Cortisol in severely burned patients: investigations on disturbance of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis. Shock, 28(6), 662-667.

Venet, F., Plassais, J., Textoris, J., Cazalis, M. A., Pachot, A., Bertin-Maghit, M., et al. (2015). Low-dose hydrocortisone reduces norepinephrine duration in severe burn patients: a randomized clinical trial. Crit Care, 26, 19-21. DOI: 10.1186/s13054-015-0740-0

Gayed, R., Weiss, A., Hodge, J., Ingram, W. (2019). Role of Hydrocortisone Therapy in Critically Ill Burn Patients with Hemodynamic Instability. Journal of Burn Care & Research, 40(1), 88–89. DOI: 10.1093/jbcr/irz013.145

Hoen, S., Mazoit, J-X., Asehnoune, K., Brailly-Tabard, S., Benhamou, D., Moine, P., Edouard, A. R. (2005). Hydrocortisone increases the sensitivity to alpha1-adrenoceptor stimulation in humans following hemorrhagic shock. Crit Care Med, 33(12), 2737–2743. DOI: 10.1097/01.ccm.0000189743.55352.0e

Walker, B. R/, Williams, B. C. (1992). Corticosteroids and vascular tone: mapping the messenger maze. Clin Sci Lond Engl, 82, 597–605. DOI: 10.1042/cs0820597

Reiff, D. A., Harkins, C. L., McGwin, G. Jr., Cross, J. M., Rue, L. W. 3rd. (2007). Risk factors associated with adrenal insufficiency in severely injured burn patients. J Burn Care Res, 28(6), 854-858. DOI: 10.1097/BCR.0b013e318159bfbb

Graves, K. K., Faraklas, I., Cochran, A. (2012). Identification of risk factors associated with critical illness related corticosteroid insufficiency in burn patients. J Burn Care Res, 33(3), 330-335. DOI: 10.1097/BCR.0b013e318239cc3d

Cooper, M. S., Bujalska, I., Rabbitt, E., Walker, E. A., Bland, R., Sheppard, M. C., Hewison, M., Stewart, P. M. (2001). Modulation of 11beta-hydroxysteroid dehydrogenase isozymes by proinflammatory cytokines in osteoblasts: an autocrine switch from glucocorticoid inactivation to activation. J Bone Miner Res, 16(6), 1037-1044. DOI: 10.1359/jbmr.2001.16.6.1037

Annane, D., Pastores, S. M., Rochwerg, B., Arlt, W., Balk, R. A., Beishuizen, A., Briegel, J., et al. (2017). Guidelines for the Diagnosis and Management of Critical Illness-Related Corticosteroid Insufficiency (CIRCI) in Critically Ill Patients (Part I): Society of Critical Care Medicine (SCCM) and European Society of Intensive Care Medicine (ESICM) 2017. Crit Care Med, 45(12), 2078-2088. DOI: 10.1097/CCM.0000000000002737

Sharma, B. R., Harish, D., Singh, V. P., Bangar, S. (2006). Septicemia as a cause of death in burns: an autopsy study. Burns, 32(5), 545-549. DOI: 10.1016/j.burns.2006.02.008

Williams, F. N., Herndon, D. N., Hawkins, H. K., Lee, J. O., Cox, R. A., Kulp, G. A., et al. (2009). The leading causes of death after burn injury in a single pediatric burn center. Crit Care, 13(6), R183. DOI: 10.1186/cc8170

Chipp, E., Milner, C. S., Blackburn, A. V. (2010). Sepsis in burns: a review of current practice and future therapies. Ann Plast Surg, 65(2), 228-36. DOI: 10.1097/SAP.0b013e3181c9c35c

D'Avignon, L. C., Hogan, B. K., Murray, C. K., Loo, F. L., Hospenthal, D. R., Cancio, L. C., Kim, S. H., Renz, E. M., Barillo, D., Holcomb, J. B., Wade, C. E., Wolf, S. E. (2010). Contribution of bacterial and viral infections to attributable mortality in patients with severe burns: an autopsy series. Burns, 36(6), 773-779. DOI: 10.1016/j.burns.2009.11.007

Schwacha, M. G. (2003). Macrophages and post-burn immune dysfunction. Burns, 29(1), 1-14. DOI: 10.1016/s0305-4179(02)00187-0

Girardot, T., Rimmelé, T., Venet, F., Monneret, G. (2017). Apoptosis-induced lymphopenia in sepsis and other severe injuries. Apoptosis, 22(2), 295-305. DOI: 10.1007/s10495-016-1325-3

Rygård, S. L., Butler, E., Granholm, A., Møller, M. H., Cohen, J., Finfer, S., Perner, A., Myburgh, J., Venkatesh, B., Delaney, A. (2018). Low-dose corticosteroids for adult patients with septic shock: a systematic review with meta-analysis and trial sequential analysis. Intensive Care Med, 44(7), 1003-1016. DOI: 10.1007/s00134-018-5197-6

Bellissant, E., Annane, D. (2000). Effect of hydrocortisone on phenylephrine–mean arterial pressure dose-response relationship in septic shock. Clin Pharmacol Ther, 68, 293-303. DOI: 10.1067/mcp.2000.109354

Annane, D., Sébille, V., Charpentier, C., Bollaert, P. E., François, B., Korach, J. M., Capellier, G., et al. (2002). Effect of treatment with low doses of hydrocortisone and fludrocortisone on mortality in patients with septic shock. JAMA, 288, 862-871. doi: 10.1001/jama.288.7.862

Sherwin, R. L., Garcia, A. J., Bilkovski, R. (2012). Do low-dose corticosteroids improve mortality or shock reversal in patients with septic shock? A systematic review and position statement prepared for the American Academy of Emergency Medicine. J Emerg Med, 43(1), 7-12. DOI: 10.1016/j.jemermed.2011.08.015

Minneci, P. C., Deans, K. J., Eichacker, P. Q., Natanson, C. (2009). The effects of steroids during sepsis depend on dose and severity of illness: an updated meta-analysis. Clin Microbiol Infect, 15(4), 308-318. DOI: 10.1111/j.1469-0691.2009.02752.x

Sligl, W. I., Milner, Jr D. A., Sundar, S., Mphatswe, W., Majumdar, S. R. (2009). Safety and efficacy of corticosteroids for the treatment of septic shock: a systematic review and meta-analysis. Clin Infect Dis, 49(1), 93-101. doi: 10.1086/599343

Annane, D., Renault, A., Brun-Buisson, C., Megarbane, B., Quenot, J. P., Siami, S., Cariou, A., et al. (2018). Hydrocortisone plus Fludrocortisone for Adults with Septic Shock. N Engl J Med, 378(9), 809-818. DOI: 10.1056/NEJMoa1705716

Annane, D., Bellissant, E., Bollaert, P. E., Briegel, J., Keh, D., Kupfer, Y., Pirracchio, R., Rochwerg, B. (2019). Corticosteroids for treating sepsis in children and adults. Cochrane Database Syst Rev, 12, CD002243. DOI: 10.1002/14651858.CD002243.pub4

Sadaka, F., Grady, J., Organti, N., Donepudi, B., Korobey, M., Tannehill, D., O'Brien, J. (2019). Ascorbic Acid, Thiamine, and Steroids in Septic Shock: Propensity Matched Analysis. J Intensive Care Med, 17, 885066619864541. DOI: 10.1177/0885066619864541

Wald, E. L., Sanchez-Pinto, L. N., Smith, C. M., Moran, T., Badke, C. M., Barhight, M. F., Malakooti, M. R. (2020). Hydrocortisone-Ascorbic Acid-Thiamine Use Associated with Lower Mortality in Pediatric Septic Shock. Am J Respir Crit Care Med, 201(7), 863-867. DOI: 10.1164/rccm.201908-1543LE

Опубліковано
2020-06-24
Як цитувати
Lytovchenko, A., BelozоrovI., Kudrevych, O., Lytovchenko, O., Protsenko, O., & Matvieienko, M. (2020). Застосування кортикостероїдів у хворих з тяжкою термічною травмою. Актуальні проблеми сучасної медицини, (5), 50-62. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2020-5-07