Сучасні аспекти організації гігієнічного моніторингу атмосферного повітря як фактор забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя дитячого населення мегаполісу

  • Zhanna Sotnikova-Meleshkina к. мед. н., зав. кафедри гігієни та соціальної медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-5534-8264
  • Krystyna Kryvonos директор КП "Санепідсервіс", к. мед. н., доцент кафедри гігієни та соціальної медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0302-0835
  • Olena Delich студентка 6-го курсу, медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-0336-6118
  • Liubov Kharchenko студентка 6-го курсу, медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-4348-3474
  • Natalya Kalinina Асистент кафедри гігієни та соціальної медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, КП «Санепідсервіс», лікар з гігієни дітей та підлітків
Ключові слова: гігієнічний моніторинг, атмосферне повітря, дитяче населення, мегаполіс

Анотація

Резюме: Шкідливий вплив техногенного забруднення атмосферного повітря зумовлює порушення функціонування багатьох систем організму людини,завдаючи найбільшої небезпеки здоров’ю дітей. Вітчизняними та зарубіжними науковими дослідженнями доведено наявність зростання не тільки чисельності хвороб дихальної системи, а й поширеності алергійних захворювань та зниження когнітивних функцій у школярів. Встановлено наявність зв’язку між забрудненням атмосферного повітря у зонах розміщення шкіл та наявністю захворювань серед школярів. Деякі хімічні речовини, такі як свинець і марганець, можуть мати прямий вплив на роботу мозку, пізнавальні функції школярів, коефіцієнт інтелекту, погіршувати працездатність учнів. Аналіз статистичних даних по Харківській області за 25-річний період свідчить про тенденцію до збільшення в атмосферному повітрі рівнів оксиду вуглецю, діоксиду азоту, сажі, цинку на тлі загального зниження обсягів викидів організованих та неорганізованих джерел у атмосферне повітря, у т.ч. у розрахунку на одиницю площі та «техногенного навантаження» на 1 особу. На сьогоднішній день санітарно-гігієнічний моніторинг атмосферного повітря не організовано у повному обсязі, здійснюється лише повноцінний екологічний моніторинг. У зв’язку з цим Держпрожспоживслужбою Харківської області на 2019 рік розроблено програму відбору проб атмосферного повітря на територіях, прилеглих до дошкільних навчальних закладів та шкіл регіону, з подальшим їх дослідженням за 12 інгредієнтами – основними забруднювачами, найбільш характерними як для стаціонарних, так і для пересувних джерел забруднення. Ефективна робота регіональної системи соціально-гігієнічного та екологічного моніторингу є одним з необхідних заходів щодо стабілізації та поліпшення стану навколишнього природного середовища, а також первинної профілактики шкідливого впливу індустріальних атмосферних забруднень, у тому числі – визначення потенційного ризику для найбільш уразливих груп населення та розробки комплексних заходів щодо первинної профілактики респіраторної патології.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Zhanna Sotnikova-Meleshkina, к. мед. н., зав. кафедри гігієни та соціальної медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, 61022

Krystyna Kryvonos, директор КП "Санепідсервіс", к. мед. н., доцент кафедри гігієни та соціальної медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022

Olena Delich, студентка 6-го курсу, медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, 61022

Liubov Kharchenko, студентка 6-го курсу, медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, 61022

Natalya Kalinina, Асистент кафедри гігієни та соціальної медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, КП «Санепідсервіс», лікар з гігієни дітей та підлітків

майдан Свободи, 6, Харків, 61022

Посилання

Grebnyak N.P., Fedorchenko R.A. (2018). Principles of prevention of the harmful influence of industrial atmospheric pollution on the status of population health. Environment & Health. Vol. 1. P.51-56.

Volkova Y. V. (2019). Analysis of morbidity in the child population living in the industrial megapolis area. Bulletin of biology and medicine problems. Vol.1(1). P.148.

Calderón-Garcidueñas, L., Mora-Tiscareño, A., Ontiveros, E., Gómez-Garza, G., Barragán-Mejía, G., Broadway, J., et al. (2008). Air pollution, cognitive deficits, and brain abnormalities: a pilot study with children and dogs. Brain Cogn. Vol. 68 (2). Р. 17-27.

Kozhina O.S. (2018). Influence of environmental factors on the manifestation of respiratory diseases. Child Health. №. 5, Vol.13. P.467-471.

Rudnytska O.P., Berdnyk O.V. (2016). Features of the morbidity formation among pre-school age children in dependence of ecological conditions in the places of residence. Еnvironment & health.Vol.4. P.73.

Sumenko V.V., Boev V.M., Lebedkov S.E., Roshchupkin A.N. (2012). The state of health of children depending on the level and nature of anthropogenic pollution. Hygiene and Sanitation. Vol. 91. P. 35-37.

Jordi Sunyer, et al. (2015). Association between Traffic-Related Air Pollution in Schools and Cognitive Development in Primary School Children: A Prospective Cohort Study. PLOS Medicine. 12(3): e1001792 DOI: 10.1371/journal.pmed.1001792.

Stefania Bertazzon, Rizwan Shahid (2017). Schools, Air Pollution, and Active Transportation: An Exploratory Spatial Analysis of Calgary, Canada. Int. J. Environ. Res. Public Health 14, 834.

Hicran Altuğ, Eftade O. Gaga, Tuncay Döğeroğlu (2014). Effects of ambient air pollution on respiratory tract complaints and airway inflammation in primary school children. Science of the Total Environment, p. 479–480. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2014.01.12

Polischuk S.Z., каspijcteva V.Y. (2017). Subsystem of models of ecological monitoring for estimation of the state of atmospheric air. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport. № 2, Vol. 68. P. 17-24.

Beketov V.E., Evtukhova G.P., Lomakina O.S. (2016). Analysis and assessment of the level of air pollution in Kharkiv. Man and the environment. Problems of Neoecology. № 3-4, Vol. 26. P. 97-103.

Report on the environmental situation in Kharkiv and measures to improve it. Website. URL: http://kh.ukrstat.gov.ua/pres-vipuski-za-2019-r.

Report on the state of the environment in the Kharkiv region in 2016, Kharkiv regional state administration, Regional reports on the state of the environment in 2016. Website. URL: https://menr.gov.ua/news/31778.html. (date of application: 14.11.2019).

Report on the State of the Environment in the Kharkiv Region in 2017, Kharkiv Regional State Administration, Department of Ecology and Natural Resources. Website. URL: https://kharkivoda.gov.ua/oblasna-derzhavna-administratsiya/struktura-administratsiyi/strukturni-pidrozdili/486/2736/95064. (date of application: 14.11.2019).

Report on the state of the environment in the Kharkiv region in 2018. Website. URL: https://kharkivoda.gov.ua/oblasna-derzhavna-administratsiya/struktura-administratsiyi/strukturni-pidrozdili/486/2736/100511 (date of application: 14.11.2019).

Опубліковано
2019-12-01
Як цитувати
Sotnikova-Meleshkina, Z., Kryvonos, K., Delich, O., Kharchenko, L., & Kalinina, N. (2019). Сучасні аспекти організації гігієнічного моніторингу атмосферного повітря як фактор забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя дитячого населення мегаполісу. Актуальні проблеми сучасної медицини, (4). https://doi.org/10.26565/2617-409X-2019-4-08