Volunteering Under Institutional and Structural Change: Genesis and Agent Influences

  • Lubov Bevzenko Institute of Sociology National Academy of Science of Ukraine, 12 Shovkovychna st., Kyiv, 01021, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4020-1937
  • Olena Zlobina Institute of Sociology National Academy of Science of Ukraine, 12 Shovkovychna st., Kyiv, 01021, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2593-788X
Keywords: agency, volunteering, self-organization, social change, social communities

Abstract

The genesis of volunteering as a source of social agency in conditions of social tension and crisis situations shifts research attention from considering volunteering as an activity that supports the work of official structures, to considering it as a self-sufficient activity in solving urgent problems facing society in situations of social instability and institutional instability. As a research perspective, the complexity paradigm is chosen, which offers a view of social processes through the prism of nonlinear system dynamics. The basis of the conceptual framework of the study - the allocation of the two mechanisms of social change – organizational and self-organizational. The processes of social self-organization reveal themselves in the crisis moments of the life of society through the activities of powerful volunteer communities, which become agents of change due to their emergence. The characteristics of such a volunteer community are their attractiveness, procedurality and specific hierarchy, which has a leadership basis. The genesis of the community of volunteers is viewed in the context of socio-structural changes. Using the example of the interaction of volunteers with the communities of internally displaced persons and combatants, it is shown that the communities of donors and recipients are interconnected in their own development. The features of the dynamics of volunteering agency in crisis conditions are determined, which depend on the ratio of self-organizing and organizational mechanisms at different stages of crisis situations. Since the beginning of the crisis, self-organizing structures have been active independent agents, however, as the institutional component strengthens, the initiative to restore public order is gradually shifting to organizational structures and the role of agency in self-organizing structures decreases. A decrease in the energy potential of a volunteering agency is associated with internal restructuring and adaptation of communities that arose at the time of the crisis and were the main recipients of assistance. However, this potential can recover quickly against the background of new challenges (eg pandemic) and unwillingness to respond to the situation by the organizational structures.

Downloads

Author Biographies

Lubov Bevzenko , Institute of Sociology National Academy of Science of Ukraine, 12 Shovkovychna st., Kyiv, 01021, Ukraine

Senior Researcher, Leading Researcher of the Department of Social Psychology

Olena Zlobina , Institute of Sociology National Academy of Science of Ukraine, 12 Shovkovychna st., Kyiv, 01021, Ukraine

Doctor of science (sociology), Full professor, Head of department of Institute of Sociology

References

/

References

Про волонтерську діяльність. Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 42, ст.435. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17#Text (дата звернення: 20.05.2021).

Бондаренко Т. П. Організація волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу: автореф. дис… канд. пед. наук. Київ, 2008. 20 с.

Лях Т. Л. Cоціально-педагогічна діяльність студентських волонтерських груп: автореф. дис… канд. пед. наук. Луганськ, 2009. 20 с.

Червоненко К. С. Формування готовності майбутніх соціальних працівників до організації волонтерської діяльності учнівської молоді: автореф. дис… канд. пед. наук. Мелітополь, 2019. 20 с.

Говоруха Н. О. Соціально-педагогічні умови розвитку волонтерського руху в Україні (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) : автореф. дис… канд. пед. наук. Київ, 2021. 20 с.

Вашкович В. В. Адміністративно–правове забезпечення волонтерства як складова соціальної функції держави: автореф. дис… канд. ю. наук. Ужгород, 2018. 20с.

Сірко В. С. Адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності в Україні: автореф. дис… канд. ю. наук. Одеса, 2018. 20с.

Голуб В. Л. Волонтерська діяльність в системі взаємовідносин держави і суспільства: автореф. дис… канд. наук держ. упр. Київ, 2016. 20 с.

Мазій І. В. Державне регулювання розвитку волонтерської діяльності в Україні щодо посилення обороноздатності держави: автореф. дис… канд. наук держ. упр. Хмельницький, 2019. 20 с.

Петренко І. В. Організаційно-методичні основи удосконалення підготовки спортивних волонтерів в системі проведення змагань: автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання та спорту. Харків, 2018. 20 с.

Бойко І. В. Добровольча діяльність в олімпійському спорті: автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання та спорту. Київ, 2018. 20 с.

Юрченко І. В. Інституціоналізація волонтерського руху в Україні: автореф. дис... канд. соц. наук. Київ, 2009. 16 с.

Стрельнікова О. О. Інституціоналізація доброчинної діяльності в умовах сучасного українського суспільства: автореф. дис... канд. соц. наук. Харків, 2009. 20 с.

Проценко О. О. Волонтерські практики в умовах вимушеної міграції в сучасній Україні: чинники та наслідки актуалізації: автореф. дис… канд. соц. наук. Харків, 2021. 20 с.

Вайнола Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. М. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку. К, 1999. 122 с.

Чухрай М. Інституціоналізація волонтерського руху в Україні: реалії та перспективи. Соціологічні студії, 2013. № 1. С. 104-108.

Білич І. О. Мімікрія волонтерського руху в Україні. Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки, 2013. Т. 18. Вип. 2(2). С. 156-163.

Яновська О.В. Інституціоналізація волонтерського руху в Україні: безпековий вимір. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2017. Вип. 1/2 (33/34). С. 80-83.

Резнік О. С. Членство у громадських організаціях як кооперативна практика. Український соціум, 2009. №2 (29). С. 22-33.

Горєлов Д.М., Корнієвський О.А. Волонтерський рух: світовий досвід та українські громадянські практики : аналіт. доп. Київ. 2015. 36 с.

Панькова О. В., Касперович О. Ю., Іщенко О. В. Розвиток волонтерської діяльності в Україні як прояв активізації соціальних ресурсів громадянського суспільства: специфіка, проблеми та перспективи. Український соціум, 2016. 2(57). С. 25-40.

Авуєва І. Соціальний портрет членів соціальних рухів, громадських організацій та політичних партій. Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг К.: Інститут соціології НАН України, 2003. С. 283-291.

Хижняк О. В. Волонтерська діяльність як толерантна соціальна практика. Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики. 2009. Вып. 42. С. 218-224.

Вайнілович Н. А. Волонтерський рух у сучасному українському суспільстві: мотиваційний аспект. Методологія теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2010. № 2. С. 407-410.

Проценко О. А. Волонтерская деятельность как основа формирования социального капитала личности. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, 2017. Вип. 38. С. 61-67.

Погрібна В. Л. Волонтерський рух як ознака змін у ментальності українців. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, 2016. №1. С. 196-202.

Кокорський В. Ф., Кокорська О. І. Динаміка генералізованої довіри і волонтерство в Україні після революції гідності. Політичне життя. 2018. №3. С. 96-100. DOI https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.16

Cleveland J. Complexity theory. Basic concepts and application to systems thinking. Innovation For Communities. 1994. URL: https://www.slideshare.net/johncleveland/complexity-theory-basic-concepts (Last accessed: 20.05.2021)

Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Киев, 2002. 437с.

Бевзенко Л. Інтегративна концепція соціальної напруженості – методологія, концептуальна схема, прагматика. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2018. №3. С. 43-74. (Частина 1); 2018. №4. С. 73-104 (Частина 2.).

Обліковано 1 465 654 внутрішньо переміщені особи (26 квітня 2021). Міністерство соціальної політики України. https://www.msp.gov.ua/news/19965.html (дата звернення: 20.05.2021).

У Мінветеранів назвали кількість людей в Україні зі статусом учасника бойових дій )18 лютого 2021). Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/news-donbas-uchasnyky-boyovi-diyi-status/31109641.html (дата звернення: 20.05.2021).

В Україні налічується 2,7 мільйона працюючих пенсіонерів - ПФУ (8 лютого 2021). Укринформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3186563-v-ukraini-nalicuetsa-27-miljona-pracuucih-pensioneriv-pfu.html#:~:text=%C2%AB%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202021,%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%203%20507%2C51%20%D0%B3%D1%80%D0%BD

Звіт національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами червень 2020. URL: https://iom.org.ua/ua/zvit-nacionalnoyi-systemy-monitoryngu-sytuaciyi-z-vnutrishno-peremishchenymy-osobamy-cherven-2020 (дата звернення: 20.05.2021)

Gullahorn J.R. & Gullahorn, J.E. An extension of the U-curve hypothesis, Journal of Social Issues, (1963). №19, Р. 33-47.

Проценко О. О. Образ внутрішньо переміщених осіб в медійному дискурсі : критичний дискурс-аналіз повідомлень ЗМІ. Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки. 2018. Т. 23. Вип. 1 (30). С. 122–130.

Злобіна О. Г., Бурковський П. А. Як здійснити трансфер реципієнтів у стан донорів: перспективи змін у спільнотах, породжених війною. Породжені війною спільноти як соціальні донори і реципієнти. Матеріали міждисциплінарного наукового семінару 25 березня 2021 року. Київ. 2021. https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/Static/pvsysdir.pdf (дата звернення: 20.05.2021)

Паращевин М. Результати національних щорічних моніторингових опитувань 1992-2020. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 2020. Вип. 7(27). С. 441-546.

Марценюк Т., Квіт А. Залучення ветеранів до громадського і політичного життя: шлях від військових перемог до особистих (cоціологічне дослідження) URL:http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/17840/Bez_broni_2019-09-16_13-19.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 20.05.2021)

Басій Р. М. Сприйняття посттравматичного стресового розладу в Україні: аналіз диспозитивів сайту новин «Цензор.нет». Наукові записки НаУКМА. Соціологія. 2020. Том 3. С. 49-56.

Бурдьё П. Структуры, habitus, практики. Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. Новосибирск. 1995. С.17-26.

Published
2021-12-29
How to Cite
Bevzenko , L., & Zlobina , O. (2021). Volunteering Under Institutional and Structural Change: Genesis and Agent Influences. Ukrainian Sociological Journal, (26), 27-38. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2021-26-03
Section
Статті