Цифрова державність: транзитивна модель та еволюція методологічних парадигм публічного управління
Анотація
У статті досліджується транзитивна модель цифрової державності як концептуальна відповідь на системні виклики, зумовлені динамічною цифровою трансформацією публічного управління. Автор обґрунтовує, що традиційні моделі державного управління більше не забезпечують ефективну відповідь на гіпершвидку еволюцію цифрових інструментів, інфраструктур та агентів, що діють у нових просторах прийняття рішень — від розподілених реєстрів до автономних когнітивних систем. Саме тому пропонується концепція транзитивності як теоретична рамка, що дозволяє описати перехід від класичних ієрархічних форм державності до складних, відкритих і динамічних цифрових архітектур.
Методологічною основою дослідження виступає поєднання трьох взаємодоповнюючих підходів: системно-синергетичного, інституційно-когнітивного та мережево-платформного. Системно-синергетичний підхід дозволяє розглядати публічне управління як складну відкриту систему, здатну до самоорганізації та розвитку нових структур у відповідь на зовнішній цифровий імпульс. Інституційно-когнітивна парадигма фіксує зміну логіки функціонування управлінських інститутів у контексті децентралізації знань і функцій, а мережево-платформний підхід спрямований на осмислення держави як цифрової платформи, де рішення формуються через взаємодію багатьох суб’єктів — як людських, так і алгоритмічних.
У межах транзитивної моделі запропоновано трирівневу архітектуру цифрової державності, яка охоплює: (1) інституційне ядро, що зазнає когнітивного перезавантаження під впливом цифрових агентів; (2) інфраструктурний рівень, що базується на інтеграції ШІ та блокчейн-рішень у функціональні механізми управління; (3) рівень зовнішніх агентів — платформ, мереж та користувачів, які активно впливають на формування державних рішень. Окрему увагу приділено аналізу смарт-контрактів як нової інституційної одиниці, що реалізує автоматизоване, умовне та незворотне виконання управлінських рішень.
Показано, що інтеграція блокчейн-технологій та штучного інтелекту змінює принципи формування довіри, легітимності та відповідальності у цифровій взаємодії. Водночас цифрова логіка стає рушієм еволюції інституціональної структури — від фіксованих моделей до гнучких, адаптивних механізмів, що функціонують у режимі перманентного налаштування. Розкривається феномен «постінституційної рефлексії», в межах якої відбувається переосмислення ролі держави не як монополіста на владні функції, а як когнітивного інтегратора даних, платформ та смислів.
Практична цінність дослідження полягає у запропонуваному теоретичному конструкті, що може бути застосований для проєктування цифрових політик, трансформації управлінських процесів у державному секторі та оцінки ризиків пов’язаних із технологічною динамікою. Стаття формує підґрунтя для подальших досліджень щодо формалізації механізмів довіри, автоматизованої легітимації рішень, а також синтезу управлінських стратегій у складному цифровому середовищі.
Завантаження
Посилання
Van Dijck, J., Poell, T., & de Waal, M., The Platform Society (New York, 2018; online edn, Oxford Academic, 18 Oct. 2018)/ DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190889760.001.0001
OECD. (2020). Digital government policy framework: Six dimensions of a digital government. OECD Public Governance Policy Papers, 02, OECD Publishing. 40 pages. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2020/10/the-oecd-digital-government-policy-framework_11dd6aa8/f64fed2a-en.pdf
Mergel, I., Ganapati, S., & Whitford, A. B. (2018). Agile government: Systematic literature review and future research. Public Management Review, 35 (2). Pp. 291-298. URL: https://d-nb.info/1257079514/34. DOI https://dx.doi.org/10.1016/j.giq.2018.04.003
Antonelli, C., & Gehringer, A. (2017). Technological change, rent and income inequalities: A Schumpeterian approach. Technological Forecasting and Social Change, 115, 85-98. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S004016251630347X. DOI https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.09.023
Gil-Garcia, J. R., & Martinez-Moyano, I. J. (2007). Understanding the evolution of e-government: The influence of systems of rules on public sector dynamics. Government Information Quarterly, 24(2), 266-290. DOI https://doi.org/10.1016/j.giq.2006.04.005. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0740624X06000815.
Weber, M. (1947). The theory of social and economic organization. New York: Free Press. URL: https://surli.cc/vcvtad
Kettl, D. F. (2022). Weberian bureaucracy and contemporary governance. Perspectives on Public Management and Governance, 5(2), 111-120. DOI https://doi.org/10.1093/ppmgov/gvab026. URL: https://academic.oup.com/ppmg/article-abstract/5/2/111/6486462
Hood, C. (1991). A public management for all seasons? Public Administration, 69(1), 3-19. DOI https://doi.org/10.1111/j.1467-9299.1991.tb00779.x. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/j.1467-9299.1991.tb00779.x
Dunleavy, P., Margetts, H., Bastow, S., & Tinkler, J. (2006). New public management is dead-long live digital-era governance. Journal of Public Administration Research and Theory, 16, 3, 467–494. DOI: https://doi.org/10.1093/jopart/mui057
Margetts, H., & Dunleavy, P. (2013). The second wave of digital-era governance: A quasi-paradigm for government on the Web. Philosophical Transactions of the Royal Society A, 371(1987), 20120382. DOI: https://doi.org/10.1098/rsta.2012.0382
Scupola, A., & Zanfei, A. (2016). Governance and innovation in public sector services: The case of the digital library. Government Information Quarterly, 33(2), 237-249. DOI https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.04.005
OECD. (2020). Digital government policy framework: Six dimensions of a digital government. OECD Public Governance Policy Papers, 02, OECD Publishing. 40 pages. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2020/10/the-oecd-digital-government-policy-framework_11dd6aa8/f64fed2a-en.pdf
Dunleavy, P., & Margetts, H. (2015). Design principles for essentially digital governance. 111th Annual Conference of the American Political Science Association. URL: https://eprints.lse.ac.uk/64125/1/Essentially%20Digital%20Governance.pdf
Cordella, A., & Tempini, N. (2015). E-government and organizational change: Reappraising the role of ICT and bureaucracy in public service delivery. Government Information Quarterly, 32(3), 279-286. DOI https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.03.005. URL: https://surl.li/onefir
Gil-Garcia, J. R., & Martinez-Moyano, I. J. (2007). Understanding the evolution of e-government: The influence of systems of rules on public sector dynamics. Government Information Quarterly, 24(2), 266-290. DOI https://doi.org/10.1016/j.giq.2006.04.005. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0740624X06000815
Mergel, I. (2019). Digital transformation: From hierarchy to network-centric approaches in public organizations. International Journal of Public Administration, 42(11), 815–826
Janssen, M., & Van der Voort, H. (2020). Agile and adaptive governance in crisis response: Lessons from the COVID-19 pandemic. Government Information Quarterly, 37(4), 101479. DOI: 10.1016/j.ijinfomgt.2020.102180
Plümper, T., & Neumayer, E. (2022, October). The Politics of Covid-19 Containment Policies in europe. Int J Disaster Risk Reduct. 15;81:103206. DOI: 10.1016/j.ijdrr.2022.103206. Epub 2022 Aug 8. PMID: 35966416; PMCID: PMC9359755.
Ackoff, R. L. (1994). Systems thinking and thinking systems. System Dynamics Review, 10(2-3), 175–188. https://doi.org/10.1002/sdr.4260100206
Ackoff, R. L. (1971). Towards a system of systems concepts. Management Science, 17(11), 661-671. URL: https://www.inf.ufpr.br/urban/2019-1_205_e_220/205e220_Ler_ver_para_complementar/Ackoff__Towards.pdf
Holland, J. H. (1995). Hidden order: How adaptation builds complexity. Reading, MA: Addison-Wesley. URL: https://archive.org/details/hiddenorderhowad0000holl
Miller, J. H., & Page, S. E. (2007). Complex Adaptive Systems: An Introduction to Computational Models of Social Life. Princeton University Press.
Arthur, W. B. (2014). Complexity and the Economy. Oxford University Press.
Checkland, P. (1999). Systems Thinking, Systems Practice: Includes a 30-Year Retrospective. 416.
Haken, H. (1983). Synergetics: An Introduction: Nonequilibrium Phase Transitions and Self-Organization in Physics, Chemistry and Biology. Berlin: Springer-Verlag, 1983.
Hinings, B., Gegenhuber, T., & Greenwood, R. (2018). Digital innovation and transformation: An institutional perspective. Information and Organization, 28(1), 52-61. DOI https://doi.org/10.1016/j.infoandorg.2018.02.004
Hinings, B., Gegenhuber, T., & Greenwood, R. (2018). Digital innovation and transformation: An institutional perspective. Information and Organization, 28(1), 52-61. DOI https://doi.org/10.1016/j.infoandorg.2018.02.004
Clark, A., & Chalmers, D. (1998). The extended mind. Analysis, 58(1), 7-19. URL: https://www.jstor.org/stable/3328150
Bovens, M., & Zouridis, S. (2002). From street-level to system-level bureaucracies: How information and communication technology is transforming administrative discretion and constitutional control. Public Administration Review, 62(2), 174-184. DOI https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/0033-3352.00168. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/0033-3352.00168
Parker, G. G., Van Alstyne, M. W., & Choudary, S. P. (2016). Platform revolution: How networked markets are transforming the economy and how to make them work for you. New York: W. W. Norton & Company. 352.
Criado, J. I., & Gil-Garcia, J. R. (2019). Creating public value through smart technologies and strategies: From digital services to artificial intelligence and beyond. International Journal of Public Sector Management, 32(5), 438-450. URL: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/IJPSM-07-2019-0178/full/pdf?title=creating-public-value-through-smart-technologies-and-strategies-from-digital-services-to-artificial-intelligence-and-beyond
O’Reilly, T. (2011). Government as a platform. Innovations: Technology, Governance, Globalization, 6(1), 13-40. URL: https://surli.cc/wyogsw
Iansiti M., & Levien R. The Keystone Advantage: What the New Dynamics of Business Ecosystems Mean for Strategy, Innovation, and Sustainability. Boston: Harvard Business School Press, 2004.
Scupola, A., & Zanfei, A. (2016). Governance and innovation in public sector services: The case of the digital library. Government Information Quarterly, 33(2), 237-249. DOI https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.04.005
Gibbons, M., Limoges, C., Nowotny, H., Schwartzman, S., Scott, P., & Trow, M. (1994). The new production of knowledge: The dynamics of science and research in contemporary societies. London: Sage Publications. DOI https://doi.org/10.4135/9781446221853
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
