Міжнародний досвід у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю

Анотація

У статті методом узагальнення визначено форми підтримки та працевлаштування людей з інвалідністю, які можуть бути використані в Україні, зокрема, при працевлаштуванні осіб, які отримали інвалідність у результаті ведення воєнних дій на території держави. Визначаючи форми працевлаштування, що використовується у передових країнах світу, можна стверджувати, що їх перелік не може бути вичерпним, оскільки вони здатні змінюватися, виходячи з можливостей органів влади та інститутів громадянського суспільства, потреб роботодавців та осіб з інвалідністю.
У статті доводиться, що для працевлаштування осіб з інвалідністю доцільно інституціям, які роблять висновок про часткову придатність особи до праці, у висновках надавати рекомендації щодо того чи іншого виду діяльності. Рекомендованим видом діяльності має виступати той, який не обмежує здатностей людини. Наявність одночасно різних типів порушень у людей, які отримали інвалідність, стає усе більш поширеним явищем з початком російського нападу на Україну, особливо після повномасштабного вторгнення, тому рекомендації відповідних інституцій можуть стати первинною допомогою у подальшому працевлаштуванні людей з інвалідністю.
У статті, на підставі аналізу, зроблено висновок, що в Україні існують значні відмінності в реаліях працевлаштування людей з інвалідністю порівняно з країнами ЄС, що для більшої частини таких людей означає значне зубожіння. Для України показник зубожіння для даної категорії осіб не прораховується, до того ж методики оцінки рівня бідності в нашій державі і країнах ЄС досить відмінні. У нашій країні, не зважаючи на досить соціально спрямоване законодавство щодо працевлаштування людей з інвалідністю, реальне його забезпечення залишається значно нижчим від країн Європейського Союзу. Показник працевлаштування осіб з інвалідністю для провідних країн ЄС і України відрізняється більше ніж в чотири рази, що вимагає від органів влади нашої держави впровадження передових європейських практик.