Теоретичні засади взаємодії органів публічного управління та інститутів громадянського суспільства
Анотація
У статті досліджено теоретичні засади взаємодії органів публічного управління та інститутів громадянського суспільства в умовах демократичної трансформації України.
Визначено сутнісні характеристики понять «публічне управління» та «інститути громадянського суспільства», розкрито їх еволюційні особливості та взаємозв’язок. Проаналізовано наукові підходи до розуміння механізмів взаємодії органів публічного управління та громадських інституцій.
У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: аналіз наукової літератури для визначення концептуальних підходів до розуміння публічного управління та громадянського суспільства; структурно-функціональний аналіз для розкриття ролі та місця кожного суб’єкта взаємодії; порівняльний метод для зіставлення українських та зарубіжних практик; аксіологічний підхід для висвітлення ціннісних засад партнерства держави і громадськості.
Акцентовано увагу на обмеженнях чинного понятійного апарату, зокрема на невідповідності термінів ‘публічне’ та ‘державне’ управління в українському законодавстві. Обґрунтовано необхідність розширення участі громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної політики, що передбачає подолання громадської пасивності. Окремо наголошено на важливості розширення кола суб’єктів інститутів громадянського суспільства, зокрема через залучення нових громадських організацій, експертних спільнот та ініціативних груп до процесу ухвалення управлінських рішень.
Обґрунтовано необхідність удосконалення комунікативних механізмів взаємодії, зокрема шляхом впровадження електронних форм комунікації. Розкрито потенціал інститутів громадянського суспільства як ефективних посередників між соціумом та органами публічної влади. Запропоновано теоретичні підходи до оптимізації взаємодії органів публічного управління та інститутів громадянського суспільства, зокрема через: розширення форм громадської участі; впровадження демократичних принципів врядування; розвиток комунікативних механізмів; вдосконалення нормативно-правового забезпечення.
Наголошено на перспективності подальших наукових досліджень механізмів взаємодії публічної влади та громадянського суспільства в контексті розбудови демократичної держави.
Завантаження
Посилання
Al-Atti, I. V. (2018). Public administration: essence and definition. Aspects of Public Administration, 6(8), 35-41.
Gavkalova, N. L., & Gruzd, M. V. (2014). Interaction of public authorities and civil society institutions. Current Problems of Economics, 10, 281-290.
Dotsenko, O. S. (2007). Main directions of improving the interaction between district police inspectors and the patrol police service of territorial internal affairs bodies. Law and Society, 1, 73-78.
Zavalna, Zh. (2010). On the issue of regulating the interaction of public authorities in contractual forms. Law of Ukraine, 7, 176-181.
Civil society institutions and the institute of public organizations in Ukraine: theoretical-methodological and norm-projecting aspects. URL: http://www.minjust.gov.ua
Kalabashkin, I. M. (2011). On the relationship between the categories of civil society and civil society institution. Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 1, 96-102.
Kolb, O. H. (2007). Penal institution as a subject of crime prevention (Doctoral dissertation). Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv.
Todyka, Yu. M., & Zhuravskyi, V. S. (Eds.). (2002). Constitutional law of Ukraine. Kyiv: Publishing House In Yure.
Constitution of Ukraine of June 28, 1996. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
Kuz, O. M., & Cheshko, V. F. (2017). Philosophy of Science: Textbook. Kharkiv: KhNEU.
Lotiuk, O. S. (2014). Institute of civil society: doctrinal analysis of achievements of domestic and foreign scientists. Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 11, 69-75.
Melnyk, R. S. (2012). Category «public administration» in a new interpretation. Law and Society, 6, 95-98.
Melnychenko, B. (2017). Legal basis of organization and activity of public administration bodies in Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law, 12, 174-177.
Management: concept and essence. The need for organizational management: essay. URL: http://osvita.ua/vnz/reports/management/15415/
Obolenskyi, O. Yu. (2006). Civil service. Kyiv: KNEU.
Procedure for facilitating public expertise of executive authorities’ activities, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 5, 2008, No. 976. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-%D0%BF#Text
Kuibida, V. S., Bilynska, M. M., & Petroie, O. M. (Eds.). (2018). Public administration: terminological dictionary. Kyiv: NADU.
Surmin, Yu. P., Bakumenko, V. D., & Mykhnenko, A. M. (2010). Encyclopedic dictionary of public administration. Kyiv: NADU.
Lipkan, V. A. (Ed.). (2007). Management theory in internal affairs bodies. Kyiv: KNT.
Feshchenko, L. O. (2007). Interaction of internal affairs bodies with the state tax service in law enforcement activities (Doctoral dissertation). Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, Kyiv.
Shynkaruk, V. I. (Ed.). (2002). Philosophical encyclopedic dictionary. Kyiv: Abrys.
Shatylo, O. A. (2014). Lecture notes on «Public Administration». Zhytomyr: Department of Organization Management and Administration, ZhDTU.
Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise on Sociology of Knowledge.
The Australian Agency for International Development. (2000). Good governance: Guiding principles for implementation. Canberra: The Australian Government’s Overseas Aid Program.
Osborne, D., & Gaebler, T. (1993). Reinventing Government: How the Entrepreneurial Spirit is Transforming the Public Sector. Washington: Plume.
Segbers, K. (2009). Civil society in a globalizing world. The Role of Civil Society Organizations in China and Germany, 3-7.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
