Застосування профайлінгу в системах безпеки об’єктів критичної інфраструктури
Анотація
В статті пропонується авторське бачення щодо можливостей та ефективності використання сучасних наукових методів в системах забезпечення фізичної безпеки об’єктів різних форм власності, в тому числі й об’єктів критичної інфраструктури. Метою даної статті є продовження дослідження механізмів профайлінгу у сфері виявлення загроз в державній безпеці, що особливо актуально в умовах глобальних геополітичних змін, які стали передумовами підвищення військових, кримінальних, терористичних та інших ризиків та загроз. Все це комплексно спливає на систему публічного управління, тому авторами крізь призму безпеки як стану та процесу висвітлено актуальну потребу щодо пошуку та розробки ефективних практичних методів їх досягнення. Профайлінг як метод прогностичного аналізу поведінки антропогенного виду загроз – порушника та пов’язаних з ним подій – є важливим практичним інструментом в арсеналі кінцевого виконавця – фахівця в сфері охорони (захисту). У статті досліджується теоретичний та практичний базис впровадження в практичні процеси забезпечення безпеки об’єкту критичної інфраструктури в умовах підвищених військових ризиків. Розглянуто способи інтеграції профайлінгу з іншими технологіями забезпечення фізичної безпеки, включаючи сучасні системи відеоспостереження, контролю та управління доступом, штучного інтелекту та інших. Показано, що ефективне забезпечення фізичної безпеки вимагає не тільки сучасного оснащення систем безпеки та високої кваліфікації кінцевих виконавців – співробітників, здатних оперативно реагувати на загрози, – а й у створенні певного середовища, при якому використання такого оснащення та співробітників буде мати максимально продуктивний рівень із залученням мінімально необхідних ресурсів. Для підвищення ефективності державного управління в відповідній сфері на основі проведених досліджень зроблено висновок про необхідність розробки єдиної методології, стандартів та протоколів для застосування профайлінгу в процесі побудови системи фізичної безпеки об’єктів критичної інфраструктури, що дозволить підвищити ефективність виявлення та запобігання загрозам, мінімізувати рівень ризиків для цивільного населення та забезпечити стабільне функціонування критично важливих об’єктів, навіть в умовах військової нестабільності, раціонально використовувати ресурси, сили та засоби. Авторами розглядаються перспективи подальших досліджень у галузі профайлінгу та його інтеграції з перспективними технологіями, спрямованими на підвищення рівня державної безпеки.
Завантаження
Посилання
Bobro, D.G. (2016). Methodology for assessing the level of criticality of infrastructure objects. Strategic priorities, 3 (40), 77-86 [in Ukrainian].
Bobro, D.G. (2015). Determination of criteria for assessing and threats to critical 266 infrastructure. Strategic priorities. Series: Economics, 4 (37), 83-93 [in Ukrainian].
NATO Secretary General discusses protection of critical underwater infrastructure, support for Ukraine with EU defence ministers. URL: http: www.nato.int/cps/uk/natohq/news_220058.htm [in Ukrainian] (accessed 0304.2024).
Gordonov, V.P., & Sukhonko, S.M. (2018). Methodology for Assessing the Vulnerability of the Physical Protection System of a Nuclear Installation from an Armed Criminal Attack. Honour and Law, 4 (67). URL: https://typeset.io/pdf/metodika-otsiniuvannia-vrazlivosti-sistemi-fizichnogo-jhadome8cy.pdf [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
Protection of Critical Infrastructure Objects in the Context of International Peace and Security (2021). Legal scientific electronic journal, 9, 329-331 [in Ukrainian].
State system of critical infrastructure protection in the system of national security: analytical supplement (2020) / edited by O. Sukhodola. Kyiv, 28. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-08/dopovid-systema-zahystu-krytychnoyi-infrastructury_0.pdf [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
The EU and NATO presented recommendations for the protection of critical infrastructure. Yevropeiska pravda. URL: http: //www.eurointegration.com.ua/ news/2023/06/29/7164693/ [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
On critical infrastructure: Law of Ukraine No. 1882-IX (2021, November 16). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-IX#Text [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
On National Security of Ukraine: Law of Ukraine No. 2469-VIII (2018, June 26). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-VIII#Text [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
Onishchenko, Y.M., Chukalov, K.E., & Synzherian, A.A. (2023). On the protection of critical infrastructure facilities in Ukraine. The 12th International scientific and practical conference ‘Scientific research in the modern world’: Toronto, Sep. 21-23, 258-266. URL: https://univd.edu.ua/science-issue/issue/6890 [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024)
Portal of the Ukrainian language. Dictionary. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA#:~:text=%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%22%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1 [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
Rules for Physical Protection of Nuclear Facilities and Nuclear Materials (NP 306.8.126-2006): Approved by Order of the SNRIU of 04.08.2006, No. 116, registered by the Ministry of Justice of 21.09.2006. Ministry of Justice of 21.09.2006, No. 1067/12941. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1067-06#Text [in Ukrainian] (accessed 03.04.2024).
Pryhunov, P. Y., Yanchuk, A. O., & Karpova, K. V. (2016). Conceptual approaches to the formation of modern regulatory and legal support for the activities of security units of business entities. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Legal sciences, 1 (48), 61-71 [in Ukrainian].
Statutes of the Armed Forces of Ukraine: a collection of laws: current legislation as amended and supplemented as of 05 September 2023: official texts. Kyiv, 436 [in Ukrainian].
Protection of critical infrastructure in a hybrid war: problems and priorities of state policy (2016). Strategic priorities, 3 (40), 62-75 [in Ukrainian].
The state of profiling in the field of state security, on the example of an empirical study (2020). Public management and administration in Ukraine, 18, 119-124 [in Ukrainian].
Tikhonenko, O. (2021). Mechanisms of profiling in the field of identifying threats to state security: PhD in Public Administration: 25.00.05. Kharkiv, 287 [in Ukrainian].
Security activity: a systematic approach (2017). Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. Economic Series, 1, 154-163 [in Ukrainian].
Bennett, H.A. (1977). EASI approach to physical security evaluation. USA, 35.
Convention on the Physical Protection of Nuclear Material (1982). IAEA. Legal Series. Vienna, 12, 38.
Franchuk, V., Pryhunov, P., & Melnyk, S. (2021). Safety of Critical Infrastructure Facilities in Ukraine: Organizational and Regulatory Problems and Approaches. Social and Legal Studios, 4 (3), 142-148. DOI: https://doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-142-148 (date of application 03.04.2024).
Woodhouse, B., & Petherick, W. (2014). Metacognition in criminal profiling. Profiling and Serial Crime (Third Edition): Theoretical and Practical Issues, 3, 185–206. DOI: 10.1016/B978-1-4557-3174-9.00010-0
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).