Переосмислення європейських імміграційних хвиль і висновки для модернізації і корпоратизації великих державних підприємств України
Анотація
Стаття присвячена переосмисленню європейських імміграційних хвиль і висновки для модернізації і корпоратизації великих державних підприємств України. Це має значення для створення ефективних стратегій інтеграції мігрантів, підвищення прозорості управління та забезпечення стійкого економічного розвитку України і для впровадження європейських практик та розробки нових цифровізованих українських практик прозорості та підзвітності в управлінні державними підприємствами. Стаття починається з перегляду європейського досвіду двох імміграційних хвиль за останні 30 років, які створили «імміграційні шоки» та сприяли різкому підвищенню суспільної уваги до питань імміграції, а також структуруванню політичної конкуренції як на стороні пропозиції, так і на стороні попиту демократичного представництва. Далі, на основі цього, пропонується авторське бачення того, як цей європейський досвід може бути застосований для не дуже популярної серед вчених і політиків України та ЄС, але дуже економічно значущою для України теми – сприяння широкої модернізації українського суспільства і зокрема – підтримка корпоратизації. великих державних підприємств, наприклад, АТ «Укрзалізниця». Робиться висновок, що державні корпорації України, які зіткнулися з нестачею робочої сили внаслідок війни та міграції, можуть адаптувати досвід ЄС щодо управління міграцією для вирішення своїх кадрових проблем: а) розробити цільові програми залучення кваліфікованих кадрів з-за кордону, включаючи українську діаспору; б) створити привабливі умови праці та соціальні пакети для утримання існуючих працівників та залучення нових; в) інвестувати в програми навчання та підвищення кваліфікації для місцевих працівників; г) запровадити більше процесів з автоматизації та цифровізації для зменшення залежності від ручної праці; д) співпрацювати з урядом для розробки спеціальних візових програм для залучення іноземних фахівців у критично важливі галузі.
Завантаження
Посилання
Gibadullin, O. V., & Kosenko, V. V. (2023). Theoretical aspects of forming a sustainable system of industrial and personnel recovery in the region in the post-war period. Actual Problems of Public Administration, 2(63), 25–43. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2023-2-02 [in Ukrainian] (accessed 13.04.2024)
Dunayev, I. V., Kostenikov, D. M., & Kushnir, V. M. (2023). Digital nomads: Global tourists or new workforce for post-war recovery of Ukraine? Actual Problems of Public Administration, 2(63), 6–24. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2023-2-01 [in Ukrainian] (accessed 13.04.2024).
Kovalenko, M. M., & Dunaiev, I. V. (2023). Components of public policy in the conditions of implementing the mobilization model of economic development. Theory and Practice of Public Administration, 1(76), 7–25. URL: https://periodicals.karazin.ua/tpdu/article/view/22287/20607. DOI: https://doi.org/10.26565/1727-6667-2023-1-01 [in Ukrainian] (accessed 13.04.2024)
Alonso, S., & Fonseca, S. (2011). Immigration, left and right. Party Politics, 18(6), 865–884. DOI: https://doi.org/10.1177/1354068810393265 (accessed 13.04.2024).
Bale, T. (2006). Between a soft and a hard place? The conservative party, valence politics and the need for a new ‘Eurorealism’. Parliamentary Affairs, 59(3), 385–400. DOI: https://doi.org/10.1093/pa/gsl021 (accessed 13.04.2024).
Bałtowski, M., & Kwiatkowski, G. (2018). State-Owned Enterprises in the Global Economy. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003244462 (accessed 13.04.2024).
Boswell, C., & Hampshire, J. (2020). Ideas and agency in immigration policy: A discursive institutionalist approach (accessed 13.04.2024).
Burgoon, B., & Rooduijn, M. (2020). Immigrationization’ of welfare politics? Anti-immigration and welfare attitudes in context. West European Politics, 44(2), 177–203. DOI: https://doi.org/10.1080/01402382.2019.1702297 (accessed 13.04.2024).
Clarke, H., Sanders, D., Stewart, M., & Whiteley, P. (2009). Performance politics and the British voter. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511596872 (accessed 13.04.2024).
Eick, G., & Busemeyer, M. (2023). Migration levels and welfare support: Evidence from the local level. Journal of European Public Policy, 1–33. DOI: https://doi.org/10.1080/13501763.2023.2195440 (accessed 13.04.2024).
European Journal of Political Research. (2016). 56(1). DOI: https://doi.org/10.1111/1475-6765.12170 (accessed 13.04.2024).
Fumarola, A. (2020). Making the government accountable: Rethinking immigration as an issue in the European Union. European Politics and Society, 22(1), 140–159. DOI: https://doi.org/10.1080/23745118.2020.1752453 (accessed 13.04.2024).
Givens, T., & Luedtke, A. (2005). European immigration policies in comparative perspective: Issue salience, partisanship and immigrant rights. Comparative European Politics, 3(1), 1–22. DOI: https://doi.org/10.1057/palgrave.cep.6110051 (accessed 13.04.2024).
Goodman, S. W. (2017). Immigration and Membership Politics in Western Europe, 118-160. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781107477865.006 (accessed 13.04.2024).
Grande, E., Schwarzbözl, T., & Fatke, M. (2018). Politicizing immigration in Western Europe. Journal of European Public Policy, 26(10), 1444–1463. DOI: https://doi.org/10.1080/13501763.2018.1531909 (accessed 13.04.2024).
Green, J. (2007). When voters and parties agree: Valence issues and party competition. Political Studies, 55(3), 629–655. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-9248.2007.00671.x
(accessed 13.04.2024).
Hajighasemi, A., & Oghazi, P. (2021). Outcomes of Swedish migration and economics of the welfare system. Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 35(1), 986–1010. DOI: https://doi.org/10.1080/1331677X.2021.1952089 (accessed 13.04.2024).
Joppke, C. (2004). The retreat of multiculturalism in the liberal state: Theory and policy. The British Journal of Sociology, 55(2), 237–257 (accessed 13.04.2024).
Meyer, S., & Rosenberger, S. (2015). Just a shadow? The role of radical right parties in the politicization of immigration, 1995–2009. Politics and Governance, 3(2), 17. DOI: https://doi.org/10.17645/pag.v3i2.64 (accessed 13.04.2024).
Norris, P., & Inglehart, R. (2019). Cultural Backlash: Trump, Brexit, and Authoritarian Populism. New York: Cambridge University Press (accessed 29.04.2024).
Odmalm, P., & Bale, T. (2015). Immigration into the mainstream: Conflicting ideological streams, strategic reasoning and party competition. Acta Politica, 50(4), 365–378. DOI: https://doi.org/10.1057/ap.2014.28 (accessed 13.04.2024).
Stokes, D. (1963). Spatial Models of Party Competition. American Political Science Review, 57(2), 368–377. DOI: https://doi.org/10.2307/1952828 (accessed 13.04.2024).
Van der Brug, W., D‘Amato, G., Ruedin, D., & Berkhout, J. (2015). The politicisation of migration. Routledge (accessed 13.04.2024).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
