Тактична безпека як складова національної безпеки та всеохоплюючої оборони за умов конвенційної і гібридної війни
Анотація
У статті досліджуються сутність та особливості поняття тактична безпека як складової національної безпеки, всеохоплюючої оборони та повоєнного відновлення України за умов конвенційної і гібридної війни, визначення основних умов, принципів та методичних підходів щодо здійснення заходів тактичної безпеки, застосування відповідних способів і засобів, спрямованих на підвищення ефективності забезпечення захисту населення, що перебуває під впливом конвенційних і гібридних загроз, особистої, групової та колективної безпеки громадян України. Проведений аналіз таких складових національної безпеки, як «державна безпека», «воєнна безпека», «громадська безпека» та «індивідуальна безпека». Запропоновано для уведення в науковий обіг поняття «тактична безпека» з урахуванням її характерних ознак та рівнів забезпечення.
Наголошується на тому, що в умовах як конвенційної, так і гібридної війни, на жаль, найбільш вразливою є проблема забезпечення безпеки людини, що є результатом непередбачуваних наслідків як явної, так і прихованої військової агресії переважно на територіях, що опинилися та перебувають в умовах бойових дій та тимчасової окупації. Зосереджено увагу на тому, що зазначена проблема посилюється і потребує розробки комплексу невідкладних, зокрема, тактичних заходів щодо її врегулювання за допомогою як наявних ресурсних можливостей, так і потенційних, у тому числі інноваційних технологій, способів і засобів та шляхом поєднання суспільної свідомості, державних механізмів регулювання, державно-приватного партнерства, цивільно-військової взаємодії і громадської активності та участі за рахунок проактивних громадських структур і обізнаних громадян, у тому числі на основі міжнародного досвіду протидії гібридним загрозам.
Визначено, що тактична безпека – це інтегроване поняття, яке одночасно є похідним від воєнної безпеки, громадської безпеки та індивідуальної безпеки особистості та відповідно, може мати три основні змістовні складові: військову (складова воєнної безпеки), цивільну (складова громадської безпеки та безпеки особистості), а також інтегровану, що відбивається у концепцію цивільно-військової взаємодії задля забезпечення тактичної безпеки в умовах гібридної війни. Вона зумовлена перманентною потенційною і раптовою дією різних чинників, загроз і впливів, передусім тих що важко передбачити в умовах як конвенційної, так і гібридної війни і спрямована на швидке запобігання і термінове реагування на ці фактори, що передбачає комплекс дій: особистих, групових, колективних та використання відповідних засобів індивідуального, групового і колективного захисту, допомоги та догляду, що спрямовані на усунення загрозливих для життя станів та їх наслідків.
Зазначено, що важливою складовою планування заходів з реалізації Стратегії національної безпеки України є поширення загальносуспільної культури безпеки, чітке усвідомлення перспективної моделі організації та забезпечення тактичної безпеки, розмежування її рівнів та видів для окремих категорій населення, працівників та проактивних громадян, що беруть участь у повоєнному відновленні. Запровадження заходів тактичної безпеки сприятиме забезпеченню належного рівня воєнної, громадської та особистої безпеки людини та підвищення захищеності населення від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, а також небезпек, що виникають під час або внаслідок як збройних, так і прихованих конфліктів та повоєнного відновлення в умовах як конвенційної, так і гібридної війни.
Зроблено висновок про те, що тактична безпека є інтегрованим видом безпеки, який перебуває у сфері відносин між цивільним і військовим секторами, що в перспективі може трансформуватися в концепцію цивільно-військової взаємодії щодо запобігання та реагування на різні надзвичайні ситуації та небезпечні події, налагодження ефективної взаємодії між цивільними та військовими структурами та під час виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки, всеохоплюючої оборони та повоєнного відновлення за умов конвенційної і гібридної війни.
Завантаження
Посилання
Human security: features and possibilities of implementation in Ukraine: a collection of analytical notes (2021) / edited by O. Mikheeva, S. Oliynyk. Kyiv: Representation of the Fund named after Heinrich Böll in Ukraine. 108.URL: https://ua.boell.org/sites/default/files/2021-12/Human%20Security%20-%20Articles%20%28FINAL%29%20-%20E-VERSION%20%281%29.pdf [in Ukrainian].
Bilyal, A. (2021). Hybrid war - new threats, complexity and «trust» as an antidote. Nato Review. URL: https://www.nato.int/docu/review/uk/articles/2021/11/30/gbridna-vjna-nov-zagrozi-skladnst-dovra-yak-antidot/index.html [in Ukrainian].
Honcharenko, O., Dzhanguzhyn, R., & Lysytsyn, E. (2003). Civil control and the national security system. National security of Ukraine, 1, 39-46 [in Ukrainian].
Gordienko, S. G. (2004). Methodological guidelines for the development of conceptual and categorical apparatus in the sphere of state security. Criteria for evaluating the activities of the bodies of the Security Council of Ukraine: coll. of science Ave. NA SB of Ukraine. Kyiv, 12, 140–146 [in Ukrainian].
Gordienko, S.G. (2003). The essence and meaning of the concept of «state security». Strategic panorama, 2, 114–120 [in Ukrainian].
Ensuring national security in the main areas of life activity of Ukraine: education. manual in the 2nd part: Ch. I (2021) / V. A. Omelchuk, M. P. Strelbytskyi, S. G. Gordienko, etc.; in general ed. A. M. Kisly and M. P. Strelbytskyi. Kyiv: Interregional Academy of Personnel Management, 304 [in Ukrainian].
Collective (2005) // Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language / comp. and goal ed. V. T. Busel. 5th ed., with addn. and added Kyiv; Irpin: Perun, 1728 [in Ukrainian].
Collective // Legal encyclopedia: in 6 vols. / ed. col.: Yu. S. Shemshuchenko (rep. ed.) and others. Kyiv: Ukrainian encyclopedia named after M. P. Bazhana, 1998-2004 [in Ukrainian].
Korzh, I.F. (2012). State security: Methodological approaches to the system of components of the concept. Legal informatics, 4 (36), 69-75 [in Ukrainian].
Kornievsky, O. (2009). Concept of public security: modern scientific and expert discourse. Ukrainian national idea: realities and prospects of development, 21, 104–105
[in Ukrainian].
Nyzhnyk, N.R., Sytnyk, G.P., & Bilous, V.T. (2000). National security of Ukraine (methodological aspects, state and trends of development): academic. manual Irpin: Academy of the DPS of Ukraine, 304 p. [in Ukrainian].
On the national security of Ukraine: Law of Ukraine dated June 21, 2018 No. 2469-VIII. Information of the Verkhovna Rada (VVR). 2018. No. 31. P. 241. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 [in Ukrainian].
On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated March 25, 2021 «On the Military Security Strategy of Ukraine»: Decree of the President of Ukraine dated March 25, 2021 No. 121/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121/2021#Text
Draft Strategy of Public Safety and Civil Defense of Ukraine dated 06/29/2021. URL: https://mvs.gov.ua/uk/ministry/normativna-baza-mvs/proekti-normativnix-aktiv/strategiya-gromadskoyi-bezpeki-ta-civilnogo-zaxistu-ukrayini-zatverdzeno-vid-29062021 [in Ukrainian].
Recommendations of the Fund for National and International Security at UNESCO. URL: http:www.niisp.gov.ua [in Ukrainian].
Sytnyk, G. P., & Orel, M. G. (2021). National security in the context of the European integration of Ukraine: a textbook / edited by G. P. Sytnyk. Kyiv: Interregional Academy of Personnel Management, 372 [in Ukrainian].
Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes (1971) / edited by Bilodid I. Kyiv, 2, 182. [in Ukrainian].
Tikhomirov, D. (2019). Regarding the relationship between social and public security. Criminal law and criminological means of combating crimes against public safety and public order. Kharkiv, 198 [in Ukrainian].
Fitsula, M. M. (2009). Pedagogy: teaching. manual 3rd ed., stereotyped. Kyiv: Akademvydav, 560 [in Ukrainian].
Khramov, V. O. (1998-2004). Security: a legal encyclopedia: in 6 volumes / editor. col.: Yu. S. Shemshuchenko (rep. ed.) and others. Kyiv: Ukrainian encyclopedia named after
M. P. Bazhana, [in Ukrainian].
Buzan, B., & Hansen, L. (2009). The Evolution of International Security Studies. New York: Cambridge University Press, 384 р. [in English] [in English].
European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats. URL: https://www.hybridcoe.fi [in English] [in English].
Gregoratti, C. Human Security. Encyclopedia Britannica. 14 December 2018. URL: https://www.britannica.com/topic/human-security/International-initiatives-for-human-security [in English].
The National Security Act of 1947 – July 26, 1947 Public Law 253, 80th Congress; Chapter 343, 1st Session; S. 758. URL: https://history.state.gov/milestones/1945-1952/national-security-act [in English].
United Nations Development Programme. Human Development Report 1994 – New Dimensions of Human Security. New York: Oxford University Press, 1994. URL: http://www.undp.org/hdro/1994/94.htm [in English].
Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey, 259. ISBN 9780850451634 [in English].
Авторське право (c) 2023 Теорія та практика державного управління
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).