Координація як механізм реалізації концепції багаторівневого управління в Україні
Анотація
У статті досліджуються сутність та особливості координації як механізму реалізації концепції багаторівневого врядування, визначення методичних підходів щодо використання способів і засобів горизонтальної і вертикальної координації в системі багаторівневого управління в Україні. З’ясовано, що комплексний механізм координації в системі багаторівневого управління базується на прикладному аспекті ієрархії цілей координації та передбачає використання низки способів і засобів досягнення її цілей на основі принципів координації, до яких слід віднести: взаємозв’язок і одночасність, ієрархічну підпорядкованість, узгодження, збалансованість, рівновага, резервування, єдність команд і дій тощо. При цьому, способами і засобами координації можуть бути такі, як: візування та інші форми взаємного контролю, розподіл задач за ієрархією керування, створення комітетів і комісій, наради між відділами, поширення інформації, переговори, пряме спостереження, розроблення правил, процедур, графіків, норм, планів тощо.
На основі досліджень, що стосуються механізмів координації у складних ієрархічних системах, визначено, що триєдина система координації базується на: обмеженнях – звуженні множини відомих зв’язків, що включає в себе: інструкції (норми) та стандартизацію (набори стандартних операцій); інформуванні – розширенні множини відомих зв’язків, що включає в себе: вертикальні і горизонтальні комунікації з використанням усього набору доступної інформації і форм комунікацій; суто координуванні – в основі лежить баланс між звуженням і розширенням множини відомих зв’язків, що дозволяє використовувати референтну інформацію і фокусувати її на виконанні певних задач (з декомпозиції загальної задачі) задля виконання певних показників (критеріїв) із з допомогою як стандартних опеарцій, так і інших форм комунікацій.
Використовуючи процесний і проєктний підхід у налагодженні ефективної координації, досить важливим є саме процес алгоритмізації і доведення покрокового алгоритму розв’язання складних задач до суб’єктів реалізації програм і виконавців проєктів з отриманням від цієї ланки зворотнього зв’язку у вигляді з’ясування, наскільки адекватними є завдання з точки зору узгодженості з виконавцями в умовах багатозадачності щодо пріоритетів, забезпеченості ресурсами, термінів виконання тощо. При цьому, умовою розв’язання складних задач за допомогою налагодження ефективної системи координації є їх декомпозиція на відповідні підзадачі і вибір адекватних способів і засобів їх розв’язання у зазначений термін.
Довдено, що удосконалення комплексного механізму координації між усіма суб’єктами інституційної взаємодії є важливою складовою вирішення практичних проблем багаторівневого управління. Щодо ролі координатора, який є ключовим суб’єктом ієрархічної системи, що відповідає за координацію діяльності різних центрів прийняття рішень, то він має акцентувати увагу і фокусуватися не на поточному стані об’єктів координації нижнього рівня, а на конкретних, передусім проміжних результатах їх роботи, визначених у вигляді певних показників на відповідних етапах реалізації програм і проєктів за чіткий проміжок часу. Це дозволить підвищити ефективність координації та обгрунтовано приймати рішення, що пов’язані з вибором поточної координуючої дії в залежності від тактичної ситуації в умовах невизначеності.
Завантаження
Посилання
Bereza. A.V. (2014). Post-NPU reforms and democracy. Actual problems of politics, 51, 43–50. URL: http://app.nuoua.od.ua/archive/51_2014/7.pdf [in Ukrainian].
Decyk. O.P. (2019). Conceptual diagram of the organization of the mechanism of coordination of actions in the field of public diplomacy. Public administration: traditions, innovations, global trends: materials of the All-Ukrainian Science and Practice. conf. for international participation (October 11). Odesa: ORIPA NAPA, 324 [in Ukrainian].
Karamyshev. D. V. (2004). The concept of innovative transformations: an interdisciplinary approach to the reform of the health care system (state-management aspects): [Monograph] Kharkiv, KhaRI NAPA «Magistr», 304 [in Ukrainian].
Katrenko. A.V., & Savka I.V. (2008). Mechanisms of coordination in complex hierarchical systems, 156–166. URL: https://science.lpnu.ua/sisn/all-volumes-and-issues/volume-631-2008/mehanizmi-koordinaciyi-u-skladnih-iierarhichnih-sistemah [in Ukrainian].
Coordination of the reconstruction and recovery process with the policy of regional development in Ukraine. Analytical document: «U-LEAD with Europe» program. Responsible: Bastian Feigel, director of the GIZ «U-LEAD with Europe» Program. Editorial board: Andrey Horvath, Olena Kalinina, Manuel Haag, Lyubitsa Koshelyuk, Maryana Semenyshyn, Ruslan Popyuk. Kyiv, 2023, 53. URL: https://decentralization.ua/uploads/attachment/document/1293/Analitika.pdf [in Ukrainian].
Mudrenko, N. V. (2019). Coordination in the focus of modern European science of public administration. Public administration: traditions, innovations, global trends: materials of the All-Ukrainian science and practice. conf. for international participation (October 11). Odesa, ORIPA NAPA, 324 [in Ukrainian].
On the principles of state regional policy: Law of Ukraine dated February 5, 2015
No. 156-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19#Text [in Ukrainian].
On the formation of the Interdepartmental Commission on Popularization of Ukraine in the World: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of June 7, 2017 No. 467 / Cabinet of Ministers of Ukraine. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2017 [in Ukrainian].
On the formation of the Interdepartmental Coordination Commission on Regional Development: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated September 16, 2015 No. 714. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/714-2015-%D0%BF#n9 [in Ukrainian].
Charter for Multi-level Governance in Europe, adopted by the EU Committee of the Regions on April 3, 2014. URL: http://cor.europa.eu/en/activities/governance/Documents/mlg-charter/en .pdf [in Ukrainian].
Shcherbak, V. O. (2018). Merezheve upravlinnia, yak skladova bahatorivnevoho vriaduvannia. International Academy Journal Web of Scholar, 9(27). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30092018/6124 [in Ukrainian].
Bevir, M. (2009). Key Concepts in Governance. London, 56. URL: https://doi.org/10.4135/9781446214817 [in English].
Bolleyer, N., & Börzel, T. A. (2010). Non-hierarchical Coordination in Multilevel Systems. European Political Science Review, 2: 157–185. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/european-political-science-review/article/abs/nonhierarchical-policy-coordination-in-multilevel-systems/9CD0D70B20C5AC264265E60F1A0A14F5 [in English].
Bouckaert, G., Peters, B. G. & Verhoest K. (2010). The Coordination of Public Sector Organizations: Shifting Patterns of Public Management. Basingstoke: Macmillan. URL: https://edisciplinas.usp.br/pluginfile.php/4605612/mod_resource/content/1/The-Coordination-of-Public-Sector-Organizations-Shifting-Patterns-of-Public-Management%20%281%29.pdf [in English].
Braun, D. (2008). Organizing the political coordination of knowledge and innovation policies. Science and Public Policy, 35, 227–239. URL:http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.835.172&rep=rep1&type=pdf [in English].
Davoudi & Johnson, M. (2022). Preconditions of coordination in regional public organizations. Public Management Review 0:0, pages 1-25. URL: https://doi.org/10.1080/14719037.2022.2134915 [in English].
Heywood Andrew (2000). Key concepts in Politics / Palgrave key concepts series. Houndmills, Basingstoke (England): Palgrave Macmillian, 19 [in English].
Hill M. (2003). Implementing Public Policy: Governance in Theory and in Practice. London: Sage Publication, 98 [in English].
Metcalfe, L. (1994). International Policy Co-ordination and Public Management Reform. International Review of Administrative Sciences, 60, 271–290 [in English].
Nachane D.M. (1985). Optimization methods in multilevel systems: a methodological survey. «Eur. J. Oper. Res.», 1, 25-38 [in English].
Peters, B.Guy (2018). The challenge of policy coordination, Policy Design and Practice, 1:1, 1- 11, DOI: 10.1080/25741292.2018.1437946 URL:https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/25741292.2018.1437946?scroll=top&needAccess=true [in English].
Peters, B. G. (2015). Pursuing Horizontal Management: The Politics of Public Sector Coordination. Lawrence: University Press of Kansas. URL: https://www.researchgate.net/publication/308005768_ [in English].
Philipp Trein, Iris Meyer, & Martino Maggetti (2019). The Integration and Coordination of Public Policies: A Systematic Comparative Review. Journal of Comparative Policy Analysis: Research and Practice Volume 21, Issue 4. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13876988.2018.1496667?scroll=top&needAccess=true [in English].
Pierre, J., & Peters, B.G. (2005). Governing Complex Societies: Trajectories and Scenarios. London, P. 78. URL: https://link.springer.com/book/10.1057/9780230512641 [in English].
Авторське право (c) 2023 Теорія та практика державного управління
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).