Особливість діяльності органів публічної влади у надзвичайних і кризових ситуаціях
Анотація
Дана стаття присвячена розгляду особливостей діяльності органів публічної влади, в умовах надзвичайних і кризових ситуацій. Визначено, що управління кризами та надзвичайними ситуаціями є циклічним процесом. Різні етапи включають оцінку, планування, підготовку, пом’якшення, реагування, перехід до відновлення та остаточну оцінку; причому ретельна оцінка та врахування отриманих уроків може підвищити стійкість у майбутньому. Зазначається, що у будь-якій діяльності не існує нульового ризику. Незалежно від того, наскільки маргінальним він може бути, завжди існує певний ступінь ризику. Будь-яка діяльність, яку ми виконуємо в житті, несе в собі ризик, і різниця полягає в тому, що ми приймаємо ці ризики після аналізу витрат і вигод або аналізу раціонального вибору та призначаємо їм відносні пріоритети.
Наголошується, що як тільки загроза проявляється або критичний інцидент перевищує можливості, здібності або ресурси організації, виникає потреба у реагуванні. Керівні принципи цього процесу розробляються на етапі планування та підготовки циклу управління кризами та катастрофами. Це включає публічно-приватне партнерство, а також співпрацю з альтернативними зацікавленими сторонами, такими як неурядові організації, благодійні організації, волонтерські групи та громадськість. Ефективне забезпечення подібної взаємодії можливо через використання так званої Доктрини C7.
Визначено елементи ефективного реагування на кризу: підтримання репутаційної цілісності; розумне планування та готовність; тверде лідерство; ефективні та своєчасні комунікації; стратегічна, добре організована міжвідомча співпраця; стратегічний розподіл ресурсів; вдала оперативна тактика; оцінка після кризи та навчання вдосконалюватися на будь-яких помилках, допущених на цьому шляху. Також встановлено, що під час критичного інциденту або кризової події існують дві основні вимоги для їх вирішення: організація, яка повинна адекватно реагувати, і лідер, який спрямовує зусилля цієї організації.
Завантаження
Посилання
Andreev, S.O. (2008). The organizational and legal mechanism of state management of civil protection at the regional level: shortcomings and ways to eliminate them. Actual problems of public administration, 2 (34), 418 – 427 [in Ukrainian].
Barylo, O.H., Poteryaiko, S.P., & Tyshchenko, V.O. (2011). Evaluation of the effectiveness of the organization of public administration in emergency situations. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Management, 2, 56–60 [in Ukrainian].
Belousov, A.V. (2013). The role of the modern state in preventing and eliminating the consequences of emergency situations. Investments: practice and experience, 20, 153–156. [in Ukrainian].
Vovchenko, S.D. (2013). Development of the theoretical foundations of the functioning of the system of protection of the population and territories against emergency situations. Economy and the state, 10, 141–144 [in Ukrainian].
Volyansky, P.B. (2013). Methodological approaches to risk management in the process of eliminating the consequences of emergency situations. Investments: practice and experience, 13, 134–136 [in Ukrainian].
Dzyundzyuk, V.B., & Polkovnychenko, D.Yu. (2013). The influence of emergency situations on the socio-economic development of territories. State building, 2. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2013_2_11 (accessed 15 October 2023)
[in Ukrainian].
Klymenko, N.G. (2008). Peculiarities of public administration in emergency situations: theoretical and historical aspects (dissertation for obtaining a PhD in public administration: specialty 25.00.01 «Theory and History of Public Administration»). Kyiv: NADU [in Ukrainian].
Kuznichenko, S.O. (2002). State administration in the field of man-made and natural safety. Actual problems of public administration, 2 (13), Ch. ІІ, 287–290 [in Ukrainian].
Melnychenko, O.A. (2014). State emergency management mechanisms: essence and components. State construction, 1. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_1_11 (accessed 15 October 2023) [in Ukrainian].
Polkovnychenko, D.Yu. (2014). Geoinformation system for providing territory management in emergency situations. Investment practice and experience, 23, 145–148. [in Ukrainian].
Polkovnychenko, D.Yu. (2014). Components of management in emergency situations. Theory and practice of public administration, 4 (47), 423–430 [in Ukrainian].
Polkovnychenko, D.Yu. (2014). Formation of public opinion in managing the development of territories in emergency situations. Investment practice and experience,
, 171–174 [in Ukrainian].
Trush, O.O., & Koshkin A.O. (2013). Systems of preparation for decision-making by state administration bodies in emergency situations (incidents). Theory and practice of public administration, 4, 256–262 [in Ukrainian].
Boin, A., t’Hart, P., Stern, E., & Sundelius B. (2006). The Politics of Crisis Management: Public leadership under pressure. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
El-Tawil, S., & Aguirre, B. (2010). Search and rescue in collapsed structures: Engineering and social science aspects. Disasters, 34(4), 1084-1101 [in English].
Fink, S. (2013). Crisis Communications: The Definitive Guide to Managing the Message. New York: McGraw-Hill Education [in English].
International Organization for Standardization (2018). ISO 3100-2:2018 Risk Management Guidelines. Geneva: ISO [in English].
Kates, R. (1985). Perilous Progress. Managing the Hazards of Technology. Hohenemser: Boulder [in English].
Munera, H. (1987). Quantitative comparison of natural and technological societal risks. Geneva: GPSR [in English].
Pursiainen, C. (2018). The Crisis Management Cycle. Oxon: Routledge [in English].
Quarantelli, E.L. (1985). Organizational Behavior in Disasters and Implications for Disaster Planning. Newark, DE: Disaster Research Center [in English].
Авторське право (c) 2023 Теорія та практика державного управління
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
