Основні принципи правового регулювання у сфері обробки геномної інформації людини в контексті імплементації міжнародно-правових норм до національного законодавства

Анотація

У статті основна увага приділяється аналізу чинників забезпечення прав людини, які формуються в рамках міжнародно-правових відносин. Розвиток геномних досліджень та розширення їх застосування у вітчизняній судовій практиці представляє собою досить новий напрям досліджень у сфері публічного управління та адміністрування. На основі синтезу загальнонаукових та спеціально-юридичних методів дослідження сформульовано та обґрунтовано принципи регулювання відносин щодо обробки геномної інформації людини з метою її державної реєстрації в Україні з урахуванням загроз відносно дотримання гідності та прав людської особистості, а саме: пріоритет життя та здоров’я громадян над інтересами науки та суспільства при проведенні молекулярно-генетичних експертиз (досліджень); конфіденційність або захист генетичної інформації кожного громадянина як частини персональних даних; рівність громадян незалежно від генетичних особливостей; гарантії недоторканості особи при використанні геномних технологій; дотримання прав та свобод людини та громадянина в ході реалізації прав і свобод інших осіб; гарантії доступності громадянина до власної генетичної інформації; превентивні дії держави щодо захисту громадян від ризиків втрати, пошкодження, перекручення, неправомірного використання, несанкціонованого доступу до геномної інформації; обмін геномною інформацією з іншими країнами та міжнародними організаціями. В умовах імплементації міжнародно-правових норм, запропоновані принципи набувають особливого значення, оскільки дозволяють зберегти збалансованість правового регулювання та служать орієнтиром для правозастосування. Висунута нами пропозиція відносно застосування низки принципів обробки геномної інформації людини має бути закріплена у Законі України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», що сприятиме утворенню правових засад генної ідентифікації, обов’язкової та добровільної геномної реєстрації, а також успішній імплементації міжнародно-правових норм у національну систему права.