Проблеми та можливості впровадження блокчейн-технологій в органах публічної влади
Анотація
Блокчейн є однією з найбільш інноваційних технологій, які зараз використовуються у багатьох сферах у рамках розповсюдження технологій Web3. Хоча походження блокчейну пов’язано з появою біткойнів й інших криптовалют, сьогодні застосування блокчейн-технологій зосереджено на більш широкому колі проблем, коли необхідна довіра в ряді транзакцій. З цієї причини ці технології останнім часом розглядається багатьма дослідниками як така, що має великий потенціал застосування у публічному секторі. Публічний сектор може використовувати ці технології як для своїх проектів модернізації, щоб мати можливість пропонувати послуги, яких потребують громадяни, так і для виконання ролі генератора інновацій і прогресу, що є частиною його обов’язків.
Тому метою даної статті є визначення ключових факторів успіху та невдач стосовно впровадження блокчейн-технологій в органах публічної влади, виходячи з аналізу існуючого у цій сфері досвіду, зокрема, країн-членів ЄС.
Було встановлено, що блокчейн може бути корисним для органів влади з кількох причин. По-перше, це технологія, яка характеризується створенням довіри до інформації та процесів за обставин, коли кількість учасників або користувачів є великою та різнорідною. По-друге, блокчейн створює сліди, які полегшують контроль і дають змогу знати, хто що зробив і коли, слугуючи таким чином інструментом сприяння прозорості. По-третє, не потрібен централізований центр сертифікації для керування доступом і використанням послуг великими групами населення. По-четверте, розробка систем на основі блокчейну, якщо вона буде успішно завершена, може призвести до значної економії коштів.
Проте проведений аналіз свідчить, що органи влади ще не готові широко використовувати та пропонувати послуги на основі блокчейну. Часто нерозуміння переваг і можливостей, все ще нечітка інтерпретація правового та регуляторного середовища заважають вищому керівництву органів влади приймати рішення, які можуть спричинити більше ризиків. Виходячи з цього, вважаємо, що якщо блокчейн-системи буде впроваджено як доповнення для вдосконалення існуючих систем і процесів для відстеження та прозорості, зниження вартості послуг, що надаються, з одночасним підвищенням їх ефективності, то це сприятиме розповсюдженню блокчейн-технологій у публічному секторі. А це, у свою чергу, потребує створення адаптивних структур управління в органах влади, спрямованих на вироблення здійснених і прийнятних рішень для реальних проблем.
Завантаження
Посилання
López-Zambrano, C.R., Camberos-Castro, M., & Villarreal-Peralta, E.M. (2021). The determinants of trust and perceived risk on bitcoin users. Retos/Revista de Ciencias de la Administración y Economía, vol. 11, n. 22, 199-215.
Valdavida, M. C. (2019). Blockchain in public sector, an international view. Revista Vasca de Gestión de Personas y Organizaciones Públicas, n. 16, 20–29.
Tan, E., Mahula, S., & Vrompvoets, J. (2021). Blockchain governance in the public sector: A conceptual framework for public management. Government Information Quarterly. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.giq.2021.101625
Lindman, J. (2020). The uncertain promise of blockchain for government. OECD Working Papers on Public Governance, Paris, OECD Publishing. Retrieved from: https://doi.org/10.1787/d031cd67-en
Gartner, A. (2021). Hype Cycle for Blockchain. Retrieved from: https://www.gartner.com/interactive/hc/4003463?ref=solrAll&refval=325005556
Renteria, N., Wilson, T., & Strohecker, K. (2021). In a world first, El Salvador makes bitcoin legal tender. Reuters, 06.09. Retrieved from: https://www.reuters.com/world/americas/el-salvador-approves-first-law-bitcoin-legal-te nder-2021-06-09
Howcroft E. (2021). Digital-only artwork fetches nearly $70 million at Christie’s. Reuters. Retrieved from: www.reuters.com/article/us-auction-christie-s-nft-idUS
Bitcoin Clean Energy Initiative memo (2021). Retrieved from: https://squareup.com/us/en/press/bcei- white-paper
Naqvi, N., Hussain, M. (2020). Evidence-Based Blockchain: Findings form a Global Study of Blockchain Projects and Start-up Companies. The Journal of The British Blockchain Association, September. Retrieved from: https://doi.org/10.31585/jbba-3-2-(8)2020
Alvrilionis, D., Hardjono, T. (2021) Towards Blockchain-enabled Open Architectures for Scalable Digital Asset Platforms. ArXiv, 24 Oct. Retrieved from: https://arxiv.org/abs/2110.12553
Schrepel, T. (2021). Smart Contracts and the Digital Single Market Through the Lens of a ‘Law + Technology’ Approach. European Commission. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=3947174
Ragnedda, M., Destefanis, G. (2019). Blockchain and Web 3.0: Social, Economic, and Technological Challenges. London: Routledge.
Buterin, V. (2017). The meaning of decentralization. Medium.com. Retrieved from: https://medium.com/@VitalikButerin/the-meaning-of-decentralization-a0c92b76a274
Antonopoulos, A. (2020). Official Twitter account. Retrieved from: https://twitter.com/aantonop/status/1257319103527698434
Bodó, B., Giannopoulou A. (2019). The Logics of Technology Decentralization - The Case of Distributed Ledger Technologies. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=3330590
Mashaw, J. L. (2006). Accountability and Institutional Design: Some Thoughts on the Grammar of Governance. In Public Accountability, Designs, Dilemmas and Experiences, edited by Michael W. Dowdle (pp. 115-156). Cambridge: Cambridge University Press.
Lessig, L. (2000). Code Is Law: On Liberty in Cyberspace. Harvard Magazine, No. 1. Retrieved from: https://harvardmaga zine.com/2000/01/code-is-law-html
Werbach, K. (2018). The blockchain and the new architecture of trust. Cambridge, MA: MIT Press.
Авторське право (c) 2023 Вячеслав Дзюндзюк, Борис Дзюндзюк
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).