Концепція розумного міста в контексті сучасних досліджень

  • Дзюндзюк Катерина Вікторівна Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна http://orcid.org/0000-0001-8668-1414
Ключові слова: розумне місто, інформаційно-комунікаційні технології, сталий розвиток, інфраструктура міста, Інтернет речей.

Анотація

У статті визначено, що розумне місто – це концепція розвитку міста, що передбачає інтеграцію новітніх ІКТ в усі сфери його функціонування. З’ясовано, що компонентами розумного міста є: розумна інфраструктура, розумний транспорт, розумна енергетика, розумна охорона здоров’я, розумне врядування, розумна економіка, розумні громадяни, розумні технології. Досліджено атрибути розумного міста – стійкість , якість життя, урбанізація, розумність.
Визначено, що основними напрямками розвитку розумного міста є суспільство, економіка, навколишнє середовище, врядування. З’ясовано, що до основних викликів реалізації концепції розумного міста можна віднести: вартість проєктів розумного міста, інтеграцію ІКТ та фізичної інфраструктури, обсяг даних, що створює розумне місто, операційну ефективність, рівень викидів вуглеводнів, досягнення стійкості, інформаційну безпеку, захист від природних катаклізмів.
З’ясовано, що стійкість розумного міста пов’язана з міською інфраструктурою, врядуванням, енергетикою, зміною клімату, забрудненням, відходами, а також соціальними питаннями, економікою та охороною здоров’я. Визначено, що Інтернет речей та великі дані є одними з основних елементів реалізації концепції розумного міста. Використання Інтернету речей робить розумні міста можливими. До основних компонентів Інтернету речей відносяться: річ, локальна мережа, Інтернет, хмара. Великі дані – це колекції об’ємних та складних наборів даних, які важко обробити за допомогою звичайних інструментів керування базами даних або традиційних програм обробки даних.
З’ясовано, що Інтернет речей, великі дані та розумні міста тісно взаємопов’язані. Дані, що генерує розумне місто, та які пов’язані з просторовими та часовими мітками, складають основу великих даних. Великі дані в розумних містах накопичуються в результаті роботи датчиків Інтернету речей, вебсайтів, мобільних застосунків, соціальних мереж.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Дзюндзюк Катерина Вікторівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

аспірантка кафедри соціальної і гуманітарної політики
Навчально-наукового інституту «Інститут державного управління»
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Посилання

Anthopoulos, L., & Reddick, Ch. (2015). Understanding electronic government research and smart city. Information Polity. Smartness in Governance, Government, Urban Spaces, and the Internet of Things, 1, 1-19.

Bakici, T., Almirall, E., & Wareham, J. (2013). A smart city initiative: The case of Barcelona. Journal of the Knowledge Economy, 4, 135-148. DOI: 10.1007 / nr.s13132-012-0084-9

Bastidas, V., Reychav. I., Ofir, A., Bezbradica, M., & Helfert, M. (2021). Concepts for Modeling Smart Cities: An ArchiMate Extension. Business & Information Systems Engineering, 3, 121-127.

Borsekova, K., Korony, S., Vanova, A., & Vitalisova, K. (2018). Functionality between the size and indicators of smart cities: A research challenge with policy implications. Cities, 78, 17-26.

Garcia-Font, V. (2021) Conceptual Technological Framework for Smart Cities to Move towards Decentralized and User-Centric Architectures Using DLT. Smart Cities, 4, 728-745.

International Standards Organization (2014). ISO 37120:2014: Sustainable Development of Communities – Indicators for City Services and Quality of Life. Retrieved from https://share.ansi.org/ANSI%20Network%20on%20Smart%20and%20Sustainable%20 Cities/ISO%2B37120-2014_preview_final_v2.pdf

International Telecommunication Union (2021). Smart sustainable city. Retrieved from https://www.itu.int/en/mediacentre/backgrounders/Pages/smart-sustainable-cities.aspx

Jin, J., Gubbi, J., Marusic, S., & Palaniswami, M. (2014) An Information Framework for Creating a Smart City Through Internet of Things. IEEE Internet of Things Journal, 1, 112-121.

Kitchin, R. (2014). The real-time city? Big data and smart urbanism. GeoJournal, 79, 1-14. DOI: 10.1007 / nr.s10708-013-9516-8

Marrone, M., & Hammerle, M. (2018). Smart cities: A review and analysis of stakeholders’ literature. Business & Information Systems Engineering, 60, 197-213.

Sanchez-Corcuera, R., Nunez-Marcos, A., Sesma-Solance, J., Bilbao-Jayo, A. (2019). Smart cities survey: Technologies, application domains and challenges for the cities of the future. International Journal of Distributed Sensor Networks, 15(6), 15-21.

Scholl, H. J., & Alawadhi, S. (2015). Pooling and leveraging scarce resources: The smart eCity gov alliance. Proceedings of the annual Hawaii international conference on system sciences (pp. 2355-2365). DOI: 10.1109 / nr.sHICSS.2015.283

Sharifi, A., Kawakubo, S., & Milovidova, A. (2020). Urban sustainability assessment tools: Toward integrating smart city indicators. In Urban Systems Design (pp. 345-372). Elsevier.

Townsend, A. (2013). Smart cities: Big data, civic hackers, and the quest for a new utopia. New York, USA: WW Norton & Company.

Yu, W., & Xu, C. (2018). Developing smart cities in China: An empirical analysis. International Journal of Public Administration in the Digital Age (IJPADA), 5(3), 76-91.

Опубліковано
2022-11-28
Як цитувати
Дзюндзюк, К. (2022). Концепція розумного міста в контексті сучасних досліджень. Теорія та практика державного управління, 1(74), 63-78. https://doi.org/10.26565/1727-6667-2022-1-05
Розділ
Напрями реформування системи місцевого самоврядування в Україні