ЛЮДСЬКИЙ ЧИННИК РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Олександр Жадан Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків https://orcid.org/0000-0001-8088-355X
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.20.01.12
Ключові слова: людський чинник, інноваційна економіка, державна політика, соціально-трудова сфера, освітня сфера, наукова сфера.

Анотація

Статтю присвячено питанню визначення особливостей впливу людського чинника на процеси реалізації державної політики розвитку інноваційної економіки в Україні та світі. Обґрунтовано об’єктивну необхідність вибору інноваційної моделі розвитку економіки України в умовах інтеграції національної економічної системи до систем країн ЄС. Узагальнено нормативно-правове забезпечення формування та реалізації державної політики розвитку інноваційної економіки в Україні. Виявлено ключові зміни в системі соціально-трудових відносин, освітній та науковій сферах, зумовлені особливостями здійснення інноваційної діяльності, що визначають необхідність максимального й ефективного використання творчого потенціалу робочої сили.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олександр Жадан , Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків

д.держ.упр., проф.,
професор кафедри управління персоналом та економіки праці,
Харківський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України,
м. Харків

Посилання

Konstytutsiya Ukrayiny. Verkhovna Rada Ukrayiny. (2016). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

Nova ukrayinska shkola (2020). URL: https://minjust.gov.ua/m/ str_13958 [in Ukrainian].

Pravove zabezpechennya innovatsiynoho rozvytku v Ukrayini. (2020). Ministerstvo yustytsiyi Ukrayiny. URL: https://minjust.gov.ua/m/ str_13958 [in Ukrainian].

Pro Kontseptsiyu naukovo-tekhnolohichnoho ta innovatsiynoho rozvytku Ukrayiny: Postanova Verkhovnoyi Rady Ukrayiny vid 13 lyp. 1999 r. № 916-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/916-14 [in Ukrainian].

Rabota Frilans Ukraina (2020). URL: https://ua.jooble.org/ работа-фриланс/Украина

[in Ukrainian].

Shrahina, L.I. (2010) Tekhnolohiya rozvytku kreatyvnosti. Kyiv: Shk. svit [in Ukrainian].

Altbach, Philip G. (2009). Peripheries and Centers: Research Universities in Developing Countries, 69–96. Bucharest: UNESCO-CEPES. URL: http://www.ses.unam.mx/curso2013/pdf/Altbach.pdf (дата звернення: 06.03.2020).

Elsner, W. (2018) Complexity, and Innovation. Why Beneficial Effect of Innovation Highly depend. Journal of Institutional Studies, 10 (4), 8–19.

Taylor, C.W., Sternberg, R.J. (1988). Various Approaches to and Definitions of creativity, 99–124. Cambridge: Cambridge Univ. Press.

Опубліковано
2020-02-28
Як цитувати
Жадан , О. (2020). ЛЮДСЬКИЙ ЧИННИК РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ . Теорія та практика державного управління, 1(68), 92-99. https://doi.org/10.34213/tp.20.01.12
Номер
Том 1 № 68 (2020): Теорія та практика державного управління
Розділ
Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).