ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню можливості використання державно-приватного партнерства як механізму розвитку людського капіталу в Україні.
Завантаження
Посилання
Ryskyboi, N. (2020). Comprehensive analysis of the territorial accessibility of social infrastructure: methodology. Еkonomyka v teoryy y na praktyke: aktualnye voprosy y sovremennye aspekty: sbornyk statei III Mezhdunarodnoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy. Penza : MTsNS “Nauka y Prosveshchenyeˮ, 180–183 [in Russian].
Makarov, Y.N. and Kolesnykov, V.V. (2012). National Infrastructure and Public-Private Partnerships: The Needs of a Modern Economy. Kreatyvnaia еkonomyka, 5, 50–54 [in Russian].
Bontis, N. (1999). Managing Organizational Knowledge by Diagnosis Intellectual Capitall: framing and advancing the state of the field. International Journal of Technology Management, 18, 433–463.
Romanchuk, K.A. (2020). Human capital: the concept and its components. Еkonomyka v teoryy y na praktyke: aktualnye voprosy y sovremennye aspekty: sbornyk statei III Mezhdunarodnoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy. Penza : MTsNS “Nauka y Prosveshchenyeˮ, 55–57
[in Russian].
Gideon, J. and Unterhalter, E. (2017). Exploring public private partnerships in health and education: a critique. Journal of International and Comparative Social Policy, vol. 33, is. 2, 136–141.
Goal 17: Revitalize the global partnership for sustainable development. URL: http://www.un.org/ sustainabledevelopment/globalpartnerships/.
Kruhlov, V.V. and Tereshchenko, D.A. (2019). Public-Private Partnership as Tool for Developing Regional Labor Potential. Sci. Innov, 15 (6), 5–13.
Tolmachеv, O.M. and Borysenkova, L.N. (2015). Political-economic aspect of the category “human capital”. Yzvestyia TulHU. Еkonomycheskye y yurydycheskye nauky, vol. 3, is. I. Tula :
Yzd-vo TulHU, 167–173 [in Russian].
Tolmachеv, O.M. and Borysenkova, L.N. (2017). The role of public-private partnerships in the effective use of human capital. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho oblastnoho unyversyteta, Seryia : Еkonomyka, 3, 8–15 [in Russian].
Nedospasova, O.P. (2013). Corporate investment in human capital as a condition for the innovative development of domestic industry. Vestnyk Tomskoho hosudarstvennoho pedahohycheskoho unyversyteta, 12 (140), 72–77 [in Russian].
Melnykov, M.S. (2017). The use of public-private partnerships in education. Rossyiskoe predprynymatelstvo, 18 (3), 303–308 [in Russian].
Nedospasova, O.P. (2013). “Field of forces” for public-private partnership for investing in human capital (for example, the Tomsk region). Rehyonalnaia еkonomyka: teoryia y praktyka, 43, 37–42 [in Russian].
Nysan, B.A. (2014), “The scientific rationale for organizational approaches to public-private partnerships in healthcare”, Abstract of Ph.D. dissertation, Public health and healthcare, Moscow [in Russian].
Torchia, M., Calabrò, A. (2018). Increasing the governance standards of public-private partnerships in healthcare. Evidence from Italy. Public Organization Review, 18 (1), 93–110.
Zherdev, R.A. (2015). Public-private partnership as a driver for the development of domestic health care. Rossyiskoe predprynymatelstvo, 16 (18), 3125–3138 [in Russian].
Zakharova, E.N. and Kovaleva, Y.P. (2015). Mezhfyrmennaia yntehratsyia y hosudarstvenno-
chastnoe partnerstvo v rehyonalnoi systeme medytsynskykh usluh [Intercompany integration and public-private partnership in the regional system of medical services]. Maikop : yzd-vo AHU [in Russian].
Sadeghi, A. et al. (2016). Strategies to develop and promote public-private partnerships (PPPs) in the provision of hospital services in Iran: a qualitative study. Electronic physician, 8 (4), 2208-2214.
Kruhlov, V.V. (2018). Sovereign-private partnership in the health sector. Publichne upravlinnia ta administruvannia v Ukrainі, 3, 61–64 [in Ukrainian].
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).